Автори /
Любов Долик (1965)
|
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Маленька весняна пригода
•
Навіяне
•
Жіноче
•
Річниці Революції Гідності привячується
•
Дівчинка і парасолька
•
Хлопчик просто іде
•
Таїті
•
Ігорю Старенькому
•
Володимиру Орищуку
•
Віоліні Ситнік
•
Українська дорога ...
•
Осінь
•
Галактика Осені
•
Вічне
•
Вчора
•
Про любов
•
Звичайний
•
Зміїна шкіра
•
Гарбузи
•
Руті Вітер
•
Медові часи
•
Пастель
•
Кіт пішов
•
Підсумок
•
Питання
•
Вишиванка щастя
•
Невідомій дівчинці з малайзійського Боїнга
•
Опівнічні вірші
•
Вечірній експромт
•
Слов'янськ
•
Сон...
•
Європейцям
•
Квітневі акварелі
•
Молитва
•
Любі Бенедишин - 1
•
Оксані Шевців-Мазур
•
Вогонь
•
А я тобі побажаю...
•
питання
•
Старі вірші про головне
•
Трава мого серця
•
Бабця Зінька
•
Дивне прохання до Тараса Шевченка
•
Переведення часу
•
Пісня про Львів
•
Сльотаве
•
Лесі Геник - на презентацію книжки
•
Сусідки на ... дроті)
•
Небесна пекарня
•
Дивні думки про дерева
•
Зі старих шпаргалок
•
Перед_сонний березневий вірш
•
На березі блакитного поля
•
Тюльпановий сюрреалізм
•
Урок
•
Щаслива доля
•
Серпнева осінння ніч
•
Лавандодощ
•
Відлуння
•
Небо на траві
•
Каштановий десант
•
Із циклу
•
Карпатська сповідь
•
На межі
•
Вірш посеред ріки
•
Опісля Криворівні
•
Церква у Криворівні
•
Залишок літа
•
Пародія "Не те хотілося"
•
Віктору Кучеруку
•
***
•
Танці з будяком
•
Померла мати...
•
Незабудки
•
Хаска
•
Радість
•
Рецепти щастя
•
***
•
Три крапельки весни
•
Бо...
•
Незворотні зміни
•
Дарі Корній - з вдячністю за "Зворотній бік світла"
•
Біле щастя - 2
•
Біле щастя
•
Зірка
•
Зимова казка
•
Прохання до Святого Миколая
•
Очерет
•
Шпаківня
•
Березовий контемп
•
Листопадове
•
Осінній "фешен-вік"
•
Долоні
•
Аграрний вірш про осінь
•
ВІТРИЛО КЛЕНОВИХ КРОН
•
Істина
•
Чорниці
•
Гонихмарнику
•
Про сніг
•
Зимовий вірш
•
Відчайдушне прохання
•
Літаюча електричка
•
*
•
Хтось із нас
•
Прощальне
•
Вірі Олеш
•
Моїй донечці
•
Електрофізичне
•
АБЕТКА - на захист мови
•
Те, що непокоїть
•
ув׳язнений вітер
•
Турецьке щастя ( або Буйки і вуйки)
•
Львівське пиво
•
Розмріялась
•
Вищий рівень
•
У проваллі
•
Несподіване сонце
•
Дивна опівнічна березнева пісня....
•
Воскреслим львівським храмам
•
Восьме небо
•
весняне бурління
•
***
•
Атлантові
•
Старі фільми
•
Ірпінському сонечку - Катрусі Матвійко!
•
Екологічне
•
Внутрішній голос
•
Срібний вірш
•
Листопадовий салют
•
Акваріум
•
Дурні питання
•
Листопадова блакить
•
Проїздом у Кам*янку
•
Ностальгія
•
ТАНГО
•
Портрет тата
•
Софіївське копитце
•
***
•
Питання до Бога
•
Вибір
•
Творці (до теми вибору)
•
Відгомін одного концерту
•
Давній спогад
•
***
•
Коктебельський вітер
•
***
•
(не)-(по)-розуміння
•
Самотність
•
Марія
•
Коктебельські шашлики
•
Маленька ода інтернету
•
Уже не літо
•
Каламуть
•
Далекому рідному
•
Карпатський дар
•
Медикаментозний синдром
•
Осіннє
•
Акварель
•
З електрички
•
Орда
•
До поезії
•
Крихти
•
Дитинство
•
Хмаротерапія
•
Пора
•
Високе небо
•
Заспокоєння
•
Пісня про біль
•
Божевілля літа
•
Купання на Купала
•
Серпень
•
До Львова розмова
•
Осінній струм
•
Звуки
•
* * *
•
Магія
•
Декорації
•
Сині чари
•
Жовті тюльпани
•
Прозора ваза
•
Іній
•
Чаклунка
•
Зірка
•
Молитва за траву
•
Осіння липочка
•
Листопад
•
Осіннє зачаття
•
Основи
•
Доля
•
О, як це красно!
•
Про подарунки
•
Весна
Весняний вітер біг по тротуару,
весняний вітер праву ніжку вдарив,
весняний вітер праву ніжку вдарив,
в мінімалізмі ранньої зими
так холодно і так вже чорноптахово
так холодно і так вже чорноптахово
Як хочеться ніжності
ніжності
ніжності
21.11.2014 року у книгарні пані Люби Хомчак "Книжковий дворик" (у Львові на Винниченка, 4) відбувся вечір, присвячений річниці Революції Гідності. Люди, які зібралися у цей вечір, розказували про свій Майдан, своє відчуття подій, які відбулися, як вони змінили людей і світ... Оскільки виступало багато авторів з "Поетичних майстерень", думаю, всім буде цікаво побачити відео цього вечора...
Щиро дякую усім організаторам і учасникам за чудову атмосферу, за щирість і гарячі серця справжніх українців.
Щиро дякую усім організаторам і учасникам за чудову атмосферу, за щирість і гарячі серця справжніх українців.
А ти отака іще - біла,
тільки у чорні квасольки.
тільки у чорні квасольки.
Отак іде собі
дитя по небу,
дитя по небу,
Химерне Таїті
туманами вкрите,
туманами вкрите,
Він зустрів на вокзалі казки –
Кам’янець-Подільського дива.
Кам’янець-Подільського дива.
Менестрель-журавлик,
кароокий лицар,
кароокий лицар,
О, пані Віоліно!
Напевно, Ви – царівна,
Напевно, Ви – царівна,
Українська дорога – це диво із див,
привілей золотих провінцій!
привілей золотих провінцій!
Ця осінь – як любов,
печальна і прекрасна,
печальна і прекрасна,
Сяють галактики яблунь
у космосі
у космосі
Сяють галактики яблунь
у космосі
у космосі
Возила себе
в осінь
в осінь
Цей тихий вечір обійняв… хмарину!
Вона, як жінка, стерпла від обіймів,
Вона, як жінка, стерпла від обіймів,
Цей чоловік присів у електричці
тут, біля мене. Не казав ні слова.
тут, біля мене. Не казав ні слова.
Сплелися змії у тугий клубок.
І не ворушаться, бо холодно тим зміям.
І не ворушаться, бо холодно тим зміям.
Руді десантники, хоробрі гарбузи,
розсілися, немов вони – тузи,
розсілися, немов вони – тузи,
«Made in Ukraine»
Густі і прозорі меди
наливає осінь
наливає осінь
Пошерхли соняхи коричневими снами,
сумує в небі сивий чуб хмарин.
сумує в небі сивий чуб хмарин.
Пародія
І тільки біль породжує насправді
ту істину, те світло, те знання,
ту істину, те світло, те знання,
Мій Господи! Молюся і питаю –
та що вже може бути з нами далі?
та що вже може бути з нами далі?
дощі такі
що врешті чую тишу
що врешті чую тишу
Миттєва смерть – і коло тебе – янгол,
миттєва смерть – ані страху, ні крику.
миттєва смерть – ані страху, ні крику.
одинаково одинокими
затоптали відлуння кроками
затоптали відлуння кроками
ти прив"язуєшся до людини,
а потім її нема,
а потім її нема,
Розбудіть, благаю, розбудіть!
Цей жахливий сон так довго сниться:
Цей жахливий сон так довго сниться:
Це тільки сни, які тебе тривожать:
та хвиля, кучерява, білогрива,
та хвиля, кучерява, білогрива,
Якби була я обережна, як Європа,
що довго думає про санкції Кремлю,
що довго думає про санкції Кремлю,
Акварелі квітня
затопили очі
затопили очі
Мій Господи, пришли мені якусь думку світлу і тиху,
пролий світло у моє єство, у мої думки і чуття!
пролий світло у моє єство, у мої думки і чуття!
Любин голос -
як оце чисте небо на Стрітення -
як оце чисте небо на Стрітення -
Така зваблива - пречисто світла?
І довгорука,і довгонога,
І довгорука,і довгонога,
22.01.14
Хочеш бути?
Хочеш бути – щасливою? Будь!
Хочеш бути – щасливою? Будь!
доброго ранку,
моя безпорадносте
моя безпорадносте
Ми нікчемно живемо.
Нам нічого не треба –
Нам нічого не треба –
Викричану,
викручену,
викручену,
Якби за любов давали гроші
там, в іншому світі чи вимірі,
там, в іншому світі чи вимірі,
Мені б хотілося до Вас... на презентацію:
книгарня “Є”, Шевченко Т., “Кобзар”.
книгарня “Є”, Шевченко Т., “Кобзар”.
Переведи мене в щасливий час,
ні, не зимовий, а в отой, щасливий,
ні, не зимовий, а в отой, щасливий,
Творіння короля Данила -
це місто древнє і красиве.
це місто древнє і красиве.
Відхилюсь. Відвернусь. І не буду торкатися навіть.
Абсолютно правИй. Ти звичайно, правИй. Все так.
Абсолютно правИй. Ти звичайно, правИй. Все так.
Тринадцять, тринадцять, тринадцять...
Яка ж то невтомна праця –
Яка ж то невтомна праця –
Ворони – канатоходці!
Вірніше – канато...сидці!
Вірніше – канато...сидці!
На стільниці неба намісили тіста -
будуть паляниці, будуть калачі!
будуть паляниці, будуть калачі!
А може отам під землею -
там пекло таке, насправді,
там пекло таке, насправді,
А осінь, насправді, - синичка, весела і синя,
у небі, рудому від листя, прозрінь і тепла.
у небі, рудому від листя, прозрінь і тепла.
час широкими кроками
по густому снігу
по густому снігу
У небі - блакитна земля,
зорана,
зорана,
Пелюстки тюльпанні
в'януть
в'януть
Нині осінь дивилась на мене строго
крізь окуляри вагонних вікон,
крізь окуляри вагонних вікон,
І не мине мене щаслива доля
брехні та осуду, миття моїх кісток.
брехні та осуду, миття моїх кісток.
А я так любила
любила, любила осінь!
любила, любила осінь!
А дощ такий печальний,
а дощ такий повчальний
а дощ такий повчальний
На тин похиленого літа
складаю будні:
складаю будні:
То колообіг
а чи то
а чи то
Каштановий десант,
колючі парашути –
колючі парашути –
Блакитний мед
серпневого
серпневого
Я бачила – єпітрахіль туману
покладено на голову цієї
покладено на голову цієї
Серпнево-вереснева карамель –
ясний бурштин, сльоза закам’яніла...
ясний бурштин, сльоза закам’яніла...
Я тепер – Криворівня.
Цьому небу я рівна,
Цьому небу я рівна,
А гори залишилися в горах.
Зрівнявся простір
Зрівнявся простір
Така тут церква затишна і тепла,
неначе камінь серед Черемошу,
неначе камінь серед Черемошу,
Залишок літа -
тиха молитва,
тиха молитва,
Педалі, педалі, педалі,
до міста рулює Галя...
до міста рулює Галя...
Нема у нього всяких модних штучок
чи блиску позолоти, чи химер.
чи блиску позолоти, чи химер.
я сьогодні захмарена
я сьогодні зажурена
я сьогодні зажурена
Мені насняться вірші про будяк,
який росте над Кременчуцьким морем,
який росте над Кременчуцьким морем,
Попрощалась.
Пішла.
Пішла.
І забуття, і пам'ять -
колиска Божого смутку.
колиска Божого смутку.
Хаски – собаки
з блакитним поглядом,
з блакитним поглядом,
А радість моя потаємна
вечірнім видзвонює снігом,
вечірнім видзвонює снігом,
Любов до... дерунів - могутня справа,
об'єднує і тіло, і думки.
об'єднує і тіло, і думки.
А я принесу до церкви
(скільки зможу!)
(скільки зможу!)
Так це весна розгулює по вулицях,
у ринвах витанцьовує канкани?
у ринвах витанцьовує канкани?
свідомість роздерта,
як учорашня газета
як учорашня газета
В житті відбулись незворотні зміни.
Ріка пішла - а берег ще стрімкий.
Ріка пішла - а берег ще стрімкий.
Загублені шукають порятунку,
врятовані - мети.
врятовані - мети.
Бо в мене є ласкава змовниця -
оця зима!
оця зима!
Тихий вечір у Криворівні.
Крізь морози іде йорданські
Крізь морози іде йорданські
Ну от і сталося. Ця зірка увійшла.
І ти не встигла добре зрозуміти
І ти не встигла добре зрозуміти
Пухнасте диво сиплеться з небес
І тишею вкриває землю чорну.
І тишею вкриває землю чорну.
Святий та добрий Миколаю!
На Тебе ми давно чекаєм,
На Тебе ми давно чекаєм,
У листопаді кольору какао
над озером, де смуток потонув,
над озером, де смуток потонув,
Нова жовтобока шпаківня
на старому дереві
на старому дереві
Берези такі щемливі,
такі емоційні, знаєш?
такі емоційні, знаєш?
Перестудився нині листопад -
сутулі плечі, посинілий обрій.
сутулі плечі, посинілий обрій.
Осінь – час, коли відчайдушно
перечитуєш давні листи,
перечитуєш давні листи,
Цю долюню вже не торкатиму
ізсерЕдини,
ізсерЕдини,
Уже засіває спокій у скошене, тихе поле,
уже нагортає смуток у небо, від хмар прополоте.
уже нагортає смуток у небо, від хмар прополоте.
Біла леді Зима
поцілує розтерзане сонце,
поцілує розтерзане сонце,
Та вдар своїм лихом об землю!
Поможе - в роботу вдаритись?
Поможе - в роботу вдаритись?
Так матриця уяви, мов господар,
породжує і погляди, і сміх,
породжує і погляди, і сміх,
Ти - роздираєш хмари, греблі рвеш,
і вітру вже добряче скубнув чуба...
і вітру вже добряче скубнув чуба...
Хочу стати білим снігом.
Бо він справжній.
Бо він справжній.
Мій Господи! Шепни мені щось файне,
таке просте і гарне, наче сніг.
таке просте і гарне, наче сніг.
Коли приходить цей спекотний липень,
я вас благаю – ви мені залийте
я вас благаю – ви мені залийте
Колись в електричці за Самбором
заляжу на довгій лавці,
заляжу на довгій лавці,
...бо одного разу і сонце згасне
від інсульту
від інсульту
Ти не винен, що я тебе вибрала,
що колись, як мені подзвонив,
що колись, як мені подзвонив,
У розпал сонячного літа - ця тиха смерть.
Стікав розпеченим блакитом не дощ, а смерч...
Стікав розпеченим блакитом не дощ, а смерч...
Така, як дощ - весела й веселкова,
гінка, як звабна молода трава.
гінка, як звабна молода трава.
Обійми мене, сонечко, притули мою голову,
у якій щось нахмарилось, гіркло, світало.
у якій щось нахмарилось, гіркло, світало.
А на виході - нуль. І, ти знаєш, нема контакту.
А на виході - вихід, то вже хоч туди проведи.
А на виході - вихід, то вже хоч туди проведи.
Сказавши А, проговоривши Бе,
Ве,Ге і Ґе – змовчати не зуміють,
Ве,Ге і Ґе – змовчати не зуміють,
а поети напишуть,
бо їх непокоять думки...
бо їх непокоять думки...
болить у мені,
кличе і мучить
кличе і мучить
Наша Галя - дівка файна,
пишна і прегарна,
пишна і прегарна,
Цей смак легенди - неповторне диво.
Це - таємниця з глибини віків.
Це - таємниця з глибини віків.
Річка - до річки,
струмок - до струмка :
струмок - до струмка :
Життя - це тільки переходи
на вищі рівні болю.
на вищі рівні болю.
Бо нема вже далекого рідного
у проваллі між "до" і "після".
у проваллі між "до" і "після".
Несподівано - сонце.
Стрибають думки.
Стрибають думки.
На “Київстарі” – оператор Настя ,
вгамовує твій березневий шторм:
вгамовує твій березневий шторм:
Замість годинників - більма незрячих очниць.
Храм без хрестів - як душа, що покинула Бога...
Храм без хрестів - як душа, що покинула Бога...
Це небо - Великодня Літургія!
Душа несеться ввись ( не треба крил!)
Душа несеться ввись ( не треба крил!)
Так хочеться комусь чужому_вагоннному_рідному -
висповідатись
висповідатись
Подаруй мені музику тіла!
Подаруй мені казку дотику,
Подаруй мені казку дотику,
Тримай мене на відстані, коханий!
Ти ще не чув, щоб так тебе назвала?
Ти ще не чув, щоб так тебе назвала?
І знову питатиму
(наче уперше!)-
(наче уперше!)-
За бурульками і заметами
сосон пальцями небо сколоте.
сосон пальцями небо сколоте.
Жінка, котра чекає
(щомиті - віки чи години),
(щомиті - віки чи години),
Так традиційно - плачеш. Звісно - жінка.
Так традиційно потайки страждаєш.
Так традиційно потайки страждаєш.
Ви помічали: взимку сонце - срібне,
і хмари - срібні у височині..
і хмари - срібні у височині..
Лютують салюти
і гавкають - голосно-голосно.
і гавкають - голосно-голосно.
Будь ласка, послухай! Мені потрібен акваріум!
( - У серці посуха? Чи ти вже приймаєш валіум?)
( - У серці посуха? Чи ти вже приймаєш валіум?)
Яка ж дурепа (так казала Аня)!
Навіщо, ну навіщо це питання,
Навіщо, ну навіщо це питання,
Пізно ти прийшла ярмаркувати –
розійшлись обдерті продавці.
розійшлись обдерті продавці.
Як же, скажи, зуміти
щоб не згадати тя,
щоб не згадати тя,
Дерева зустрічають холод голими,
лише сосна стоїть в зеленій глиці.
лише сосна стоїть в зеленій глиці.
Море танцює танго -
ніжне і пристрасно-мрійне,
ніжне і пристрасно-мрійне,
... погляд -
блакиті подих
блакиті подих
Неправда, що нема - немов оргазмів,
чекаєш віршів, та не те, не час:
чекаєш віршів, та не те, не час:
Казка про Правду и Кривду
люба для українця.
люба для українця.
Боже, Ісусе Христе,
Царю Ти наш небесний!
Царю Ти наш небесний!
Як добре,
що небо сьогодні сіре.
що небо сьогодні сіре.
Ми всі – творці,
щось маємо від Бога.
щось маємо від Бога.
Скрипка
заговорила
заговорила
Ти мене проведеш до тролейбусів – звірів рогатих.
Я поїду тихенько, писатиму вірші в блокнот.
Я поїду тихенько, писатиму вірші в блокнот.
Довгастий дим,
як джина борода,
як джина борода,
Тут добре, тут вітер!
Що кажеш? Повітря?
Що кажеш? Повітря?
Белые берёзоньки,
нежные и светлые,
нежные и светлые,
горло горить
не го-вор-ри
не го-вор-ри
Самотність – то кава гірка,
Ковтнеш – і попечено губи.
Ковтнеш – і попечено губи.
Марія – як мрія, пречиста, пресвітла,
Як плач музикальний у скрипкових струн!
Як плач музикальний у скрипкових струн!
Очі виїдає дим від шашликів...
Ну то де ж, коханий, ти мене завів?
Ну то де ж, коханий, ти мене завів?
У блакитному світі –
наче в скляному флаконі –
наче в скляному флаконі –
Уже не літо, знаєш, друже мій,
і небеса згасають посполиті.
і небеса згасають посполиті.
І не дано - ні сповіді, ні слова.
І не збагну, чому шляхи ведуть
І не збагну, чому шляхи ведуть
Кожен раз - як останній.
Наче вересень - світло прозорих мовчань.
Наче вересень - світло прозорих мовчань.
Наберусь легкоти
я у цього карпатського неба -
я у цього карпатського неба -
аптечка,
перша медична допомога,
перша медична допомога,
Так жаль за літечком –
бо сонечка нема.
бо сонечка нема.
Подивіться –
вікно “запотіло” –
вікно “запотіло” –
Приїхала. Така сумна-сумна.
– Що сталось, донечко?
– Що сталось, донечко?
Думки, думки – насядуть, як орда,
столочать розум – і обпалять спокій.
столочать розум – і обпалять спокій.
Навіщо я тобі потрібна?
Чого мене весь час тривожиш,
Чого мене весь час тривожиш,
Я собі не дозволю любити –
ні тебе, ні тебе, ні тебе.
ні тебе, ні тебе, ні тебе.
Приходять у гості
до мене з дитинства казки,
до мене з дитинства казки,
В електричці три години – хмаротерапія.
Не для кожної людини –
Не для кожної людини –
Моїй доні –23.11.2004
Дівчинка сіроока – незнайома.
Дівчинка сіроока – незнайома.
А небо – високе.
Воно собі небо та й небо.
Воно собі небо та й небо.
Відходить душа
від нервового стресу,
від нервового стресу,
Моїй подрузі
“нечеловеческая сила
“нечеловеческая сила
Божевілля літа –
круговерті сонця –
круговерті сонця –
Ми, як язичеські боги,
купались в річці на Купала.
купались в річці на Купала.
На схилах літа серпень проступив
і котить яблука з медовим ароматом.
і котить яблука з медовим ароматом.
Мій дивний, рідний,
древній і новітній,
древній і новітній,
Ця підтягнута стрункість
і ця строга поважність!
і ця строга поважність!
Є звуки – важкі,
як туман непроглядний, –
як туман непроглядний, –
Білі сни
Ти магічний,
як хвиля,
як хвиля,
Швидка й нестримна
Зміна декорацій...
Зміна декорацій...
А я із тих дресирувальників,
що з ласкою ідуть на звіра.
що з ласкою ідуть на звіра.
Жовті тюльпани –
сонячні панни –
сонячні панни –
Прозора ваза
в березневому вікні.
в березневому вікні.
Краса мереживна – так біло-біло ткана,
краса кришталю, сяйва і небес.
краса кришталю, сяйва і небес.
я якась чаклунка,
і тебе причарувала ?
і тебе причарувала ?
Дайте поплакати –
дайте поплакати
дайте поплакати
Мені уже і віршів не зосталось –
сховались в осінь, зимно на душі.
сховались в осінь, зимно на душі.
Оця ось липочка –
така цікава дама.
така цікава дама.
За вікном –
осінні
осінні
Це не біда, що холод і сльота!
Ви придивіться – це звучить органно
Ви придивіться – це звучить органно
Загублені думки,
утрачені пориви,
утрачені пориви,
Які неспинні каруселі долі –
Американські гірки – вверх-униз.
Американські гірки – вверх-униз.
О, як це красно,
о, як прегарно,
о, як прегарно,
А як потрібно – крапельку тепла,
усмішку сонця, завеснілі очі!
усмішку сонця, завеснілі очі!
Яка ж вона нестримана і юна,
яка жива, бурхлива, бунтівна!
яка жива, бурхлива, бунтівна!
Огляди