ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)

Ликует путинск

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Юрій Гундарєв - [ 2025.10.22 10:29 ]
    Катрін читає Лесю
    22 жовтня - День народження легендарної французької акторки Катрін Деньов.
    Зірка європейського кіно щиро підтримує Україну. Так, на відкритті 76-го Каннського кінофестивалю
    вона прочитала вірш Лесі Українки «Надія» французькою…

    Переглядаю кадри знов і знов,
    коли зі сцени в Каннах кінодіва -
    божественна Катрін Деньов
    читає Лесину «Надію».

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.07) | "Майстерень" -- (4.96)
    Прокоментувати:


  2. М Менянин - [ 2025.10.20 01:13 ]
    Орел двоголовий* – розсічена голова
    Відчує кожен весь цей жах:
    орел, як лев – одвічний птах,
    крилом де маше – там війна,
    нещастя наше, в нас вона.

    Це та війна, це та війна,
    де з двох голів лише одна,
    лиш та, де вдача леВова,
    що здобич бачить, де вона.

    Ось рокіт грому на вітрах,
    крилам лишивсь останній мах,
    бо голова, лиш та одна –
    розсічена навпіл вона.

    Готуй орла до похорон,
    бо став безпечніш від ворон,
    бо голові, що мав той птах,
    навпіл розсіченням став крах.

    Творці в народах горя й лих,
    ви досягли голів двох тих,
    розкраяна на них одна.
    міняйте цілі – вам хана.

    19.10.2025р. UA
    P.S.
    На фото битва Зу та Нінурти. Нінурта озброєний ваджрою — подвійним тризубцем, який символізує блискавку.

    Міф про те, як Анзуд (Зу) викрав «таблиці долі» (ці таблиці давали владу над богами та людьми, а тому здобув верховенство над всесвітом). В цьому міфі роль Анзу змінилася з позитивної на негативну, навіть демонічну. Богиня-мати Дінгірмах відправляє проти Анзуда «бога війни Нінурту» й дає йому в дорогу сім вітрів. Бог наздоганяє Анзуда й посилає стрілу навздогін птиці. Але, маючи «таблиці долі», Анзуд замовляннями виліковує свою рану.
    Нінурта зміг забрати «таблиці долі» у Анзуда лише з третьої спроби.

    * На згадку про перемогу — Нінурта бере «зображення Анзуда» як свій символ-герб.

    Анзуд (шумерське), Анзу (аккадське; також Зу, «Імдугуд, Ім-Дугуд» = «Буря-Вітер»), Шуту — божественний птах, який символізує блискавку та вітер.
    В шумеро-аккадській міфології велетенський божественний птах, у вигляді «орла з головою лева або левиці (тобто завжди без гриви); й зазвичай, лапи орла стоять на двох гривастих левах». У міфах Анзуд є посередником між земним та небесним світом, й відповідно — між богами та людьми; він водночас має й добрі, й злі риси». Швидше, поєднання лева та орла символізує агресію як на землі, так і на небесах.
    Анзуд є центральною фігурою — на давньому шумерському прапорі; на печатці й «кам'яній булаві правителя»; також «одним з найкращих ювелірних виробів шумерських часів» вважається «амулет Анзуда з золота та лазурита» тобто «кольорами Анзуда» є золотий та синій — «колір небесного вогню-блискавки-сонця» та «колір неба».

    Нінурта (Нініб, Марутташ) — бог щасливої війни, богатир богів. Нінурта ототожнювався з планетою Сатурн. Символом бога був скіпетр, увінчаний двома левиними головами.
    Нінурта також шанувався як покровитель землеробства та скотарства .


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. М Менянин - [ 2025.10.15 23:07 ]
    Діти еліти (Співає Україна)
    Не знають що творять потвори,
    несуть хоч на шиях хрести,
    цікавлять їх наші комори
    та з наших країв нас знести.

    Ми діти еліти,
    настав вже наш час.
    Нам жити й радіти,
    бо Бог любить нас!

    Не стало щоб нас в Україні –
    готують Бухарський* кінець,
    але наші гени єдині –
    нас Божий чекає вінець!

    Ми діти еліти,
    настав вже наш час.
    Нам жити й радіти,
    бо Бог любить нас!

    Не наше, «Корейський сценарій»,
    не зводить «Берлінську стіну» –
    нам ворога бити як арій**,
    успішно закінчить війну.

    Ми діти еліти,
    настав вже наш час.
    Нам жити й радіти,
    бо Бог любить нас!

    * У лютому 1220 року Чингісхан дійшов до Бухари…
    ** ārya - «благородний, шляхетний, світлоносний, або вельможа», арії протиставляли себе «нешляхетним»
    чужинцям «турам», «дхаса».
    Характерники та козаки були головними хранителями і продовжувачами давніх арійських традицій.
    Це легендарні бійці, здатні поодинці боротися проти тисяч озброєних людей.
    Такі загони існували серед арійської варни кшатріїв, аналогу прошарку українського суспільства – козацтва.

    15.10.2025р. UA


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  4. М Менянин - [ 2025.10.05 23:01 ]
    Від Бога керманич

    Коли промінь сонця
    сягне твоїх вій –
    гайда від віконця
    і більше не стій.

    Пора, мудрий брате,
    настав вже той час
    дорослішим стати –
    очолити нас.

    Чекає країна,
    правителю мій,
    довкола руїна –
    вставай вже, та дій.

    05.10.2025р. UA


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  5. М Менянин - [ 2025.09.30 00:28 ]
    Такий характер

    На часі характер козачий
    та гомін в народі ходячий,
    де влучне нагальне слівце
    всім правду говорить про це.
    Вставай на молитву, народе,
    це теж, тільки в Дусі, городи –
    проси, сповідаючи гріх,
    за рідних і близьких своїх.

    29.09.2025р. UA


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  6. М Менянин - [ 2025.09.25 13:00 ]
    Сценарій не Корейський
    Не знають що творять потвори,
    несуть хоч на шиях хрести,
    цікавлять їх наші комори
    та з наших країв нас знести.
    Не стало щоб нас в Україні –
    готують Бухарський* кінець,
    але наші гени єдині –
    нас Божий чекає вінець!
    Не наше, «Корейський сценарій»,
    не зводить «Берлінську стіну» –
    нам ворога бити як арій**,
    успішно закінчить війну.


    * У лютому 1220 року Чингісхан дійшов до Бухари…
    ** ārya - «благородний, шляхетний, світлоносний, або вельможа», арії протиставляли себе «нешляхетним» чужинцям «турам», «дхаса».
    Характерники та козаки були головними хранителями і продовжувачами давніх арійських традицій. Це легендарні бійці, здатні поодинці боротися проти тисяч озброєних людей. Такі загони існували серед арійської варни кшатріїв, аналогу прошарку українського суспільства – козацтва.

    25.09.2025р. UA


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати: