ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

Ольга Садкова
2026.07.25 10:51
Повертаючись думками в нульові роки, бачу Володимира Вакуленка молодого, зі стрімкими трохи нервовими рухами, в чорній шкірянці. Він уже не перший рік відвідував засідання літературного об’єднання при редакції газети «Обрії Ізюмщини», а я щойно туди прийш

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.25 12:02 ]
    Історія, якої немає
    раптом життя чи думка
    зависає десь поруч
    де?
    може там
    де недоречність
    а може непотрібність
    всього того
    що так було необхідно
    хвилину тому

    ***
    нехай скажуть
    історія рухається
    по спіралі
    але я не сперечаюсь
    але на мене
    це маячня
    топтання намагається
    здійснити втечу

    ***
    сусід Абрам
    (студент із Нігерії)
    і я заходимо в ліфт
    двері ліфта зачиняються
    прихопивши важкий запах
    смаженої риби
    через залізну завісу
    фіш?
    фіш
    але пахне російською
    ми сміємося
    чорний єврей з Нігерії
    і я — білий негр степів
    дві нереальності
    ліфт повільно піднімає нас догори

    ***
    Абрам нудьгує по дому
    щоб минуле не забуло про нього
    він поспішає у фейсбук

    ***
    можна довго згадувати номер своєї квартири
    але ключ відчиняє двері сам
    я падаю в крісло
    у темряву
    свого простору
    і віконцем з видом на тишу
    втомлена
    слухаю її
    тишу

    ***
    стара сусідка згадує
    забуте танго
    якого вже нема


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.24 19:09 ]
    Тяжке обтяхливе
    Жахливе
    Минуще… та…
    Затрималось
    Потім як належало
    Минулим назвалося
    А зміни
    Блукаюче
    Витріщилися
    Безглуздо
    В найближчому
    Майбутньому
    Не мислячи
    Нас


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.23 18:09 ]
    Каша із сокири
    Вони знають як треба

    Бредуть бредуть
    І творять порожнечу
    Одну лиш порожнечу
    Навколо себе
    І запах смерті

    Могильну огорожу
    Зводять зі страху
    І ненаситну безнадійність
    З безпросвітною надією
    Виводять із заду

    Вони знають як треба

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.22 14:30 ]
    Пісок
    Карфаген повинен
    бути зруйновано
    ми погостювали
    Барка
    нам час

    караван
    у вигинах барханів
    просуває свій шлях
    крізь
    можливість
    бути
    залишитися
    лише змінюючи
    одягу
    обличчя
    не впізнаючи себе
    на порох
    пісок
    чи вітер
    сонце
    осушить чашу
    нашу
    не встигнувши
    торкнутися тебе
    Барка
    нам час
    у дорогу

    слів
    не вимовимо
    заносить
    пісок
    хто
    був
    буде
    з нами
    потім
    поведе
    караван
    далі
    ми погостювали
    Барка
    нам час
    час у дорогу

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.21 13:04 ]
    Чорні тіні
    Shimmy
    Shimmy Ya

    Йаааааааа хочу
    розчинитися
    і померти в
    барабанних ритмах
    у звуках котячих
    Йєйо – їїєї

    у цьому
    кошшмарі (жахітті)
    ага-ага
    слів
    сміття

    Shimmy
    Shimmy Ya

    Ййааааа
    Мій Боже!

    дай померти
    мені
    білій-білій!

    білий сніг
    байдужий
    до вогнюю!

    FUCK YOU
    фак юююююююю...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.20 13:04 ]
    Дощі
    у провінції осінь

    так безглуздість
    яка новина
    давнішої і не було
    останніх так років сто
    та недомовленості
    вдосталь

    А нині в провінції осінь

    та дощі
    дощі
    Дощі.

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Володимир Журавльов - [ 2026.07.20 01:07 ]
    Семіотика
    Вуха віслюка слухають слова.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.19 16:35 ]
    Віртуальність
    у Вас ніби те
    у Вас ніби се
    у Вас начебто це
    а може Ви й не є

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Борис Костиря - [ 2026.07.19 14:06 ]
    Бунт посередностей
    Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
    Що розпинає завжди на горі,
    Це фарисеї в масках і елої,
    Вовки в овечих шкурах, трунарі.
    Бунт посередностей змете усе на світі,
    Що має лик, а не лише мурло.
    Так паразити на веснянім цвіті
    Повзуть настирливо, як помело.
    Бунт посередностей все робить марним, сірим.
    Не вирізниш нікого у юрбі.
    І відчувається пекельна сірка,
    Як данина спаплюженій добі.

    24 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.78) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (3)


  10. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.18 13:12 ]
    Парадокси ієрархії
    наш Пес вже не собака
    наш Кіт уже не кіт
    а наш сусід ще не людина

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: