ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Олег Герман
2025.09.13 17:17
Передмова

Вітаю! Нещодавно я відкрив для себе нове хобі, в якому намагаюся поєднувати приємне з корисним, а саме написання есе психологічної тематики. Деякі стали підсумком багаторічних спостережень в ході роботи з пацієнтами, інші є інсайтами, що вини

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,

Іван Потьомкін
2025.09.10 21:09
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Кто стать звенящими поможет
Еще не сказанным словам?"
Анна Ахматова

"тим,які виживуть після пожежі мови...
і золотою золою впадуть за рогом...

Олег Герман
2025.09.10 20:27
Частина І. Народження порожнечі

Я прокинувся. Здавалося б, цей день нічим не повинен був відрізнятися від попередніх та наступних: трохи домашньої рутини, робота протягом більшої частини дня і вечір перед телевізором. Але цього разу все було інакше. За

Леся Горова
2025.09.10 19:54
Проведи мене, Боже, між краплями чорної зливи,
Між осколками горя, уламками трощених доль.
Слід молитви моєї - лелечим курсивом тужливим
У осінньому небі над піками жовтих тополь.

Обійми мене, Боже, дитину свою малосилу.
І рукопис провин незумисних

Віктор Кучерук
2025.09.10 05:41
Чому зі мною так зробилося,
Донині ще не зрозумів, –
То знемагаю від сонливості,
То важко мучуся без снів.
То йду незнаною стежиною,
То знову битий шлях топчу,
Себе картаючи провиною
За те, що досі досхочу

Володимир Бойко
2025.09.09 22:42
Любити ближнього краще здаля. Ворог ворогові ока не виклює. Забреханий москаль гірше забрьоханої свині. Диктатор наділяв себе правом наліво й направо. Надія вмирає останньою, а першою хай вмирає безнадія. Найважливіше у житті - не розминут

Борис Костиря
2025.09.09 21:38
Іти в поле
і впасти в сніги,
злитися з нескінченністю,
злитися з тим,
що тебе породило
і куди ти підеш,
отримати гарячку
і в маренні

Олександр Сушко
2025.09.09 20:39
Я за Христом несу свого хреста,
Заточуюся, падаю у ями.
А бог сказав: - "Ти грішний. Аз воздам.
До раю зачинив для тебе браму.

Не плач, не вий, пощади не проси!
Твоя судьба - казан! Чортячі вила!
Не бачити тобі ранкових зір

Юрій Гундарєв
2025.09.09 19:59
Неймовірно актуальний проект - поетичні перлини українських класиків у рок-інтерпретації! Супер сучасно все - і вокал, і саунд, і аранжування. А найголовніше, напевно, те, що вкотре переконуєшся в тому, що справжня класика не має жодних часових меж. Нав

Сергій Губерначук
2025.09.09 15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?

Світлана Пирогова
2025.09.09 15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог

М Менянин
2025.09.09 13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!

Юрій Гундарєв
2025.09.09 09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Марія Дем'янюк - [ 2025.09.13 13:23 ]
    В садочку
    Сонячний промінчик
    Скочив на камінчик,
    Радісно всміхається,
    Всюди озирається.

    Оглядає видноколо:
    "Oй! Яка краса довкола!
    Он троянди та жоржини,
    Айстри, кетяги калини.

    Грушки дуже солоденкі,
    Щічки яблук червоненькі.
    Виноград глядить на сливу:
    Теж синенька. Справжнє диво!"

    Сяє сонечком камінчик,
    Примостився там промінчик:
    "Ще в саду побуду трішки,
    Подивлюся на горішки!"


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  2. Марія Дем'янюк - [ 2025.09.04 15:52 ]
    Як горнувся син до тата
    Тато сина обіймав,
    Тепло в щічку цілував:
    "Сину мій, рости великий,
    Усміхайся сонцелико!
    Славний будеш богатир,
    Ти мені, синок, повір,
    Станеш воїном ти грізним -
    Захистиш нашу Вітчизу.
    Жде тебе безліч шляхів,
    Та вертайся до батьків,
    До Вкраїни, де родився,
    І ходити справно вчився,
    Де сказав вперше: "Матуся",
    Я за це, синок, молюся..."

    І ясніли оченята
    Як горнувся син до тата.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  3. Олена Побийголод - [ 2025.09.01 12:54 ]
    1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
    Із Бориса Заходера

    Ледве ми виперлись з решти приматів
    й рушили вдаль з усієї снаги –
    з нами побігли, без жодних дебатів,
    мордочка, хвіст та чотири ноги.

    Часом блукаємо ми у хао́сі, –
    нелад і темрява геть навкруги;
    та не дають заблукати нам зовсім –
    мордочка, хвіст та чотири ноги!

    В хащах полюють на нас, як на здобич?
    Нам не страшні будь-які вороги,
    бо підбадьорюють: «Друзі, ми обіч!» –
    мордочка, хвіст та чотири ноги.

    Й навіть коли тобі тоскно до дрожу,
    лізеш на стіну від туги й нудьги –
    краще за інше завжди допоможуть
    мордочка, хвіст та чотири ноги...

    Трішечки м’яса та трішечки каши
    (тобто – не треба влізати в борги),
    пілка в куточку... І ось вони – наші,
    мордочка, хвіст та чотири ноги!
    ааааа
    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (1)


  4. Олена Побийголод - [ 2025.08.28 21:30 ]
    1961. Дірки у сирі (із Яна Бжехви)
    Із Бориса Заходера

    – Скажіть, а хто пошкодив сир,
    нарив у ньому стільки дір?

    «Без жодних сумнівів, не я!» –
    квапливо рохнула Свиня.
    «Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
    я й га-гадати не берусь!»
    Вівця ще й додала окремо:
    «Бе-безумовно, це проблема!
    Можливість рішення – туманна...
    А втім, спитайте у Барана».
    Дворовий Пес пробуркотів:
    «Все зло у світі – від котів!
    Як двічі два чотири,
    від них – й дірки́ у сирі!»
    Обуривсь Кіт: «А все простіше!
    Хто точить ді́ри? – Звісно, миші!»
    Та тут Ворону бог приніс, –
    мабу́ть, щоб всім утерла ніс,
    бо, як відомо з давніх пір,
    у неї є талан на сир!
    І ось доручено Вороні
    аналіз провести сторонній...
    Щоб вивчити проблему дір,
    заглибилась Ворона в сир.
    І ось уже дірки́ останні...
    А сир – скінчився у пізнанні.
    Розґвалтувався скотний двір:
    «Разбій! Грабіж! Покрали сир!»
    Злетіла на паркан Ворона
    і заперечила резонно:
    «Та що таке, шановні, з вами?
    Ви ж піклувались дірочками!
    Так, сир я з’їла на дозвіллі,
    але ж дірки́ – лишились цілі!»
    На цьому й припинився спір,
    бо все одно – скінчився сир...
    Так і не взнали свійські звірі,
    з яких причин дірки́ у сирі!
    аааа
    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  5. Олена Побийголод - [ 2025.08.24 09:05 ]
    1962. Сорока (із Яна Бжехви)
    Із Бориса Заходера

    Злетіла сорока висо́ко,
    і зверху стрекоче сорока,
    що цукор страшенно солений,
    що яйця беруть зі смаженей,
    що раки зимують на дубі,
    що риби гуляють у шубі,
    що яблука повністю сині,
    що ніч виникає із тіні,
    що в морі, як правило, сухо,
    що лева подужає муха,
    всіх краще літають корови,
    всіх ліпше цвірінькають сови,
    що лід надзвичайно гарячий,
    що холод у пічці собачий,
    і що серед птичої зграї
    їй рівних у правді немає!..

    Торочить сорока, стрекоче,
    а слухати жодний не хоче;
    бо, що б не тріщала сорока,
    це слухати – марна морока!

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  6. Олена Побийголод - [ 2025.08.21 14:56 ]
    1962. Ніхто
    Із Бориса Заходера

    Збитошник оселивсь у нас,
    й подія це страшна!
    Ми потерпаємо весь час
    від цього пустуна.

    І скарги йдуть навперебій:
    і це́ от, і тамто́...
    А винуватий – хтось такий,
    чиє ім’я – Ніхто!

    Скажіть, наприклад: хто знайшов
    в буфеті мармелад,
    й обгортки, ніби як на схов,
    запхав кудись навгад?

    Хто з коридору крикнув «гав»?
    Хто розірвав пальто?
    Хто на шпалерах малював? –
    Ніхто, Ніхто, Ніхто!

    «Ніхто – прека́посний сусід! –
    сказала мати враз. –
    Давно його провчити слід,
    і ось йому наказ:

    Ніхто не піде в двір на гру,
    удома хай сидить!»

    Вам смішно? А мене й сестру
    це зовсім не смішить!

    (2025)
    ааааааа


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  7. Олена Побийголод - [ 2025.08.19 13:23 ]
    1958. Два та три
    Із Бориса Заходера

    Пішов Сергійко в перший клас.
    Школяр, як не крути!
    Він рахувати вміє в нас
    уже до десяти!

    Такий учений, загалом,
    в сім’ї лише один!
    І я́кось батьку за столом
    задав питання він:

    «Два пиріжка тут, згоден ти?
    Та є лічба нова:
    я можу зараз довести,
    що три їх, а не два!

    Рахуємо: оце ОДИН,
    це ДВА... Тепер замри:
    ОДИН та ДВА, – закінчив син, –
    якраз і буде ТРИ!»

    Промовив тато: «Ну і ну!
    І справді: рівно три!
    Гаразд, я два з них проковтну,
    а третій – ти бери!»

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  8. Олена Побийголод - [ 2025.08.16 21:16 ]
    1980. Приємна зустріч
    Із Бориса Заходера

    Зустрілися Бека та Бука.
    З них жодний не видав і звуку.
    Обоє стулили пащеки –
    мовчали і Бука, і Бека.

    І Бука про себе промукав:
    «Навіщо настільки ти бука?»
    Та й Бека пішов недалеко,
    він думав: «Огидний ти бека!..»

    (2025)


    Рейтинги: Народний 6 (5.51) | "Майстерень" 6 (5.53)
    Коментарі: (2)


  9. Віктор Кучерук - [ 2025.08.14 06:42 ]
    Допитливий хлопець
    Про усе дізнатись хоче
    Самостійно змалку хлопчик
    І тому вмовляє тата
    Научить його читати
    Буквара, що в їхню хату
    Дід колись уніс для брата.

    Батько вчитель нікудишній,
    Мамі в руки суне книжку,
    Адже він не має вміння
    Хлопця бавити сумлінно,
    А матуся неминуче
    Сина грамоті научить.

    Щоб завчались швидше знаки
    Мови звуків усіляких, –
    Мати стала терпеливо
    Трактувати барв мотиви
    По боках від букв самотніх
    На мальованих полотнах.

    Хлопець слухає уважно
    Голосних тони протяжні,
    Приголосних звуки стислі
    І уже себе не мислить
    За столом, або на ліжку,
    Без читань якоїсь книжки.
    14.08.25



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: