ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Заруба (1968) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Спалити Коростень щоби жила держава?
В Богдана знову посмішка іржава.
То треба черні чи на втіху владарів?
Міцної лайки на загривку й на нагайці,
Свої дари вже принесли данайці.
Нас скільки раз застерігали від дарів.
А де межа? Межею клаптик суші.
У наш город сусідські впали груші.
Недобрий знак. Хвилюється сусід.
Знов кров'ю вродить в нічку горобина,
А на держалі послід голубиний
І булава знов вказує на Схід.
Гарцюють герци, гігабайти в герці,
Тріпочуть баннери троянців і ахейців,
Кирзою й хромом тхне півострів Крим.
А нас було як на тризубі троє…
За що ж ви, ланці, зруйнували Трою?
Невже, щоб звести на руїнах Рим?
Шукай на чайці щастя за морями,
А не зальотними лихими лихварями
Здавати терени аж від Донця по Сян
Під іноземних гвардій полігони.
За Збруч ідуть забуті легіони
І частоколом не обносять стан.
А там, за валом, поросла ожина,
Пресвітлий княже, де твоя дружина?
Чом не кують у кузні зброярі?
Бояри чом не у бою – на ринку?
Гірчить гірчак, згоріла материнка
І день гряде, як сом у ятері!
Останній день, і чорні й білі коні…
А що їм те, прописаним в законі,
Що до держави лиш вряди-годи?
Ну що їм Коростень, Мерефа чи Козятин?
«И дым Отечества нам сладок и приятен»,
Згорілих душ масний солодкий дим.
Ні голуби, ні горобці невинні,
За вальпургієві невинні й горобині –
Над Україною, як завше, темна ніч.
Варягів звати, щоб дали нам ладу?
Звести хрести й ліквідувати влади
Хронічний вже дрижачий параліч?
Щоб за дукати, таляри й червінці
Не купували перемог афінці
Міцний будуй з сусідом добрим пліт.
Вже навчені. Усе усім відомо,
Та знову хату криєм під солому
Й за горобцем підпалюємо гніт.
12.03.2010
В Богдана знову посмішка іржава.
То треба черні чи на втіху владарів?
Міцної лайки на загривку й на нагайці,
Свої дари вже принесли данайці.
Нас скільки раз застерігали від дарів.
А де межа? Межею клаптик суші.
У наш город сусідські впали груші.
Недобрий знак. Хвилюється сусід.
Знов кров'ю вродить в нічку горобина,
А на держалі послід голубиний
І булава знов вказує на Схід.
Гарцюють герци, гігабайти в герці,
Тріпочуть баннери троянців і ахейців,
Кирзою й хромом тхне півострів Крим.
А нас було як на тризубі троє…
За що ж ви, ланці, зруйнували Трою?
Невже, щоб звести на руїнах Рим?
Шукай на чайці щастя за морями,
А не зальотними лихими лихварями
Здавати терени аж від Донця по Сян
Під іноземних гвардій полігони.
За Збруч ідуть забуті легіони
І частоколом не обносять стан.
А там, за валом, поросла ожина,
Пресвітлий княже, де твоя дружина?
Чом не кують у кузні зброярі?
Бояри чом не у бою – на ринку?
Гірчить гірчак, згоріла материнка
І день гряде, як сом у ятері!
Останній день, і чорні й білі коні…
А що їм те, прописаним в законі,
Що до держави лиш вряди-годи?
Ну що їм Коростень, Мерефа чи Козятин?
«И дым Отечества нам сладок и приятен»,
Згорілих душ масний солодкий дим.
Ні голуби, ні горобці невинні,
За вальпургієві невинні й горобині –
Над Україною, як завше, темна ніч.
Варягів звати, щоб дали нам ладу?
Звести хрести й ліквідувати влади
Хронічний вже дрижачий параліч?
Щоб за дукати, таляри й червінці
Не купували перемог афінці
Міцний будуй з сусідом добрим пліт.
Вже навчені. Усе усім відомо,
Та знову хату криєм під солому
Й за горобцем підпалюємо гніт.
12.03.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Оксані Забужко, на її особистий хрестовий похід проти влади"
• Перейти на сторінку •
"Інструкція владі з ужитку поетів"
• Перейти на сторінку •
"Інструкція владі з ужитку поетів"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3279 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3279 seconds