Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Гриць Янківська (2012)
"Я не виріс поетом,
Я виріс полином гірким.
I з-під джерел землі пухкої
Коріння прадідів моїх
Торкається мене." Борис Корнієнко зі збірки "Коріння" 1971р.


Рубрики / ПАМОРОЗОПОЕЗІЯ. Дорога до серця. Вітер карбує (2020-2024рр.)

Опис: "Дорога до серця. Вітер карбує" – цикл поезій зі збірки "Паморозопоезія" 2020-2024рр.

Картина Тетяни Молодої Автопортрет 2023р.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Повен добра і сміху
    Господи всемогутній, повен добра і сміху,
    викури тиш за мене, випий задум потіху,
  •   Дорога до серця
    Дійшла, аж дивлюся –
    там дівча справедливе,
  •   Мій воїн гряде пісками
    Мій воїн гряде по подвиг пісками, неначе прахом.
    Осколками ломлять птаху маршрут на прямий політ.
  •   Відпочинеш
    Відпочинеш, прислонившись до святкових передзвонів,
    щоб тілесність волі й духу вкарбувалася в іконі.
  •   Слова твої – сливи
    Слова твої – сливи доспілі, поточені сумнівом.
    Розламую надвоє, м'якоть вергаю на віру.
  •   На здичавілих яблуньках
    Цей півень з-поза ранку
    горланить голосом предків:
  •   І тільки думка
    "і стояла до тих пір, поки тяжкість її тіла не переважила цю звичку"
    Г.Г.Маркес "Ісабель дивиться на дощ в Макондо"
  •   Чорнильна троянда
    Пам'яті А. П.
  •   Бо коли Тобі ще
    Бо коли Тобі ще виявляти свою всесильність,
    як не в час перетертої плоті з землею, пилом,
  •   Мара. Куди підеш ти
    "Не звіть мене Ноомі, звіть мене Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній"
    Рут 1:20
  •   Супутники тиші
    Чуєш покій? Тебе немає.
    Ніколи тебе не було!
  •   Слова-серпокрильці
    Майстерно так триматися межі,
    кришити побіч вічності хвилини.
  •   Квітом на граніт
    В твоїх очах, Маріє, повен світ.
    Та що по лицях є тобі пролитим?
  •   Давня прогулянка
    Душе моя багряна, луки в маках,
    як давня прогулянка, відголоском сюрчавим
  •   Світло слова
    "і ті троє — одно" Ів. 5:8
  •   Природа речей
    Зневіра змовкає.
    Те, для чого немає ні назви, ні втілення,
  •   Навпомацки
    Залишайся на лінії,
    доки твої тіні
  •   Перед світанком / Місяць строкатий
    "Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим"
    Лк. 17:33
  •   Перед миттю отут
    "і вивели його, і поставили поза містом"
    Бут.19:16
  •   Завтра приходитимуть люди
    Бо не видно просвітку.
    Темінь. Темінь темна я.
  •   Молитва
    Тримаюся за Твій голос,
    як за намисто з битого скла,
  •   Чоловік часів / Гострообрисно
    Хто ти, –
    зруйнований храм при дорозі
  •   Витята
    Просто вирізана по олівцю.
    Боже, нащо накреслив Ти долю цю?
  •   Те, як дивишся прямо й руба
    Та коли б ти отут стояла,
    як примара, як пара, німб чи
  •   Мені на ум
    О сум! О сум! З якої ти комети
    пилом спав
  •   Віршів замки
    Для того, хто зник чи хто просто замовк: привіт!
    В Карпатах, говорять, вже сніг. Нескінченний лютий.
  •   На шпицях горожі
    Нікому ніхто не згадається через вічність,
    мов грона хисткі, позриваються в трави розсипом.
  •   Абиякосінньо про втрату
    Бо що зачинається восени – виживе лиш восени, тому триває недовго.
    Натякає: облиш почуття, подібне на відчай, і далі вже іншим йди!
  •   Сотворіння
    І сталася зброя.
    І закінчено восьмий день.
  •   Природи гості
    На ока дно
    опадає.
  •   Thabor
    "Бо не знав, що казати, бо були перелякані" Мк. 9:6
  •   Природа часу
    Хіба ж багато ми вимагаємо від життя?
    Не того, що прийнято згадувати у наріканнях,
  •   Перетлінь війни
    Перекотибог по липневій спеці.
    П'ятий місяць біг, п'ятий місяць здох
  •   Випалена трава
    Гу...
    Не хрущі покришили тишу, –
  •   Маки біля хрестів
    Червень приносить спогади, як поразку,
    маками осипається під хрести.
  •   Дощового дня
    Дощового, здається, тридцять другого дня
    я залишила правду для захмарного Бога.
  •   Сьомий вітер
    Атож, між маків зродиться душа!
    Не перший рік, як обіцяла бути,
  •   Забуду
    І навіть слова...
    І слова також!
  •   В радості. Червоні тюльпани
    Симптом повітряної тривоги в правому передсерді
    загострюється опівночі та в прокльонах.
  •   Кошик для Мойсея
    Темне сонце сідає в човен і обирає курс.
    Темні води несуть його, темні води.
  •   Жива
    І вмерла би просто собі на полі
    отут, отут!
  •   Стокротки
    Розбудили траву, але ж пальцями, не граблями!
    Відігрілися врешті, та промені, як мечі.
  •   Розумію
    "I see" Eliza
  •   За нас страсти
    прибийте ненависть свою до хреста!
    А сама у собі: конайте!
  •   Мирний голуб
    Пам'яті О. Р. (Роксани Ужван)
  •   З пригорщі птаха
    Випускає із пригорщі птаху, мов перший постріл,
    що застрягне в найближчому стовбурі, наче в горлі,
  •   Вітер карбує
    Вітер карбує портрети на даху.
    Листя – провісник: фур!
  •   Вечірня щастю
    Вечір. Службу править вітер.
    Хор: гу-гу, гу-гу...
  •   Народженим біля ріки
    Починайте свій тиждень з нами,
    агов, ті, що народилися біля ріки!
  •   Безсмертник
    Скляні скарби
  •   На чернетці життя. Боже милостивий
    На чернетці життя – лиця, яких не забути.
    На віршах – шрами від олівця.
  •   Руман. Подай мені сили
    Подай мені сили, Господи, і спаси!
    Я вкотре втікаю, страхи – мої дикі пси.
  •   Так помирає поезія
    І здається мені...
    Так, – здається мені!
  •   Хай храми горять
    Хай храми горять, коли храми горять. Ти – слухай:
    на землю відчужену вкотиться жовте сонце,
  •   Fuga
    Засинаєш на лівому боці, натягнена, мов струна,
    а на ранок знаходиш під сходами серце птаха.
  •   Ступати в біле світло місяця
    Так просто є
    ступати в біле світло місяця
  •   Дівчатка
    Між нами – храми, поля і ріки,
    старі образи, нові коханці,
  •   Мої вірші та клен навпроти вікон
    Мої вірші та клен навпроти вікон
    залишаться зі мною, ну а ти
  •   Осіння сучукрліт
    Вітряний день. Вистрільний. Так, прекрасний!
    Здуй мене, вітре, геть!
  •   Як полюбити котів
    День, як риба у океані, глибоководна, –
    пливе швидко, та не помітно оку,
  •   Зрячість
    Не бачити берегів
    на які ти виходиш,
  •   Старі вірші
    Коли він нарешті щасливий,
    коли вона врешті вільна –
  •   Горошина
    Перекочувати на долоні пророслу горошину,
    аж доки вона не зачепиться корінцем
  •   Кроку немає
    Стоп! Кроку немає більше. Перше кліше
    шляху пунктиром прострочено для нащадків.
  •   Перші грози
    Небо розтяли
    перші грози.
  •   Не бригантина
    Перекроєні сни, перелатані все доношую,
    з полотна найдорожчого, з яву та денних пошуків.
  •   Квіти страху
    Страх прилітає до мене щоночі сивавим птахом.
    Знаю якого йому насипа́ти зерна і сміху.
  •   Чорні перли ночі
    Все в порядку, дівчино, все в порядку! –
    ніч влягається кутиком простирадла,
  •   Перевернути подушку холодним боком
    Перевернути подушку холодним боком!
    Медитувати на штучних цеглин стіну!
  •   Час їсти їжу
    А зранку проснуся з дірою в тілі.
    За ніч не заштопали, бо не сміли.
  •   Сумнівам ні
    Помирати щоразу не зразу (разом би з ким?),
    бо раба голови своєї.
  •   Наче обійми кволі
    Наче обійми кволі – б'ється в вікно галуза.
    Березень докоряє: дужче бо, молода!
  •   Людина без жодних рис
    Людина без жодних рис проходила завжди повз,
    щоранку в той самий час з-за рогу і далі вниз.
  •   Щось крилате
    Щось крилате вилетить з мого рота,
    сяде онде скраєчку на галузу
  •   Підліткові плакати. Трагедії сучасності
    Відпустити сльозу. Крізь порізи стікати,
    як березовий сік у чужі животи.
  •   А на заході електрички. Карантинне
    Вже повні калюжі, а очі – такі спустілі.
    Повіє байдужістю, отже – пора втікати.
  •   Близькі до прекрасного
    "Це сталося однієї сльотавої ночі в листопаді, коли я побачив що моя людина завершена"
    Мері Шеллі "Франкенштайн, або Суча́сний Прометей"
  •   SOS
    Отак й зникає дужкою між слів,
    що тятива напнута, пасмо нерва.
  •   Марія
    На згині й перетині всіх вітрів
    стоїть Марія,
  •   Хилить до сну
    Це світло ліхтаря – медова ложка,
    що вітру язики її оближуть,
  •   Пташка крук
    Сумні сади
    в цей час передвесняний.
  •   Неспинно в нікуди
    “І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!” Вихід 3:5
  •   Перекреслені
    Станеш, як речення вздовж перекреслене, між людьми.
    Скажеш до Господа, наче до автора: де це ми?
  •   В мене стало негусто друзів
    Я – останнє ягня в отарі і від мене чекали шерсти.
    Та згубила свою сережку, як не мічена, то нічийна.
  •   Блюз на вулиці
    Надто багато років ми молилися Господу.
    Це здавалося таким важливим!
  •   Дівчата танцюють шимі
    Дівчата танцюють шимі у бліндажі
    під реви машин. Приблуда, мов ситий шейх,
  •   На серпневих галявинах
    Попри мене тут люди стаються тихими.
    Попри мене тут низько літають соколи.
  •   Сніг на голову
    І сипле сніг на голову і ніч,
    на пелюстки торішнього бутона,
  •   Євангеліста
    Чому у стінах твоєго міста
    так рідко просто, так часто пізно,
  •   Пошук
    У пошуку потрібних слів
    з'являлись символи і рухи.
  •   Надірвали вуха моїм садам
    Надірвали вуха моїм садам
    божевільні, з півночі бо, чужі
  •   На гілці крук
    Прочахли простори зими
    і ми.
  •   Дорога до серця
    Не добре, кажу, – жалобне!
    Серце твоє оздобне.
  •   Принципи
    І вони на мені напнули
    білий прапор. А в білу книгу
  •   Грубі сливи
    Грубі сливи зриваються долу.
    Сьогоніч не сплю.
  •   Недільний скарб
    Мандрівник
  •   Ґрунт
    Пам'яті В.О.
    "Для чого ці пусті балачки?!" В. О.
  •   Яйце думок
    Сонце, вколоте в Божий ріг,
    витікає жовтком в таріль.
  •   Пугач
    Напишу слова про слова –
    соло власних сумнівів, стом,
  •   Вологі віти пізньої весни
    Я хочу вийти, та не знаю як.
    В моїй кімнаті – двері, двері, двері...
  •   Задуха поміж чужих
    Але ж, Боже, яка нестерпність
    ці години, що між чужими,
  •   Слів задуха
    І най би було сонце згасло!
    І най би квіти відцвіли!
  •   Розколоті горіхи
    Ці слова – розколоті горіхи,
    марно кинуті.
  •   Діяманта нешліфована
    ____________________Жура______________________
    ____________понура, неприкаяна______________
  •   Гірко-зелені / Соул / Бур'ян
    Травами забуяло
    навкружжя з мого вікна.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки