ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.22
00:07
Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни
2024.05.21
23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
2024.05.21
21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
2024.05.21
20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
2024.05.21
11:51
СО-СУ-КУР
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
2024.05.21
11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
2024.05.21
10:58
Мрії збуваються.
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
2024.05.21
08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
2024.05.21
07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
2024.05.21
04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.05.20
2024.05.18
2024.05.17
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Колядки та щедрівки
Тема:
Колядки та щедрівки
Опис:
Колядки — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним (від Різдва 7 до Богоявления 19 січня за н.ст.). Вважають (О.Потебня, О.Брікнер та ін.), що К. в добу язичництва були приурочені до весняного новоріччя, в них часто згадується весняна пора — дощ, оранка і сівба тощо, До того ж у білорусів пісні такого ж змісту і характеру виконання — "волочебні пісні" — є весняними. Під впливом християнського календаря час виконання колядок наближено до зимового повороту сонця на літо (21 грудня), відколи день починає збільшуватися. Ця пора у багатьох сусідніх народів (римлян, греків) відзначалася як свято народження сонця і мала назву одного ж кореня з українською — "календа". Тому одна з поширених версій пояснення назви "К." така: вона запозичена українцями у римлян або греків. Але самі українські К. — настільки багатий, високомистецький і самобутній змістом жанр народної обрядової пісенності, що їх запозичення у чужинців — сумнівне. До того ж в українців поряд з К. є такі ж обрядові пісні — щедрівки (виконуються з 13 на 14 січня), яких з такою назвою немає у жодного народу. Та й саме зимове новоріччя в українців має назву Щедрого Вечора, тобто багатого вечора. Мав рацію Ф.Колесса, підкреслюючи, що "греко-римські впливи стрінулися на східнослов'янському, грунті вже з виробленою новорічною обрядовістю й величальними піснями місцевого походження. Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками". Є ознаки глибокої давнини і в самому колядницькому обряді: гуртова вокально-сценічна гра з музикою і танцем, з водінням кози, з переодяганням, виборами т.зв. "берези" — зачинальника, міхоноші-скарбника для збирання заколядованих дарунків. Старовинні К. підносяться над усіма обрядовими піснями ще й тим, що славлять велич самої людини. Це поетичні гімни господарю-хліборобові, воїну-лицареві, мисливцю, охоронцеві роду і родини, творцеві добробуту і щасливого життя (див.: Звеличання). Ф.Колесса все розмаїття мотивів К. зводив до 5 основних груп: 1) хліборобські; 2) воєнні (лицарські); 3) казково-апокрифічні (з відгомоном ще передхристиянських елементів); 4) любовні; 5) біблійні (апокрифічні, євангельські). У давніх К. відчутний дух княжої доби, лицарсько-дружинного, і козацького епосу, який осмислювався у дослідженнях В.Антоновича. М.Драго-манова, М.Грушевського та ш. Органічним компонентом К. і щедрівок є поколядь — прикінцева частина, в якій висловлюється поздоровлення (віншування) тому, кому колядували, Вона, як і новорічні посівання, урочиста, поетична, щира тоном і змістом, без вітійства:
Рости величка до черевичка.
Від черевичка до чобіточка.
Від чобіточка аж до трамочка.
Носи ключі від скрині,
Будеш добра господиня.
Будь здоровенька,
Богу миленька,
Рік від року,
Милому до боку.
Велика рости,
Нам щедру виноси.
Колядування мало великий виховний вплив на громаду: до злодіїв, пияків та ін. колядники не йшли. Звідси в народі й мовиться: "Не обходьте, не минайте моєї хати". Виняткову заслугу у збиранні і виданні К. і щедрівок має В.Гнатюк. Він 1914, після 15-річної підготовки, видав двотомний корпус К. — все зібране фольклористами до XX ст. Чеський фольклорист Іржі Горак, за словами М.Мушинки, назвав цю збірку епохальним твором, що становить новий визначний період в історії слов'янської фольклористики.
Рости величка до черевичка.
Від черевичка до чобіточка.
Від чобіточка аж до трамочка.
Носи ключі від скрині,
Будеш добра господиня.
Будь здоровенька,
Богу миленька,
Рік від року,
Милому до боку.
Велика рости,
Нам щедру виноси.
Колядування мало великий виховний вплив на громаду: до злодіїв, пияків та ін. колядники не йшли. Звідси в народі й мовиться: "Не обходьте, не минайте моєї хати". Виняткову заслугу у збиранні і виданні К. і щедрівок має В.Гнатюк. Він 1914, після 15-річної підготовки, видав двотомний корпус К. — все зібране фольклористами до XX ст. Чеський фольклорист Іржі Горак, за словами М.Мушинки, назвав цю збірку епохальним твором, що становить новий визначний період в історії слов'янської фольклористики.
Дата початку: 2009-12-13 13:50:31
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Ім'я | Рейтинг "Майстерень" | Народний рейтинг | їлькість творів, відмічених автором |
Чорногуз Ярослав ( П.М.2001 ) | 7 | 6.99 | 1 |
Вовк Ірина | 5.8 | 5.66 | 3 |
Михайлик Галина | 5.79 | 5.64 | 1 |
Єршов-Холодний Юрій | 5.75 | 5.53 | 1 |
Артимович Мирослав | 5.7 | 5.63 | 1 |
Лазірко Юрій ( П.М.2007 ) | 5.67 | 5.64 | 2 |
Творчість Народна | 5.67 | 5.5 | 8 |
Мілєвська Тетяна Флора | 5.58 | 5.51 | 2 |
Антонич Богдан-Ігор | 5.5 | 5.48 | 1 |
Хмельницький Валерій | 5.44 | 5.42 | 1 |
Могиленко Олексій | 5.42 | 5.43 | 1 |
Купрій Тетяна | 5.38 | 5.38 | 2 |
Демченко Уляна | 5.25 | 5.38 | 1 |
Бандура Володимир | 5.13 | 5.29 | 1 |
Федчишин Ігор | 5.06 | 5.28 | 1 |
Віннік Богдан | 0 | 5 | 1 |
Бойко Вадим | 0 | 5.25 | 1 |
Панфілова Вікторія | 0 | 0 | 1 |
Булат Сергій | 0 | 0 | 1 |
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?