Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Барбак (1984)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Не так, як його брати
    П’ять поверхів голови заховались під
    Дірявим кашкетом даху. На самоті
  •   ***
    Дерево роду – на ньому самі черепи,
    Дихає вітер минулих життів перегаром,
  •   Панельні будинки
    Панельні будинки – це навіть звучить вульгарно,
    Крізь сон відчуваєш, як дихають стіни млосно,
  •   ***
    Ти давно вже не можеш зайти до цієї кімнати,
    Де у стелю вростають обдерті до сорому стіни,
  •   Брехневий джем
    Брехневий джем на кусень ранку –
    солодкий стан,
  •   "Хеллоу Кітті"
    Обдовбані підлітки ділять косяк на всіх,
    Заходяться реготом – котиться горлом дим,
  •   ***
    Кривоногий стілець
    На колінах в клітинку ковдра
  •   ***
    Хильнула осінь зайвого і тулиться
    До стін, до неба, до старого бруку,
  •   Від...до
    Втекти від реалій, від грипу, від гамору, від…
    Налапати в сутінках мозку невидимі двері
  •   ***
    Пряний запах кави і кориці
    Полонив кімнату і мене,
  •   ***
    Знову небо погладшало – довго не було дощу,
    Стали чорними хмари, неначе від браку емалі,
  •   ***
    Ти забула мене народити
    я у лоні твоему тебе вже переросла
  •   ***
    В передмісті туман, а у центрі вільготно трохи,
    І пірнають в болото, як шпиці, тонкі підбори,
  •   ***
    Я вже не ліплю глиняних горшків,
    Хоча не назовеш мене святою,
  •   ***
    Пожовкли і розсипалися мрії,
    Їх навіть спопелити не вдалося -
  •   Різдво, якого немає на карті
    Вже присмерки спустилися з небес
    І день сховали під своє крило,
  •   ***
    Недопалки хтивих бажань
    безсило лежать в попільниці наших стосунків,
  •   Боже(!)вільний (поема, ч.4)
    Він сумно дивився
    своїми сірими очима
  •   Боже(!)вільний (поема, ч.3)
    Серце билося так
    наче їх було двоє
  •   Боже(!)вільний (поема, ч.2)
    І все починалося ніби з нічого
    Просто він
  •   Боже(!)вільний (поема, ч.1)
    На електричних дротах
    напроти його малесенького віконечка
  •   ***
    Лащиться туман, немов собака,
    Мокрим язиком до рук, до щік,
  •   ***
    Одкровення небес – і грозою на землю слова,
    Блисне гріх каяттям,
  •   ***
    Палітра передзимового міста
    визнає лише
  •   Клінічна смерть
    Парує день, як з чайника окріп,
    Це так земля зітхає в післягроззі,
  •   ***
    Такий туман буває тільки вранці,
    Коли іще дрімає Чорний ліс,
  •   ***
    Цей тиск у кілька атмосфер
    Не здатна стримувати далі,
  •   В 33-му
    Та що ж Ви, мамо, десь пішли самі,
    Чи, може, ми Вам чимось не вгодили..?
  •   ***
    У тебе були блудні очі
    у тебе були хмільні вуста
  •   ***
    Художник малював дощ
    краплини застигали у повітрі
  •   ***
    дивний манускрипт
    я хотіла його розшифрувати
  •   ***
    Знову ти...
    Та коли вже тебе я забуду?
  •   ***
    І вітри, що не скажуть тобі своїх справжніх імен,
    Пролетять і залишать в серці лише порожнечу,
  •   ***
    На звалищі старих пателень
    намагаєшся скласти докупи
  •   ***
    Я сьогодні ходила до церкви
    і там не молилась,
  •   ***
    Печаль у чорному плащі
    пошитому з вчорашньої ночі
  •   ***
    Бути тендітною вазою
    і мати тендітну душу
  •   Полювання на лисиць
    світанок перетворюється
    у метушливий ранок
  •   ***
    Ця темінь гірка, мов немелена кава,
    Кусюча, як сіль на кінці язика,
  •   ***
    Йду порожнім осіннім містом
    під руку із сірим ранком
  •   ***
    Який хмільний невиброжений вечір
    І сонний погляд диких кажанів,
  •   Диптих
    Гроза
  •   ***
    Розрослося нервами коріння
    І бринить у гіллі темнота.
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю класику зашторених вікон
    крізь яку не видно
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю пухнатий спокій
    З довгою бородою,
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю загадки на які знаю відповіді…
    Смуток навшпиньки підійшов ззаду
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю
    вінницькі старенькі будинки
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю чорноземи
    після квітневого дощу
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю осінніх псів бездомних
    Відвагу вовчу і снагу,
  •   ***(з циклу "Люблю...")
    Люблю вдосвітню тишу
    цієї кімнати
  •   ***
    Галерея душ
    хроніка минулого
  •   ***
    З якого поля йдуть єдинороги
    У сни мої уже четверту ніч,
  •   Пори року
    Світло у кошику
    Сніг помаранчевий
  •   ***
    Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
    Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
  •   ***
    Поезія
    це наче магія
  •   ***
    Калюжі по асфальту розповзлися
    Своїм жовтневим темно-сизим оком,
  •   ***
    Ти ночами
    викрадаєш мої сни
  •   ***
    Банькате небо нахилилось
    І задивилось в саму душу,
  •   ***
    На кожне плече по крилу
    у кожну долоню по серцю,
  •   ***
    А ця зима, як губи смерті - синя,
    І вії злиплись під вагою снів.
  •   ***
    Нещасні голодні неприбрані будинки...
    для них завжди ношу торбу пліток,
  •   Роздуми головного лікаря будинку для божевільних про переваги і недоліки безглуздя
    Божевільня -
    притулок для Наполеонів, Людовиків і Генріхів,
  •   ***
    Тікай кудись у світ астральних тіл
    де крила зіткані з густого кисню
  •   Мій ангел
    Бувають
    такі моменти в житті
  •   ***
    Танцюй танцюй
    під цю шалену музику
  •   ***
    Мордаті хмари посміхалися невміло,
    Щомиті змінюючи кольори зубів,
  •   ***
    Позіхає вечір хворобливо
    і лягає втомлено на місто
  •   ***
    Думки на теми світостворення
    за собою несуть спотворення
  •   ***
    Місто хворіло грипом,
    Кашляло цигарками,
  •   ***
    Дощові хмари
    кров’яні згустки
  •   ***
    Як жаль: цей світ - не для пророків.
    Тут у пробірках рік за роком
  •   Імперія сонця
    Аккум
  •   ***
    Схилили голови хрести,
    Обтяжені вагою неба,
  •   ***
    Заглядає місяць
    в щілини покинутого храму
  •   ***
    Біля річки
    стоїть фортеця
  •   ***
    Безумство, але не самотність,
    І дихання нерівномірне,
  •   ***
    у цьому місті
    як завжди
  •   ***
    Поранена істина мого я
    навколішки
  •   ***
    Коли наступає вечір
    чудернацька жінка
  •   ***
    Знов ночами тиняються наші приховані риси -
    Невимовний розхристаний біль із безсоння німого,
  •   ***
    Несамовита жага
    і обурення світу
  •   ***
    Ніч розтинає свідомість
    І зачинено двері
  •   ***
    Скоро північ. Існую своїм ще недоспаним сном,
    І купається місяць в бокалі з холодним вином,
  •   ***
    Я забираю свій останній дощ,
    Який Ви навіть не допили,
  •   ***
    Цей понеділок починається з вечері,
    Коли я живлюся фантазією снів,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки