ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.06.28 21:20
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.

Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати

Ірина Вовк
2026.06.28 07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ «Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях. Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ V. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єпископ

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Юрко Бужанин - [ 2026.06.28 21:05 ]
    ***
    Безсилий я стати кращим
    В розрізі твоїх амбіцій.
    Хіба що зіграю в ящик
    В не зовсім старому віці.

    Віночком мене прикрасиш,
    Про мене подумаєш гарно,
    Ще слів теплих скажеш масу.
    Мабуть, що щирих, та марних...

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.91) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (1)


  2. Володимир Журавльов - [ 2026.06.23 00:21 ]
    П'ючий горілку
    — Ти… хто???
    — Я є стопка твоя.
    А в стопці — ковток.
    В ковтку цілий світ,
    що із пляшки відлитий.
    Я є тиха радість і смуток
    В твоїй алкогольній молитві.
    — З тобою все добре.
    Без тебе —
    лиш морок похмільний…
    Нехай так потворна
    моя поведінка, —
    то світлим хай буде
    найтонший політ,
    і ніжно відбудеться
    дотик підлоги.

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Володимир Журавльов - [ 2026.06.22 00:21 ]
    Товариство з органічною відповідальністю
    Великі, та малі — галактики.
    Але в щурів є інші ієрархії:
    жирніший хвіст,
    якщо гостріші зуби.
    І більше калу вивергаєш,
    якщо більш згриз, аніж товариш.

    2022


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Володимир Журавльов - [ 2026.06.21 01:29 ]
    Ніжна країна
    Прохолодой своєю ніжнá
    та країна, що скрізь льодова...
    Електрони — раби у ядра, дуже атомного, — неспроста!
    А в кристалах блискучих, твердих, — і молекули знають місця!
    Все тому, що проста і ніжнá,
    так незламна і так… льодова
    воля Сніжного короля.
    Він безсмертний. А якщо помре… новий фюрер, як Сонце, зійдé!
    Доленосно освячений Рейхом Північним,
    дуже добрим та Тисячолітнім!
    Ну а що, як підтає… Ну а що, як помре...

    2022


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Володимир Журавльов - [ 2026.06.19 00:41 ]
    Щоденник дій, що дивовижні
    Протух пастух,
    вівця загнулась,
    учора дівчина до мене посміхнулась.
    По небу сонечко каталося.
    Скрипуча ліжкова пружина прогиналася.
    Собака гавкає, а кішки б'ються.
    Із Африці спекотної вернувся
    старий лелека. Він відпочиває...

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Володимир Бойко - [ 2026.06.18 12:06 ]
    Наш рід
    Ми зійшлися, щоб множився рід,
    Щоб зростав український нарід,
    Та життя скерувало не так -
    Ми злучали котів і собак.

    Бо найперше цінує наш рід
    Непоганий стабільний дохід,
    А як треба продовжити рід -
    Пособить роботящий сусід.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (2)


  7. Віктор Кучерук - [ 2026.06.18 08:52 ]
    * * *
    Вовк почув від Лиса вість,
    Що разів, напевно, шість
    У саду з'являвся гість,
    Що кору і зелень їсть,
    І від саду аж до гаю
    Непокареним петляє,
    Бо, не маючи утоми,
    Відточив отак прийоми
    Несподіваних набігів,
    Що мисливці мають фігу...
    18.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  8. Володимир Журавльов - [ 2026.06.16 00:03 ]
    Дурненька Снігуронька та дієслова
    Сніжинки влітку
    не літають,
    і в сніжній ніжності
    не тануть.
    Їх злобні люди в морозилку
    замикають.

    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Кока Черкаський - [ 2026.06.14 11:26 ]
    Я-і-Бог
    Я постукав в двері Бога,
    Зранку, у неділю.
    - Чи ти, Боже, віриш в мене?
    Він спросоння:
    - Ні, не вірю!

    Ти є вигадка учених,
    Пустота наполовину,
    А може й більше, хоч, зажди-но,
    Це ж я тебе зліпив із глини?

    Я ж вдихнув життя у тебе,
    Змайстрував для тебе Єву
    Щоб тобі не скучно було,
    Твою королєву!

    А ти що ж? Мене не слухав,
    А послухав змія,
    Ще й ту Єву, що замість мозку
    У неї олія!

    То чого ж тепер приперся,
    Заважаєш спати?
    Слухав Єву, слухав змія, -
    То йди у солдати!

    Там помреш, землею станеш,
    Далі – хрест, оградка.
    А через двадцять тисяч років
    Почнем все спочатку…

    А тепер – іди, небого,
    В мене мало часу,
    Щоб точити із тобою
    Непотрібні ляси.

    Я й пішов.
    Прийшов додому,
    Заварив чайочку,
    Запалив без фільтра "приму",
    Сів собі в куточку,

    Про своє життя подумав,
    Помислив логічно:
    Якщо я не вірю в Бога,
    То й Бог - аналогічно.

    Що мені хотіть від нього,
    Яких привілеїв?
    Якщо Бог сказав: я стану
    Все рівно землею.

    І нічого не поробиш,
    Не зміниш нічого,
    Навіть якщо дуже сильно
    Вірити у Бога.


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.16)
    Коментарі: (2)


  10. Ігор Терен - [ 2026.06.11 15:35 ]
    Злободенні факти
    ***
    Коли пора іти до дна
    і ти приклав до цього руку,
    то це, таки, твоя війна,
    що дурням служить за науку.

    ***
    Як не мудруй, усім каюк,
    якщо хитрують ренегати...
    на те, напевне, і facebook,
    щоб їхні фейси показати.

    ***
    Там, де істина – фейкова правда,
    то це явно лице еФеСБе,
    що курує очільника зради
    і, зазвичай, велике цабе.

    ***
    Які царі, такі й закони,
    один – судимий на мільйон...
    вже стоїмо на рубіконі,
    та не явився Вашингтон.

    ***
    І лиходіїв є чимало,
    і людоїдів, як на зло,
    та найстрашніші канібали –
    вожді, яких купив пуйло.

    ***
    Українці іноді, як турки,
    бо інакше не любили б ви
    полу*ида коміка-при*урка –
    ставленика хижої москви.

    Епілог
    Усіх, кого не має бути,
    здається, більше, аніж є
    у засекречених досьє:
    то зеленіючі манкурти,
    то одіозні шалапути,
    то ветерани шансоньє.

    06/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)