Автори /
Ігор Шоха (1947)
|
Рубрики
/ МОЇ БАРИКАДИ
Опис: Твори, які дивним чином передували початку мирних демонстрацій, а потім відображали напругу протистояння нації і узурпаторів влади після свідомо зрадницького зриву асоціації з ЄС. Загалом наскільки це мені доступно - філософські погляди щодо призначення поета і поезії.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Маніфест поета
•
Небезпечні рудименти
•
Вже на часі
•
Уособлення всього в одному
•
Вишкіл нації
•
Творче безсоння
•
Контрапункти без зупинок
•
Тяглість віри
•
За межею спокою
•
У гавані катарсису
•
Спецоперація самоліквідації
•
Протистояння
•
Із різних джерел
•
У черзі за лептою
•
Реінкарнація зла
•
Перед переділом світу
•
Задній хід
•
Мати Україна
•
Душа-паломниця
•
Розворот на повороті
•
PS
•
Візії звідтам
•
Контраверсія ( за мотивом Домініка Арфіста)
•
Ремейк флешмобу молоді України
•
Репетиції ґонору
•
Закулісся творчості
•
Слово і меч
•
Нотації грамотіям
•
Не перемелеться
•
Реванш
•
Революційна лавина
•
Прометеєві нащадки
•
Опозиція інквізиції
•
Напередодні
•
Негасимі гасла
•
В нічному дозорі
•
Невидимі лінії фронту
•
На замітку неофіту
•
Червоні коні
•
Казав мені вуйко
•
Донос
•
Революційний кримінал
•
Забрехавшомуся
•
Хто на черзі?
•
Гібридна перемога
•
Мовою України
•
Небесна варта
•
Ендшлюс фашизоїдів
•
Флюгери східного вітру
•
Сюрреалізм політики
•
Бравур без пафосу
•
Витоки перемоги
•
Газова атака
•
Землякам
•
Фарс
•
Уроки історії
•
Рупори Росії
•
Телеботи і дебати
•
Головному архітектору олігархату
•
До Дня визволення Києва від фашистів
•
Оглашенній Лугандонії
•
На чеку
•
Поза окопами
•
На зимні квартири
•
Насущні питання
•
Жевріючі маяки
•
Надія зростає
•
Анти-коломийки
•
Муляри заґратованої свободи
•
Хода орди і України
•
Хохли
•
Опозиція гідрі війни
•
Джини з бутля параної
•
Застороги самовидця
•
Риторика поезії
•
Яса, краса і Бірюса
•
Пісенний проект
•
Ахіллесова п’ята
•
Протистояння
•
На переломі
•
У петлі зрадливої долі
•
Гнила колода цивілізації
•
На посту
•
Старий сценарій у новому році
•
Jazycheskij vopros
•
Маланки без Надії
•
Смеркає...
•
Джерела терору
•
Рудиментарні плями
•
Сестрам по вірі
•
Невідворотність навернення
•
Караул!!?
•
Із пекла війни
•
Резюме
•
Любов до гробу
•
Ретро і «гради»
•
Господня реліквія
•
Особливості національного полювання на відьом
•
До читача
•
Посланіє «бумагомарателям»
•
Кубок за Україну
•
Останній плацдарм
•
І на волі є ще тролі
•
Без коментарів
•
Грози і прогнози
•
Світанок України
•
Братам-ренегатам
•
Слухаймо
•
Утрачені клейноди
•
За полудою вищості
•
Украдена тема
•
Відповідь патріотам-пацифістам
•
Будні війни
•
Апокаліпсис Дикого поля
•
Прес-конференція диявола
•
Лист на фронт
•
Пропаганда з осічкою
•
ІІІ
•
ІІ
•
Смертельний брат
•
За крок до влади
•
Візії кривих дзеркал
•
Неузгодження
•
Люстрація
•
Лиха година
•
Гуманітарний конвой
•
Аве, Раша
•
З вершини піраміди
•
Несанкціоноване АТО
•
Відплата
•
Балада про тишу
•
Наші реліквії
•
Гаряче літо
•
Питання без відповіді
•
Політика непередбачувного
•
Повторення пройденого
•
За єдність
•
Недалекому майбутньому
•
Філософія погибелі
•
Капітуляція
•
Опора і оплот
•
За гранню реалій
•
Путі́ Пу́ті несповідимі
•
Самовбивці
•
Кривавий модерн
•
Гостре питання
•
Мужність проти страху
•
Народження республіки
•
Захисники Вітчизни
•
До дня злуки і розлуки
•
Протистояння
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І
Ідуть одні за одними літа
Ідуть одні за одними літа
І
Ріку життя не вичерпає море
Ріку життя не вичерпає море
ІОплакує себе у небі осінь
на золото потоками води.
на золото потоками води.
ІВ поезії як у глухому лісі
немає уторованих доріг
немає уторованих доріг
ІКолись були батиї і мамаї...
а нині що? Корупція вбиває,
а нині що? Корупція вбиває,
ІПора заснути і не спиться,
перед очима міражі:
перед очима міражі:
Останній час агонії росії,
парафії імперії, чуді...
парафії імперії, чуді...
Етапи еволюцій неперервні...
ця теза історично не нова,
ця теза історично не нова,
І
«Мало-мало, шекель, упарсин...» –
«Мало-мало, шекель, упарсин...» –
Навіщо ті сади Семіраміди,
як не рятує світова краса,
як не рятує світова краса,
І
Від мене мало що залежить,
Від мене мало що залежить,
ІЛюбити Україну – нині фах
усіх поетів... на печі... у хаті,
усіх поетів... на печі... у хаті,
На рейді – свіжа новина –
Зміїний посилає, – на...
Зміїний посилає, – на...
ІНе вимагає Божий заповіт
у чорний день та у лиху годину
у чорний день та у лиху годину
Наполеон Москву «завоював»...
Адольф Європу кинув у руїни...
Адольф Європу кинув у руїни...
ІУсе – ще, наче летаргійний сон,
і окаянне лихо не заснуло,
і окаянне лихо не заснуло,
Захотіли перемовин
путіноїди-пєскови,
путіноїди-пєскови,
Сяє у блакиті Україна,
і сади, і ниви, і поля,
і сади, і ниви, і поля,
На всіх дорогах житія
є і поразки, й перемоги,
є і поразки, й перемоги,
На площі революція шумить...
пародія Майдану на параді,
пародія Майдану на параді,
Іду на дебати, оскільки
поезія все-таки є...
поезія все-таки є...
Зеленими очима ойкумени,
коли сіяє повня(уві сні)
коли сіяє повня(уві сні)
А у мене терпець урвався
нажимати на струни серця
нажимати на струни серця
Мріяли поети
про свої знамена
про свої знамена
Цікаво, дивно, підозріло, –
за що совкова пропаганда
за що совкова пропаганда
Де-не-де і я іще нівроку
як читаю опуси свої...
як читаю опуси свої...
Рідне слово – лезо у меча.
Нива Музи пошуками зрита,
Нива Музи пошуками зрита,
І
Неологізми – це, таки, обнова...
Неологізми – це, таки, обнова...
Ніколи зупинитися не міг...
нікому не виписую догани...
нікому не виписую догани...
Усіх турбує доля краю...
а влада не відповідає
а влада не відповідає
Як не печалять нас новини,
а сонце все одно зійде
а сонце все одно зійде
Сьогодні не прийде ще наше завтра...
не вистачає тями та уміння,
не вистачає тями та уміння,
Юрба не помічає калино́ву
поезію, яка лікує мову,
поезію, яка лікує мову,
Мариться поезія природи,
поки ще у пам’яті жива
поки ще у пам’яті жива
Історія лише тоді навчає,
коли її осмислює народ,
коли її осмислює народ,
Фантазія вигадує Наяду
у піняві ігристого вина...
у піняві ігристого вина...
Як не добивайся тої волі,
а за неї треба воювати,
а за неї треба воювати,
Світло є, а неучених – тьма.
Є кому у хаосі світити,
Є кому у хаосі світити,
Знову снилися коні червоні...
Чи на радощі, чи – на біду?
Чи на радощі, чи – на біду?
На орду не йди юрбою,
бо орда проклята
бо орда проклята
І
Хто очолює війну,
Хто очолює війну,
Уміє прогресивне людство
міняти наші ярлики.
міняти наші ярлики.
Єднаю Цоя, Путю і любов.
Писати інше права я не маю,
Писати інше права я не маю,
Націю оберігають люди,
а не революції й АТО.
а не революції й АТО.
Годі воювати, пане-брате.
Наша «слава-гей!» – у голові.
Наша «слава-гей!» – у голові.
– Найлегше опустити крила
і не печалитися тим,
і не печалитися тим,
Не Божа кара –
у серця свинцем.
у серця свинцем.
Поки є героями ізгої
і раби готові до ярма,
і раби готові до ярма,
Імперії творили не боги,
а посланці диявола - вампіри.
а посланці диявола - вампіри.
А ми такі – подуємо на воду,
коли уже гарячим припекло,
коли уже гарячим припекло,
І
Вірують люди у міфи, завіти
Вірують люди у міфи, завіти
Сирія, ІДІЛ, Донбас, Росія –
месседжі гібридної війни.
месседжі гібридної війни.
Оберігати ниви, і хати,
і душі од усякої химери
і душі од усякої химери
Мої далекі земляки,
рідня за генами й по кро́ві,
рідня за генами й по кро́ві,
Нічого не мінялось у людей
від пе́рвіснообщинного укладу.
від пе́рвіснообщинного укладу.
Історія навчає, як багато
за брата цвіту нації лягло.
за брата цвіту нації лягло.
І
Є заповідники у місті
Є заповідники у місті
Події: мати і дебати –
це теги Інтеру щодня.
це теги Інтеру щодня.
Даруйте мені, Президенте,
що я не із того почав,
що я не із того почав,
Минає світ, в якому я прожив
свої дитячі і юначі ро́ки.
свої дитячі і юначі ро́ки.
Чим уїлася вам Україна,
«героїчні» мої! Барани!
«героїчні» мої! Барани!
Добро зі сходу не приїде.
Одні японці ще рідня.
Одні японці ще рідня.
Я у бою за нашу Україну
не убиваю ворогів моїх
не убиваю ворогів моїх
Малює осінь сизі силуети –
сіріє поле, гай
сіріє поле, гай
О, вороженьки не дають дрімати –
тоді чека, а нині еФеСБе.
тоді чека, а нині еФеСБе.
(К о м п і л я ц і я п о е м и)
Я уві сні літаю ще, буває,
Я уві сні літаю ще, буває,
Надія є. А як би то без неї
протерти очі од порохняви?
протерти очі од порохняви?
Ми уміємо співати
про війну і біди.
про війну і біди.
Я думаю, що я багатий.
У мене є земля і хата
У мене є земля і хата
Московія риє у Київ.
Юрбою вирує орда.
Юрбою вирує орда.
Нема такого договору,
де не чекає нас тайга.
де не чекає нас тайга.
Нині ординці – це покручі Путі,
виродки п'яні доби каламуті,
виродки п'яні доби каламуті,
Масони чи мафія править у світі –
риторика зайва. Проте
риторика зайва. Проте
У мене є ще сили й арсенал
розпізнавати зародки атаки
розпізнавати зародки атаки
Писалось би, та застує полуда
навроченою лірою богів.
навроченою лірою богів.
Імперія катів
лінчує все,
лінчує все,
Ой, не умію я співати
про перелази та тини
про перелази та тини
Усе ще хочуть нас нагодувати
із панської злодійської руки.
із панської злодійської руки.
Надія у імперії єхидни –
не те, що Єва і велике Пу
не те, що Єва і велике Пу
Ми – українці, і споконвіків
ми арії, і скити, і поляни,
ми арії, і скити, і поляни,
Даруйте, лицарі відваги,
і не омиті бідолахи,
і не омиті бідолахи,
Велике переселення гряде.
Та вічно спотикаються народи.
Та вічно спотикаються народи.
Усе намарне, поки мовчимо.
Але ніщо даремно не минає.
Але ніщо даремно не минає.
Пішла коза і наступає мавпа.
У владі ще мете стара мітла.
У владі ще мете стара мітла.
Любителі суржику бають мені,
що рашеська мова – народна.
що рашеська мова – народна.
І на Маланки буде алілуя.
У нації – на Бога опертя.
У нації – на Бога опертя.
Не дається нам спекатись пекла
на дарованій райській землі.
на дарованій райській землі.
Не з розуму хапаються за кий,
коли бояться смаленого зайця.
коли бояться смаленого зайця.
Ідуть у Лету люди-інструменти.
Але минуле має рудименти
Але минуле має рудименти
Є друзі – і чужі, і рідні,
і маю добрі врожаї.
і маю добрі врожаї.
Навіщо муки і труди,
які нікому не потрібні?
які нікому не потрібні?
Ой не тому, що ми пілоти,
руйнує рать родную Русь.
руйнує рать родную Русь.
І дим, і порох, і тумани,
і маячня, і чудеса,
і маячня, і чудеса,
Іду не на ви, але явно за вами.
Та не доганяю, буває, усіх.
Та не доганяю, буває, усіх.
О! Як не полюбили нас рашисти...
Ще більше, ніж любили комуністи,
Ще більше, ніж любили комуністи,
Аби повчати і учити,
як то укоськати сусід,
як то укоськати сусід,
Ще височіють сині небеса
над банями Софії і Покрови.
над банями Софії і Покрови.
І
Нарація
Нарація
Якщо мене читають – це хвала,
та не мені, а істині, і слову,
та не мені, а істині, і слову,
Живуча натура блатного совка
для кожного знає догану.
для кожного знає догану.
нехай квітує рідний край
і випікає коровай
і випікає коровай
Непереборні і невтомні,
ми йдемо до нових висот,
ми йдемо до нових висот,
Росія тужиться і п’є,
аж репає у лоні раю.
аж репає у лоні раю.
Іуда мітить не коментарями.
Інкогніто існує поміж нами.
Інкогніто існує поміж нами.
Немає там добра, де відбирає мову,
не радують дощі, не падає роса.
не радують дощі, не падає роса.
Месія явився! Славімо Його!
Іще не міняється повість,
Іще не міняється повість,
Як мені тебе почути
мого братика-кугута,
мого братика-кугута,
Я не мовчу, коли душа ярить.
Але моя вага така маленька.
Але моя вага така маленька.
І сотні раз не зайве нагадати,
і повторити тисячі разів
і повторити тисячі разів
О надуті булькою нудисти,
як же ви умієте вкусити,
як же ви умієте вкусити,
Почута думка не нова за змістом,
але свіженька. Отже, на слуху, –
але свіженька. Отже, на слуху, –
Не легко встояти на зламі
у веремії віковій.
у веремії віковій.
Іде війна. Усі до цього звикли –
убиті є, ще більше пропаде́,
убиті є, ще більше пропаде́,
Напередодні першої війни
за другу незалежність України
за другу незалежність України
Яка аудиторія!
Нема де впасти міні.
Нема де впасти міні.
Напи́шу колективного листа
від імені дорослої малечі.
від імені дорослої малечі.
Йде телеагітація Росії
устами юродивих молодців...
устами юродивих молодців...
То дивись, поглянь навколо себе.
Бачиш, враже, скаче кацапня.
Бачиш, враже, скаче кацапня.
Гей, совок, оглушений і темний,
недолугий мізками совок,
недолугий мізками совок,
І
За щасливе майбутнє народу
За щасливе майбутнє народу
Ну ось вона – народна перемога.
Тепер єднайтесь у одне ядро:
Тепер єднайтесь у одне ядро:
Я не поет, а лише плагіатор
задивленої в містику душі.
задивленої в містику душі.
І
Усе на роздоріжжі Україна.
Усе на роздоріжжі Україна.
І
Ура! – чи що?
Ура! – чи що?
Зі сходу насуває западня
і виродок пропащої родини...
і виродок пропащої родини...
У котрий раз гуманістична Раша
з усіх усюд везе своє «добро»:
з усіх усюд везе своє «добро»:
Good bye, unwashed our Russia,
країна хамів і рабів.
країна хамів і рабів.
І гоноровий істину шукає,
чому не утішає сонця лик,
чому не утішає сонця лик,
І на діалоги мало часу.
Пасажир – у водія авто:
Пасажир – у водія авто:
Війною очищається народ.
Усі святі, а я грішити мушу, –
Усі святі, а я грішити мушу, –
Інтрига побутує у романі.
І поки дух звитяги не помер,
І поки дух звитяги не помер,
Аж зашкалює любов до брата.
Мало гуль набили москалі.
Мало гуль набили москалі.
Літо гаряче прийшло.
Став на сторожі лелека.
Став на сторожі лелека.
Журба зелена, як з тобою жити
і як без тебе вижити ці дні,
і як без тебе вижити ці дні,
Все нове – це те, що буде знову.
І забули люди, як на зло,
І забули люди, як на зло,
Живемо у майбутньому столітті.
А тут і феодали, і тюрма.
А тут і феодали, і тюрма.
І
О, мій народе, де твій Моісей?
О, мій народе, де твій Моісей?
Не хочу я відходити у вічність.
Я хочу бути, поки не зачах
Я хочу бути, поки не зачах
Ми ще ніякі. Ні в тяжкім труді,
ні у війні не пожинали плоду,
ні у війні не пожинали плоду,
Раз вперед і два – уже назад.
Це дієва місія держави,
Це дієва місія держави,
Весною і не пахне цього року.
Ні ручаїв, ні проливних дощів.
Ні ручаїв, ні проливних дощів.
Україна стоїть у молитві, –
відвернути криваву війну.
відвернути криваву війну.
Побратались із Москвою.
Всесоюзний лад.
Всесоюзний лад.
Іде революція духу.
І годі шукати причини,
І годі шукати причини,
Комфортно жити, мості-пани,
у жерлі в цей буремний час?
у жерлі в цей буремний час?
Уже не дивина в уявленні народу
політики й людці осміяного дна:
політики й людці осміяного дна:
Триває революція в людині.
Немає істин. Є житейська суть,
Немає істин. Є житейська суть,
Тінь деміурга упала на все, що не проти
йти у окопи і спротиву наперекір.
йти у окопи і спротиву наперекір.
Юнака на позиції
обнімало дівча
обнімало дівча
Епоха – у очікувані дати
нової злуки і близьких розлук
нової злуки і близьких розлук
Шукаємо і досі у пустелі
чужий обітований Ханаан.
чужий обітований Ханаан.