ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Сонце Місяць
2025.11.23 20:46
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів

я не єврей
я не ніґґер

але я ПРОТИ ксенофобії

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Ігор Терен - [ 2025.11.19 12:00 ]
    Креатура без коректури
    ***
    А ми теляті довіряли мало,
    та вірили, – воно кудись веде...
    але охляле
    язиком злизало,
    а (д)ефективне невідомо де.

    ***
    А вибір означає за і проти
    причини агресивної війни –
    корисні ідіоти
    і сексоти,
    вовки й овечки, бевзі й барани.

    ***
    А клички мафіозі несучасні...
    не вистачає чорного кота,
    та людям ясно,
    що «картина» маслом –
    це є портрет зеленого шута.

    ***
    А поріділі неуки-відсотки
    побачили, що їм дає кумир:
    з одного боку
    батога й оброки,
    а з іншого дорогу у ясир.

    ***
    А діючі стратеги ще нові,
    але старої тактики, по ходу,
    гадають на крові
    і б’ють по голові
    лінивого на візії народу.

    ***
    А ЄеС – це вила по воді,
    поки у Європі діє вето.
    Скажемо тоді
    adieu біді,
    як у НАТО виб’ємо ракети.

    Пряник
    А Нобель майже премію присвоїв
    борцю за мир із легкої руки
    любителів херні і параної,
    але буває інде навпаки,
    коли герої
    не діди-ковбої,
    а на «нулі» бійці і вояки.

    11/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  2. Олександр Сушко - [ 2025.11.11 06:19 ]
    Прозріння
    Артур Курдіновський

    Приходили в моє життя...
    Не роззувались на порозі.
    І брудом від свого взуття
    Сліди лишали на підлозі.

    А я ходив і витирав
    Підлогу та відкриту душу.
    Вже відобразив поліграф,
    Що я хворів, тепер - одужав.

    Я не читаю ваш курсив -
    За мною більше ви не стежте!
    Жорстоку тишу полюбив
    І чітко вимовив: "Нарешті!"

    Прийняти ваш гучний парад
    Душа ошукана не зможе.
    Я озираюся назад
    І шепочу: "О, Боже... Боже..."

    5.11.2025р.

    Олександр Сушко

    Приходили в моє життя
    Друзяки, без трусів і босі.
    І добре! Бо брудне взуття
    Сліди лишає на підлозі.

    Та...бац! Зайшла одна мара
    У кирзяках (плювок у душу)!
    І каже: - Здрастуйте! Я - граф!
    ( я ж хворий був, ще не одужав).

    За ним слідів липкий курсив
    Аж від порогу - й до алькову.
    Я подумки загалосив!
    Від люті відібрало мову.!

    Хоч чемний - не маркіз де Сад,
    Для мене гості - челядь Божа...
    З розгону копняка під зад
    Йому влупив, хоч так негоже.

    10.11.2025р.


    Рейтинги: Народний 7 (5.41) | "Майстерень" 7 (5.79)
    Коментарі: (3)


  3. Устимко Яна - [ 2025.11.10 11:34 ]
    10 авторів
    раз десять авторів
    рукописии післали
    та не було листів
    один з них не стерпів
    і от їх дев’ять стало

    і дев’ять авторів
    рукописи післали
    один чекав сто днів
    а потім озвірів
    і от їх вісім стало

    тих вісім авторів
    рукописи післали
    один відмову стрів
    умить протверезів
    і семеро їх стало

    сім бравих авторів
    рукописи післали
    та видавець збурів
    комусь забракло слів
    і шестеро їх стало

    шестірко авторів
    рукописи післали
    один бідака впрів
    післав редакторів
    і п’ятеро їх стало

    п’ятірко авторів
    рукописи післали
    та із п’ятьох голів
    одну відсіяв гнів
    і четверо їх стало

    четвірко авторів
    рукописи післали
    та видавець крутив:
    то хтів то розхотів
    і три ж четвірка стало.

    всі троє авторів
    рукописи післали
    один аж п’ять разів
    та не буває див
    і ось їх двоє стало.

    два автори по тім
    рукописи післали
    один з ним був чужим
    домовилися з тим
    кого своїм вважали

    і ось одненький той
    що на коротку ногу
    друкується уже
    бо кум і протеже
    й лічилка не про нього

    09.11.25


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  4. Ігор Терен - [ 2025.11.08 22:59 ]
    Одним миром мазані
    ***
    А величний, хоча й не високий,
    запроваджує вето на спокій,
    і вважає народ,
    що це не ідіот,
    а величний, хоча й не високий.

    ***
    А занозою електорату
    є овації комедіанту,
    що стає все одно
    не героєм кіно,
    а занозою електорату.

    ***
    А на зелень міняється мода.
    У печалі обранці народу.
    Попереду зима...
    апетиту нема,
    а на зелень міняється мода.

    ***
    А три чверті це дуті відсотки,
    що у коміка вірять, допоки
    їх багато... то й що?
    Ефективні – ніщо,
    а три чверті це дуті відсотки.

    ***
    А трибуну довірили хряку,
    що на руку лише маніяку
    і свині угорі,
    бо у Раді кнурі,
    а трибуну довірили хряку.

    ***
    А сліди замітає пороша
    і тяжка у нуворишів ноша...
    і по ходу вони
    зав’язали штани,
    а сліди замітає пороша.

    Оказія
    А один полководець новітній –
    це двійник упиря з підворітні
    і командує хто?
    Ну... не кінь у пальто,
    а один полководець новітній.

    11/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: