ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр очного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Володимир Бойко - [ 2026.10.25 23:59 ]
    Лімерики G 1
    У російському місті Коврові
    Є фанати сергія лаврова.
    Там виводять щодня
    В сквер сумного коня
    І корову у місті Коврові.

    Монумент спорудили в Ростові,
    Президенту московському вові.
    На табличці було
    Одне слово – пуйло,
    Бо інакше не вміють в Ростові.

    У засніжених горах Чукотки
    Ходить-бродить пілот без пілотки.
    Бо не може ніяк
    Віднайти свій літак
    Хоч прошнарив уже пів Чукотки.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  2. Кока Черкаський - [ 2026.10.21 15:56 ]
    Гриби
    Я прийшов у ліс сьогодні
    По гриби, бо я голодний.
    Але ж це не в тому плані:
    Я ж не хотів "грибів в сметані".

    Ондо білі, а там- лисички,
    Та я не маю такої звички
    Брати все, що попадеться
    Бо я шукаю своїм серцем.

    Просто я
    люблю збирати гриби
    Просто я
    люблю збирати гриби

    Ходжу лісом неозорим
    і шукаю мухомори.
    Але щось усе даремно
    А вже скоро буде темно!

    Печериці-шампіньйони,
    маслюків, опеньків тонни,
    а червоних мухоморів
    не знаходжу!Горе-горе!!

    Просто всі
    побігли шукати гриби
    Просто всі
    пішли шукати гриби

    Де ж мої ви,червоненькі
    Хоч великі, хоч маленькі?
    Я ж без вас уже не можу,
    я зовсім поїхав, схоже!

    Я давно вже
    Звик шукати гриби
    Я давно вже
    Звик шукати гриби

    Та щось червоне заблистіло
    Я подумав: буде діло?!
    Але то була машина
    Із червоними очима.

    Поліцаї налетіли,
    Мої руки затремтіли,
    Мої ноги утікали,
    Та шакали наздогнали

    Більше я
    Не буду шукати гриби
    Більше я
    Не буду шукати гриби


    Рейтинги: Народний -- (5.32) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (1)


  3. Володимир Бойко - [ 2026.10.06 12:50 ]
    Земля і миші (дачні думи)
    Поки поети клеплють вірші,
    В городі розкошують миші.
    Усе погризли залюбки –
    Картоплю, моркву, буряки.

    Вони гризуть усе по праву –
    Вони господарі в державі,
    В їх розпорядженні город,
    Допоки пестить їх народ.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Шоха - [ 2026.10.05 16:21 ]
    Штампи і штами своїми іменами
    І
    Троє тезок, різних іпостасей
    в різний час, плюючи на закон,
    і тому однакові наразі
    в образі із арії паяца, –
    як нікому не віддати трон,
    на який вилазять самозванці,
    типу кайзер, швондєр і Нерон.

    ІІ
    Найсучасніше народне чадо
    зайві пару років має владу
    і завищений авторитет
    та офшорну суму на фуршет,
    вочевидь, за героїчну зраду,
    що утне його імунітет.
    Та незамінимий у колоді
    королів, тузів або шутів –
    копія владіміра й володі
    що давно відомі у народі
    як почвари, що лякають світ,
    невмирущі чахлики боліт,
    персонажі шоу і пародій
    на сліпих поводирів еліт.
    Куці недоумки і раніше
    повертали на круги своя...
    квака-задавака має інші
    плани у фіналі житія
    і себе любитиме найбільше
    найвеличніше і найсмішніше, –
    подивіться, ось де я... це я!

    ІІІ
    Уявило жабеня лупате*,
    що воно Мойсей і фараон
    і дешеву шкуру рятувати
    має не воно, а депутати...
    але знає мільйонер-міньйон,
    що колись приречений тікати
    як не за кордон, то у полон.
    Чуєте? Кричить Наполеон:
    – Май своє, коли немає ради...
    ....................................................
    не чекай печалі і жури
    від непоправимої утрати.
    Не врятують коміка ґаранти
    за його одежі машкари.
    Та і їх пора у шию гнати,
    ой пора, до гіршої пори.

    10.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  5. Борис Костиря - [ 2026.10.05 12:06 ]
    Іуди
    Нехай же відкидають лизоблюди
    Мої слова у синіх небесах.
    Запроданці, перевертні, іуди,
    Які пізнали не натхнення - страх.
    Боїться сірість Божого натхнення,
    Боїться слова на Голготах днів.
    Це слово спалахне, як одкровення,
    Стривоживши труху вчорашніх пнів.
    Розсипалися срібняки травою,
    Укриті забуттям і бур'яном.
    Вони постануть сірою золою,
    Яка убила у собі біном.

    16 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (6)


  6. Борис Костиря - [ 2026.10.04 13:15 ]
    Блазень
    Танцюючий блазень прийшов потішати
    Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
    Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
    Усмішка крива вперезала судьбу.

    До кого промовить танцюючий блазень?
    Він бачить байдужість і ницість в очах.
    Навряд чи це хворе суспільство, мов Лазар,
    Воскресне, долаючи згублений прах.

    Він виконав номер з останньої сили,
    Зібравши ненависть і волю в кулак.
    Та вже проступають слова, наче стигми.
    Він - космосу вічний і вірний жебрак.

    16 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (3)


  7. Юрко Бужанин - [ 2026.09.30 20:45 ]
    ***
    Тато донечку привіз
    У село родинне.
    Показав загін для кіз: -
    Подивись, дитино: -
    Бачиш, козлик бородатий
    Походжає поміж кіз.
    Хіба схожий він на тата?
    Є такий у мами хист
    Козлом тата називати.

    Як новий нагряне раж
    Люба доню, маєш знати, -
    У козла не мій типаж.

    30.09.2026.


    Рейтинги: Народний -- (5.91) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  8. Борис Костиря - [ 2026.09.30 15:27 ]
    Варвар
    Коли твій спокій обриває
    Бійців розлючених табун,
    В житті панує лютий варвар,
    Перед яким слабкий трибун.

    Так, слуги зла стійкі, невпинні
    В досягненні своїх підлот.
    Тече життя спокійним плином.
    Порушить спокій ідіот.

    Свобода думки і прогресу
    Спиняється об вістря зла.
    З'являються нові Дантеси,
    Після яких - лише зола.

    І Герострати повсякденні
    Вриваються у дні твої.
    Забутий навіжений дервіш
    Потопить в морі кораблі.

    15 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (3)


  9. Кока Черкаський - [ 2026.09.29 11:39 ]
    Побачення
    Запросив він мене на побачення-
    Ніби з виду нормальний мужик,
    Ми зустрілись,як і було зазначено,
    І я відчула, що він їв часник.

    Так, він їв часник!
    Так, він з'їв часник!
    Так, він їв часник,
    А на вигляд - нормальний мужик!

    Хоч побачення було на цвинтарі,
    І навколо була глупа ніч,
    Незрозміло, навіщо часник він їв,
    Ми ж були лиш удвох, віч-на-віч.

    Але він їв часник!
    Але він з'їв часник!
    Так-так, він з'їв часник,
    А на вигляд - нормальний мужик!

    Хоч не було в ту ніч повнолунія,
    І з-поза хмар стирчав Місяця ріг,
    Я його з усіх сил приголубила,
    І часник той йому не поміг!

    Так, він їв часник,
    Так-так, він їв часник,
    Хоч був він розумний мужик-
    Та ніхто не почув його крик!

    Тепер він ласує кров'янкою,
    А часник знелюбив, як і я,
    Ми ночами гуляєм по цвинтарях,
    В нас зразкова вампірська сім'я!

    А колись він їв часник,
    Колись любив він часник,
    Тепер він не любить часник,
    Став нарешті нормальний мужик!


    29.09.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.32) | "Майстерень" 6 (5.29)
    Коментарі: (3)