Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Оксана Барбак
(1984)
Автор
Вірші (85)
Інша поезія (8)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Не так, як його брати
П’ять поверхів голови заховались під
Дірявим кашкетом даху. На самоті
•
***
Дерево роду – на ньому самі черепи,
Дихає вітер минулих життів перегаром,
•
Панельні будинки
Панельні будинки – це навіть звучить вульгарно,
Крізь сон відчуваєш, як дихають стіни млосно,
•
***
Ти давно вже не можеш зайти до цієї кімнати,
Де у стелю вростають обдерті до сорому стіни,
•
Брехневий джем
Брехневий джем на кусень ранку –
солодкий стан,
•
"Хеллоу Кітті"
Обдовбані підлітки ділять косяк на всіх,
Заходяться реготом – котиться горлом дим,
•
***
Кривоногий стілець
На колінах в клітинку ковдра
•
***
Хильнула осінь зайвого і тулиться
До стін, до неба, до старого бруку,
•
Від...до
Втекти від реалій, від грипу, від гамору, від…
Налапати в сутінках мозку невидимі двері
•
***
Пряний запах кави і кориці
Полонив кімнату і мене,
•
***
Знову небо погладшало – довго не було дощу,
Стали чорними хмари, неначе від браку емалі,
•
***
Ти забула мене народити
я у лоні твоему тебе вже переросла
•
***
В передмісті туман, а у центрі вільготно трохи,
І пірнають в болото, як шпиці, тонкі підбори,
•
***
Я вже не ліплю глиняних горшків,
Хоча не назовеш мене святою,
•
***
Пожовкли і розсипалися мрії,
Їх навіть спопелити не вдалося -
•
Різдво, якого немає на карті
Вже присмерки спустилися з небес
І день сховали під своє крило,
•
***
Недопалки хтивих бажань
безсило лежать в попільниці наших стосунків,
•
Боже(!)вільний (поема, ч.4)
Він сумно дивився
своїми сірими очима
•
Боже(!)вільний (поема, ч.3)
Серце билося так
наче їх було двоє
•
Боже(!)вільний (поема, ч.2)
І все починалося ніби з нічого
Просто він
•
Боже(!)вільний (поема, ч.1)
На електричних дротах
напроти його малесенького віконечка
•
***
Лащиться туман, немов собака,
Мокрим язиком до рук, до щік,
•
***
Одкровення небес – і грозою на землю слова,
Блисне гріх каяттям,
•
***
Палітра передзимового міста
визнає лише
•
Клінічна смерть
Парує день, як з чайника окріп,
Це так земля зітхає в післягроззі,
•
***
Такий туман буває тільки вранці,
Коли іще дрімає Чорний ліс,
•
***
Цей тиск у кілька атмосфер
Не здатна стримувати далі,
•
В 33-му
Та що ж Ви, мамо, десь пішли самі,
Чи, може, ми Вам чимось не вгодили..?
•
***
У тебе були блудні очі
у тебе були хмільні вуста
•
***
Художник малював дощ
краплини застигали у повітрі
•
***
дивний манускрипт
я хотіла його розшифрувати
•
***
Знову ти...
Та коли вже тебе я забуду?
•
***
І вітри, що не скажуть тобі своїх справжніх імен,
Пролетять і залишать в серці лише порожнечу,
•
***
На звалищі старих пателень
намагаєшся скласти докупи
•
***
Я сьогодні ходила до церкви
і там не молилась,
•
***
Печаль у чорному плащі
пошитому з вчорашньої ночі
•
***
Бути тендітною вазою
і мати тендітну душу
•
Полювання на лисиць
світанок перетворюється
у метушливий ранок
•
***
Ця темінь гірка, мов немелена кава,
Кусюча, як сіль на кінці язика,
•
***
Йду порожнім осіннім містом
під руку із сірим ранком
•
***
Який хмільний невиброжений вечір
І сонний погляд диких кажанів,
•
Диптих
Гроза
•
***
Розрослося нервами коріння
І бринить у гіллі темнота.
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю класику зашторених вікон
крізь яку не видно
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю пухнатий спокій
З довгою бородою,
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю загадки на які знаю відповіді…
Смуток навшпиньки підійшов ззаду
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю
вінницькі старенькі будинки
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю чорноземи
після квітневого дощу
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю осінніх псів бездомних
Відвагу вовчу і снагу,
•
***(з циклу "Люблю...")
Люблю вдосвітню тишу
цієї кімнати
•
***
Галерея душ
хроніка минулого
•
***
З якого поля йдуть єдинороги
У сни мої уже четверту ніч,
•
Пори року
Світло у кошику
Сніг помаранчевий
•
***
Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
•
***
Поезія
це наче магія
•
***
Калюжі по асфальту розповзлися
Своїм жовтневим темно-сизим оком,
•
***
Ти ночами
викрадаєш мої сни
•
***
Банькате небо нахилилось
І задивилось в саму душу,
•
***
На кожне плече по крилу
у кожну долоню по серцю,
•
***
А ця зима, як губи смерті - синя,
І вії злиплись під вагою снів.
•
***
Нещасні голодні неприбрані будинки...
для них завжди ношу торбу пліток,
•
Роздуми головного лікаря будинку для божевільних про переваги і недоліки безглуздя
Божевільня -
притулок для Наполеонів, Людовиків і Генріхів,
•
***
Тікай кудись у світ астральних тіл
де крила зіткані з густого кисню
•
Мій ангел
Бувають
такі моменти в житті
•
***
Танцюй танцюй
під цю шалену музику
•
***
Мордаті хмари посміхалися невміло,
Щомиті змінюючи кольори зубів,
•
***
Позіхає вечір хворобливо
і лягає втомлено на місто
•
***
Думки на теми світостворення
за собою несуть спотворення
•
***
Місто хворіло грипом,
Кашляло цигарками,
•
***
Дощові хмари
кров’яні згустки
•
***
Як жаль: цей світ - не для пророків.
Тут у пробірках рік за роком
•
Імперія сонця
Аккум
•
***
Схилили голови хрести,
Обтяжені вагою неба,
•
***
Заглядає місяць
в щілини покинутого храму
•
***
Біля річки
стоїть фортеця
•
***
Безумство, але не самотність,
І дихання нерівномірне,
•
***
у цьому місті
як завжди
•
***
Поранена істина мого я
навколішки
•
***
Коли наступає вечір
чудернацька жінка
•
***
Знов ночами тиняються наші приховані риси -
Невимовний розхристаний біль із безсоння німого,
•
***
Несамовита жага
і обурення світу
•
***
Ніч розтинає свідомість
І зачинено двері
•
***
Скоро північ. Існую своїм ще недоспаним сном,
І купається місяць в бокалі з холодним вином,
•
***
Я забираю свій останній дощ,
Який Ви навіть не допили,
•
***
Цей понеділок починається з вечері,
Коли я живлюся фантазією снів,
Переглянути всі твори з цієї сторінки