Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Мос (2018)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Чергове літо
    Що я любила більше за літо - не пригадаю.
    В душу свободу привносило тільки воно.
  •   Сизиги
    На обрії думок твій фон.
    Чому?
  •   Ефір
    Загубила тебе серед трав
    десь у місті старого Лева,
  •   Живий
    Душу тягне до зруйнованого Форту,
    Щось у ньому до цеглинки моє.
  •   Вітер
    Хтось написав:
    "Слова - це дим..."
  •   Сандорме
    Захід сонця на Юпітері - це щось!
    На кільця його можна дивитися вічно,
  •   Сонячна пошта
    Відчинивши сьогодні дверцята поштової скриньки,
    Я відчула в її глибині якесь дивне послання,
  •   Тиша вирішує все
    Можеш кричати - мені усе одно.
    Я чую лиш обійми і лагідність тиші.
  •   Цей блюз ( Не римоване. Для зрілих)
    Цей блюз зведе мене з розуму
    Він не мій, а у серці мóя музика.
  •   Nostalgia for spring
    Все написано й усе пережито,
    Залишилась скупа порожнеча.
  •   Пам'ятаю
    Знаєш, я тебе ще пам'ятаю,
    Кожний вірш нагадує про тебе!
  •   Це вже занадто.
    Занадто горда!
    Занадто правильна!
  •   Назавжди
    Я не буду тебе турбувати
    У радіусі вимушеної аскези,
  •   Її коханець
    Тепер я знаю звідки
    ростуть ноги твого "спасибі".
  •   Пікапер
    Його фрази, як заїзджена платівка,
    Всім торочить ті самі слова.
  •   Давай
    Давай триматися разом.
    У завірюху і у спеку
  •   О, Фізаліс!
    Чом сховав від перехожих плід свій, о, Фізаліс?
    Наче недостойні ми його торкатись.
  •   Вірш пам'яті.
    Несподівані повороти долі,
    Сльози бувають, буває втома,
  •   Мар'їнка.
    Він не вберіг свою землю.
    Мар'їнка зруйнована вщент.
  •   Які ж різні люди
    Які ж різні люди
    і різні такі поєднання!
  •   З любов'ю
    Цей бій не мій.
    Я за любов не борюся давно!
  •   Потреба
    Ти стільки приніс болю
    До тебе тепер байдужа.
  •   Улюблена пацієнтка Фрейда
    Вона була улюбленою пацієнткою Фрейда.
    Приходила до нього на вечірні сеанси,
  •   Запах зради, правда серця, прощання.
    Яка на запах зрада? Бридка!
    Дружба її на дотик - нещира, лукава!
  •   Загадковий поцілунок
    Раптовий поцілунок упав на мої плечі.
    Здалося, чи мене це справді здивувало?!
  •   Ех...
    Ти хочеш посмішки моєї на обличчі ?
    Тоді мені тебе шкода!
  •   Споріднені душі
    Ні, ми не друзі і ми не родина.
    Ти мені не син, я не твоя кузина.
  •   Скажи, що ти воскрес
    Здивуй мене! Скажи, що ти воскрес!
    Що завтра ми сидітимемо разом у кав'ярні
  •   Білий прапор
    Білий прапор не має кольору
    Білий прапор зовсім не райдужний

  • Огляди

    1. Чергове літо
      Що я любила більше за літо - не пригадаю.
      В душу свободу привносило тільки воно.
      Місяців дев"ять очікувань кожного року,
      Задля сезону, що випромінювало тепло.

      Літо сприяло коханню й легкому дрес-коду,
      Радощам літа не порівняти жодну весну.
      З літом ми були парою - заздрила осінь.
      Знали й зимою, де щастя знайти джерело.

      В ніжностях митей гарячих ми радо купались,
      У прохолоді життєвих маршрутів пливли,
      А коли когось із нас хандра накривала,
      Згадували з любов'ю, як круто нам літом було.

      Літо чергове - любитиму я до останку,
      Літо - це генератор моїх божевільних мрій,
      Тільки з тобою втілюються в реальність бажання,
      Тільки тобі я освідчусь у коханні знов.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Сизиги
      На обрії думок твій фон.
      Чому?
      Онома точно знає!
      Кохаю оксамитовий голос!
      Причину не шукаю.
      Я архе, ти - еон!
      У квазіреальності питаю,
      Чи зустріч наша апейрон.
      Сизиги в уявному раю.






      Сизиги - (грец. походж. від вічності), гностичний термін, що означає пару: один – активний, інший – пасивний. Належить головним чином до еонів. Існує три пари еонів: розум (нус) та думка (епінойя), голос (фон) та ім'я (онома), причина (логісмос) та роздум (ентумезис).



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Ефір
      Загубила тебе серед трав
      десь у місті старого Лева,
      На галявині джаз-лунав,
      Натовп, дотик, липнева спека.

      На вершинах наших Карпат
      В поцілунку, в якому потреба.
      У до болю знайомих рядках,
      Ти застряг в павутині І-нету.

      Загубила тебе у ріці,
      Під водою за течією.
      Квітнем місяцем обіймав,
      Та поплив ти кудись без мене.

      У піснях ти щоразу зникав,
      То мажорним ти був, то мінорним
      Я б озвучила твої чесноти,
      Не змогла підібрати ноти.

      Заблукав думками в мені
      Словом болю, яке чути в тиші.
      Загубила тебе у віршах
      Не знайшла у житті більше.

      В лабіринтах чумної війни
      чи твоєї, чи громадянської,
      Ти кричав: "Допоможи!",
      Всі навколо були пропащими.

      Загубила тебе між чужими
      іменами та перехрестями,
      висновками, дивними жінками,
      у торнадо і між пожежами.

      Розчинився променистим ефіром,
      Десь на піках життєвої рими?
      Між минулим і світлими мріями,
      Кожним спогадом, що загубила.

      Не боялась, тепер боюсь,
      Як не буде спільної мрії.
      Серце більше не помічник.
      Що, як знову тебе не зустріну?



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Живий
      Душу тягне до зруйнованого Форту,
      Щось у ньому до цеглинки моє.
      Доторкнутися хочу до його історії
      І відчути, що в руїнах присутнє живе.

      Чути з каменю розмови дивних мешканців,
      Хто вони? Чим жили? Кого стереглись?
      Як боролися у морі зі штормами,
      З ким єднали свої роди?

      Провела б з Фортом день у вічності,
      Він сховав біль століття в собі,
      Хвилі знають про нього езопівське
      Обіймають тіло крихке вони.

      Ну а я, наче птаха над берегом,
      Форт сторічний прошу про одне:
      - Не зникай, я побуду близесенько!
      Розкажи-но про себе іще.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Вітер
      Хтось написав:
      "Слова - це дим..."
      Минулих тем,
      Теперішнього змісту.

      Силаботоніка -
      фортечний Рим.
      Для інших -
      і пелюстка - вічність.

      Старання -
      Є вони? Нема?
      Коли душа летить
      За вітром.

      Ти поряд -
      Кращого нема!
      Що буде,
      Коли вітер зникне?




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Сандорме
      Захід сонця на Юпітері - це щось!
      На кільця його можна дивитися вічно,
      Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
      Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.

      О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
      Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
      Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
      Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.

      Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
      Я би закохано влипла у неї, на вічно,
      Я би пилинки її протирала до блиску,
      Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.

      Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
      Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
      От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
      З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.

      Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
      Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
      Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
      Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.


      Березень 2024р.



      +Легенда до вірша.

      Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
      В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
      У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.


      -----


      З вікіенциклопедії: )))
      Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Сонячна пошта
      Відчинивши сьогодні дверцята поштової скриньки,
      Я відчула в її глибині якесь дивне послання,
      Воно схоже на голос загадкової небесної сили,
      Ще... воно наче тепле проміння, чи слово "люблю" сакральне.

      Розгорнути пакунок, наважитись зовсім не легко,
      Наче їсти прекрасний шедевр, а його готували вічність,
      Зазирати в останню главу цікавезної книжки не личить,
      суть його вже і так, наче день - неймовірна рідкість.

      І поволі знімавши тонку фіолетову стрічку,
      Передсмак промайнув у повітрі насичений свіжістю змісту
      "Тільки б Сонце світило подовше", прокидаючись вранці подумала двічі
      безнадійно закохана в щастя звичайна жінка.




      22.04.2024






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Тиша вирішує все
      Можеш кричати - мені усе одно.
      Я чую лиш обійми і лагідність тиші.
      Можеш довести мене до своєї гробниці,
      Але твоєю не буду, бо просто: "Ти хто?"

      Можеш ігнорувати, я буду кричати в вікно.
      Боооже, я буду дивитись у нього вічно!!!
      Там стільки... стільки цікавого дійства...
      Можна попросту знімати епічне кіно...

      Буду йому готувати екологічні гриби!
      М'ясо він не вживає спокон чи одвіку.
      Коли він цілує, тоді багатослівна тиша
      Вирішує все у моєму гучному житті.

      18.04.2024



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. Цей блюз ( Не римоване. Для зрілих)
      Цей блюз зведе мене з розуму
      Він не мій, а у серці мóя музика.
      Ми разóм, та не рáзом тіла наші.
      Щось не склалось?
      Та ж ось - в серці грація та
      вібрації без ідеальності!

      Є бажання - не треба закінчення!
      Просто я володію уявою,
      Ну а ти - улюблене дійство.
      О, сьогодні! Ти є!
      Тобою надихаються,
      Закохані в тебе - творять дива,
      Приносять на вівтар прянощі.
      Сьогодні виходиш за межі банальності.
      Живі! У митях нашої реальності
      Є імпровізація і трішки наготи.

      Тому Ти - на перших шпальтах
      Тому Ти -взірець правди та чистоти.
      Ти - моє перо творчості.
      Мій елемент пророцтва
      та відданість самоті.

      Якщо ти вселяєш бажання -
      Унікальним способом викликаєш посмішку -
      Тоді ... не потрібно закінчення -
      Попереду вляглось продовження! ;)



      https://youtu.be/9nh0wB2DktY?feature=shared

      15.04.2024



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. Nostalgia for spring
      Все написано й усе пережито,
      Залишилась скупа порожнеча.
      Вільний простір і чисті сторінки,
      Непорушність та непересічність.

      Добігає кінця стрімка річка,
      Океану, на жаль, не видно
      І відзнято у кінострічках
      Все, що було колись дійсним.

      У очах ще запаси свободи,
      Безколірним ллються ефіром,
      Порожнеча тисне на стіни
      Вона хоче за межі, в простори.

      Хоче бачити, чути, пірнати
      Із дельфінами в море фантазій.
      Цвіт акацій спокійно вдихати,
      Куштувати достиглість вдачі.

      Хоче в колір північного сяйва
      Фарбувати похмурі будні,
      Та навколо війни мури,
      На піску - спорожнілі мушлі.




      06.04.2024р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. Пам'ятаю
      Знаєш, я тебе ще пам'ятаю,
      Кожний вірш нагадує про тебе!
      Про любов твою незграбну,
      Очі - безкінечне небо.

      Сміх, якого я не чула ні від кого,
      Жарти твої, що дивують розум.
      Кажуть люди - не вертатись у минуле
      Та майбутнє не народиться власноруч.

      Ти подарував мені розлуку
      і любов, що гріє вечорами.
      Вибач, знову я тебе турбую,
      Біль бентежу своїми віршами.

      Ким ти був, ким є, і ким ти будеш
      Таїна душі моєї аж до смерті.
      Вірш, любов, життя моє,
      моє люстерко і джерельце.

      Як додому в лоно тепле линуть
      Рими, з ними - пристрасні цілунки,
      Ти почуй цю сповідь серцем,
      Не дозволю я тобі мене забути.



      P.S.

      Цього разу не мобільним,
      а душею викликаю.
      Мій утілювач бажань!
      Знайди мене на місці нашому
      на межі, як завжди - скучаю!


      06.03.2024



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. Це вже занадто.
      Занадто горда!
      Занадто правильна!
      Занадто його люблю!
      Кажеш, занадто говорю?!
      Занадто тихо мовчу?!

      Занадто ненавиджу зрадників!
      Занадто швидко вчусь,
      На місце ставити гадів,
      Що душу мені псують!

      Занадо багато прошу?
      Занадо у гору іду?
      Занадто буваю відверта!
      Та мрію свою бережу!

      Занадто себе не знаю?
      Та ні - цього не вгадав!
      Вали від мене подалі
      Своїх розважати ґав*.

      Занадто мене випалив!
      Занадто приніс біди!
      Я хочу занадто жити!
      У вільній країні свой!

      Занадто велику плату
      Ти хочеш за свій обман.
      Далі я їду без тебе.
      Сказала йому: "Прощавай".



      Березень 2024



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. Назавжди
      Я не буду тебе турбувати
      У радіусі вимушеної аскези,
      В епіцентрі глибоководної поезії
      Я не буду шуміти теж.

      Та візьми собі до уваги,
      Що не кожен мовчати ладен,
      Серед цієї триклятої зради,
      Серед війни, руйнувань та пожеж.

      Не достойна твоїх лаврів,
      І мовчання своє пам'ятаю,
      Може навіть потребували
      Лють та демони своїх меж.

      Не дивуйся, що не можу кохати,
      Бо навколо суцільні втрати.
      Ще болить і, мабуть, це назавжди.
      Ти питаєш,чи можу літати?! Авжеж!





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. Її коханець
      Тепер я знаю звідки
      ростуть ноги твого "спасибі".
      Коханець твій - москаль!
      "Дякую!", кажуть в Україні!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Пікапер
      Його фрази, як заїзджена платівка,
      Всім торочить ті самі слова.
      Наче цирк на ізольованому дроті!
      Смішно, що попалась на гачок пікапера.

      Але тим, хто любить щирість - зрозуміло,
      що лукавить задля вигоди малий.
      Дякувати Богу, на брехню чіпляє другу,
      Веселить мене тепер і світ цілий.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. Давай
      Давай триматися разом.
      У завірюху і у спеку
      За руку навіть в цьому пеклі
      Нам вогнепальні не страшні.

      Давай залишимо позаду
      Брехливих друзів і образи
      Страшні думки та чужі зради
      Удвох так добре нам іти.

      Віддай в обійми свою душу
      Любові, посмішці, спокусі,
      що жде тебе на злітній смузі
      З попутнім вітром у мені.

      01 грудня 2023



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. О, Фізаліс!
      Чом сховав від перехожих плід свій, о, Фізаліс?
      Наче недостойні ми його торкатись.
      Огорнувся вишукано у мереживо Любові,
      Від ЇЇ тепла вогняним цвітом знов палаєш.

      Ще учора перехожих помаранчевим убранням вабив,
      А сьогодні скарб дорогоцінний у собі ховаєш.
      Тихо-тихо причаївся із Любов'ю разом
      І у таїнстві передзимовім про життя оповідаєш.

      Назбирав, либонь, собі казок на пам'ять!?
      Й про моє мереживо історію тримаєш?
      Тільки шкода, твій секрет не розгадаю -
      Недоступний мені плід твій. О, Фізаліс!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Вірш пам'яті.
      Несподівані повороти долі,
      Сльози бувають, буває втома,
      Сили цілющі із неба дарує дощ.
      Пам'ять про нього гуляє посеред площ.

      Особиста проща, що тихими стежками
      Поверне раптом у земне життя ...
      Ще молода, ще є у довгому подолі Любов Свята,
      дарунки дітям з серця і є обійми співчуття.

      Вір в нього - Він оберігає, любить і прощає
      Пишається, що син у нього є, що встиг усе.
      Все буде добре, він буде із тобою доти,
      Допоки час загоїть рану і вщухне біль, яка пече.


      13.12.2023
      Вірш пам"яті М.Городецькому (мала честь працювати з цією світлою, цілеспрямованою і просто доброю людиною). На жаль не наважилась надісдати вірша його вдові.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Мар'їнка.
      Він не вберіг свою землю.
      Мар'їнка зруйнована вщент.
      Він казав "Та хто я такий,
      щоб життя покращити фрагмент".

      Він залишив свою родину,
      А точніше - йому "допомогли".
      Він по факту зовсім не пручався.
      "Здоровий я, хай беруть хоч куди".

      Тепер його спина турбує
      Та й здоров'я уже не те,
      Не беріг себе, родину, землю,
      не беріг життя Богом дане й Святе!

      Хто тепер за ним щиро плаче?
      Хто повірить, що він переміг?
      Він до смерті доводитиме на що здатен,
      Лише хрестик на шиї - Любові оберіг.



      14.12.23р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Які ж різні люди
      Які ж різні люди
      і різні такі поєднання!
      Із іншим літала мов пташка,
      З тобою погрузла в тенетах зітхання.

      Завзято допомагав на цвинтар віднести
      найщиріші мої бажання.
      Сказав, що не встигну здійснити їх,
      Що рік доживаю останній.

      Із тобою зникли усі широкі дороги.
      Поблякли душевні пориви,надії, важливі прологи.
      Ти наче привид, вампір, вандал, антимесія.
      Від тебе немає користі, жодної доброї дії.

      Ти пив мою кров,
      тримав силоміць у в'язниці.
      Та кров не душа,
      я вирвалась із бридкої темниці.

      Чому не подумала,
      не зрозуміла раніше?
      Без тебе насправді щаслива!
      З тобою життя моє стало суттєво гірше!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. З любов'ю
      Цей бій не мій.
      Я за любов не борюся давно!
      Любов в мені Бог поселив
      У той яскравий вечір
      Коли торкнувся він мене
      Ні, не рукою, не очима
      Не словом Божим,
      а почуттям взаємним.
      Таким як теплий,
      ніжний вечір
      в обіймах рідних,
      У поцілунку тиші,
      Що зупиняє час
      І до небес підносить.
      Це почуття не просить!
      Не надимається і
      Вірить у хороше!
      Ніколи не перестає!
      І правду відзеркалює
      у очі.
      Мій бій завершено давно,
      відколи покохала я його
      взаємно
      Навік огорнута
      Твоїм промінням
      І світ за очі йду
      З любов'ю на плечі.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Потреба
      Ти стільки приніс болю
      До тебе тепер байдужа.
      Не вірю в Любов більше
      Любов твоя тільки губить.

      Тепер я прихильник Потреби,
      Без неї уже не зможу.
      Так хочу усіх обіймати
      Але не тебе - це точно!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Улюблена пацієнтка Фрейда
      Вона була улюбленою пацієнткою Фрейда.
      Приходила до нього на вечірні сеанси,
      Коли на душі було надто терпко.
      Вони годинами говорили про секретне.

      Він не хотів від пацієнтки більше,
      А вечорами писав книгу про неї та інших.
      Вона йому була дуже цікава,
      Вона наче всесвіт із присмаком кави.

      Перед сном думав про неї,
      Досліджував її підсвідомості кольорові поеми,
      Його вабили її анаграми, дивні ребуси, душевні анклави.
      Він шаленів від її аристократичної постави.

      Вона зверталась до нього анонімно,
      Він записував її під псевдонімом "Дивна".
      Вона божеволіла від кольору його очей
      Заради них вона відмовилась від зайвих пристрастей.

      Їх стосунки здавались зразковими,
      Тривало так рік і усі були задоволені.
      А в останній день золотавої осені
      Він запропонував їй стати його долею.







      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Запах зради, правда серця, прощання.
      Яка на запах зрада? Бридка!
      Дружба її на дотик - нещира, лукава!
      За спиною моєю чоловік та його змія.
      Нашкодив! Доля не раз попереджала!

      Обернуся - побачу знову темінь у його очах.
      І крові море. Він біди стільки накоїв.
      Бездумні, відчайдушні вчинки, крах.
      Він сам не вірить в те, що робить і говорить!

      Він меч на Жінку-Матір вже підняв.
      Тим самим розбудив відьом Карпатських.
      Зі Смертю зрадив праведне Життя !
      Після такого зрадник приєднався до пропащих.

      Собі подібних в друзі вербував,
      Хитрих лисиць вишукував в окрузі
      І дві кобили він незграбно осідлав
      Та ні з одною йому не по дорозі.

      Псевдоподруга йому допомогла,
      тримала кляп мені, поки чинив він шкоду.
      А друга квіти траурні живим плела,
      Обрали ви, дівчата, як лід слизьку дорогу.

      Одна серед Чонгару я стою,
      Та своє море зраднику не лишу!
      Сміливо правду серця бережу!
      Досі не вірю, що я про зраду пишу!

      Я на прощання зрадника не обійму,
      Хоча давно колись прикинувся порядним другом.
      Він добре знає, що на всяк випадок за спиною бережу.
      Нащадок зла, сам по собі вже проклятий війною й словом Божим.



      16.11.23.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. Загадковий поцілунок
      Раптовий поцілунок упав на мої плечі.
      Здалося, чи мене це справді здивувало?!
      Звідки взявся цілунок у безлюдній печері?
      Чи колись взагалі я тепло таке відчувала?

      Загадковий цілунок літав немов навіжений
      І радів, що знайшов кого у ту мить цілувати.
      Усміхався, щось радісне із порожнечі клеїв,
      Любувалась і погляд від нього не могла відірвати.

      Поєднала на радощах дію і лагідне слово,
      Зримувала зі щастя кумедні дієслова,
      Переплутала наголос і завела розмову
      З поцілунком, що раптом на мене упав.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. Ех...
      Ти хочеш посмішки моєї на обличчі ?
      Тоді мені тебе шкода!
      До тебе інші вже зробили все можливе,
      Щоб я її забула - ось біда!

      Царівна Несміяна називай мене, як хочеш.
      І 100 підсніжників ти можеш десь знайти.
      Та це, Малий, тобі не допоможе,
      Бо я контраст люблю і це мої смаки.

      Здивуй мене. Ха-ха. Тобі це не під силу.
      Бо провокації це явно не твоє.
      Але якщо ти тут ... і коло мене ...
      На каву забігай... й забудь усе!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. Споріднені душі
      Ні, ми не друзі і ми не родина.
      Ти мені не син, я не твоя кузина.
      Ми не сім'я, ми навіть не знайомі,
      Розмови наші створили дивне коло.

      Між нами був весь всесвіт і не було нічого,
      Коханцями не бути нам -
      ми змарнували подарунки долі.
      Споріднені душі — які любов не розділили...
      Її лише собі лишили*. Хіба цього хотіли?


      08.06.19



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. Скажи, що ти воскрес
      Здивуй мене! Скажи, що ти воскрес!
      Що завтра ми сидітимемо разом у кав'ярні
      Що питимемо каву тет-а-тет
      І всі наші слова не будуть більш останні.

      Здивуй Pозстріляну весну.
      Скажи, що кулі всі були не справжні,
      Що завтра всі загиблі повідають історії свої відважні
      І кожна переможний матиме кінець.

      Здивуй мене сузір'ям в небесах,
      Якого я не бачила раніше.
      Дивитися без тебе не хотіла вище.
      Що там? - скажи, - за зіркою у Зоряних Шляхах?

      Здивуй прозрінням, що єднає розум з серцем.
      Здивуй душевним співом, мегагерцем,
      Любов'ю, дотиком і словом,
      Скажи, що відбудуєш Рай наш і більш чужинцю не віддаш ніколи.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. Білий прапор
      Білий прапор не має кольору
      Білий прапор зовсім не райдужний
      Білий прапор мене засмучує
      Білий прапор зовсім не радує

      Не зупиниш мене. Не получиться
      А ландшафт мерехтить транзитами
      Швидкість більша від реактивного
      На поворотах заносить в прозу мене

      Білий прапор жахіттям опівночі
      Цілий день мов не білий - малиновий
      Білий прапор мене переслідує
      Ну усе!!! Накінець розізлив ти мене

      Зупинилася десь у міжпросторі
      І роздумую хвилею в вічності:
      "Та чому ж мене так вабить той,
      хто зі мною його ділитиме."

      Хвилька скінчилась. Знову на газ тисну!
      Оминаю успішно подвійну і тут.
      Бачу врешті решт паркувальний бар'єр.
      І омріяний знак номерний зі словами: "Тhe end"

      Все! Не маю вже ні терпіння ні сил
      Діставай свій Абсент і вмикай наш "Weeknd", малий
      Познайомимось раз і назавжди вщент.
      Бо нарешті мені стала байдужа смерть.

      (Лютий, 2023)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -