ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Кока Черкаський - [ 2026.08.30 16:58 ]
    Гавриліада. Гаврило і Юля
    Гаврило руку клав на серце,
    Гаврило патріотом був,
    І в молоді буремні роки
    Він в Київ на майдан махнув

    Він за майбутнє України
    Потужно, як титан, стояв,
    І, щоб прогнать злочинну владу,
    То «Слава нації!» кричав

    Не за доляри й не за гривні,-
    А щоб здолати ворогів,
    І у його очах бездонних
    Кипіли ненависть і гнів!

    Після святої ж Перемоги
    (Хоч знадобився третій тур),
    Вернувся у село Гаврило
    Пасти свиней, гусей і кур.

    Портрети Ющенка й Шевченка
    Він порозвісив на стіні,
    І все ніяк не міг забути
    Оті майданні ночі й дні!

    Забути? Як же їх забудеш,
    Його ж сам Ющенко вітав!
    Ну це ж Гаврилові зі сцени
    Щодня рукою він махав!

    Кому ж інакше? А ще ж Юля
    Йому автографа дала,
    Коли погрітись до Гаврила
    Вночі в намет якось зайшла.

    Ржуть хлопці: то була не Юля!
    А хто?- У відповідь лиш сміх!
    Ті побратими ж просто заздрять,
    Що Юля вибрала не їх.

    Та все ж таки в шкірвендиспансер
    Гаврилові йти довелось,
    Бо щось не те тече з Гаврила,
    І капає з Гаврила щось.

    І поки лікар робив огляд-
    З Гаврила капав ще і піт
    -Ну що ж, юначе, одягайтесь,
    Не бійтесь: це у вас не СПІД.

    Поп'єте з місяць оці ліки,
    Та ще оці, оці й оці.
    А що свербить – то це ж потнічка
    У вас на правому яйці.

    Поки лікуєтесь – вам раджу
    Не мати зносин ні із ким,
    Навіть, якщо це патріотка,
    А ні - помрете молодим!

    ...

    Така депресія в Гаврила-
    Немов останній день живеш,
    Та Юлі ж треба б написати,
    Щоби зайшла в диспансер теж.

    Сідає, пише: люба Юлю!
    Ви пам'ятаєте мене?
    Мені так соромно, бо я міг
    В ту ніч вас заразить вене….

    Та ви не бійтесь! Медицина
    Сьогодні сильна- огого!
    Якщо проблема в вас з лікарством-
    То я відсиплю вам свого!

    На цьому все! Люблю, цілую!
    І мрію- Бережи вас Бог!-
    Що на наступному Майдані
    Ми знов зустрінемося вдвох!

    02-12-2024


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  2. Кока Черкаський - [ 2026.08.28 21:49 ]
    Гавриліада. Гаврило в небезпеці.
    - Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
    Краще я ляжу посплю.
    Завтра Гаврило з майдану повернеться,
    Він може годину лю-лю.

    - Знаю я цього Гаврила триклятого:
    Він теж мене якось лю-лю.
    Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
    Та й дещо йому відстрілю!

    Буде він знати, як по селу бігати,
    Неначе він альфа-самець!
    - Благаю тебе! Не чіпай ти Гаврилонька,
    Насправді ж бо він молодець!

    Він звеселяє ночами безсонними,
    З душі проганяє роздрай!
    І мріє з ним кожна удвох усамітнитись
    На кілька годиноньок в гай!

    В гаю соловейко співає сердечно так,
    І річка блищить наче скло!
    Якщо із Гаврилом погане щось трапиться-
    Тебе прокляне все село!

    Тому буду я день і ніч пантрувати
    Й скалічить Гаврила не дам!
    А ти на хвилиноньку в лісопосадоньку
    Йди із такими, як сам!

    А ти на хвилиноньку в лісопосадоньку
    Йди із такими, як сам...

    28.08.26


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  3. Борис Костиря - [ 2026.08.21 14:48 ]
    Соцмережі
    Кручусь по колу в душних соцмережах,
    Шукаю правду, славу і красу,
    Шукаю стрімголов і обережно
    І п'ю несамовитості ясу.
    Верчусь, марную час, іду по колу,
    Шукаю друзів і новий роман,
    Та натрапляю на духовну колу,
    А в голові утома і туман.
    Оскома від мереж наздоганяє,
    Макітриться важезна голова.
    Зістрибую з шаленого трамваю
    У мураву, де істина жива.
    Не хочу повертатися у душність
    І у банальність, споконвічність зла.
    Не йдуть зі сцени злоба і байдужість,
    Мов перепріла, вигасла зола.

    18 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.89) | "Майстерень" 6 (5.9)
    Коментарі: (5)


  4. Кока Черкаський - [ 2026.08.21 12:02 ]
    Жара
    Ой, на вулиці жара-
    Неймовірна спека!
    Я би м в Арктику поїхав,
    Та ж вона далеко!

    Я до чукчів би м хотів,
    Чи до ескімосів,
    Бо у Неньці я від спеки
    Скоро здохну зовсім!

    Сорок градусів в тіні-
    Це ж вам не ігрушки!
    Юж посохли всі ябвінки,
    І сливки, і грушки!

    Аж на складах погоріли
    Вшитки файні льоди!
    Люди сидят по підвалах,
    Чекают погоди!

    Сонце пече, як в Африці,
    Юж сохнут озера!
    Такой спеки не памятам
    Нигда дотепера!

    21.08.26






    Рейтинги: Народний 6 (5.29) | "Майстерень" 6 (5.25)
    Коментарі: (4)


  5. Володимир Бойко - [ 2026.08.15 23:51 ]
    Vagatio
    Втрапивши у вир у плині часу
    Захлиналась лінія життя.
    Виходи́ла дівчина на трасу,
    Скерувавши шлях свій без пуття.

    Бракувало їй дороговказу,
    Завела стежина не туди.
    Тим, що хочуть всього і одразу
    Мрія обертається на дим.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати: