ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Олександр Сушко - [ 2026.01.12 10:42 ]
    Рятівник
    Ярослав Чорногуз

    КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

    У день Подяки чарівний
    Вертаєш ти мені надію
    На ніжні пестощі весни,
    І я від щастя тихо млію.

    Не вірю ще, увесь тремчу,
    Навколішках стою і каюсь.
    Сльоза непрохана в очу --
    Мов крик німотного одчаю,

    Що переповнював ущерть,
    І душу випікав од болю.
    І вже, здавалось, хижа смерть
    За цю розлуку - вирок долі.

    Без тебе білий світ зчорнів,
    В безодню кинув підземелля.
    А ти всміхнулася мені
    Ясних очей сяйливим хмелем.

    І я воскрес у мить святу,
    Від того - з піднебесся - знаку,
    Кохання, Боже, порятуй!!!
    Найвищу склав тобі подяку!

    11 січня 7533 р. (Від Трипілля) (2026)

    дружня гумореска Олександра Сушка

    Рятувальник

    У день Подяки стрівся Вій,
    Підняв з очей кошлаті вії
    І каже: - Гей, поете! Стій!
    Давай скубнем з Пегаса пір'я

    І пахітосочку одну
    На двох воскуримо поважно.
    Не стій стовпом! Хутчій! Анум,
    Лови, не гайся, шкапу вражу!

    Я ж від перестраху тремчу,
    Не маю сил гукнути "Пробі!"
    А кінь під пахву суне чуб,
    Аби чухнув його по лобі.

    Шкапину відганяю геть,
    Шепчу: - Лети, лети на волю!
    І вже здавалось, люта смерть
    За цю розлуку - вирок долі.

    Ще б мить - і взяв ножа до рук,
    Але Пегас як із турелі
    Влупив копитами мару,
    Що й луснула б гранітна скеля.

    Розбатував ще теплий труп,
    З кісток обдер хутенько мнясо.
    Шашлик із Вія на парУ
    Готую. Віршик - для Пегаса.

    12.01.2026р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (3)


  2. Кока Черкаський - [ 2026.01.06 04:27 ]
    Новий Рік
    Вечір.
    Ваш корпоратив.
    Всі чекають
    Дивних див,

    Хоч і знають:
    Див нема.
    Просто грудень
    І зима.

    Старий Рік.
    Томатний сік.
    Зимний вітер.
    Джин Біфітер.

    Ось нарешті
    Цей момент:
    На екрані
    Президент.

    Обнадіює
    Людей.
    Каже: буде все
    Окей!

    Каже:
    Ворогу капут!-
    Випиваєм
    Хором брют.

    Починаємо
    Гуляти.
    Налягаєм
    На салати.

    Шуба. Олів'є. Мімоза.
    Коньяку ударна доза.

    Сало. Шинка. Ковбаса.
    Скумбрія. Лосось. Хамса.

    Шпроти. Каперси. Маслини.
    Традиційні мандарини.

    Зміна посуду.
    Гаряче.
    Пара тостів
    За удачу,

    За жінок,
    За перемогу,
    Слава зесеу
    І Богу!

    Чарка "з перцем".
    Огірок.
    Хтось ввімкнув
    Тяжолий рок!

    Дискотека.
    Дикі танці.
    АББА. Сандра.
    Італьянці.

    Модерн Токен.
    Арабески.
    Пугачиха.
    Анне Вескі.

    Світло вимкнули.
    Тривога.
    Знову всі
    Згадали Бога.

    Апельсини. Кальвадос.
    Гра у покер. Дід Мороз.

    Подарунки.
    Вінігрєт.
    Несподіваний
    Міньєт:

    Хтось тебе
    Хотів здавна.
    Байдуже,
    Що в нас війна:

    Поки темно,
    Поки хміль, -
    Перепон нема.
    Є ціль.

    Час біжить.
    Минає свято.
    Щоб добру не пропадати-

    П'ємо рислінг і тамянку,
    Цього в нас добра до ранку...

    Тануть в темряві години,
    Сон заповнює щілини.

    І зника казковість миті,
    Хоч столи іще накриті.

    Є ікра - така й сяка,
    Є салат із буряка,
    З м'ясом кручені млинці,
    Деруни і голубці!

    Світить, блимає ялинка,
    Зачекай! Іще б хвилинку
    Перебуть в цій атмосфері,
    Зачини щільніше двері!


    Та - хтось напився.
    Хтось блює,
    Переївши
    Олів'є.

    Ранок січня.
    Все - з нуля.
    Чорна кава
    Не вставля.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  3. Борис Костиря - [ 2026.01.02 14:11 ]
    Пошуки
    Шукаю ялинку у березні,
    Шукаю шляхи у розлук.
    Шукаю на тихому березі
    Прадавніх і здавлених мук.

    Шукаю я влітку хурделиці,
    А взимку - цвітіння й тепла.
    Шукаю захованих демонів
    У снах, де цвіте ковила.

    Шукаю я сенсу в безглуздості,
    Шукаю безглуздя в словах.
    Шукаю я вічної мудрості
    В шинку, як поранений птах.

    Шукаю порядність у циніках
    І спитих, продажних повій.
    Шукаю надії у цінностях,
    Які не знесе буревій.

    26 березня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (1)


  4. Кока Черкаський - [ 2025.12.31 05:29 ]
    Просонети
    Не всі поети
    Складають сонети,
    Не всі Грети
    Є Тунберг Грети.

    Ті- люблять сигари,
    А ті – сигарети.
    Я люблю стейки,
    А ти любиш котлети.

    Хтось ходить в оперу,
    Хтось – в оперету,
    Хтось їде в Канів,
    А хтось канув в Лету.

    Не всім офіцерам
    Дають пістолети,
    Не кожен бухгалтер
    Складає бюджети.

    Той крутить сальто,
    А той- піруети,
    Той наклав у штани,
    А той- наклав вето.

    Таке вже траплялось
    На цім білім світі:
    Той любив Клеопатру,
    А той – Нефертіті.

    Хтось пише пейзажі,
    Хтось пише портрети,
    Хтось робить мінєт,
    Хтось карбує монети.

    Хтось ходить в гальюн,
    А хтось до кльозету.
    Хтось пише сонати,
    Хтось пише сонети.

    31.12.2025


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (2)


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2025.12.28 22:41 ]
    ВІдповідь модУрністу авангаду
    Всіх читав та люблю я
    Більш Рентгена - Пулюя.

    Ніж Малевич - Пимоненко --
    Рідний, наче люба ненька.

    Скорик більш, ніж Дебюссі -
    Почуття хвилює всі.

    Солов'яненко в роботі --
    Любий більш, ніж Паваротті.

    А Шевченко наш Тарас -
    Це для мене вищий клас.

    За Бодлера і Шекспіра
    Й за Бориса теж Костирю.

    В нього славне реноме
    В віршах він - ні бе, ні ме.

    Начитався Сен-Жон Перса -
    Бідний стилос його стерся.

    Вже він Мілоша читає --
    В мізках -- тарганисьок зграя.

    Полонив його Сеферіс -
    У дурдом відкрились двері.

    Начитався Елліота,
    Схожим став на ідіота.

    Захопив його Елітіс,
    Опинивсь для буйних в кліті.

    Алейсанде взяв Монтале --
    Пиха раптом обуяла.

    Паунд - це остання крапля -
    Ходить гордо, ніби чапля.

    Іносранщину шанує,
    А своє забув він всує.

    Вже Шевченківки замало,
    Треба Нобеля щоб дали.

    Ой дали той лік щосили
    Щоб не втрапив до могили.

    МодУрністу, авангаду,
    Помагали дуже радо.

    З семи відер аж клістиря -
    Хай живе віршар Костиря!

    28 грудня 7533 р. (ВІд Трипілля) (2025)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (10)


  6. Равлик Сонний - [ 2025.12.23 01:55 ]
    Все добре
    У мене все добре, ну просто чудово:
    Вже запахи хвої гуляють по дому,
    На вікнах сніжинки, за вікнами зимно,
    І кішка у кріслі, і чашка красива.

    Стабільна робота, заняття у залі,
    А донька складає останній екзамен,
    І світло, буває, подовгу не гасне.
    У мене все добре, у мене все класно.

    У мене все файно, святково і мило,
    Шахеди літають здебільшого мимо,
    Ну максимум, може, в сусідній будинок,
    А так все спокійно і тихо на диво.

    У мене все добре в поточнім моменті,
    Якщо не збирати докупи фрагменти,
    Думки не пускати за межі вітальні.
    У мене все добре. Все ок, все нормально.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  7. Ігор Терен - [ 2025.12.21 18:08 ]
    Фальшиві голуби миру
    ***
    А ми на мапі світу трохи інші.
    Воюємо, не вішаємо ніс
    як і раніше...
    та у моно більше
    спецоперацій, бо у них безвіз.

    ***
    А бути дурнями відомими
    готові й дами... не одні мужі,
    не сповна розуму,
    по своєму
    толкують хиби власні і чужі.

    ***
    А дещо у народу на слуху –
    у чорта й біса миру не буває
    і вевеху
    у позі вивиху
    своїм аґентам роги наставляє.

    ***
    А у Європі є ще поторочі,
    що потурають бравій маячні,
    хоча й «охочі»
    опускають очі
    рішуче від піару на війні.

    ***
    А не буває гіршого нічого
    від того, що в історії було,
    і перемогу
    матиме убоге,
    туге на ум і збочене пуйло.

    ***
    А на чолі не ставили клейма
    відомої кремлю маріонетки,
    його нема,
    але біля керма
    лишаються чорти із табакерки.

    Іронія
    А деколи ще є кого послати
    за кораблем і хай собі гребе
    у пекло чи у небо голубе...
    та краще упіймати
    головате
    чудовисько мережі ефесбе.

    12/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: