ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.06.01 22:01
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Абетка




Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-01 22:23:59
Переглядів сторінки твору 4060
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.943 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-01 23:02:25 ]
ваша абетка переставила мої півкулі місцями, від цього трапилось деяке запаморочення... друкую з-під столу.
взнав багацько нових слів, багатоуможливлено пробую їх запам"ятати:) думаю, дітям ця вправа повинна бути як кара - "ага-а-а-а! не вивчив уроки - ану-но сідай за Лесину Абетку!":)))
тішуся вашою роботою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-07-02 08:17:02 ]
Чимало бачила абеток! Але таку - вперше. Здорово!!! Назвала б її "Абетка поета". Згодна з Сергієм - ще щось!!! Вітаю, чудове напрацювання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-02 11:08:41 ]
Леся, нарікаю тебе Авангардовим апостолом абеток,
тобто- ААА!:)) Я в захваті! Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-07-06 12:35:11 ]
АПОСТОЛАМ АСТРАЛЬНИХ АКВАРЕЛЕЙ


фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей"

Ні, я все таки не втримаюся і висловлю свою думку.
Коли тиждень тому прочитав уперше, одразу ж зрозумів суть. І не дивуюся, чому тут так мало авторів, які не побоялися "засвітитися". Адже твір має адресата, тобто адресатів. Їх багацько. Тут на майстернях. Поети й особливо поетки, які надуживають алітерацією і паронімами, які жертвують змістом заради форми. Не хочу нікого ображати, але шановне панство авторів-читачів поспішає висловлювати захоплення таким надуживанням. Знаю, я сам не святий і досить часто у творчому пошуку потрібного слова віддаю перевагу красивому і милозвучному, навіть, якщо семантично воно дещо випадає з контексту. Але ж, шановні, усе має бути в міру! Давайте не забувати про правило золотої середини, якщо ваша ласка. Усе має бути гармонійно. Змісту і форми це теж стосується.
І звісно ж має рацію авторка цього твору, назву його пародією "високорейтингових ПМ-ських віршів", коли пише (Лесю, даруйте за моє базікання), що після прочитання такого "високорейтингового" вірша важко щось відновити у пам`яті. І правда. Ніби досконалий вірш, без будь-яких відхилень, з чудовою мелодійністю, яскравими образами, порівняннями тощо, але ж... Не запам`ятовуються рядки і баста. Чому? Тому що йде перенасичення не тільки образів і символів, але й просто слів, зайвих і недоречних у тому чи іншому контексті.

Отакі от справи, малята. Усе геніально - просто, це не просто, перепрошую за каламбур, чергові слова на вітер, це - аксіома.

Лесю, я все ж таки ще раз прошу Вас повернутися на сайт і не зважати на ницих зависників у штанях чи агресивно налаштованих жіночок. Ви тут потрібні, як і на будь-якому поетичному сайті з тією лиш різницею, що передаватимете досвід саме українським авторам, а не будь-кому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 17:50:08 ]
Максиме, дякую. Відповім не тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 00:25:18 ]
свічуся... свічуся... свічуся... як новорічна ялинка... або радіоактивна жаба у прип"ятському болоті... свічуся безсоромно... алітераційно і паронімістично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 11:58:30 ]
Альбіна Позднякова
Зачаття

Адам подвоївсь. Мов троянський кінь,
Блукав очима, чинний після битви,
Влітав, мов вірус, і вкладав свій витвір,
Громіздко повнячи своїм «Амінь».
Граційно зброю склавши, власну тінь
Діймав, йдучи, не даючи спочинку.
Енеєва, (мов божа) половинка
Єдналась з водоспадом воскресінь.
Журба покоїв, повних голосів
Змагалась... чи впліталась в пуповину,
І краплі вин казали про провину:
Їй янгол з неба на плече не сів...
Його ребро не знає, хто з синів
Колись зросте рясним поживним плодом,
Лускою вкрившись, упаде на воду,
Морську, проте солодку (дів і днів)
Накоїть щось, запише по воді
Опівночі колючим криптокодом.
По тому пригадає звідки родом...
Ростиме в ньому дерево подій,
Стелитимуться трави, й Хтось тоді
Тужитиме за первістком мелодій,
Учитиметься мов різьби по плоті,
Фурункулом народжень володіть.
Хтось був Адамом. Хтось - поважний дід,
Ціпком заплутаний у цьому дроті.
Чекай... читай... кладе тебе на «потім».
Шепоче змій, що все іде, як слід
Що ніч ся добре знає, скільки літ,
Юнона жде, коли розтане лід,
Як плід розтрощить панцир власним потом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 15:34:57 ]
Це ж треба!!! Від А до Я заримувати! Ви - геній!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 14:15:42 ]
...Леся Романчук читала свою "Абетку" два рази на нашому хмельницькому фесті "Розкуття-2010"... Зал був у захваті... Я - також... Звертаюсь у першу чергу до тих, хто вважає цей твір "черговими словами на вітер". Потрібно чути, як це звучить. Має місце ритміка, асонанс, авторська дикція, акторська гра, посилення і послаблення звучання тощо... І якщо зал на це реагує (!!!), та й ще встигає десь смисл упіймати, тоді це - ПОЕЗІЯ... Браво, Леся Іванівна!