ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.05.29 23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів

 Поезія образу - ЧОВНИК
Світ - ось він. Світлина одного з наших авторів.
Здійснюємо поетичне розширення образу через коментарі. Якщо вже вірш дуже гарний, то і на своїй сторіночці опублікувати його паралельно можна. Із вказуванням даного Url контексту.

Інші образи: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 ...
Ех!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-22 12:30:05
Переглядів сторінки твору 8548
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Образу. Огляди
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:03 ]
Народ, дивіться який смуток, яка печаль! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:37:10 ]
Отож! А мене звинувачували, що вірш сумний...

ЧОВЕН
монолог поета.

Самотність – нагорода і спокута,
я здавна призвичаєний до неї.
Я в річці літ лишив свою лілею,
я – човен, що до берега прикутий
і сповнений водою на три чверті.
Гойдаю мрії та на сонці грію
свої борти іржаві та подерті.
Щовечір захід сонця пломеніє
в моїй воді, задумливо-глибокій,
хмарини плинуть, вітер гне осоки,
міліє річка – човен не міліє.
Приходить ніч, згасає сонця сонях,
темнішає вода в чарівнім блюдці...

До ранку у моїх цупких долонях,
зірки тріпочуть, плещуться, сміються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 20:46:14 ]
Шановні! А в чому власне смуток і печаль????? Вибачте, не бачу. Вода в човні - вище "ватерлінії", значить корпус цілий (припустимо це розталий сніг). Вичерпати воду - справа декількох хвилин, пофарбувати човен - справа декількох годин, + час на висихання. Відкидаємо (розбиваємо) ланцюг або замок. Зіштовхуємо на воду. Весла в руки, і - повний вперед!!!! Наше життя - в наших руках...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 21:07:24 ]
О! Гарний, креативний погляд! Тоді потрібно до назви додати "Чи може поплинемо?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 21:11:18 ]
Пливти! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 21:42:38 ]
Подібний човен прикований на озері Нечімлому, сумна картинка човен, ще сумніша - озеро (колись таке чудове)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 21:42:47 ]
А я маю теж подібного човника фотку - він правда зі Сумщини...
Майстерні, а що більше 3х фоток на вміщається, бо десь пропала одна моя, яку Ви виставили...
А я би на3вав: "Чекання..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:51:14 ]
А мій човен — із річки «Сіть», що впадає в Рибінське водосховище. Росія минулого літа...

Серже, здається Ви - логік+сенсорик+екстраверт+раціо, тобто за соціонікою=Штірліц. Ідеальний чоловік... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-03 21:34:24 ]
Невже це все я...!!?? Із всього переліченного мені трохи знайоме лише слово "Штірліц" (здається, це товариш Мюллера)... Декілька хвилин - сміюсь, не можу зупинитись. Дякую, Ларисо, давно так не тішився :)))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-04 12:41:07 ]
Юрію, трохи пізніше виставимо другу Вашу фотку, просто всі три були майже однакові, - хочемо її трохи вглиб віддвинути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:11:09 ]
Сю зиму цілу мавка не спала,
Бо плакала стиха, чомусь, у вербі,
Зимі зіпсувала усе покривало, -
«Нечімле, Нечімле…», - шептала в журбі,
І навіть дуб, величний, дужий,
Гілля в молитві простяг до Бога,
Приходили люди, веселі й байдужі,
І приїздИли (бо є вже дорога)…
А озеро? Озеро… ні, не дрімає,
Безсиле просто воно і старе.
Туристи знову в Лесинім краї,
Сучасну Килину і вовк не бере.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-14 20:50:55 ]
Завечоріло
Потягнулася звинно ріка,
в ній дохлептував погляд проміння,
холодніли обійми в камінні,
лоскотав водорослий рукав.

Під цикадовий стрекіт зірки
де-не-де розсівалися сяйвом.
Кожне слово здавалося зайвим,
кожен дотик - солодко-п`янким.

Ваготіла від старості лодь,
півзанурено сіпалась ланцем.
Комашня у вампірному танці
сутінково плелась. Сам Господь

на заморених вітром гілках
відгойдався в розхристаній волі.
У зарубинах на частоколі
трухнув час. Йшов, неначе монах,

попід плахтою ночі та чар,
у захмарену келію повень.
Він хотів було сісти у човен...
та той човен був повен від хмар.

13 Червня 2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-06-17 08:22:07 ]
Чудово, що кожен має свій Човен, і вони такі різні! Треба буде поповнювати цю рубрику, хай сприяє натхненню.