Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Проза
«Осіни мене, осене…»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Осіни мене, осене…»
Так називається моя нова – третя - збірка поезій, яку щойно взяв у руки і яка ще пахне таким знайомим і неповторним запахом поліграфічної фарби. Очікувалася вона ще торішньої осені, але тривожні доленосні події нашої країни, які, на жаль, ще й досі не згасли, відтермінували її матеріальне втілення.
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
