ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Ігор Терен - [ 2025.11.25 12:55 ]
    Барани на роздоріжжі
    ***
    А зла Феміда спати не дає
    паяцу із Фортуною такою,
    яка неначе є,
    але його досьє
    не помагає вийти у герої.

    ***
    А кін-че-ні корейці згаряча
    отримали ляща у тому полі,
    де жовта саранча
    хотіла калача,
    але у зад отримала пуд солі.

    ***
    А вевеху планує всі етапи
    не аби-як, а до кінця війни,
    граната мавпи
    опікає лапи,
    та хочеться у рай до сатани.

    ***
    А на війні корейські вояки
    їдять собак. Скотина є скотина.
    І навпаки –
    це ж наші пси, таки,
    поїли ціле військо кім-чен-ина.

    ***
    А маячело віддає Сибір
    своєму віце-другу сі-дзінь-піну
    і премію за мир
    отримає упир,
    як оживе після ножа у спину.

    ***
    А Дональду Європа не дала
    Гренландію й Панаму за подяку.
    Навіщо ці бла-бла,
    якщо в пуйла
    є нічия земля біля Аляски?

    Реляція
    А в офісі тримає вовкодава
    один баран, якого той і з’їсть,
    та у Женеві – це заморський гість
    і з пагорба удава
    інша вава
    зганяє на Європі люту злість.

    11/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Терен - [ 2025.11.19 12:00 ]
    Креатура без коректури
    ***
    А ми теляті довіряли мало,
    та вірили, – воно кудись веде...
    але охляле
    язиком злизало,
    а (д)ефективне невідомо де.

    ***
    А вибір означає за і проти
    причини агресивної війни –
    корисні ідіоти
    і сексоти,
    вовки й овечки, бевзі й барани.

    ***
    А клички мафіозі несучасні...
    не вистачає чорного кота,
    та людям ясно,
    що «картина» маслом –
    це є портрет зеленого шута.

    ***
    А поріділі неуки-відсотки
    побачили, що їм дає кумир:
    з одного боку
    батога й оброки,
    а з іншого дорогу у ясир.

    ***
    А діючі стратеги ще нові,
    але старої тактики, по ходу,
    гадають на крові
    і б’ють по голові
    лінивого на візії народу.

    ***
    А ЄеС – це вила по воді,
    поки у Європі діє вето.
    Скажемо тоді
    adieu біді,
    як у НАТО виб’ємо ракети.

    Пряник
    А Нобель майже премію присвоїв
    борцю за мир із легкої руки
    любителів херні і параної,
    але буває інде навпаки,
    коли герої
    не діди-ковбої,
    а на «нулі» бійці і вояки.

    11/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Сушко - [ 2025.11.11 06:19 ]
    Прозріння
    Артур Курдіновський

    Приходили в моє життя...
    Не роззувались на порозі.
    І брудом від свого взуття
    Сліди лишали на підлозі.

    А я ходив і витирав
    Підлогу та відкриту душу.
    Вже відобразив поліграф,
    Що я хворів, тепер - одужав.

    Я не читаю ваш курсив -
    За мною більше ви не стежте!
    Жорстоку тишу полюбив
    І чітко вимовив: "Нарешті!"

    Прийняти ваш гучний парад
    Душа ошукана не зможе.
    Я озираюся назад
    І шепочу: "О, Боже... Боже..."

    5.11.2025р.

    Олександр Сушко

    Приходили в моє життя
    Друзяки, без трусів і босі.
    І добре! Бо брудне взуття
    Сліди лишає на підлозі.

    Та...бац! Зайшла одна мара
    У кирзяках (плювок у душу)!
    І каже: - Здрастуйте! Я - граф!
    ( я ж хворий був, ще не одужав).

    За ним слідів липкий курсив
    Аж від порогу - й до алькову.
    Я подумки загалосив!
    Від люті відібрало мову.!

    Хоч чемний - не маркіз де Сад,
    Для мене гості - челядь Божа...
    З розгону копняка під зад
    Йому влупив, хоч так негоже.

    10.11.2025р.


    Рейтинги: Народний 7 (5.41) | "Майстерень" 7 (5.79)
    Коментарі: (3)


  4. Устимко Яна - [ 2025.11.10 11:34 ]
    10 авторів
    раз десять авторів
    рукописии післали
    та не було листів
    один з них не стерпів
    і от їх дев’ять стало

    і дев’ять авторів
    рукописи післали
    один чекав сто днів
    а потім озвірів
    і от їх вісім стало

    тих вісім авторів
    рукописи післали
    один відмову стрів
    умить протверезів
    і семеро їх стало

    сім бравих авторів
    рукописи післали
    та видавець збурів
    комусь забракло слів
    і шестеро їх стало

    шестірко авторів
    рукописи післали
    один бідака впрів
    післав редакторів
    і п’ятеро їх стало

    п’ятірко авторів
    рукописи післали
    та із п’ятьох голів
    одну відсіяв гнів
    і четверо їх стало

    четвірко авторів
    рукописи післали
    та видавець крутив:
    то хтів то розхотів
    і три ж четвірка стало.

    всі троє авторів
    рукописи післали
    один аж п’ять разів
    та не буває див
    і ось їх двоє стало.

    два автори по тім
    рукописи післали
    один з ним був чужим
    домовилися з тим
    кого своїм вважали

    і ось одненький той
    що на коротку ногу
    друкується уже
    бо кум і протеже
    й лічилка не про нього

    09.11.25


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  5. Ігор Терен - [ 2025.11.08 22:59 ]
    Одним миром мазані
    ***
    А величний, хоча й не високий,
    запроваджує вето на спокій,
    і вважає народ,
    що це не ідіот,
    а величний, хоча й не високий.

    ***
    А занозою електорату
    є овації комедіанту,
    що стає все одно
    не героєм кіно,
    а занозою електорату.

    ***
    А на зелень міняється мода.
    У печалі обранці народу.
    Попереду зима...
    апетиту нема,
    а на зелень міняється мода.

    ***
    А три чверті це дуті відсотки,
    що у коміка вірять, допоки
    їх багато... то й що?
    Ефективні – ніщо,
    а три чверті це дуті відсотки.

    ***
    А трибуну довірили хряку,
    що на руку лише маніяку
    і свині угорі,
    бо у Раді кнурі,
    а трибуну довірили хряку.

    ***
    А сліди замітає пороша
    і тяжка у нуворишів ноша...
    і по ходу вони
    зав’язали штани,
    а сліди замітає пороша.

    Оказія
    А один полководець новітній –
    це двійник упиря з підворітні
    і командує хто?
    Ну... не кінь у пальто,
    а один полководець новітній.

    11/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: