ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 Клінічна смерть
Парує день, як з чайника окріп,
Це так земля зітхає в післягроззі,
І розлилися краплі по дорозі
Калюжами мутними. До воріт

Небесних я постукала, мов грім,
Не відчинили, прилетіла марно,
Чи я іще жива, чи просто хмарно,
Й святі мене не бачили? А втім,

Жива, то добре, а як ні, то ні,
Бо й так все полетіло шкереберть,
А смертні не вирішують за смерть,
Мій Отче, ти за все пробач мені..

Аж раптом повертаюся до тями,
Немає крил, немає як літати...
І все, що бачу в сутінках палати-
Заплакані і добрі очі мами...

Згасає мить, неначе блискавиця,
Що вже перегоріла у грозі...
Стоїть веселка на одній нозі,
І я жива! Це просто мені сниться...




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Некрот 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-16 13:41:06
Переглядів сторінки твору 5547
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.793 / 5.13  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.879 / 5.25  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 14:48:14 ]
Жива, то добре, а як ні, то ні
Таке уже бувало, з кимось мảбуть,
Коли яскраве світло в небо манить,
Ти відпускаєш подихи земні,

Тут щось не те, здається. Подивіться, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 15:03:36 ]
Так, Валентине, трохи змінила. Вірш щойно написаний, тому радо приймаю поради щодо вдосконалення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 16:43:38 ]
Привіт Оксанцю,
Цікаві образи - з Тобою не страшно пережити клінічну смерть.
Це видумана історія, чи щось з особистого???
***
Щось мені ті "відпускають подихи" не дуже...
***
"Згасає день, неначе блискавиця,
Що вже перегоріла у грозі...
Стоїть веселка на одній нозі," - коли день згасає - значить вечір...
Веселки з`являються здебільшого на протязі дня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:33:13 ]
Підсумую усе вищесказане:
Оксанцю, дуууже файно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:28:36 ]
Привіт, Юрцю!:) Історія видумана, дай Боже, такого не пережити, будьмо всі при доброму здоров"ї:) Мені ті подихи теж не дуже, змінила. І день теж ліквідувався:) Поглянь-но тепер:)
Варю, дякую, рудесеньке ти моє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:36:03 ]
Так краще...
***
"Згасає смерть" ???? - а мо` "мить" ???
***
"Таке уже бувало, з кимось мảбуть," - рядок видався занадто штучним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:54:26 ]
Юрцю, ще раз поредагувала. Дякую, що допомагаєш:)!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-17 12:06:57 ]
Та ж прошу;)---
З теплом, Варця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-11-17 15:35:39 ]
Вірш зачепив за найчутливіші струни душевні (як не банально це звучить). Незважаючи на коментар шановного пана Юрія (що влучний сам по собі - коментар), надто сподобалась (аж уявилась) та ваша веселка, що стоїть на одній нозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-17 15:39:22 ]
Шановний наш Редакторе, а коли ви нові свої вірші опублікуєте у нас? Вкрай цікаво, що там у вас визріло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-11-17 15:55:22 ]
Якщо ви про мене (дякую за увагу!), то, скорше за все, невдовзі. Ось тільки трохи покоцаю їх сама, а далі вже - ваша черга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-17 16:13:49 ]
Про вас, про вас, дорогий редактор, ви в нас дуже навіть давненько друкувалися.
Дякую, що альтернативно нам (мені із Лазірком, і Диким) переглядаєте творчі авторські світи, - довіряти ж тільки чоловікам процес зростання чого-небудь, кого-небудь "нізя". Ось Оксана Барбак підтвердить, що на нас особливої надії покладати не можна. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-18 14:15:17 ]
Дякую шановним Редакторам! Але то вийшло дуже кумендно:) Редактор з Редакцією поговорив:)Чого ж це на чоловіків покладатися не можна? Треба! Тільки не на всіх:)А то нам, жінкам, важкувато без вас, чоловіків, жилося би, і чи жилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-18 14:21:03 ]
І справді трохи кумедно - він "редакція", вона "редактор". Як усе у світі переплелося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-11-19 01:16:52 ]
Гарно, Оксанонько! Чомусь спочатку останній рядок захотілось перекрутити на "мені це просто сниться", а вдруге перечитала - наче й не треба )))