Ай, нехай горіти мені на вогні за суб"єктивність, але піти, не взявши собі іскорку від такого священного вогню, я не можу.
Жанцю, моє велике ЛЮ... Адже крапля єлею не розбурхає жорстокого кострища сильніше, а може навіть трохи стишить, правда?

Прийміть, будь-ласка, мої щирі вітання, шановані мною поетеси.
Мені іноді здається, що існують якісь сполучені судини, в яких переливається Поезія. У школі ми вивчали їх як пару - цебто двійко скляних трубочок зі спільним на всім дном. Але ж їх могло бути більше.
Я в захваті від Вашої поезії, пані Жанно. Театр біля мікрофона. Я любив цю передачу ще в шкільні роки. Обідав - слухав, виконував математичні чи інакші вправи - то просякав нею також.
БО ЗАВЖДИ БУЛО ЩО СЛУХАТИ.
Приблизно така ситуація з Вашими творами. Вони завжди є, вони доречні та живі - хай навіть деякі з них про Жанну д'Арк.
Ото вже єлей - так єлей :))
Ні, це - правда. Ніко, Ваша оцінка влучна. Математична - також :))

Привіт всім Феніксам, спаленим і народженим знов :))

Пташина має причини відсужуватися. Нема у неї зворотного зв'язку. З тим, до кого звертався з привітанням - є. Тому якими орбітами цій пташині з червоними крилами літати - не важливо. Важливо те, що у неї в дзьобику. Привіт. Приємно бачити.
Пташина збирається висиджувати щось знову. Є ж на чому сидіти :)))

"Відсижуватися". Ото вже ці технічні помилки...
Або ні? Само так надрукувалося?
Творчих успіхів, Жанно.

Шановний Олесю, Жанна щойно подалася до Парижу - муніципалітет проти її тривалої відсутності на місці. Сподіваюся, вона скоро повернеться і привезе щось новеньке.
Ой, який Ви знавець фізики. Щодо трубочок - скільки б їх не було, спільне дно - це чудово. Але знаєте, там така капосна оказія - рівень рідини у кожній з трубочок буде однаковим! А так хочеться різноманітності! А Вам - ні?
Там на Вашій сторіночці ми трішки повоювали, вибачайте. Так і не збагну, до чого та бійка.

Не було там ніякої бійки.
Де ще так поспілкуєшся, як не в гостях, де чекають, а не заманюють?
З трубочками цими порівняння не досить вдале. Скоріше, що в них переливається щось інше - теж важливе. ЩАСТИ.

І не шкода вам віддавати Жанні те, що належить іншій? Гарна екскурсія у моторошне середньовіччя.

Від віршів про Леніна мені ніяково і зараз.
Я слухав в ті роки не їх, а, наприклад, "Тореадорів з Васюківки" Всеволода Нестайка, десятки разів "Бременьських музик" російською голосом Олега Ануфрієва, "Незнайку в Сонячному місті", оповідання як не дивно, Василя Стефаника.
Міг би пригадати і інші. Ви, мабуть, пан Олеже, на навушники репи слухаєте чи високу поезію? А я - вже ні. Я сам її складаю :)))
Віршів про Леніна, до речі, було мало, бо я ж слухав передачі для середнього шкільного віку, а величі В.Леніна не осягнути навіть ще і деяким історикам. Тому вони вивчають древню Грецію.

Цікава тут дискусія розгортається...
Всі щось слухають. А ще існують такі люди, що слухають лише самих себе, або такі, що слухають всіх а себе лише чують. Ото сьогодні день який...

Вітаю Вас, Жанно. Забрів на вогник.

Олександре, Де Ви блукали? Давненько Вас не було. Тут молода поросль з'явилася, намагається писати сонети, але до Вашої вправності йому ще потрібно рости. Ви б дали кілька мудрих порад.
А люди слухають, але чують тільки те, що хочуть почути, так здебільшого буває. Вогник в Руані розпалили поважний.

Олександре, складають дрова, а не поезію :)

Пане Олеже, дехто й поезію складає як дрова. А потім лаштує вогнище. Патетично - Жанна.

Вже не блукаю, шановна Жанно. Прибився, як шуга (сало) до берега знову. Тут такі новини...
Тільки що переглядав якусь сторінку про антиномінації якісь. Читаю - а мені деяких з тих авторів прославляти хочеться за їхній гумор такий - наче мій. Тому мені дещо стосовно себе прояснюватися стало. Гумор і мій може бути не всім зрозумілий. А я вже було 19-го числа цього місяця майже відкланявся. А тут такі новини...
Сайт СПЛЯЧИЙ, а ті теми, якими його будять, не такі вже і цікаві. Але показові. Лакмусовий папірець. Ось що я побачив сьогодні. Деякі авторські сторінки цікавіші. Ось Ваша, наприклад.
Дякую за вірш. Сподобався. Надихає вигадати щось і своє. Про судини тут щось писалося. Натхнення в них, мабуть, переливається. А моє вирівнюється за рахунок загального чи чийогось особисто харизматичного. Корисний пристрій.

Олежику, в мене також після коментарика "смайлик" був.

Дай нам Господи ділитися один з одним своїм натхненням і надихати інших. Є така цікава особливість добра - чим більше ним ділишся, тим його стає більше. Який це закон фізики, спитати б у нашого поета-початківця!
А антиномінації, мабуть, також мають право на життя. Зустрічаються справді кумедні штуки.
Не зникайте надовго, шевальє! Думаю, думаю - що ж воно значить, Де? Може. скорочене від Дюма?

Сонети...
А де коми в тих сонетах? Я ж ортодокс, якого ці гачечки цікавлять більше (як декому здається) за глибинний смисл, який вкладено в описи батьківського городу чи сінника, крізь дірки якого я навіть сам би дарував зорі Всесвіту.
Все одно життя на сайті стало якось цікавішим. Воно стало саморегульованим.