ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Не за кашей
finita la commedia

Начало истории здесь: http://maysterni.com/publication.php?id=52749


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 13:44:30
Переглядів сторінки твору 6372
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:00:03 ]
Третій вірш можеш написати про те, як ЛГ переодягнувся монахинею і потрапив в жіночий монастир. І там почав шукати "пропавшую сестру".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:06:20 ]
Юля, твой юмор меня разоружает.
Прекрасная идея.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:01:29 ]
добре, що не раздражаєт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:35 ]
Юля, Доброта и Тепло чувствуется и на расстоянии.
+ к тому мы сюда ведь за чем-то пришли.
Я пришел к Друзьям. Учиться. И валять дурака на переменках. Я еще помню о Школе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:34:46 ]
Я бачу, та прекрасна монахиня таки не на жарт полонила Вашого ЛГ! Щиро за нього вболіваю... Розкажете про його подальшу долю? З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:44:36 ]
Мне Юля предложила то, о чем ЛГ моего стихотворения не успел еще и подумать.
Два часа т.н. был ужин. Ее снова не было.
Я также в печали...
Вы хоть не очень волнуйтесь.
Одной парой больше - одной меньше...

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:49:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:59:23 ]
Не смешно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:19 ]
А можна ще записатись у кочегари в той жіночий монастир.
Нехай чорно-рясі приходять погрітися,
Слідую за розвитком подій.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:43 ]
Пока что нужно проверить свои чувства в условиях временной разлуки. Если тоска-печаль попустит (как уже бывало - и не раз) или потянет на другую, тогда это была не любовь, а мимолетное увлечение. Он уже одну заприметил, но побаивается сознаться себе в том, что та самая единственная уже не та, а эта. Хотя они же похожи. Платки, рясы...
Но след ведет к монастырю. Или к монахам.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:13:17 ]
А може, Олексію, Вашому ЛГ просто жінки в рясах подобаються. Звичайно, не всі. Більш-менш вродливі та більш-менш підходящі за віком?.. Як-от деяким жінкам - чоловіки у формі.
То можна тоді не так і перейматися - нехай хапає першу-ліпшу! Хоча про що це я? Що ж там за перспектива може бути? Тільки до гріха бідну жінку довести та й годі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 20:56:58 ]
Она могла скрываться от воинов какого-нибудь братства. А увидев заинтересованный взгляд довольно подтянутого (кушаком) человека в лисьем треухе, могла взволноваться. А вдруг он ОТТУДА?
И ее жизни угрожает опасность?
Какова перспектива в одном или другом случае? А есть и третий - она окончательно и глубоко скрывается в монастыре. Первый (нереальный и ошибочный) - ее выкрадывают и возвращают в братство. Второй же - ЛГ берет ее в жены, и они вместе трудятся на пяти работах, иногда встречаясь, может быть, в театре, а в один из более-менее теплых месяцев - на протоке, живя по очереди (иногда и в месте) в палатке. Я точно не знаю. Нужно будет уточнить у ЛГ. Чужая душа - потемки. Это ведь так?
Спасибон, Юля. Рад Вашему визиту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-08 09:14:21 ]
Олексію, Вам романи пора писати.) Чи, може, вже?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 09:36:43 ]
Со временем сложно, Валерий.
Я его использую, а тратить не могу.
С утра - рикша. Придет зима - сани. Я товар по палаткам развожу. И людей также. Плюс дежурства.
Казалось бы, ночь - она твоя. Но не каждая...
Нередко приходится ходить с баклушей в руке и ею по жердочкам забора стучать - тра-та-та, тра-тра-та... Начеку, мол. Не приближайтесь, мелкие воришки. Прибью.
Да и заинтересует ли обычнейшая история?
Сны не снятся, ибо не сплю. А мог бы их описать.
Клипы, знаете, какие? В очереди за кашей, бывает, стою и кемарю. Такое снится... Сначала еда от пуза, а потом - глаза любимых женщин, их улыбки, жесты, кое-какие совместные действия...

Спасибон.
Кстати, полубелым стихом считается и стих, в строфе которого хотя бы одна строка не рифмуется.
Это не литр и не поллитра, чтобы четко делить.
А одна строка шестистопного анапеста, формально разбитого на две строки, не всегда обращается в две полноценные строки и получается 2, по сути, инвалида. Потому что нужна рифма. Или стих становится полубелым. Вы догадываетесь, о чем это я.
Но мы не спорим и не ссоримся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:23:00 ]
А улыбка вовсе и не смех. Извини, я же порадовался от стихотворения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:12 ]
Нормально. Улыбка - это всегда улыбка.
Извини ты, если чего не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:26 ]
Ви праві, Олексію! Але виходячи з окреслених Вами ймовірних планів на майбутнє ліричних героїв, перед чоловіком (((може, й перед вами?:), хоча я проти прямого ототожнення автора з його ЛГ. Взагалі))) постає надзавдання - не тільки відшукати омріяну жінку, а й міцно закохати її в себе. Настільки міцно, щоб вона пішла за ним на край світу, вже не кажучи про те далеко не солодке життя, яке чекає на молоду пару.
Швидкої жаданої зустрічі Вашому ліричному героєві!

P. S. До речі, ще декілька таких віршів - продовжень сюжету, і вийде гарна, життєва (а то й пригодницька, авантюрна) поема! Я вже уявляю собі назву:-) Але забігла занадто далеко наперед. Пора вертатися.

Творчих звершень Вам і досягнення мети!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:34:54 ]
И Вам )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:38:52 ]
В Якутске раннее утро. Уже около шести часов.
У вас, наверное, гораздо раньше.
Не время ли спать?
А мне время готовить рикшу, пока нет снега.
Побегаю немного до завтрака. Развезу желающих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:02:18 ]
А стихотворение мне и в самом деле - лучше предыдущих двух...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 14:55:48 ]
Привет!
Будешь в Киеве - заедь ко мне в гости!
:-)
Я не успеваю! У меня из печати вышло две новых книжки на бизнес-тематику, куча семинаров, и еще выставка на носу. Я тебя угощу обедом.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 08:35:53 ]
Я как-то к каше привык. Она для меня как икра - ее тоже можно на хлеб с маслом накладывать. Ее можно потреблять и непосредственно с ладони.
У меня паспорта нет, а только справка. В нем печати было некуда ставить. А остальные странички остаются незаполненными. ОК. Подумаю, как. Может быть, кого-нибудь попрошу зайти. Мои бывшие соседи в Питере на Рабфаковской (слово-то какое, если по-современному мыслить) остались. Как раз одна тетка интересовалась. Гостиницы-то у вас недешевые. К Олимпиаде, слышал цены задирают.
А жизнь ею не заканчивается.
Спасибон. Подъедут. А с нею трое детишек. Ее, конечно. Но один от меня. Его и покормишь как следует.