щиро-щиро дякую, Редакціє:)
а з піснею Ви влучно поцілили - і настрій і виконавиця дійсно ніби продовження лінії-думки завіршованої.

Наше спільне Мистецтво! :)

пірнальник пірнальника бачить іздалека, Толю)
цунамі зриває по ходу три метри морського дна.
пірнай-не пірнай а фунт лиха й морської солі
у певних випадках і певним речам данина:)

а ти лише уяви як зміщуються акценти, якщо після "хоча" додати "хоча.....і з тобою також важко" така безнадійна готська казка вийшла б:))))) а так..у "просторі варіантів" (майже по Зєланду) кожен обере свій і ніхто не піде ображеним)

а от цікаво було б.. це я про "хоча"
колись Аронов таке написав:
Он жил без хлеба и пощады.
Но, в наше заходя село,
Встречал он, как само тепло,
Улыбки добрые и взгляды,
И много легче время шло,
А мы и вправду были рады –

Но вот зеркальное стекло:

А мы и вправду были рады,
И много легче время шло,
Улыбки добрые и взгляды
Встречал он, как само тепло,
Но в наше заходя село,
Он жил без хлеба и пощады

ну ти зрозуміла))
вірш до "хоча" в мінорному, а після "хоча" - у бадьорому мажорі)

о..Аронов це був лігумін дуже-дуже в тему:)
А, до речі, крім простору варіантів є ще простір двозначностей. це просто поле неоране - пікантні зсуви змісту залежні від інтонації прочитання...
...щось процитуєш?:)

це Євтушенко у небесах літає?) чи Нечуйвітер?)

аби і вовки ситі і вівці цілі давай "акт індивідуального терору про любов"))

дякую-дякую, Палагеє. це важливо, якщо кожен знайде щось своє, це напевне означає: щось у вірші відбулось, склалось як потрібно.
тішуся що Вам аватарка прийшлася до душі)) це я міряю щойно зв’язаний капелюшок із пятьмя бумбонами:)))

а,еее... на інших;)

можливо..на своїх...

щиро дякую за небайдужість:)