ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Улюблена пацієнтка Фрейда
Вона була улюбленою пацієнткою Фрейда.
Приходила до нього на вечірні сеанси,
Коли на душі було надто терпко.
Вони годинами говорили про секретне.

Він не хотів від пацієнтки більше,
А вечорами писав книгу про неї та інших.
Вона йому була дуже цікава,
Вона наче всесвіт із присмаком кави.

Перед сном думав про неї,
Досліджував її підсвідомості кольорові поеми,
Його вабили її анаграми, дивні ребуси, душевні анклави.
Він шаленів від її аристократичної постави.

Вона зверталась до нього анонімно,
Він записував її під псевдонімом "Дивна".
Вона божеволіла від кольору його очей
Заради них вона відмовилась від зайвих пристрастей.

Їх стосунки здавались зразковими,
Тривало так рік і усі були задоволені.
А в останній день золотавої осені
Він запропонував їй стати його долею.







Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-17 16:34:33
Переглядів сторінки твору 223
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.16 18:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 00:29:36 ]
Вау, вау, вау!!!
Знаєте, пані Олено, коли я був ще дуже молодий (зараз це смішно звучить, але було й таке, навіть інколи дівчатам подобався, хоча хто в це повірить тепер?)) був я великим шанувальником Garbage. Обидва їх перші альбоми і драйвові… і от кожний трек – це така собі психологічна картина. На кожній жіночий образ – і глибини надзвичайної.
Але образ Вашої героїні – то є взагалі щось надзвичайне!

Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Бо здоровий її пофігізм став його хворобою.
Б’ється він – та виходить поема, не дисертація.
Як гарсон, своєруч власне серце б приніс на таці їй.

Як портьє, він приймає ключі від фантазій з видами
На Едеми, де скрізь полунички, що є обвитими
І двожальними, але двожильними радше зміями.
Що сичать їй вони – уявляти це все не сміємо.

Вона кидає в руки йому крила, пух і пір’ячко.
На третину богиня вже, але на чверть – вампірочка.
Доктор Фрейд вже не знає – вивчає чи божеволіє.
В ній є слабкість сльозлива, але і залізна воля є.

Інкрустації ніжності і легковажні вкраплення.
Посміхнеться – всі думки вповільнені і розслаблені.
Аж грайливий цей погляд – нокаутом нижче пояса.
Доктор Фрейд сам її вже приймає, купивши поліса.

Небайдужа, але і в коханні хижачка-власниця.
Наведе свої очі – вже доктора б’є пропасниця.
Наскрізь бачуть (без зайвих освіт), палко звуть його вони.
З нею навіть сам Фрейд від любові не застрахований.

Обожнюю такі вірші!!!
Моє на всі 100!!!
Дякую Вам гречно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:17:28 ]
Клас! Навіть гумору додали)))))
Ідею цього вірша я виношувала роки два, мабуть.
Постійно в голові кружляла ідея про пацієнтку Фрейда (здається це щось відгукнулось з плином часу після перегляду фільму з Річардом Гіром і його студентки ( не пригадаю назви ))

Написала вірш і не опублікувала, бо щось мені там не дописаним вважалось... Тягнула з тим віршем, поки у мене не згорів телефон з усіма нотатками. За цим віршем я дуже жалкувала, тому довелось писати наново. Попередній вірш був інакшим))))...

Отака довга і вистраждана історія цього вірша, а ви свій класнючий експромт отак за 5хв написали. Я в шоці. Хто ви? Робот з майбутнього? Людина з надможливостями?

У мене вірші 5тихвилинки вкрай рідкісне явище. Я взагалі колись заздрила людям, які пишуть по декілька віршів в день. Але потім зрозуміла, що мене б розірвала така емоційність. Я дуже стримана персона. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:22:11 ]
А в продовження теми про Garbage -
Crandberis, Cardigans, Evanescence...
Далі - Guano Apes ( згадала - preaty in scarlet.)))) Him ( join me in death), 3Dors Down (here without you) ...
... Depeche Mode.
... - Nickelback і Godsmack. ))))))
Еххх, що ж ти молодість так швидко пролетіла.)

Пані Олена - гарно звучить! З Вами приємно побалакати.
І дякую Вам, пане Міхал I (Перший) за яскраві спогади)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 00:27:41 ]
Радію, що Вам сподобалось, леді Олено)
Воно того варте - дуже захоплюючий вірш Вам вдався, моє шанування!
Знаєте, це дуже прикро, звичайно. Але все на краще! Певно, саме ця версія повинна була оприлюднитися. Взагалі і рукописи не горять, і вірші далі, аніж у підсвідомість, не підуть. В свій час вони повернуться. То в мене буває, що прийшла ідея - не встиг записати, забув... Спочатку жалкував, а тепер ставлюся по-філософські.

От цікаво) В мене був колись вірш) Але там у психіатра-жінки пацієнт-чоловік) Теж фільм надихнув - Дон Хуан де Марко з Брандо і Деппом; і вишуканий саундтрек Brian Adams - Have you ever really loved a woman) Враження таке, що теми Вас і мене цікавлять подібні, але ми їх бачимо з різних боків) Тому мене так зацікавила Ваша творчість)

О, то музичні смаки у нас - повний збіг. Все це моє! Від Депеш Мод (особливо In your room, навіть вірш їм присвятив на базі історії відео до цього треку) до Кренберіз (світла пам'ять Долорес, дуже шкода... А посмертний альбом прекрасний - не гірший за платівки 90-х, Wake me when it`s over, Got it, All over now - шедевральні пісні!)...

Ну тут можна чимало писати) І наше обожнюю ще з часів 12-2 на "Промені" і Території А) І зараз слухаю - від Каті Сhilly до Ann in Black. Хоча засилля репу та інді-попси мене не дуже тішить, я більше люблю альтернативку, от як нинішній Бумбокс. Та в нас і таке часто з нашим колоритом. А от російське не слухав ніколи взагалі.
Ой, леді Олено, був би я юний, може, і намагався б справити враження гучними фразами, мовляв, я віршотворча машина) Але це була б неправда) Я звичайна людина. Такий же любитель поезії, як Ви – не більше. Просто руку трішки набив. І взагалі я рідко пишу. В середньому, так би мовити) То густо, то пусто. Буває – як от вчора. А можу рік не римувати взагалі. Що Бог дає)
І мені з Вами дуже приємно спілкуватися, чарівна пані Олено) А насправді це, думаю, більше, ніж спогади. Це наша суть, це щось первісне, це той імпульс, що додає наснаги через роки. Тому от і зустріч з душею, енергія якої пульсує в тих самих ритмах, тоді сприйнятих – це наче робить знов повним тих сил, але вже трохи досвідченішим) Тому цей етап життя теж чудовий. І спогади може лишати не гірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 20:09:47 ]
Люблю роздуми, як от ваші. І за пораду фільму дякую, подивлюсь - цікаво. )))
А вірш той про пацієнта можете опублікувати на свої сторінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 20:43:27 ]
Я й не таке можу, пані Олено) Але є невеличке "але" - віршик дуже-дуже старий, йому років 12; його було тоді написано російською (раніше я римував і так, і так). То я на 100% впевнений, що він не дуже адекватно виглядатиме тут, на нашому порталі, як окрема публікація; особисто я відійшов від римувань російською.

Ну і з урахуванням того, що Ви українка від кінчиків мальовничих вій... То я вирішив, що краще Вам завчасно сказати, як воно є. Якщо Вам ще цікаво, я Вам можу його тут, у коментарі показати, красунечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 22:29:58 ]
Ну що ж робити, показуйте, раз вже так далеко зайшли. :)
Скористаюсь перекладачем. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-22 08:53:58 ]
Ваше "Занадто" також відгукнулося)
Здається, доволі позитивно, а десь і жартівливо!

Хай кажуть, що любов сліпа.
Але у всіх є свої вади.
Рішуча? Пуркуа б не па?
Я теж не дуже вайлуватий.
Занадто горда? Леді Бос –
Точніше. Що ж, я досить мудрий,
Щоб знати: хай чимало поз
Є в українських камасутрах,
Найсексуальніша – коли
Стає кохана «руки в боки»!
З тобою б точно ми були
Не просто пара – втіха Богу.
Ми надто вперті для рабів,
Занадто ніжні для тиранів.
Хто нас би, окрім нас, стерпів?
Такі вже ми багатогранні.
Хай неприступна, бо ціну
Собі провідала тепер ти.
Я делікатно натякну:
Це радше плюс, я досить впертий,
То і ціную не плоди,
Що радо падають в долоні.
То гниль. На штурм не раз іти,
Щоб опинитися в полоні
Тієї гарної мети –
Це гідний акт капітуляцій.
Лякай «занадто» цими ти –
Я «досить», аби не лякаться.
Нехай з тобою і наб’ю
Найбільшу із можливих гулю.
Я ж досить вірний – оnly you.
Завжди в кишені гідну дулю
Тримаю проти лівих чар.
Не відхреститися від мене.
Галантний – то й не яничар.
Та запальний для джентльмена.
Блудити? Вища в нас мораль.
Аскети? Надто вже розпусні.
Я демон-інтелектуал,
А не банальний біс-спокусник,
Щоб бути ангелом простим,
Ти зваба надто сексуальна.
Любов – вогонь, а вірші – дим.
Страсть -фіміам, а храм – це спальня.
Любов тримає терези.
На шальках наші всі контрасти.
За рівноваги шанс даси,
А може й відповідь «Гаразд», ти)

Дуже дякую, пані Олено)
Ну а якщо цей комент залишати також зайве - туди йому й дорога) Я його написав радше щоб побажати Вам сонячного і якомога більше усміхненого тижня)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:49:43 ]
Дякую за дуже доречне побажання. В моїх загублених днях цікаво бачити проміння вашого натхнення. Та читати ваші поетичні відгуки. А ще цікаво спостерігати, Міша за вашими думками. Прям торнадо якесь закрутилось у вас в дуеті з поезією.
За вами не поспіти.
Я залишу всі ці коментарі. Бо зараз, на жаль, не можу заглибитись у них. Буду перечитувати, як ви казали, при можливості, і шукати своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 22:39:40 ]
Воля леді - то є закон)
Як і у фільмі, пацієнт - той самий легендарний дон)

www.youtube.com/watch?v=hq2KgzKETBw

а ветер в голове еще сильней.
и симпатичный профиль мой им тесан...
болезнь? пожалуй: в море серых дней
маячить дамам чувственным утесом.
вода в песок уходит, речи - в дрожь.
дыханье жарче, тоны сердца глуше.
а по губам читается: не трожь.
но вот глаза все выдают: не слушай.
но, доктор... вот мы с Вами здесь вдвоем.
мы оба вздохом ветреным раздеты.
что скажем о безумии моем?
у Вас ведь тоже нет иммунитета.
болезнь такая жизненна вполне.
кому идет во зло, кому во благо.
Вы неприступны были, только мне
доверите же право спуска флага.
настолько сексуальное белье -
не я срываю, ветреные стоны.
виной всему безумие мое.
взгляд доктора - а поцелуи донны...

в любви все точно так же, как тогда.
мне тайны сердца женского известны.
не властны ведь над чувствами года.
кто любит - юн. любимому ровесник.
и так же не достанет до небес,
кто перед Ней не преклонит колени.
безумие? вселился нежный бес?
и одержимый ангел в исступленьи.
пока не улетит с тобой Она,
не ощутишь души Ее глубины.
нет, дон Жуан - не только имена
его любивших женщин... без запинок.
но это свет в сереющих ночах,
цветенье горделивых роз, фиалок
прелестно-скромных...
дон Жуан зачах
в мужчине - донна в женщине увяла
без этого влюбленного луча.
Вы тоже донна...
только чуть другая.

послушайте.. когда сердца звучат,
все прочее немедля умолкает.
послушайте, ведь голос этих чувств
поглубже в подсознание не прячу.
пускай я от любви у Вас лечусь -
тем неизбежней приступ двух горячек.
да, пациент скорее... что сказать?
рассудок ставит на болезнь, конечно.
на романтичность - милые глаза,
которые в ответ лучатся нежно.

я больше, чем безумец - я само
безумство. не противьтесь понапрасну.
я сам пытался - только вот не смог.
любовь неисцелима.
и заразна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:52:57 ]
Подивилась вчора фільм про Дон Жуана, тепер Ви у мене тільки з ним і асоціюватиметесь).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-22 23:23:33 ]
))) Тепер я посміхаюсь)
Ну не гірша асоціація, нехай я і не те щоб суперфанат Деппа)
Якщо чесно, мені це чути, мабуть,у душі приємно, бо ж взагалі той дон - дуже своєрідна особистість і радше бунтар проти лицемірної тогочасної католицької моралі)
Але здебільшого цей образ сприймать як тавро спокусника. А я від цього ще більш далекий, ніж від робота) Я за своїм характером більше історик-філософ, тобто дослідник, аніж якийсь мачо в пончо) Герої, можливо, інколи десь трішечки)

Але, звичайно, це лишень моє самосприйняття - леді видніше, то як скажете, пані Олено) Це набагато приємніше, аніж, наприклад, асоціація з героями Кримінального чтива)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-23 06:45:10 ]
Даруйте, пані Олено, виникла проблема із зв'язком і перервала мена на півслові. Точніше, вчора та проблема увесь вечір була. Потім ніби щось налагодилось, я вже й зрадів і прийшов сюди та почав Вам відповідати, але все знов занурилось у темряву аж до ранку. Дуже прикро, але такі реалії - не все від нас залежить, на жаль((

Щодо торнадо – знаєте, я вважаю так: у кожної людини є біоенергетика; творчість – її неабиякий прояв. Якщо два біополя мають високі частоти, які співпадають, може бути резонанс. І тоді можливе таке своєрідне торнадо – на щастя, цей резонанс дуже креативний)

Хай буде, як чарівна леді воліє! Якщо Вас десь щось зацікавить, я буду дуже-дуже щасливий, звичайно!!!)