Певна доза здорового націоналізму необхідна будь-якій нації для виживання так само, як імунітет для людини. А от коли націоналізм починає хворіти на великодержавний шовінізм – отут і з’являється нацистсько-фашистська ідеологія. Про те, що росіянам притаманний великодержавний шовінізм – ще Ленін писав. Радянська влада заховала цей великодержавний націоналізм під маску «старшого брата» з його нав’язливою «братською любов’ю» у плані стирання здатності до самоідентифікації «братніх народів», та якої форми лайну не надавай – запах не зміниться. Історично українцям великодержавний шовінізм не властивий, бо ми ніколи не були панівною нацією імперії. Єдине, що траплялось – сплески жорстокості і боротьбі за власне виживання, та й то, зазвичай, як реакція на спроби знищення чи приниження ( у томі числі й ментального) з боку інших націй. Та таке траплялось з усіма націями у часи їхнього формування. І весь вереск росіян щодо нібито українського фашизму пояснюється бажанням звалити з хворої голови на здорову. Отака от різниця… Дякую, пане Олеже, що піднімаєте цю тему. Про це варто і треба говорити.