ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Вертайтесь
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
Нате
                    ІІІ
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
Владислав Бронєвський
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
Нам Не Торкнутися -- з присмаком іспанських ритмів
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
***
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Ранок
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
Марсіанський танцзал (T. Rex)
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Туман
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Пам‘яті Романа Кофмана
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Чому у жінок довге волосся
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Та байдуже...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-11-04 14:50:26
Переглядів сторінки твору 1943
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.583 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.662 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.27 21:53
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-04 20:43:18 ]
ось такий у Вас плин альтернатив, без альтернативи, о Тетяно

а з оцим переліком ’чи’, дуже навіть цікаво вийшло...

вже не вперше роздумую над завершенням у тестах Ваших актально опублікованих, яке
мало би мовитися, як заклинання
або щось протилежне заклинанню, але так само -
на кшталт формулювання магічного



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-04 20:43:48 ]
’актуально опублікованих’, звісно*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-05 08:49:43 ]
Дякую, дорогий Сонце Місяцю! Мабуть, кожна людина мислить по своєму. Образи виникають і від них відштовхуєшся, але, коли немає що сказати ніякі образи не допоможуть. Буде просто венігрет. Хоча інколи це теж смачно, діло смаку!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-11-04 22:51:49 ]
"Та олжа забруднила обцас." Всіх вас - це вже занадто широкий мазок...пензлем. Якщо ж узяти слово "прекрасних" у лапки - узагалі апокаліптична картина малюється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-05 08:51:57 ]
Дякую, Олександре! Так всіх прекрасних це тих, хто шкодив. Мабуть, таки потрібно взяти у лапки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-06 00:12:19 ]
Розумієш, дорога Таню, лапки в слові "прекрасних" - на мою думку - ключовому слові вірша, звужують коло діючих осіб тільки до тих персонажів, що названі чи обмальовані у вірші. А твоя ЛГ говорить ці слова у передчутті смерті і ніби прощається з усіма, не тільки з тими покидьками жіночої статі, що описані у вірші, а з усим людством! А хіба серед людства нема прекрасних людей без лапок, скажи мені, будь ласка? Та є і багато. і саме про них говорить прекрасна душа твоєї вмираючої ЛГ, бо коли людина вмирає, вона мовби всім все прощає, мовби змиває бруд із себе, і з інших. І знову вона, і всі постають чистими і прекрасними! Невже завдання літератури у тому, щоб жахати читачів поверховими апокаліптичними картинами, у них і так повно цього негативу у житті, чи вести людей до прекрасного, шляхетного, чогось доброго і справді людяного? До того, що було тобою закладено у первісному варіанті вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 00:19:27 ]
Так, Ярославе, ти мене переконав, як завжди!))) Дякую, що знаєш мене з гарної сторони і відчуваєш, що я пишу і, що хочу сказати насправді. Оця моя невпевненість у собі часто мені заважає і шкодить, тому інколи роблю необдумані кроки й приймаю невірні рішення! Дякую, що повертаєш мене до джерел моїх думок і свідомості.