Тиснуть горло кліщі - слова
Чужі в рідній хаті
Ти терпиш бува, боїшся
Зойкнути кричати
Плакати також забув вже
Як колись "по-свому"
Недовчене забуваєш
Вернися до дому

Нині все перед тобою
Ніщо незакрите
Перемогти мусиш болі
А братам всесвіту
Говори як вчитель в школі
- ПЕРШ ЗА ВСЕ ОСВІТА
Брати схочуть зрозуміти
Повір зрозуміють
Дурнота взяла профіти
Більше не здуріють

Ти щасливим тоді станеш
(Всі липнуть до тебе)
І ти стаєш для них паном
І так власне треба
Нехай вірять нехай знають
Що ти тепер дужий
І нехай тебе вітають
Й вірять що їм служиш
Ти йди вперед нехай бачать
Не збивай їх з віри
Роби своє, а це значить
Ставай командиром

Стискай долоні великим
З твоєї громади
Коли кричать слухай криком
Й хоронись від зради
Зрадники при тобі будуть
У вишиваних ризах
Повір вони будуть всюди
На верхах і низах
Будуть гарні говорити
А може й співати
Так щоб зраду затаїти
А тебе приспати
Чи їм вдасться ти є паном
Все перед тобою
Щоб не було діл поганих
Рухай головою
У3/1

Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
в душі нести Христа Ім’я.

Хотілося б, щоб батько й мати
жили радіючи за нас,
щоб діти, хочу, могли стати
достойними батьків в свій час.

Так хочу довіряти владі,
добробут мати за життя,
нести корисне в згоді, в ладі,
вкладати душу в майбуття.

Віками з Мени світло лине,
та й дім Жар-птиці той курган*,
бо край наш – то гніздо орлине,
о, Отче, прихисти менян…

* «Юркова могила» курган знаходиться на центральному кладовищі міста Мена.
19.04.2026р. UA

Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
скресає сяйвом вже давно.

Горять вогнем Жар-птиці очі,
все Духом повниться Святим,
під крилами світліші ночі
і шлях до щастя людям тим.

Любили землю цю ті люди,
за неї йшли на ворогів,
в майбутньому не те ще буде –
Дніпро сам вийде з берегів:
Якщо на те є Божа воля
і ще не згинуть вороги –
народ знесе їх з свого поля
потоком віри і снаги!

* Курга́н, також Могила — насип над гробовищем високий земляний, рідше кам'яний, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, є стародавнім похованням.
Курган що означає: твердиня, насипний вал, фортеця, висока могила, де gur — могила та xane — дім.
Могила високі насипи на місці давніх поховань здавна називають могилами mogyla, що означало купа, яке в свою чергу походило від mogti — могти, що первісно значило тягти (стягувати до купи).

18.04.2026р. UA

Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевського - «Чесність із народом», про Симона Петлюру - «Чесність з ідеєю». А над усіма стоїть Тарас Шевченко - «Чесність з Богом»…

Чесність - надто складна категорія,
кожен її по-своєму бачить:
є чесність радості й чесність горя,
безсонних ночей і пробачень.

І це реальність, а не примара:
чесність кроків - перших й останніх…
Вона є земна, а є й захмарна -
чесність титанів.

Петлюра - це чесність з ідеєю.
Вінниченко - вона із собою.
У Грушевського - з народом іде.
Тарас віддає її Богу.

2026 рік

А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Від Бога променями світло
зійшло як Сонце на Краї,
спасіння як роса досвітня,
як зцілення в Його Крилі.

Та всупереч щасливій долі,
народ, вчинивши відкриття,
обрав не те по власній волі
і мав виснажливе життя.

Над нами сяє Сонце Правди,
палає День, горить як піч,
перед судом тим хто не став би –
зведе його гріховна ніч.

безбожних порох з тої печі
та зцілених танок на нім:
тут маємо від Бога речі,
і час прийшов здійснитись їм.

Боїться хто ім’я Господнє,
в краях цінує наш народ,
хто в покаянні до Цього Дня –
шануймо Ймення Саваот!

09.04.2026р. UA

Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майнули, не відвик
І в серці почуття, повір, не вщухли.

І низку віршів написати, як гадав,
Здається часом ― залишився винним.
Взірцем на обрії темніє Кара-Даг,
Чекаючи давно на теплі зливи.

Побачити б ще раз прекрасний едельвейс,
Здіймаючись у гори східним схилом.
Відчути, як потік думок кудись несе
Приємний вітер у безкрайність швидко.

Увечері розпити пляшечку вина.
Щось буде: «Магарач» або «Масандра».
А ніч зірками поступово вись вкрива
І пахне ледве сон-трава духмяна…

Я знаю точно, що колись приїду знов.
Вважай весь час ― це мрія заповітна.
Наш стяг замайорить під гамір рідних нот,
Тому що Крим ― славетна Україна!

Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Як нам правду ту збудити
на шляху до зміни,
в славі ворога розбити
і приспати війни,
щоб коса жита косила,
не косила зла героїв,
щоб воскресла правди сила
святою горою.
До гори підуть молитись
всі народи світу
і забудуть як-то битись
за брехню невмиту.

1-4 квітня 2026 р.

Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід:
хто в любові до людини –
той тримає Духа плід!

Чую подих – Східний вітер
віє в села і міста,
бачу тему далі літер:
Сонця Правди Схід – Христа!

Коло плине горизонту,
будь-де будь, а Схід сюди.
Поверніться живі з фронту,
бо не треба вже туди…

Боже, дай нам відчувати
Радість і Любов Твою,
надихай нас панувати
між своїх, а не в бою.

03.04.2026р. UA