ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юхим Семеняко - [ 2026.05.28 22:45 ]
    Давні тріолети

    Не смішно

    Сумує земля за колгоспами,
    Читацька громада – за чтивом.
    Болюче, з жалями незносними
    Сумує земля за колгоспами.

    Величчям і справами хосними
    Прослався, могутня країно.
    Сумує земля за колгоспами,
    Читацька громада – за чтивом.

    (ABaAabAB)

    Світлина

    Невістка, син і два онуки,
    Ялинка, іграшки. Святки…
    Дивлюсь – і гірко від розпуки,
    Невістко, сину, два онуки.

    На свіжину приїдьте, дуки,
    Кабанчик теж – як ви, гладкий.
    Невістка, син і два онуки,
    Ялинка, іграшки. Святки…

    (ABaAabAB)

    Куди йдемо

    Усе абсолютно веде до могили –
    Обов'язки, праця і навіть гульба.
    Чого б не творили чи байдики били,
    Усе абсолютно веде до могили.

    Воно віднімає здоров'я та сили,
    І не повертає – не чули хіба?
    Усе абсолютно веде до могили –
    Обов'язки, праця і навіть гульба.

    (ABaAabAB)

    Вмирають баба й Сніговик,
    А я довірюсь медицині.
    До неї клімат ще не звик,
    Вмирають баба й Сніговик.

    Утік рум'янець з їхніх пик -
    Інсульт, напевне. Щоки сині.
    Вмирають баба й Сніговик,
    А я довірюсь медицині.

    (ABaAabAB)
    22.02.2013.


    Рейтинги: Народний 6 (5.96) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (4)


  2. Світлана Пирогова - [ 2024.04.23 09:01 ]
    Плекає сонце (тріолет)
    Плекає сонце життєлюбне нам надію.
    Весна квітує поміж нас,
    Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
    Плекає сонце життєлюбне нам надію.
    Єднання сила здійснюює все ж мрію.
    І попри труднощі в воєнний час,
    Плекає сонце життєлюбне нам надію.
    Весна квітує буйно поміж нас.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (4)


  3. Сергій Вертіль - [ 2023.01.12 23:56 ]
    «Триптих на день памяті Володимира Сосюри»
    Ні, не другий Єсенін,
    А Володимир Миколайович Сосюра!
    Своє Ім'я кров'ю написав
    На Крижалях української літератури.
    Лірик від Бога,
    Людські душі турбував.
    Невже такий талант на землі бува?..
    Ви завдали нові поетичні форми,
    Ваша поезія поєднання космосу
    З народними піснями, і чути вдома
    Вірші ваші з дитячих вуст.
    Вже поїхала гордовита осінь,
    На своєму баскому коні.
    Груднева наречена на порозі,
    Тримається за осінні долоні.
    Бо не зможе сама блукати
    В цьому дивному світі.
    Бо немає жодної підтримки,
    І ніхто з сучасних піїтів,
    Не візьме її в свою інтимну лірику,
    Так як брали ви, ніжно і пристрасно.
    Хоча й на короткому, своєму віку...
    Вже не буде світло поезії таким ясним.
    Як це було при вас. Бо сьогодення
    Вже не потребує вашої сили слова.
    Майбутнє не зрозуміє зітхання клена,
    З вашою ніжністю і любов'ю!
    ****
    Роздвоєння в душі поета - є стихією природною,
    Але коли зникає межа реальності у нього -
    Він молиться, він благає спокою у бога...
    Бо неможливо бути цілісною людиною
    У світі спокус, коли в поет душа відкрита
    До всього, що було, що є, що буде на світі.
    Невже серце чорною печаткою вкрите,
    І тому немає щастя в своєму житті?..
    Неможливо довго бути в бою
    Із самим собою.
    Рано чи пізно прийде життєва криза.
    І Минулим своє серце порізав,
    Навмисно, щоб відчути душу свою...
    *****
    Ви можете не вірити поетам,
    Читаючи їх вірші і поеми.
    Але існує в світі прикмета,
    Коли зацвітають хризантеми
    То разом з ним квітне любов
    В серцях людей. Маячня? Брехня?
    Можливо, але після знайомств,
    Повірять, відчув кохання того дня.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Шоха - [ 2020.11.28 15:45 ]
    Сувора пора
    Моя осіння золота пора
    уже згасає. Настає сувора.
    Полине скоро в небо неозоре
    моя осіння золота пора.

    І там вона засяє як Аврора...
    а от моєї юності зоря –
    моя осіння золота пора
    уже згасає. Настає сувора.

    11.2020


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.95)
    Прокоментувати:


  5. Ігор Шоха - [ 2020.10.12 08:26 ]
    Тенета неминучого
    У просторі космічної імли
    пливе Земля в обійми Деміурга
    і невідомо, чи найдеться друга
    у просторі космічної імли.

    Яка тяжка безмежна Божа туга
    і як не уявити це, коли
    у просторі космічної імли
    пливе Земля в обійми Деміурга?

    10.2020


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.95)
    Прокоментувати:


  6. Ігор Терен - [ 2020.09.28 21:56 ]
    Взаємообернена теорема
    За поетами плаче тюрма,
    у якій їх орда катувала
    ні за що, аби ми пам’ятали, –
    за поетами плаче тюрма.

    Хай за себе радіє юрма,
    що і нині у роки навали
    за поетами плаче тюрма,
    у якій їх орда катувала.

    09/20






    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  7. Ігор Герасименко - [ 2019.05.01 16:54 ]
    Грицики i ми
    Грициків уквітчані плантації,
    що до Сонця тягнуться щосили,
    бо до чого прагнути побачили.
    Грициків уквітчані плантації
    дужими зробили і ледачими,
    щоб не потоптали, не скосили
    грициків уквітчані плантації,
    що до Правди тягнуться шосили!

    04.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (1)


  8. Ігор Шоха - [ 2016.05.15 18:15 ]
    За що, почому, як і де?
    ***
    Обранці долі і юрби
    окупували Україну.
    Офшори мають і торби
    обранці долі і юрби –
    інакомислячі донині
    і «обереги, й берегині» –
    обранці долі і юрби,
    і колоради у щілині –
    колони п'ятої раби.

    ***
    А на Расєї, як собаки,
    готові урки до атаки.
    І в Україні де-не-де
    готові урки до атаки.
    І кагебе, й енкаведе
    сідають з камери у танки.
    Готові урки до атаки,
    але відомо, як і де
    кінчають бійку забіяки.

    ***
    Народженій у вирі бід,
    клювали очі Україні.
    Але за що, її, невинну,
    народжену у вирі бід,
    жеруть і нині людоїди?
    Вона є образом Вітчизни
    і миролюбної сусіди,
    народженій у вирі бід.

    ***
    Живе у генах наше майбуття.
    Ще лежимо упоперек на лаві,
    а вже у найвіддаленішій справі
    живе у генах наше майбуття.
    Радіємо смиренні і лукаві –
    аякже! Зупинись на переправі.
    Живе у генах наше майбуття.
    І віщі сни забутого життя
    кошмарами наповнюють уяву.

    ***
    Генії гібридної війни
    убивають мрії і надії.
    Мається еліта сатани –
    генії гібридної війни.
    Бестії, юродиві месії,
    ідоли країни і страни,
    генії гібридної війни
    хочуть Україну на Росії.

    ***
    Не помагає неуку наука.
    І зайві муки, і немає бука
    на дуку. Крадія-багатія
    рятує наша кругова порука.
    Не помагає неуку наука,
    порочне коло і круги своя.
    Такою є наука житія –
    не помагає неуку наука.

    2016


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.95)
    Коментарі: (3)


  9. Ігор Шоха - [ 2015.12.18 20:11 ]
    Поні від Пегаса
    ***
    Існує істина стара
    у неуків учених
    існує істина стара.
    І подається на, – ура!
    пуста порода на-гора
    поетів одноденок.
    Існує істина стара,
    що тісто – не вареник.

    ***
    А я брехати не умію,
    що розвелося тих писак…
    А я брехати не умію,
    що кожен дещо розуміє,
    а оповісти не уміє,
    чого не пишеться ніяк.
    А я брехати не умію,
    чому у мене це – не так.

    ***
    Є і, – ой!.. А інде, – ах!..
    А на поетичній ниві ¬
    се і те… – А на словах
    є і, – ой!.. А інде, – ах!..
    у верлібрі і «стихах.»
    Поки пишуть косо-криво,
    є і, – ой!.. А інде, – ах! –
    емоційно і красиво.

    ***
    Усім завдячуємо мові.
    І сімдесят, і цілі триста
    усім завдячуємо мові,
    аби були живі-здорові,
    низали істину по слову,
    аби душа лишалась чиста,
    усім завдячуємо мові
    і маємо душі намисто.

    ***
    Не схаменулися ультра-поети –
    юди епохи і покручі міста.
    Не схаменулися ультра-поети
    і не читають мої тріолети,
    а бузиново-медійні сонети.
    Сила нечиста – оці сатаністи.
    Не схаменулися ультра-поети.
    Не пом’янули і досі чекіста.

    ***
    Мічені аматори орди,
    не радійте. Я не пропадаю,
    і не поступаю у ряди
    мічених аматорів орди.
    Що не маю кулі за труди,
    мічені аматори орди,
    я не тужу і не дуже каюсь.

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.95)
    Коментарі: (2)


  10. Ігор Шоха - [ 2015.04.17 13:57 ]
    Анти-діяння
    ***
    Не дивина, що неуки – голодні,
    а бувші медалісти рукотворні
    посіли місце серед ліліпуть.
    І двієчник, і олігарх сьогодні –
    це є медалі двоєдина суть.

    ***
    Боягузові дали у мікрофон
    диктувати, що не винайшли закон –
    яничарам за злодійство – у тюрму,
    а злодіям за украдене – суму.
    Депутати, не лякайтеся. Це – сон.

    ***
    У олігархії не склалось...
    А нам обідраним зосталось
    чекати на її каюк.
    А хочеться, аби здавалось,
    що ми їмо із їхніх рук.

    ***
    Грошей нема. Ідемо одностайно.
    Біда, коли – ой, Боже, помагай нам –
    не помагає біля чорних кас.
    І горе нам, що цапом віддувайлом
    поставили козу на довгий час.

    ***
    Із точністю до навпаки,
    але таки у дві руки –
    ідуть «революціонери».
    Колись ходили жебраки,
    а нині, ніби – «волонтери».

    ***
    Якась вона неначе однобока
    політика велика і висока...
    Чи не найвища, що не до снаги
    поглянути хоча би краєм ока, –
    ну як вони – оті, що не боги?

                                  04.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.95)
    Прокоментувати:


  11. Володимир Книр - [ 2013.08.10 17:08 ]
    Про Луїв та холуїв (з французького життя)
    Французькі королі Луї
    (принаймні декотрі з Луїв)
    нечасто били баглаї,
    частіше били холуїв.
    А били холуїв Луї,
    щоб ті не били баглаї.
    Тож холуї у тих Луїв
    були найкращі з холуїв.

    Варіант-тріолет:

    Французькі королі Луї
    (принаймні декотрі з Луїв)
    нечасто били баглаї.
    Французькі королі Луї
    нечасто били баглаї,
    бо часто били холуїв
    французькі королі Луї
    (принаймні декотрі з Луїв).

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  12. Володимир Сірий - [ 2012.12.17 10:56 ]
    *-*-*
    Мете дорогами , мете
    І наганяє кучугури.
    Нема що й мовити на те!
    Мете дорогами, мете,
    Що не прорватися. Проте
    У нас трудолюбивий уряд.
    Мете на вулиці, мете
    І наганяє кучугури...

    17.12.12

    ABaAabAB


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (9)


  13. Володимир Сірий - [ 2012.06.26 17:42 ]
    Ця нитка червона - міцна!
    Ця нитка червона - міцна!
    Ослаблена чи у напрузі.
    Чудесно єднає вона,
    Ця нитка червона міцна,
    Оте, де кремлівська стіна
    І те, де у нас любі друзі.
    Ця нитка червона - міцна!
    Ослаблена чи у напрузі…

    26.06.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (4)


  14. Володимир Сірий - [ 2012.06.14 20:37 ]
    Сонечко лиця
    Сонечко лиця її з –під ковдри
    Осяває посірілу рань,
    З днем мене вітає ніжно добрим
    Сонечко лиця її з –під ковдри.
    Солов'єм злітає серце мовби,
    Пісню щастя ллє його гортань,
    Сонечко лиця її з –під ковдри
    Осяває посірілу рань .

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  15. Володимир Сірий - [ 2012.05.10 19:13 ]
    Прийду до тебе
    Хміль поцілунковий звітрів,
    Жаги остигло сонце…
    - Чому скажи, о краща з дів,
    Хміль поцілунковий звітрів
    І стали трелі солов’їв
    Одним із тисячі хітів?
    Можливо через стронцій
    Хміль поцілунковий звітрів.

    Напевно зміни вікові
    І спад тестостерону
    Вмертвляють струни ще живі.
    Напевно зміни вікові
    Рух пригальмовують крові
    І щастя тріскає по шві,
    І почуття холонуть.
    Напевно зміни вікові .

    Прийду до тебе, ангел мій,
    І буду ще кохати,
    По вінця сповнену надій.
    Прийду тебе , ангел мій,
    Інакше з’їсть зелений змій.
    Ти тільки ласкою зігрій
    Байдужу ауру простати...
    Прийду до тебе, ангел мій
    І буду ще кохати.

    10.05.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  16. Володимир Сірий - [ 2012.04.12 10:49 ]
    Антитеза до травневих закликів
    Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
    Поезію в зачатку задушіть,-
    Пересічний читач фактично йолоп.
    Сфальшуйте , графомани, ліри соло.
    Нехай би лоно музи охололо
    І стали рими мукою душі,
    Сфальшуйте , графомани, ліри соло,
    Поезію в зачатку задушіть.


    12.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  17. Володимир Сірий - [ 2011.10.31 19:00 ]
    Читаю
    Читаю, мов по шрифту Брайля,
    Тремкими пальцями вночі
    П’янку красу моєї кралі,
    Читаю, мов по шрифту Брайля.
    Усе привабніші деталі
    Цієї повісті щодалі,
    Якби ви знали, читачі!
    Читаю, мов по шрифту Брайля
    Тремкими пальцями вночі .

    (АВаАаавАВ)


    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  18. Тетяна Роса - [ 2011.10.30 01:38 ]
    Навіяне
    Не відповівши на ворожість,
    Програєш битву – виграєш війну.
    Прийми буденністю несхожість,
    Не відповівши на ворожість.
    За власних помислів негожість
    Заплатить кожен піррову ціну.
    Не відповівши на ворожість
    Програєш битву – виграєш війну.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (17)


  19. Володимир Сірий - [ 2011.10.20 18:14 ]
    Медичний тріолет
    З рецептом і без - до аптеки
    Спішить православний народ,
    Немов мусульманин до Мекки,
    З рецептом і без - до аптеки.
    - Без ліків – справжнісіньке пекло, -
    Дурманить реклама приход.
    З рецептом і без до аптеки
    Спішить православний народ.


    20.10.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (26)


  20. Володимир Сірий - [ 2011.09.30 21:42 ]
    Апелює неук.../тріолет/
    Апелює неук до освіти:
    - З чим же то я їстиму тебе?
    Мучені тобою в школі діти, -
    Апелює неук до освіти.
    Ось, наприклад, Сталін, а чи Гітлер
    Не учені, а які цабе!!!
    Апелює неук до освіти:
    - З чим же то я їстиму тебе?


    30.09.11



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  21. Володимир Сірий - [ 2011.08.13 09:08 ]
    Демократія / тріолет/
    Нема на мрії заборон,
    Отут - є демократія! -
    Відпочиває Вашингтон.
    Нема на мрії заборон,
    В еліті ними самогон,
    Де і коньячна братія .
    Нема на мрії заборон,
    Отут - є демократія!

    ABaAabAB

    13.08.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  22. Володимир Сірий - [ 2011.08.06 15:44 ]
    Анумо їсти тільки з грядки
    Анумо їсти тільки з грядки
    Без ГМО і всяких «Е»,
    Хай згинуть чіпси всухом’ятку,
    Анумо їсти тільки з грядки.
    Отаву скубає телятко
    І не фальшивить ноту «Ме»,
    Анумо їсти тільки з грядки
    Без ГМО і всяких «Е».


    06.07.11.


    ABaAabAB


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  23. Ярослав Чорногуз - [ 2011.01.16 23:24 ]
    ДОКІР-ЖАРТ
    (тріолет)

    Ти мене «фейсбукнула» листом,
    Інтернет-дівчинонько кохана,
    І відкривсь на серці смайлик-рана,
    Ти мене «фейсбукнула" листом…
    О не будь офіціо-тираном –
    Шли інтим «фрімейлом» хоч і том…
    Ти мене «фейсбукнула» листом
    Інтернет-дівчинонько кохана.

    (АВвА ваАВ)

    16.01.7518 р. (Від Трипілля) (2011)





    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (14)


  24. Алексий Потапов - [ 2010.12.30 14:27 ]
    На Питер
    finita la commedia


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (23)


  25. Тетяна Роса - [ 2010.07.07 11:56 ]
    Поетична чупакабра
    Доброзичливість плаче у сні:
    Чупакабра виходить на слід.
    Стережіться, м’які і ручні –
    Доброзичливість плаче у сні.
    Чупакабра бажає гризні
    І по віршах блукає убрід.
    Доброзичливість плаче у сні:
    Чупакабра виходить на слід.

    ***
    Чупакабра виходить на слід,
    У зіницях – безжальні вогні.
    Через рими, по строфах убрід
    Чупакабра виходить на слід.
    Канібалки із цих же порід
    Очі навстріч – такі ж навісні:
    Чупакабра виходить на слід,
    У зіницях – безжальні вогні.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)