ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-18 08:34:54
Переглядів сторінки твору 13936
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.674 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.03.01 19:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:52:44 ]
Справді, ми забуваємо жити. Добре написано.Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:11:45 ]
Так... Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:54:20 ]
Факт відсутності набігів експертів, мовчазності критиків і коментаторів досить красномовний. Він є, а їх немає.


Читач
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:56:13 ]
Бачу, що вже є "перші ластівки".
Писав - то й не бачив.
Ю. С. (той самий читач).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:12:25 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-23 11:15:06 ]
Я вже практично виправився.
Сторінку свою закрив і ходьба іншими призупиняється.
В Анталії 35° у затінку.
Тут, бачу, вище.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 11:17:50 ]
Буде ще всякого, та вже без феї.
Набридло це нав'язане паті...) Є цікавіше, а марноте лишу на охочих, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-23 09:15:46 ]
Пане Юрію, це ви наврочили?..))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:03:29 ]
живемО збили наголос

знайти б доречне дієслово з наголосом правильним
а тут критика може бути делікатною
пошуки авторські...не початківець...мене зацікавила сторінка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:00 ]
Дякую!!) Шукатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:46 ]
Купилася на волинську вимову. Не перевірила за словником))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:04:49 ]
заходитиму насолоджуватися....
щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:14:21 ]
Дякую!) Заходьте!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 10:54:21 ]
Усе чудово справді, і отримуєш насолоду від свіжих знахідок і образів. Єдине, що псує трохи враження, русизм зарево, та ще й на римі. Є гарне українське слово - сяєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 14:35:56 ]
Дякую, пане Ярославе! Але...

ЗА́РЕВО
Те саме, що за́гра́ва. Приклади

Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату, скрашуючи усе в червоний колір. (Панас Мирний)
Могутнє зарево кинув він [вогонь] від себе в чорні небеса, і криваві плями світла танцюють по землі, по шатрах, по людях. (Г. Хоткевич)
Не погасло ще на сході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. (С. Васильченко)
Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. (О. Кобилянська)
* Образно. – Не жах мене пригнітив тугою, – повернулась поривчасто дівчина, і на її блідих щоках спалахнуло зарево. (М. Старицький)
* У порівн. Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? (І. Франко)

ЗА́РЕВ
Стара руська назва останнього місяця літа; серпень. Приклади
Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон. (С. Скляренко)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

Сяєво - гарне українське слово, не заперечую, проте з іншим лексичним значенням))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:31:49 ]
Засуньте цей словник в одне місце. Повторюю і Вам, бо Ви людина нова на "ПМ" - в радянські часи словники української мови були російсько-російськими, створювалися для русифікації, так званого зближення націй! Хоч і знані класики вживали це слово, але більше воно звучить і вживається російською мовою, українською звучить дико і неприродньо. Заграва - набагато природніше і краще слово. От покрутіть рядок так, щоб вийшла заграва, не лінуйтеся, і вірш виграє від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:50:50 ]
Я, наприклад, можу це легко зробити, щоб ніхто не сказав: повчаєш, то покажи, як це робиться! Робиться елементарно, дивіться:

Заграви мережка - зрима,
Ніби червінці литі.
Заново завтра живімо!
…Простір ― золочені сіті.

У Вас, до слова, невідомо, хто кого мережить: небо заграву чи заграва - небо... Двочитання. Треба щоб заграва мережила небо, а не навпаки, правда? Подумайте самі. У автора, переважно, виходить ще краще! Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:19:11 ]
Скидаю, пане Ярославе, капелюх, що ви вмієте елементарно когось переробити! Але це вже будете ви, а не я)) Жодних словників ніколи в одне місце не засувала і, думаю, не буду))) Хто кого мережить, на мою думку, залежить від уяви читача)) Щиро вдячна за пораду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:24:32 ]
Може, сто раз помиляюся, але вважаю, що поезія - дво- і більше читальна, а одночитальні - вірші)) Перепрошую, якщо вам не подобається моя відповідь, оскільки відчуваю "сердитість"))), тому ще раз - "звиняйте"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 19:53:43 ]
Хочете залишатися з несмаком на римі, це Ваше право. Ви ще молода, я думав Ви прийшли сюди вчитися, а Ви вже самі з вусами... Дурні та гордії ми люди, так писав Тарас Шевченко.
Ви плутаєте грішне з праведним - точність слова з двоплановістю чи триплановістю поезії. Вірші є її складовою частиною. Ви й цього не розумієте. Те, що Ви маєте на увазі, називається віршарством або римоплетінням, дитино моя!
Вибачте, що потурбував Вас. Зарозумілість не сприяє росту творчому. А шкода. Талант у Вас є!


1   2   3   4   Переглянути все