Стежкою курною ,
Поруч з водоспадом,
Скачуть два ковбої,
Погоня позаду.

Розбишацька зграя
Дже зла і грізна,
Ліс хоч і ховає,
Та погоня близько!

Друзі, мов зозулі,
В піднебісся звились,
Разом підстрибнули,
За гілки схопились.

Аж дрижать гілляки...
Дружно, в одностроях
Скачуть розбишаки -
Не знайшли ковбоїв.

"На гілках висіти
Тяжко мені, друже,
Що ж його робити,
Хто же допоможе?" -

"Не шукай, вар'яте,
На тополі груші -
Ти коня з собою
Утягнув, стрибнувши!

Відпусти тварину,
Акробат великий,
Зі стремен швиденько
Чоботи висмикуй!"

Впали крижинками
вранішні роси,
Річка не річка, а вже -
льодовик,
Жалить суворо
жало морозне,
Мерзне потроху
пан Сніговик.

Дуже красивий ліс,
акуратний,
Смачно Андрійко
жує пиріжок,
Тепло хлопчина вдягнувся,
ошатно,
Чоботи з хрустом
трамбують сніжок.

Іній застиг на гілках
верболозу,
Солодко спиться осі
та бджолі...
Хоч сніговик не боїться
морозу.
Шію потрібно тримати
в теплі.

Весело світить сонечко
ясне,
Мовить Андрійко серед
краси:
"Друже, візьми шарфик теплий,
пухнастий,
Завжди в мороз від застуди
носи!"

Немає ще у нас Аполлінера.
Оригінали є, але... мовчу...
готові, наче юні піонери,
та не потрібні нині читачу.

Сюрреалісти сильні у змаганні...
митці сучліту ближчі до еліт...
Переважає все ж копіювання
самих себе... щезає колорит.

Являючи себе у писанині,
подобатися хочеться юрмі:
фотогенічні дами – на світлині,
у пасій – донжуани на умі.

Аби у Музи не було простою,
і я чекаю візії такої –
з поезією бути візаві...
але вона диктує ахінею
і після публікації цієї
прощаюся із нею... селяві...

09/20

На полювання не хочеться Мурочці -
Котик хай ловить мишей,
А за прання треба братись Єнотику,
Пратиме він без грошей.

Цуцик білизну прасує любесенько,
Старший над прасками він,
Швидко працює, ретельно, рівнесенько -
Тільки шипіння та дзвін.

Всі у Кицюні до діла пристроєні,
Навіть Тарган - хуліган,
Шпак у квартирі працює шеф-поваром,
Шпак - кулінар і гурман!

"Хатня робота уся розподілена,
Мрія моя, мов міраж:
Хочу на сонечку ніжитись, грітися,
Хочу на море, на пляж!"

В суботу злодія гуртом
Схопили на базарі,
Хотіли "врізати" кийком,
Погрози промовляли.

"Ану, танцюй, як каже пан,
Танцюй, вражино, чуєш?
Із шкіри буде барабан,
У нас не загарцюєш!" --

"Гопак станцюю, чи канкан,
Злечу під синє небо,
Але кидати за паркан,
Благаю вас, не треба!"

Усі завили, мов хорти,
Неначе завірюха:
"Так ось чого боїшся ти,
Ану вперед, злодюго!"

Через паркан летить хлопак,
Швидкий на ноги вдався,
Утік, неначе той гончак,
У куряві сховався!

Ретельно Кат розмахує
сокирою,
Із ранку він ретельно
"працював",
На страту Блазня Катові
підкинули,
Він голову свою на пень
поклав!

Життя у Блазня
примхи влади
лижуть,
Монарха воля - лютий жар
пожеж,
Жартуєш гарно - голову
відріжуть,
Жартуєш кепсько - відчикрижать
теж.

Міркуй, що кажеш, думка хай
не свище,
Монарха воля - над усе
міцніш...
Сокира підіймається
все вище,
У Блазня безнадія
все сильніш!

На вежі грізній Стражник
появився,
Він страту срахітливу
зупинив,
Гукнув захрипло: "Кате, гей -
спинися!
Король
жарт Блазня
щойно зрозумів!"

Від служіння
чарці
Зовсім став
зварйований:
Прокидаюсь
вранці
В квіти
упакований.

Цвинар вже -
мій палац?
Отакі феномени!
Думаю: "Усе,
абзац,
Поховали
демони!"

Голову підняв,
Як знав,
Зразу стало ясно:
Я у клумбу
Спати впав,
Отже -
Все прекрасно!

Зайці грали в волейбол,
На галявині зеленій,
Трохи їх втомив футбол,
М`яч метлявся, мов скажений.

От пригода, плач не плач,
Лісом бігає новинка:
Загубився раптом м`яч,
Де поділась капустинка?

Вигуки, неначе град,
Це кричалка златоуста:
"М`яч поцупив Заєць Гнат,
Він обожнює капусту!"

Дві корзини морковини
Зайцю Вислючок везе,
Стиха промовляє:
"Моркву Гнат
нехай гризе,
Та капусту
не чіпає!"

Викрасти зважився

дівчину хлопець.

Мружився, дихав

нічний мегаполіс...


Хлопець повзе по дахах,

по карнизах,

Фари яскраві проносяться

знизу...


Через віконечко

вивів кохану,

Вниз по канату

сповзали старанно.


Ніс наречену юнак

по провулку,

Вдвох в арендовану сіли

"таксувку".


Врешті таємного місця

дістались,

"Скільки платити" - "водилу"

спитали.


"Зовсім нічого, -

всміхається дядько, -

За все заплатив

нареченої батько".

"Чому ти плачеш, Зайчику,
Та ще й печально так?" -

"Я загубив Морквиночку,
Люб`язний пан Їжак!" -

"Не треба побиватися,
Не треба горювать,
Тримай мою Морквиночку
І годі сумувать!" -

Х`тів Зайчик посміхнутися,
Та швидко посміх згас
І Зайченя розплакалось
Сильніш, ніж в перший раз.

"Ну як не поталанило
Нещасному мені:
Був не згубив Морквиночку,
Мав зараз би аж дві!"

Сир знайшла
у мишоловці
Сіра Миша у футболці.

Сто карбованців
ціна,
Визначає сир вона,

А ціни нема
якщо,
В мишоловці - казна що!

Зіпсувати вхід
зумій -
Сир відразу буде твій!

Сир швидесенько
з`їси,
Сіру Мишку пригости!

В небі швендяє
Орел,
Він для сиру - Кавалер!

Сир охоче
споживає,
Мишоловки всі ламає!

В нього велетеньські
крила,
Все його підвладно силі!

Вірш - нонсенс

Хто блукає у лісі,
Наче нявка - сирітка,
У зеленому світлі,
Місяць, мов напідпитку,

Він зелений, веселий,
Ріг обламаний в нього,
Дурить голову людям,
Хуліган несвідомий.

Хто ж там бродить кущами -
Лісовик, Лісовичка,
Заважає всім спати,
У кого така звичка?

***

Ялинки, Чудинки,
Нічка скажена,
Бродить почвара,
Немов навіжена.

Кущі розгортає,
Чогось там шукає...

Котик Льовчик вранці

рано

Захопив шикарну

ванну,

Крана, душу

не дістатись,

Як Хазяєчці

вмиватись?


Є звичай поміж

Котами -

Умиватись язичками,

А у ванну хто

потрапить,

Хай за це монетку

платить!


Платить грошики

Хазяйка,

Копить

Котик-скупердяйко,

На букетик

насбирав

І Хазяйці

дарував!


"Ось тобі букетик, Панно.

Безкоштовна стала ванна!"

благар благав блажив блажав
усі ми із такого ж тіста
то оптиміст чи песиміст
& грязь на всіх одна й та сама

Жарт


***

Застілля не робиться
"насухо",
Не любить "насухо"
люд,
Мета виправдовує
засоби,
Та крапку вколочує
суд!

***

Спокуси не часто
медові є,
Здебільшого тицяють
"жабку",
Засоби мета
виправдовує? -
Суд вколочує
крапку!

***

Хай правду завжди
глаголять уста,
Гасло гарчить
пророче:
"Виправдовує засоби
мета? -
Та крапку суддя
вколочує!"

Завиває буря,
швидко гасить зорі,
Молоденькі зорі
ранньою весною,
Віє буйний вітер,
Хитається тополька...
Обережно Рибка
зачиняє шибку,
Навіть під водою
в рибки парасолька.

То ж навіщо Рибка
Парасольку хоче,
Може Рибка просто
голову морочить?

Рибці дуже треба
від дощу ховатись
І до того ж Рибка
любить хизуватись!

Жарти - нісенітниці


Один Гусар був як
пульсар:
Спалахував за миг
один,
Любив він ягідний
нектар,
Який, як слід,
перебродив.

Та навіть більше
за нектар
Любив ходити
за амбар...
Там сіна ніжний
аромат,
Там про l'amour
слова дзвенять!

* * *
Швейцар

Мінявся кожний день
Швейцар
І вперто кожний
шахрував,
Знайшовся чесний
врешті решт
І був це
песик Сенбернар!

Гойдався Білий Лебідь
на хвилях у ставку,
Дно у ставочку з білого,
чистенького піску...
Він дуже яблучка
любив
І дуже вправно їх
ловив,
До бережечка
підпливав,
Зайчиська
пригощав.

А яблучка магічні,
напівпрозорі всі,
Для розуму, для сили,
не зайві у красі.
Усім ділитися любив
Той Лебідь -
Все навпіл!

Зайчисько, Лебідь
і ставок -
Товариші
утрьох!

– А пам'ятаєш, на Купайла
у лісі папороть цвіла
і ти мені пообіцяла,
.................................?
– А пам'ятаєш, вечорами
свіча горіла у вікні,
а я тинявся за тинами,
.................................?
– А пам’ятаєш, аж уранці
достукався до тебе я,
коли побачив на фіранці
.................................?
– А пам’ятаєш проти ночі
фіалок дивний аромат
і їхні сині-сині очі
.................................?
– А пам’ятаєш, як ночами
ми засікали еНеЛО,
а ти гадала, що між нами
.................................?
– А пам’ятаєш сон у руку –
Земля і небо голубе,
і нашу, на віки, розлуку,
.................................?
– А пам’ятаєш, як ми знову
ішли удвох, рука в руці,
уже до вічної любові,
.................................?
– А пам'ятаєш, як до того
не їли ми чотири дні,
але казали, – слава Богу,
.................................?
...................................
А пам’ятаєте, дівчата,
походи, ралі і регати,
коли були ми молоді,
писали вила по воді
і обіцялося багато,
..................................?

07/20

Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?
Чом пригнав свою скотину
Прямо у готель!?" --

"Пробачайте на "візиті",
Вада є у нас:
Кінь морську хворобу
в ліфті
Ловить раз по раз!"

Йшов по лісу Королевич,
Пішки, не на лижах,
В теплий вечір, літній вечір
На болото вийшов.

Дружно човгають чоботі,
Хихотять Ворони,
Дужий хлопець і вусатий,
Набакир Корона.

Бачить молоденьку Жабу,
Дивиться старанно,
Гарна Жабка, зелененька,
У Короні Панна!

Сів щасливий Королевич
На "точку", на "п'яту",
Він цілує міцно, смачно
У Короні Жабу!

Над болотом срібно, дзвінко
Б'ють весільні дзвони...

Жаби дві сидять на травці.
На обох Корони!

Броненосець, Черепаха -
Два вояки найвищого фаху,
Гострі шпаги із булату,
Обидва - кандидати
В Зоряну Варту...

Найкращі претенденти,
Фехтувальники грізні,
Жахіття для злодіїв
І разом,
і нарізно!

Усім майстерність
Свою покажіть,
Двобій цей - дружній,
Важлива
кожна мить!

Вас обох сповіщають
без жарту:
Вас прийнято до
Зоряної
Варти!

Пам'ятайте:
Честь свою бороніть
завжди,
Серед бійців будете
наші
Брати!

Не думай – роби

***

Справді, щемка мука -
Питання,
Яке поставлене
Руба:
Цілувати Коханій
Руку,
Чи цілувати Кохану
В губи?

Зазвичай
Не допомагають,
А гроблять,
Ламають доль мільйони
Вони,
Ті,
Що
Вибір за нас роблять -

«Правила Гарного Тону».

«Наука не йде до бука» -
Свариться пальчиком,
Пильнує
Мораліст – Мораліте` - Бой…
Надури Його,
Обійди Заборону:
Якщо вже цілувати
Руку,
Так цілуй,
Щоб Цілунок
Був солодшим
За той,
Який не схвалюють
«Правила
гарного тону»!

Грає Киця
на Сопілці,
Жовте Кошенятко,
Грає жваво:
"Дриці, миці",
Грає Киця
на Сопілці,
Гра розтопить
навіть крицю...

Мело Кіт
Малятко
Танцям Мавпочок
навчає,
Серце звеселяє!

2020 р

Розігнався
Колобок,
За стрибком робив
стрибок...

Любить Лисонька-кума
яйця, сир, сметану,
З цих "смачняшок" Колобка
Вправно бабця запекла -
Колобок рум'яний!

Біля входу в зоопарк
Там торгує Лев-добряк,
Продає
морозиво...
В ящик утікач стрибав,
Добре, "в ящик не зіграв",
Лисоньку
образив він...

"Леве, Леве, де втікач?
Він стрибучий, наче м'яч!
Ящик твій
холодний:
Дуже холоду боюсь,
Біля тебе застужусь,
Маю
ніжне горло!

В зоопарк біжить Лиса,
Колобок, мов ковбаса -
найсмачніша
здобич.
Колобок в кущі стрибав,
Друга Лев урятував,
наче добрий
родич!

Король танцює,
аж стрибає до стелі,
Щось мугикають
крізь сон на підлозі
менестрелі.

Вони лигали
джин та ром,
Тепер хроплять,
мов поросята,
під столом.

Король від втрати алкоголю
у відчай не впав,
Він танцював,
до стелі, наче птах,
злітав.

Кричить "уря-я-я-я!",
мов Кіт - воркіт,
чи Котяра - воркот,
Він любить пудинг,
кекси, бутерброд!

Погляд Короля
падає з під стелі
на накритий стіл,
Помахи руками
схожі на помахи крил,
Здається,
що десять Королів
кричать:
"Чай! Чай! Чай!"

Чай - з напоїв
найкращій,
Він занурює у марення
хащі,
Він чорний,
наче пекельний звір,
Він концентрований,
зветься
"чихир".

Хай живе Чай,
Чай,
шанувальників стрічай!"

Тікають щодуху Граблі,
А зуби у них чималі,
Неначе ікла -
Гострі, великі,
"Рятуйте!" - волають Граблі!

"Топтати воліють нас люди,
На нас наступають усюди,
Життя наше - повний "атас",
Тупцюються, скачуть по нас,
Неначе скажені верблюди!

Держак утомився і зуби,
Між вухами бовдурів лупим,
Набридло нам бити і битись,
А бовдури ще не втомились.
Не треба топтати нас грубо!

Крокує Заєць
з автоматом,
Схожий на волоцюгу,
який знайомий
з денатуратом,
Стрибає по стежинах
горбатих,
Поразлітається
від атома атом -
Розпорошить і вовків,
і ведмедів,
Ото буде хижакам
трагедія!

Заєць їм не співчуває:
Доля хижаків
його не колупає.

Заєць, агов!
Свавілля припиняй,
Совість сяку таку
Май!

Не треба нищити
усіх вовків,
сірих бідаків...
У ведмедів теж
ніжна фізіологія...

Поважай, Косько,
Єкологію!

Сем - ковбой
скандал отримав
від дружини-злюки:
"Нащо ти привів
у гості
негідника - друга?
Більше бачити
не хочу
Джона - волоцюгу!" --

"Що ж такого Джон накоїв,
що хлопчині треба?" --

"Я повірила
бандиту,
я була дурепа!
Срібні ложки Джон
поцупив,
Отака халепа!" --

"Ложки ті, що дарували
на весілля наше? --

"Ні, на них
гравірування:

"Ріц" - отель найкращий!"

Миниатюры


"Наколка"

У бродяги,
у Серого Волка,
Криминальная где-то
наколка,
Но густа волчья шерсть,
Вот такая тут "жесть" -
Разглядеть очень трудно
наколку!

***

Соседи

У Слона из - за соседей
В жизни нету "кайфа":
"Задолбала" Обезьяна
Да еще Жирафа!

Анекдоты Обезьяна
Целый день
Бормочет,
Туповатая Жирафа
Ржет, как лошадь,
Ночью!

***

Орехи колола Макака
гранатой,
Лишь грохот в лесу
громогласный,
Из леса зверье удирало
бригадой,
Орехи колола Макака
гранатой
И пела, притом
серенады...

"А если рванет?
Не опасно?" -

Макака хохочет и рада:
"Не бойтесь,
вторую
имею
гранату!"

Рибу цілий день ловив
Кум-рибак убогий,
Шилом патоки вхопив -
Не спіймав нічого!

Позітхає кожну мить,
Не улов - дурниця,
Під тополею стоїть
Риб'яча крамниця.

"Хоч карасиків куплю, -
Подумки хитрує, -
У крамниці друг мій - Кум
Продавцем працює!"--

"За рибалку хай печаль
Вам не заважає,
Та карасики, на жаль,
Зараз "не конають":

Ваша жінка в телефон
Проказала мирно,
Що сьогодні Ваш улов -
Дві форелі жирні!"

Чувся крок розмірений уранці,
Чоботи блищали у "героїв":
Вів Сержант-Вовчисько новобранців,
Всі вони - Кроти у сірих строях.

"Гей,"салаги", гальма умикайте,
Над галявиною небо синє,
Тож беріть лопати і копайте,
Копачі ви дуже професійні!

Тут у лісі жодної халупи,
Залюбки вам землю буде рити,
Починайте від старого дуба
І від цього дуба до обіду!

На галявині, немов у раю,
Щоб не ухопила враз халепа,
Ви копайте, я ж піду спитаю:
Чи ми там копаємо, де треба?"

Оженився Чорт Сарат,
а через хвилинку
Зрозумів,
що взяв за себе
Гірше чорта жінку.

Він до кума поскакав
темними стежками,
"Гей, кумпане, а давай
махнемось жінками!" --

Ти, Сарате, звар'ював?
Жартівник рогатий!
Ти же знаєш, куме, я
Зовсім не жонатий!

Друг, кумпане, виручай:
Моя жінка гарна,
Тож дружиночку мою
Забирай задарма!"



2020 рік

Тінь

Ширяє тінь між хмарочосів,
Між вікон жовтих і антен -
Літає Карлсон на моторі,
В який умонтував глушник.

***

Їжак

Їжак ретельно поголився,
Смаколик він для хижаків,
Та був Їжак ще той проноза:
Тримав у лапці револьвер!

***
Барильця

Барильця повні валер'янки
Котисько у льоху сховав,
Він трунку не вживав ні краплі,
На продаж все, все для "людей"!

***
Браконьєр

Цигарку палить Зайченятко,
Підкрався ззаду браконьєр,
Але негіднику Зайчисько
У хиже око впер "бичок"!

творіння восьмий день зійшов
куранти вибили надвечір
розфокусований об’єкт
прокинувся й почухав п’яти

Вмій у іскрі з багаття
Побачити вогні Всесвіту…
О. Мотика

***

1.

Вечір

Присмерк, безлюддя,
подих дощу…
пивна пляшка
впевнено балансує
на вузенькій огорожі…

«Стійкий олов’яний солдатик?»

2.

Русалка


«Дівчино,
почекай, красуня!
Гей, не ховайся, не ображу!
Я тебе бачу, не втечеш!
Смієшся, насміхаєшся, у піжмурки
граєш!?
Все одно – наздожену, спіймаю,
І будеш ти моя!» -

«Спіймаєш, звісно,
Здобудеш…
Та тільки - не я твоя,
А ти
Мій будеш!»

3.

Котик (майже філософське)

«Котик, не нявкай!
Котик, будь ласка, не нявкай!
Котику, не кричи,
не горлай з ранку до ранку!
Котику, якби ти не кричав,
ми б тебе на руках
носили!» -

«Якби я не кричав,
ви б не оцінили
належним чином
Моє Мовчання!»

Вірус надихає на реформи.
Хочеться податися за тин
і не повертатися додому,
поки на подвір’ї карантин.

Не чекаю у городі дядька,
де уже буяє бузина.
Я й сама перекопаю грядку,
бо сама не оре борона.

А душею лину до поезій.
Муза щось нашіптує щодня.
Серце завмирає у бентезі,
а в хліві кувікає свиня.

Не до оди і не до сонету,
поки добре й вічне – мій оброк.
Чоловік чекає на котлету,
а мене очікує урок.

На чуже не вистачає серця
і не уповаю на своє –
добре дуже дорого дається,
вічне капіталу не дає.

До крамниці збройової
молодик заходить,
З виду він -
"батяр конкретний",
Вздовж вітрини
бродить.

"Кольти" є у вас
серйозні?"
"Все що треба -
маєм,
Вам набоїв шість,
чи вісім?" --

"Почекай, Хазяїн! -
підійшов до телефону,
набирає номер, -
"Гей, це банк? Скажіть,
будь ласка,
Скільки в охороні
чоловік у вас працює -
Шість чи вісім,
друже?
Повторіть ще раз,
люб'язний,
Це важливо
дуже!"

Чорти карали кухарів нечесних,
Чорти карали кухарів нечесних,
Чорти карали ку -,
Чорти карали хар -,
Чорти карали кухарів нечесних!

А кухарі - вгодовані, дебелі,
А кухарі - вгодовані, дебелі,
А кухарі - вгодо -,
А кухарі - вані,
А кухарі - вгодовані, дебелі

Вони вогню, пателень не бояться,
Вони вогню, пателень не бояться,
Вони вогню, пате -,
Вони вогню, - телень,
Вони вогню, пателень не бояться!

З коцюбою стоїть один Чортяка,
З коцюбою стоїть один Чортяка,
З коцюбою стоїть,
З коцюбою один,
З коцюбою стоїть один Чортяка!

До нього враз Напарник прибігає,
До нього враз Напарник прибігає,
До нього враз Напар -,
До нього враз - парник,
Він тягне чималесеньку каструлю,
Він тягне із борщем густим каструлю.

"А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик,
А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик,
А ну, мерщій жеріть,
А ну, мерщій злодю -
А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик!

Чим інших годували, споживайте,
Чим інших ви труїли, загризайте,
Чим інших ви труї -,
Чим інших ви - ли, - ли,
Чим інших ви труїли, загризайте!

Тільки Кіт із хати -
Миші у танок,
Подихом свободи
віє кожний крок,

"Валер'янку, Коте,
споживай під стейк,
Залюбки танцюєм
ми
Мишачий Брейк!
Цілу нічку будем
хвацько танцювать..."

Стіни халабуди
трішечки тріщать!

Котик у садочку
писок заховав,
Дивиться уважно
на веселий бал.
Мерехтіння масок,
ритму буйний шквал,
Кіт у балаклаві
проникає в зал,
Кіт Мишей не ловить,
у Кота кураж,
Гопака танцює,
рве підбори аж!


2020 рік

На хмарці всівся Ангел,
А може, це - Архангел,
А , може, навіть швагер,
Не ясно тільки - чий!
Дивився на всі боки,
Вдивлявся в світ широкий,
Здавався косооким
У вихорі стихій!

Аж ось побачив чорта,
Що всівся на ворота,
Всю витер позолоту
Оцей "чортополох"!
А Янгол: "Гей, примаро,
А ну стрибай на хмару,
На хмару ж, не у льох!

Бенкет приготували,
Ми пляшку відшукали,
Нам третього не стало,
Забракувало так!
Тепер "гудіти" будем,
Наш бозя "трійцю" любить
І нас він "приголубить",
Веселих лобуряк!"


2020 рік

Покохав чи Принц,
чи Цар Ельфійський,
Попелюшку
із Чаклунських Трав,
В неї черевички
кришталеві,
Личаки він їй
подарував.

Краще подарунка
не буває -
Змайстрував їх власноручно
Принц,
Попелюшка лагідна
та скромна,
Окрім личаків
не треба ніц!

Так вони стояли поруч,
вкриті,
Вітами могутніми
дубів,
Від душі, від серця
подарунок
Найдорожчий від усіх
скарбів!

"Ви, бурлаки, фальшували
гроші,
Напихали "башлі"
у холоші,
А тепер,
фінансові естети,
У смолі, у пеклі,
на "дієті".

Я старанно вам гожу,
палю вугілля,
Не зважаю, навіть,
на довкілля,
Можемо домовитись,
хлоп'ята,
Щоб не дуже вам
горіли п'яти!

Пляшка на хвості моїм
порожня,
Це мені болить,
мене тривожить,
Не смакує зовсім
самогонка,
Хай у неї навіть третя
перегонка!

Нам пливе із раю
контрабанда,
Від нектару геть уся
чортяча банда
Чортеніє,
божеволіють рогаті,
Мріємо усі некар
дістати.

Не могли б ви,
фальшування діти,
На нектар талони
підробити?

Янгол робить фотки,
В нього є шаблон,
На шаблоні "чьоткий"
Янгол - фанфарон.

Кругла дірка сяє
Замість голови,
В дірку запихають
Голови дурні.

Ось прийшов диявол -
Роги, хобот-ніс,
Ще який бичара,
Ще який сюрприз!

"Посмішку приємну,
Ласка будь, зробіть, -
Янгол до клієнта
Чемно говорить, -
Я сказав - "приємну",
Слух у тебе глючить?
Тільки не єхидну,
Тільки не падлючу!
Не пролазить в отвір
Зеленаве Рило?
Обережно пхайся,
Рило ж, як барило!
Перебрав ти, Хлопче,
Зранку медовухи?
Ти шаблон паплюжиш,
Німб тобі на вуха!

Чорту-грубіяну
Треба роги править,
Та клієнт, будь-який,
У своєму праві!

Як тре' позувати,
Тре' тобі учитись,
Будеш виглядати,
Наче Мавпа "Чіта"!

Фотогієнічна
Мавпа без кашкета,
"Чіта" - Мавпа гідна
Файного портрета!"

Веселились бісенята-браття,
Танцювали навкруги костра,
Милувалися рогаті на багаття,
Рохкала на вогнищі смола.

Всі чорти - справжнісінькі пірати,
Запитав хвостатий дідуган:
"А чого цей бюрократ пихатий
Разом з кріслом
запакований в казан?" -

"Шебутна дісталася мармиза,
Двом чортам розквасив грішник ніс,
Потім учепився так за крісло,
Начебто до нього він приріс!"

Ми змогли йому зробити "кисло" -
У казан запхнули разом з кріслом!"

Геєна це, а чи якась "оренда"*?
Невже не пекло це, невже - курорт? -
Люб'язно зустрічає віп-клієнта
Досвічений цирульник - майстер Чорт!

Прив'язаний до крісла, мов прибитий,
Сидить мужик, неначе він вівця,
Цирульник затискає в лапі бритву,
Подібна до сокири бритва ця.

Колючим дротом варто прив'язати,
Не мрій даремно про химерній рай,
Запізно, дядько, каятись, ридати,
Сповна відбудеш кару, так і знай!

В начальниках щось дуже розперезавсь
І сам собі до пекла яму рив:
Браковані продуктував ти леза,
Коли на фабриці директором служив.

Ці леза будем на твоїх щоках тупити,
Були страждання інших невтямки,
Клієнтів муки зможеш зрозуміти
На шкірі ніжній власної щоки!"

........................

*Корчма, шинок.

Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,
Це - зваблива Демониця!

Пропікає аж до серця,
Видира печінку геть,
У нечистих в піні рильця,
Мізки - в друзки,
Шкереберть!

Дивись, Агапко,
Що це за Чортиця?
Я захлинаюсь
Слиною
Жаги,
Для неї стану я
Найкращій Рицар,
А хоч і паж,
Все буде до снаги!

*

Йой, красунечко,
Сукубо,
В тебе ріжки є
і хвіст,
Людям та чортам
ти рада,
Маєш ти
до зваби
хист!

Мажор - синок розлігся на дивані,
Розлігся на дивані син-мажор,
В чортячій посміхається нірвані,
В нірвані, чи без неї, все ж - піжон!

"Гей, чортиці,
спокусливі "кицоньки",
Я люблю вас,
рогаті ляльки,
Буду вашим
надійним я лицарем,
Хоч для вас
це іще невтямки!"

Картинки поналяпані на стінках,
А на картинках - розсипи дівуль,
Усі вони - чорнявенькі "чортівки",
А поруч пляшка робить "буль та буль!"

"Дівки його морочать, бідолашку,
Він перед ними, наче немовля!" -
Матуся з батьком позітхають важко,
В батьків-чортів синочок - чортеня!

"Гей, чортиці,
спокусливі "кицоньки",
Я люблю вас,
рогаті ляльки,
Буду вашим
надійним я лицарем,
Хоч для вас
це іще невтямки!"

Любов-Кохання – Морква-Зітхання

Обережним, Грицю,
будь на вечорницях:
Двох любить не треба –
втрапиш у халепу!
У дурні пошиють
і намилять шию,
У кущах спіймають –
ще й «накостиляють»

М’який варіант

***

Стали подруги кращі
до бою,
Розривали десятки
світлин…
Нас було
«не розлити водою»,
Та на двох
був хлопчина –
один!

Він проблемою
не переймався,
Не чекав, наче Гриць той,
біди,
Він із наших боїв
зловтішався,
Сновигав і туди
і сюди…

Ми на нього весь час
ворожили
Під гучні перебої
сердець,
Подурнішали ми
і змарніли,
І промовили якось:
«Капець!»

Годі
сон і здоров’я губити
(баламути, ви хлопці, усі!),
в пеклі ревнощів
юність палити,
наче білки,
стрибать в колесі!
………………………….

Помирились,
і знов подружили -
шкода стало
підірваних
сил….

А невірного ми
поділили,
Наче хліб розламали
навпіл.

Жарт


Зірвався Тигр із зоопарку,
Бо - "День відкритих там дверей",
Світило Сонце дуже жарко,
Був Тигр на ймення Едигей!

А Слон підкрався непомітно,
Хоч був заввишки, мов гора,
Кудлата Мавпочка-Кобіта
Кричить на хоботі "Уря-я-а!"

Їжачок із Мишенятком
Розігрались трішки,
Жваво пустуни-малятка
Грають в "Йожки - Мишки".

Горлали Жаби за рікою,
Рак на цимбалах деренчав,
Папуга керував ходою
І хором з Мавпою кричав:
"Уря- я - а!"

А Слон підкрався непомітно,
Хоч був заввишки, мов гора,
Кудлата Мавпочка-Кобіта
Кричить на хоботі "Уря-я-а!"