Автори /
Гельґа Простотакі (2019)
Рубрики
/ особливому
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
нас об'єднує шлях
•
ти ростеш зсередини назовні
•
вічність це синергія часів
•
ти вдався перекласти на слово цілий світ
•
фортеця не для захисту
•
не знаю про що ти думаєш
•
люблю бути для тебе
•
не ображайся
•
ти недостатньо старий
•
вибачення має блакитний колір
•
лікують не слова
•
ні, ми ще не набалакалися
•
що ти сьогодні зробив
•
пильний погляд привласнює дійсність
•
вітер вадить тиші настоятися
•
ти — місце куди я приходжу щоб бути
•
люблю тебе сильніше
•
ранкова млість
•
ти думаєш про мене на щодень
•
промовляю до тебе так
•
що ти робитимеш
•
життя не дає нічого
•
наповнюєш голос
•
ти з'явився на моєму шляху
•
усі наші дні тісно переплелися
•
біля вікна затихла: гай шумить
•
я заселилася до цього будинку рік тому
Переглянути всі твори з цієї сторінки
нас об'єднує шлях
і вдячність за нього
і вдячність за нього
ти ростеш зсередини назовні
огортаєш свою м'яку сутність
огортаєш свою м'яку сутність
вічність це синергія часів
це річка що її ти з моря висмикнув
це річка що її ти з моря висмикнув
ти вдався перекласти на слово цілий світ
і створив свій
і створив свій
фортеця не для захисту
фортеця для очікування
фортеця для очікування
не знаю про що ти думаєш
та якби знала
та якби знала
люблю бути для тебе
спостерігача
спостерігача
не ображайся
на порівняння з кулькою
на порівняння з кулькою
ти недостатньо старий
милий
милий
вибачення має блакитний колір
і усвідомлює себе небом
і усвідомлює себе небом
лікують не слова
лікує присутність автора
лікує присутність автора
ні, ми ще не набалакалися.
я і вночі промовляю до нього
я і вночі промовляю до нього
що ти сьогодні зробив
задля вічності
задля вічності
пильний погляд привласнює дійсність
тьмяно-зелену
тьмяно-зелену
вітер вадить тиші настоятися
визріти до золотавої прозорості
визріти до золотавої прозорості
ти — місце куди я приходжу щоб бути
місце подібне до лінії прибою
місце подібне до лінії прибою
люблю тебе сильніше
у години бездіяльності
у години бездіяльності
ранкова млість
і деревні думки
і деревні думки
ти думаєш про мене на щодень
я ж ковзаю очима по картині
я ж ковзаю очима по картині
промовляю до тебе так
ніби народилася сьогодні
ніби народилася сьогодні
що ти робитимеш
коли побачиш
коли побачиш
життя не дає нічого
окрім відчуття руху вдень
окрім відчуття руху вдень
наповнюєш голос
порожнечею
порожнечею
ти з'явився на моєму шляху,
аби дати початок незвичайній грі,
аби дати початок незвичайній грі,
усі наші дні тісно переплелися
коріння мають окреме
коріння мають окреме
біля вікна затихла: гай шумить,
і легіт звідтіля мені приносить листя.
і легіт звідтіля мені приносить листя.
я заселилася до цього будинку рік тому
дуже поспішала обжитися
дуже поспішала обжитися