Це Ви, Володимире, з Оксаною так "чемно" переписувались?

Мирославо, це зібрані образи. А теми, сподіваюся, актуальні.

Володимире, і як Ви збираєтесь втілювати процвітання "мистецької серйозності" на сторінках "Майстерень"? Видаленням? Можливо, варто було б ще й вікові обмеження встановити? А то Ви явно не будете знаходитись в такому середовищі, якого прагнете. Ніхто не виросте, якщо для нього іще не час. Не вдягайте на інших свої "мірки" Поезії.

Я трохи не зрозумів - ви запитуєте, чи звинувачуєте?

Запитую! Вже давно не воюю... :)
Мені цікавий Ваш план дії...

Хто воює, той поезії не пише. :)
Правильно, що не воюєте, Мирославо. Правильно, що пишете. Ось ідея сайту. Протилежна комуністичній, - "від кожного за потребами, і кожному за здібностями". Зрозуміло, що за потребами Поезії від автора, і за поетичними здібностями автора.
Отже, чим менше належиш до Поезії, тим менше впливаєш на креативне життя на ресурсі.
Тільки давайте не будемо, Мирославо, зараз досліджувати, що таке Поезія. В цілому і так зрозуміло, що це високе мистецтво, і не кожен фізик є лірик, і навпаки.

Перша частина ідеї цілком зрозуміла і іншою не може бути за жодних обставин, а от друга...
Хочете більш серйозного представництва на сайті - створюйте умови, запрошуйте дієво шанованих і досвідчених авторів прийняти редакторство. Лише одні обіцянки поки що... А шкода... Чому люди сюди приходять? Чому звідси люди йдуть?

А що друга, Мирославо, чим вона не годиться? :)

Не надто переконливим і всебічним оцінюванням.

Мирославо, якщо мається на увазі оцінювання редакторів, то варто мати на увазі, що у нас редактори ті ж самі автори, тільки значно більш завантажені. Усім переможцям "Самвидаву" пропонується статус редакторів і не тільки переможцям. Одні погоджуються і у вільну хвилину додають якості та об'єктивності сторінкам "Самвидаву". Інші не мають такої змоги.
Чому хто приходить до нас, і чому йде від нас - не справа редакції, справа самих авторів. Звісно, що за публічні прояви грубощів, зверхності, як до інших користувачів, так і до представників редакції, користувач видаляється, і такі колишні наші користувачі вам відомі.
Ще раз повторю відомий тезис, що легкої дороги вгору, до самого себе, таки не має. :(

Наскільки розумію, нових редакторів Ви долучати не збираєтесь? Я маю на увазі таких, що не були авторами нашого сайту дотепер. А були обіцянки...
Володимире, "немає" в останньому реченні пишеться таки разом.

Володимире, та не хочу я легких доріг!
Що конкретно Ви маєте під зверненням? Цю відповідь на листи? Пробачте, але це не мої...
Звісно, що я багато чого не розумію. І в жодному випадку не Вам відповідати за інших, що Ви зробили , висловившись (теж публічно) про мій "великий недолік". Я Вас таким чином образила? Пробачте, якщо Ваша ласка.
Річ не в тому, що я Вас не слухаю. Навпаки, вдячна за ті поради, якими Ви мене частували. Справа в тому, що руху вперед майже ніякого, окірм оновлення сайту. Ось це мене і гнітить. Ви розкидаєтесь на право і на ліво людьми, які тут допомагали іншим. А що зараз? Лише Ви тут постійно. Лариса Вировець, слава Богу, теж частіше стала заходити. Жорж інколи буває. А новоспечені переможці коли візьмуть на себе роль редакторів? Та й то, із чотирьох тільки Ірина та Ганна пишуть частенько. І нічого на мене ображатися і ображати. Терпіння у мене вистачить. От тільки б Ви не забували і не заспокоювались. Якщо не проти, буду нагадувати.
Щодо перерахованого ряду шанованих авторів, то Ви, певно, глузуєте. Ви ж не думаєте, що в Україні більше немає майстерних поетів? Невже не можна нікого запросити сюди хоч би на день?
Не мені Вас судити, але вогню баталій Вам не позичати.

З повагою,
ММ

Шановна Мирославо, дякую за небайдужість, але ми нікого не примушуємо до присутності на нашому ресурсі.
Щодо наявності в Україні цілого ряду сучасних поетів, яких можна прирівняти до перечислених мною, виказую свій скепсис. Звичайно декого із "вічно живих" ми ще не розмістили на наших шпальтах, але справжніх сучасних Поетів, як і Художників, Письменників завжди мало. Статистика європейських країн: до 10 на галузь, в середньому 5-6. Всі інші "навчаються". В тому числі і ми з вами. :)
А кого, Мирославо, ви вважаєте авторитетами у сучасній українській поезії? Це справді цікава тема.

Володимире, так легко Ви мене не позбудетесь! ;)
Зовсім не мала на увазі прирівнювання сучасних поетів до тих, що Вами названі. Та Ви зверніть увагу, що написали "свій скепсис". Мені хотілося Вам донести, що багатьом не досить того, що написано для всіх, а лише особисте звернення має значення і допомагає вчитися. Якщо внутрішньо ти не поет, то ніхто цьому не навчить, ні один із тих авторів, яких шанають. А от зовнішність (технічність) можна підправити. Саме для цього потрібна участь "живих".
А от авторитетами поезії усіх часів для мене є душевність, внутрішня сила, доброта і любов. А щодо представників поезії, то саме тому я і тут, щоб знайомитись з такими. Переконана, що у Вас досить знайомств із сучасними авторами, то чому б не організувати уроків "майстер-класу" on-line хоч би інколи у визначений час? Розумію, що всі навчаються все життя, але хтось досягає більшого на одному і тому ж етапі. То чому б не допомогти іншим?

Мирославо, повірте, ви - один із тих добрих вогників, який гріє, зігріває, розігріває наше спільне "Самвидав" буття. Втрата і одного такого вогника неприпустима.
Що стосується особистого, то для більшості наших авторів кожне почуте, прочитане зауваження, яке стосується творчості іншого автора - важливе.
Формально, кожного з нас можна закритикувати до повного, хоча і тимчасового, публічного знищення. Але це - формально. Я, особисто, не бачив, не читав жодного формаліста, якого можна було би віднести до категорії справжніх поетів. Формалізм - він і є формалізм. В кращому випадку - збереження, а не набуття. Хоча яке при знищенні - збереження? :(
Так, всі сучасні українські поети, Мирославо, виглядатимуть далеко не взірцями, якщо їхні поетичні труди не приводитимуть до формального порядку літературні редактори. Ось Роман Скиба - править вже ледь не рік свою нову книжку, дай Бог йому з тим швидше впоратись. Двотомник Ігора Калинця правили теж аж надто серйозно. Але ж правка, це трохи вторинне, правда?
Головне, аби було що "тонко правити".
Саме цим, головним, і займаються "Майстерні", саме тому редакція і просить авторів намагатися зрозуміти один одного, допомагати один одному увиразнювати своє поетичне бачення. І не формально, а по суті.

Я вважаю, що всі, хто до нас приходить, внутрішньо поетичні натури, і участь "живих" потрібна для зміцнення живого, внутрішнього.
Щодо "живих" Майстер-класів, то тут наявна географічна специфіка. Ось в Києві постійно відбуваються такі зустрічі - Вікторія Осташ при спілці Письменників, Роман Скиба при видавництві "Смолоскип", є й інші київські студії. У Харкові теж, здається, це все можна організувати, у Львові організуємо обов'язково. Але ж не я один повинен цим займатися? :) Купа гонорових Університетів є для цього, купа гонорових факультетів, багатотомник імен і посад, і комітетів, і організацій.
Будь-ласка, потрібно навідуватись, підтримувати особисті контакти з ними. Але ж навіть діючі студії не повинні займатися корекцією авторських збірок, це справа авторів і літредакторів. Студії навчають, знаходяться в пошуку, відкривають, додають впевненості та сил.
Складно, це все, Мирославо :)
Ось напишіть листа нашій Ані Багряній у Спілку, вона там ближче до “живих” – може і дасть нам усім хороші поради :)

Скільки людей - стільки світів. ;)
Сперечатися не буду, хоча Вашу позицію зрозуміла більш чіткіше. Дякую, що потрудилися стільки написати.
Гаразд! Спробую поконтактувати з Анею. А що? Побачимо, що з того вийде. Дійсно, не все ж тут Вам робити... :)