Автори /
Олександр Заруба (1968)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * * *
•
Весільна
•
Кармічне
•
* * *
•
Та, що мала б бути
•
* * *
•
Нагни вию
•
Ода на сходження на престол
•
Похідна пісенька антиординців
•
* * *
•
Мабуть
•
Символи (різдвяне)
•
Частинки сільського пейзажу
•
Чи не забагато майонезу, або звідки беруться діти (пародія четвертої степені)
•
Мадригали і гамадрили (пародія на пародію)
•
Волання у пустелі до відвідувачів сайту
•
Ноктюрн
•
* * *
•
SURYA POSUTY PIDCHARKU
•
Міфи молочаю
•
Верховина
•
Великдень
•
* * *
•
* * *
•
P.S.
•
На День Державного Прапора України
•
Депутатський куліш (рецепт)
•
* * *
•
Заупокійна черговій каденції Верховної Ради України
•
* * *
•
* * *
•
Сковорода
•
* * *
•
* * *
•
На зміну портретів
•
* * *
•
* * *
•
Оксані Забужко, на її особистий хрестовий похід проти влади
•
* * *
•
Інструкція владі з ужитку поетів
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Сон
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Еволюція
•
* * *
•
Ніцше
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Знову кредити, пане ординцю?
Вічне питання: мати чи бути?
Вічне питання: мати чи бути?
В сусідській хаті гуло весілля,
Рікой лилося трикляте зілля,
Рікой лилося трикляте зілля,
Мої братове, поляни, скити!
Русь полум’яна, дзвінка Аратто!
Русь полум’яна, дзвінка Аратто!
Утяли вітер! Десь на четвертину…
Щоби росла пряма й неплутана трава,
Щоби росла пряма й неплутана трава,
Не та, що є, а та, що мала б бути…
Самих себе іще раз обманути,
Самих себе іще раз обманути,
І ти один, й вона одна
На бездоріжжі.
На бездоріжжі.
Вклонялись пану (в кишені дуля).
Діток шпиняли не день – віки:
Діток шпиняли не день – віки:
Міти і мітки. Звуки і знаки.
В нашій історії темні ознаки.
В нашій історії темні ознаки.
Геть орду! Повстань! Повстань і йди!
Нагостри шаблі проти орди!
Нагостри шаблі проти орди!
У моєму будинку красивий фасад напоказ,
Європейські гардини – мистецтво віконних прикрас.
Європейські гардини – мистецтво віконних прикрас.
+ 38°. Спека. Сонце в Леві.
Круг Межигір’я всі паркани металеві.
Круг Межигір’я всі паркани металеві.
На скелях похмурих у сірих напливах кальциту
Водою омитих, грозою і слізьми роси
Водою омитих, грозою і слізьми роси
На захід сонця міді глибочінь
Віск на стеблі і багряніє лист
Віск на стеблі і багряніє лист
Навіщо ж ви, пане Валеро,
Задля якої холери
Задля якої холери
Читати верблюдам вірші
Мабуть не є найгірше.
Мабуть не є найгірше.
Мовчання для поета як догана!
Наче лось поранений реву:
Наче лось поранений реву:
Це не для нас, цей спокій не для нас,
Він сконденсований в тяжку й тягучу мить
Він сконденсований в тяжку й тягучу мить
Мабуть з надлишком знали догони, що жили в пустелі,
Не пили самогону і замість надвечір постелі
Не пили самогону і замість надвечір постелі
ОМ! Тобі, Боже правий, молитва оця.
ОМ! Не дай загубитися на манівцях.
ОМ! Не дай загубитися на манівцях.
Від Миколи до Миколи
Час – спіраллю, світ – по колу,
Час – спіраллю, світ – по колу,
Ще манять нас чужинські бруки
Заморські обрії й далі,
Заморські обрії й далі,
Боже, як хочеться їсти!
Боже, ще ж діти малі!
Боже, ще ж діти малі!
Просити у Бога шафранову тогу зарано,
Хоч плескає в склянці з похмілля уранці нірвана.
Хоч плескає в склянці з похмілля уранці нірвана.
Прости нас, Симоне! Відрадь себе й прости!
Нехай болять ті свастики-хрести
Нехай болять ті свастики-хрести
P.S. Що ще тобі про вічне?
Надзим'я – слово алогічне,
Надзим'я – слово алогічне,
В День прапора – я завше патріот,
Розшиті сорочки, рюкзак і дами,
Розшиті сорочки, рюкзак і дами,
Не залежиться незалежність,
Це як манна – небесний дар,
Це як манна – небесний дар,
Тобі цукерки не підносило життя,
Троянди і шампань на срібній таці,
Троянди і шампань на срібній таці,
Кінець сезону, листя опадає,
Відльоту час, та як зпокон віків
Відльоту час, та як зпокон віків
Ти з іншого світу,
Із того, де ми удвох,
Із того, де ми удвох,
Без наркозного газу й без літри
Понеси мене в далі світлі,
Понеси мене в далі світлі,
Отак патерицю узяти і міряти Всесвіт,
Його глибину, всеосяжну його широчінь,
Його глибину, всеосяжну його широчінь,
Коли зведусь востаннє в повен зріст
І шаблі слід від рамена навкіс
І шаблі слід від рамена навкіс
Бій відлунав! Жовто-сині полотна
Знімати не будуть – то є неістотно.
Знімати не будуть – то є неістотно.
Нам знову треба двадцять п’ять портретів,
Нових богів приймає Монпарнас.
Нових богів приймає Монпарнас.
За тінню тінь, за ликом лик
І день, як хрестик на рушник,
І день, як хрестик на рушник,
Іду з мечем, країна за плечем,
А меч двосічний на обидва боки.
А меч двосічний на обидва боки.
Дозвольте ґречно запросити пані
На вальсу тур, на танці на вулкані!
На вальсу тур, на танці на вулкані!
Спалити Коростень щоби жила держава?
В Богдана знову посмішка іржава.
В Богдана знову посмішка іржава.
Дивлячись, як безпорадно
Кермують країною дяді,
Кермують країною дяді,
Вірші грішать безособовістю,
Розхристані батяри львівські,
Розхристані батяри львівські,
В ясир до Кафи, в найми ляхам
Натерши виї від ярем
Натерши виї від ярем
Тобі цукерки не підносило життя,
Троянди і шампань на срібній таці,
Троянди і шампань на срібній таці,
Дороги всі нас приведуть до Риму,
І я ступаю в цей широкий світ.
І я ступаю в цей широкий світ.
Ти промайнеш і зникнеш знову
Десь там, на грані відчуття.
Десь там, на грані відчуття.
Ніщо – це непроявлене Усе,
Далекий грім майбутнього походу,
Далекий грім майбутнього походу,
Борсаюсь, як муха в павутинні,
Силу всю висотую до дна.
Силу всю висотую до дна.
Не вказати шлях і не навчити –
Власним болем учиться душа
Власним болем учиться душа
Зміліє море, висохне ріка
Волаю SOS, рятуйте наші душі
Волаю SOS, рятуйте наші душі
Коли ведуть народ на манівці
І Калі-Юга дивиться у вічі
І Калі-Юга дивиться у вічі
Пролившись стоголосо і столисто
Галонами вичавлюю раба
Галонами вичавлюю раба