•  Далі буде

Буває, що світ минає.
Буває – минають люди.

•  Ненароджені діти

Усе продовжило бути,
Хоча й кораблем тонути.

•  Місто довіри

Стоячи на порозі свого смеркання,
Місто жовто-гарячим вогнем палало.

•  Ненастя

Сміливі завжди мають щастя.
Кмітливі п'ють лиш чисту воду.

•  Людина була не дарма

І скільки б часу не минуло –
Людина спомином жива!

•  В дорозі

Ти в дорозі, кожен день в дорозі,
Серед місць шукаючи свого.

•  Коли помру

Вмирати треба лиш нажившись досить.
Смерть, як й народження, священна таїна.

•  Бути уразливими

Як боїмося бути уразливими!
Як ганьбимося стати нав'язливими!

•  Боса

Я стою перед вами боса,
З непокритою головою,

•  Віщий сон

І сон оцей дрімучий, віщий сон
Убрав у себе злості стільки, стільки,

•  Кпини

І кричав мій глузд здоровий щогодини:
Чи озветься хтось і хто вже це припинить?!

•  Мій дух

Я не помру до вірної пори,
До певної зазначеної миті.

•  Спочинок

Я б щоночі помирала,
Щоб вони були живі,

•  Вчорашній день

Чому так ллються сльози навесні,
Мов у берізки, що пускає соки?

•  Чорна стрічка і чорний цвіт

Він хворів. Він не спав, а марив.
Все життя пережив за мить.

•  Писати вірші

Я люблю писати вірші.
Певно, в цьому моя відрада.

•  Смутку ім'я

У мого смутку є ім'я – Розлука.
Говорить сильно, та не вір їй, бреше!

•  Говори

Відгукніться усі небайдужі! –
Так би крикнути здолу ввись.

•  Терпець

От смішна у терпіння вдача –
Терпиш, терпиш, тріщить терпець,

•  На прощання

Скажу лиш на прощання людям правду:
Я вас любила, Боже, як любила!

•  Обосічний меч

І я боялася б отих, що давно поневолені,
Вони ж голодні й промерзлі, вони не просто стурбовані!

•  Ситий спокій

І ріжуть мене, і мучать
Голодні мої думки.

•  Що було – прийшло

А було й мені вісімнадцять років.
Що було – пройшло, не ступивши й кроку.

•  Думки вцілілого

Дайте мені вина!
Хочу залити горе.

•  Бо кожен у душі поет

Тож, що є затишком душі?
Де є пристанище одвічне?

•  В суперечці з долею

О спокою мого крихто,
Прости мене, доле моя!

•  Зла жінка

Із надгробку хмурий погляд кине зла жінка.
Що тривожило її тієї днини й не тільки?

•  Моя смілива думко

Отак тебе вбивали, моя маленька мріє,
Отак тебе терзали погані язики.

•  Шевченкові

Вашій пам'яті віддана шана була.
Жаль, нащадкам либонь не збагнути смислу.

•  Помолись за мою Україну

Помолись за мою Україну!
West, please pray for my dear Ukraine!

•  Знак любові

Люба наша, рідна наша ненько,
Батьківщино мила і свята,

•  Стяг

А під синім небом майоріє стяг –
Так вітають вільних у своїй неволі.

•  Ніч на дев'ятнадцяте

Дзвонили церковні дзвони.
Кричали: героям слава!

•  На згадку про зиму

На згадку про зиму
Нам буде багряний сніг.

•  Трафіки

В церкві молимось за графіком,
В дружбу входимо за трафіком,

•  Людині

Пожовтіла Ваша осінь, пожовтіла.
Я не думала про неї й не хотіла

•  Чуже місто

Місто знову мені чуже,
Люди знову мені байдужі,

•  А вечори

А вечори уже не ті,
Навіть роса якась мокріша.

•  Кущ жасмину

І серед того бруду і гнилих трісок
Розцвів, як квітка лотоса, окрасив днину

•  Жінка свого чоловіка

Самотня жінка мокне під дощем.
В руках – пакунки, а на серці – туга.

•  Серед постате покоління

Я не хотіла добиватись розуміння,
Я лиш хотіла віднайти того,

•  Несу з собою вітер

Те, що моє, – моє! Те, що тримаю, – маю!
Мене гризе лиш те, що я людей втрачаю.

•  Керамічні душі

Керамічні душі. Шовкові дощі.
Нам бракує суші. У серцях – свищі.

•  У жанрі N

Я – не поет, я – вірний слів фанат.
У жанрі N про класику лиш мрію.

•  Відгомін його сміху

Тільки не падай духом,
Він не помре ніколи!

•  Сірникові люди

Ніхто не любить, ніхто не жаліє,
Ніхто не покормить з руки.