Я медитую сОбі,
В далекій пустелі Гобі,
Учитель мій - Махаріші
(Його зна ансамбль „Бітлз”).
І слухають мЕне гієни,
Шакали і страуси ему,
(Читаю я їм свої вірші)
Але це, мабуть, не найгірше.

Найгірше те, що верблюди,
(Ну що з них візьмеш – то ж не люди!)
Вірші мої не зрозуміють –
Візьмуть і всього заплюють.

Я вилізу на Джомолунгму,
Заблуджусь в далеких джунглях,
В Маріїнську впадину впаду,
Та десь слухачів віднайду.
Читатиму вірші горилам,
Читатиму гамадрилам,
А потім в нірвану ввійду.

А той, хто про все це не в темі,
Хай знайде служанку Емі
(Скорочено – Емануель).
Вона його швидко в курс справи
Введе – зверху, зліва і справа…
Що будеш – мартіні чи ель?..

Валерій Хмельницький

Навіщо ж ви, пане Валеро,
Задля якої холери
Наче білявку до ванни
Тягнете нас до нірвани?

Нас вже тягнув на спити
Предок Ваш родовитий,
Щоб як дві сестри докупи,
А затягнув у д...у!

Краще наллємо за неньку,
Хлібчик і сало крупненько -
Ось вона (Богу осанна!)
Українська нірвана!

А ви, жіночки, стережіться
По сайтах оцих волочиться,
Бо можете з першого разу
Підчепити заразу.

Буде пити зараза
Доводячи Вас до сказу
І усю ніч (ще гірше!)
Замість сексу читатиме вірші!

І якщо Вам - Бога ради,
Бо буде у зоосаді
Розливати мадеру
Гамадрилам і дромадерам.

Тут ще висували тезу,
Що діти від майонезу...
Най нас наука розсудить
Та, мабуть не брешуть люди.

Як яйця у кошику мліють
І є в голові олія,
БудЕ, ніде правди діти,
І майонез і діти.

Поет бо ще той гульвіса,
Такий олів'є замісить -
Буде по синочку чи доці
Для всіх у Новому році.

Принось же нам, Діду Морозе
Вірші нові і прозу
І не верблюдів в пустелі,
А музу (Пегаса!) в постелі!

Кому цікаві перипетії літературної дуелі і для кращого розуміння змісту пародії дивіться попередній опус Валерія та коментарі до нього http://maysterni.com/publication.php?id=55803