ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Головні поетичні огляди

 Про тролінг, флуд на сайті

http://maysterni.com/publication.php?id=140431&p=1

http://maysterni.com/publication.php?id=140569

коментування тут

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-17 08:42:15
Переглядів сторінки твору 6041
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 09:06:12 ]
Справді, огидно і соромно за сайт.
Набридло до оскоми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 10:57:09 ]
Рука приклад стискає автомата.
інверсія, звична для автора.

з нового вірша...
Та уявно воює автор - у мирному селі, у столиці.
Зі мною запекло воює, а в АТО не йде, щоб привезти віршів із реальної війни.
З жінкою воювати легше, такі непевні герої нашого часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:08:25 ]
Хтось себе може вважати найкращим ліриком, хтось музикою, хтось сатириком, пародистом або кимось ще. Існує безліч і інших жанрів, в яких можна себе уявити мало не ідеалом.
То й нехай собі вважають. Краще за мене ніхто не пише тріолетів. Ну і що?
Читач побачить, хто чого гідний і наскільки.

Але брати на себе функції судді мало не останньої інстанції, самостійно та суб'єктивно визначаючи та караючи - це вже занадто.
Час розсудить. Він нікуди не зникав.
Будьмо толерантними до наших слабостей і амбітності.

Проповідував
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 11:21:20 ]
Караючи та дорікаючи, як тупими пародіями, так і сатирою.
Хто чим.
Додавав до написаного
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 13:12:05 ]
Тупими - ключове слово).
А ще підхід совковий: усе спільне...вірші, справи, здобутки... За що мене карати? Імпозантна, дикція гарна, поезія свіжа, "досконала" - у анотації до зібрання творів написано.
Що ж я бачу на поетичному сайті?
Тут колективно вірші писати звично... Я за саморедагування.
Прилюдно заявила про небажання бути донором образів, тем, метафор.
Ви теж порадили не підкурювати, купити дорогі сигари...
Нема кебети писати на рівні, то опускається у закапелок-нішу... на ФБ несе, там хвальба невибагливого читача, лаври...
Не треба шліфувати, вишукувати креативних тем, можна награмузляти і все на Ура...
Та отакі автори (чи аматори), що примазатися до мене хочуть, наче вчаться...наче шану висловлюють...і.....ось два друзяки СС боротися взялися із пихатістю, якраз і є носіями нарцисизму, гіперамбітності, відчувають брак уваги і визнання. Переносять свої комплекси на іншу, окремішню. Прокльовується у нутрі не росток високого, а болотна чаполоч.
От мені, буває, пишуть: бажаємо Вам визнання. А чийого?
Між отакими мушу, розштовхуючи ліктями, рухатися до пагорба Слави?
Це принижує.
Та захищати гідність я, левиця, звикла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-21 14:48:23 ]
То автори не проти таких публікацій - на головній віршові виливи Сушка, насолоджуйтеся...
То поезія? Ви по таке на портал поетичний приходите?