ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.09.18 12:14
Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
***
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
Мені - 70!
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
* * *
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 Клінічна смерть
Парує день, як з чайника окріп,
Це так земля зітхає в післягроззі,
І розлилися краплі по дорозі
Калюжами мутними. До воріт

Небесних я постукала, мов грім,
Не відчинили, прилетіла марно,
Чи я іще жива, чи просто хмарно,
Й святі мене не бачили? А втім,

Жива, то добре, а як ні, то ні,
Бо й так все полетіло шкереберть,
А смертні не вирішують за смерть,
Мій Отче, ти за все пробач мені..

Аж раптом повертаюся до тями,
Немає крил, немає як літати...
І все, що бачу в сутінках палати-
Заплакані і добрі очі мами...

Згасає мить, неначе блискавиця,
Що вже перегоріла у грозі...
Стоїть веселка на одній нозі,
І я жива! Це просто мені сниться...




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Некрот 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-16 13:41:06
Переглядів сторінки твору 5348
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.793 / 5.13  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.879 / 5.25  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 14:48:14 ]
Жива, то добре, а як ні, то ні
Таке уже бувало, з кимось мảбуть,
Коли яскраве світло в небо манить,
Ти відпускаєш подихи земні,

Тут щось не те, здається. Подивіться, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 15:03:36 ]
Так, Валентине, трохи змінила. Вірш щойно написаний, тому радо приймаю поради щодо вдосконалення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 16:43:38 ]
Привіт Оксанцю,
Цікаві образи - з Тобою не страшно пережити клінічну смерть.
Це видумана історія, чи щось з особистого???
***
Щось мені ті "відпускають подихи" не дуже...
***
"Згасає день, неначе блискавиця,
Що вже перегоріла у грозі...
Стоїть веселка на одній нозі," - коли день згасає - значить вечір...
Веселки з`являються здебільшого на протязі дня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:33:13 ]
Підсумую усе вищесказане:
Оксанцю, дуууже файно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:28:36 ]
Привіт, Юрцю!:) Історія видумана, дай Боже, такого не пережити, будьмо всі при доброму здоров"ї:) Мені ті подихи теж не дуже, змінила. І день теж ліквідувався:) Поглянь-но тепер:)
Варю, дякую, рудесеньке ти моє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:36:03 ]
Так краще...
***
"Згасає смерть" ???? - а мо` "мить" ???
***
"Таке уже бувало, з кимось мảбуть," - рядок видався занадто штучним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 18:54:26 ]
Юрцю, ще раз поредагувала. Дякую, що допомагаєш:)!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-17 12:06:57 ]
Та ж прошу;)---
З теплом, Варця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-11-17 15:35:39 ]
Вірш зачепив за найчутливіші струни душевні (як не банально це звучить). Незважаючи на коментар шановного пана Юрія (що влучний сам по собі - коментар), надто сподобалась (аж уявилась) та ваша веселка, що стоїть на одній нозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-17 15:39:22 ]
Шановний наш Редакторе, а коли ви нові свої вірші опублікуєте у нас? Вкрай цікаво, що там у вас визріло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-11-17 15:55:22 ]
Якщо ви про мене (дякую за увагу!), то, скорше за все, невдовзі. Ось тільки трохи покоцаю їх сама, а далі вже - ваша черга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-17 16:13:49 ]
Про вас, про вас, дорогий редактор, ви в нас дуже навіть давненько друкувалися.
Дякую, що альтернативно нам (мені із Лазірком, і Диким) переглядаєте творчі авторські світи, - довіряти ж тільки чоловікам процес зростання чого-небудь, кого-небудь "нізя". Ось Оксана Барбак підтвердить, що на нас особливої надії покладати не можна. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-18 14:15:17 ]
Дякую шановним Редакторам! Але то вийшло дуже кумендно:) Редактор з Редакцією поговорив:)Чого ж це на чоловіків покладатися не можна? Треба! Тільки не на всіх:)А то нам, жінкам, важкувато без вас, чоловіків, жилося би, і чи жилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-18 14:21:03 ]
І справді трохи кумедно - він "редакція", вона "редактор". Як усе у світі переплелося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-11-19 01:16:52 ]
Гарно, Оксанонько! Чомусь спочатку останній рядок захотілось перекрутити на "мені це просто сниться", а вдруге перечитала - наче й не треба )))