ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Легенда про королька
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лицемірство
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Сонет тонкостанних
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
На побачення
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Старосілля*
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
* * *
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Надія Рябенко (1940) / Вірші

 Світлій пам'яті Івана Низового
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 13:20:06
Переглядів сторінки твору 3977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.834 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.230 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.05.29 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:27:11 ]
Дрога моя пані Надіє! Я розчулена вже самим фактом написання цього вірша. А коли прочитала його, я була вражена, наскільки глибоко Ви відчуваєте мого батька, як Ви його розумієте. Як правдиво Ви відбили образ Низового, його душу, характер, покликання, прагнення і сенс життя...
Пані Надіє, на мою думку, цю посвяту написано слізьми і кров"ю... І я не перебільшую.

Низький уклін Вам.
Я безмежно вдячна!!!

І, з вашого дозволу, я включу її до спеціального розділу майбутнього видання "Пам"яті поета".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:13:11 ]
Пані Лесю, щиро вдячна за вашу високу оцінку вірша. З повагою Надія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:34:14 ]
Щиросердно писалося. Троха ше подумайте над рядочком про грім у вухах.А так файненько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:14:13 ]
Пані Параско, дякую за щірі слова і підказку яку я використаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:42:34 ]
Пані Надіє, з великим зворушенням прочитав Ваш вірш, присвячений світлій пам’яті мого вчителя і земляка Івана Даниловича Низового. Справді, дуже точно Ви вловили його душу, його настрій, його життєву й громадянську позицію. Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:28 ]
Пане Юрко дякую вам за добрі слова, які я потребую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 15:17:22 ]
Присвята вдалась! Нормально!
Дозвольте висловити кілька дрібненьких побажань:
а) прислухайтесь до поради Параски. Грім "в вухах" - не зовсім добре. А ще збіг приголосних "в в";
б) "і біль кипів у зболеній душі" - це вже я виправив рід "болю" на чоловічий. Там вище у Вас є біль чоловічого роду;
в) потрібно "вІрші". Пошукайте якусь іншу риму...
І насамкінець. Це лише побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:55 ]
Пане Анатолію, вдячна вам за потрібні мені поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 18:43:03 ]
Написано з глибини серця та повагою до Майстра поетичного слова. Це відчувається одразу. Трохи технічно допрацювати і все буде гаразд.
Сподобалося, Надіє. Бажаю Вам великого натхнення на поетичній ниві та таких вчителів, як Іван Низовий.
Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:16:27 ]
Пане Володимиру дякую за добрі побажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 23:13:38 ]
правда Ваша, п. Надіє.

А мудре слово – правдою у вуха...

ні долі не скорився, ні рокам...

Кипів твій біль у зболеній душі...

а він, той біль таки й справді кипів..!
як добре, що Ви завітали на вірші Низового - це мудрі рядки. І я дуже рада тому, що Ви завітали до сторінки з його віршами. Ваша присвята - чудова! дещо відредагувати і...!
Хай Вам щастить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:17:11 ]
Пані Людмило я ще попрацюю над віршем, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Нестеренко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:10:17 ]
Дорога панi Надiє, якщо можете видповiдiть будь ласка вашої подрузi Олександрi з Кременчука, яка уїхала до Харкова, а потiм до Kiїва: email: bil.hardy@mail.ru