ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку, прі за Трою край
покладено. Хто переміг – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
полеглих покидають тільки греки.
І все-таки уздовжки нині шлях
додому видається непомірним,
неначе Посейдон, поки ми там
час гаяли, тягнув щомога про

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Олександр Сушко
2019.09.18 07:12
Створив адамам Бог тендітних єв,
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Для жінки неважливо хто ти є -
Поет, монах чи в орденах вояка.

Буває, доля скине у кювет,
Від негараздів, наче пес побитий.
Замало грошей? Видом не атлет?

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чому муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Притча про вибір
Образ твору
Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить: коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А в нього ж і сокири зі собою нема, і до села не встигне доїхати. «Господи, хто ж мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу йому Ангел-Охоронець послав думку у відповідь: «Проси Бога. Він допоможе там, де вже ніхто не зарадить. Тож і порятує». Відразу ж подав голос і Темний ангел: «Я теж можу радити. Скинь вовкам хлопця, а сам утікай до села. Його їм буде достатньо, тебе і не здоганятимуть».
Звик наш порядний український селянин покладатися лише на свої руки. Тож нагнав добряче коней, віддав хлопцеві батога, щоб той поганяв, а сам скотився зі саней у сніг. Вовки наблизились, призупинилися, а далі кинулися на людину.
Піднімається Душа чоловіка до неба, аж бачить: за руку її тримає Ангел-Охоронець. «То ти весь час був поряд? – запитує Душа й обурюється. – Чому ж ти мене не врятував?» «Я врятував, – відповідає Ангел-Охоронець. – Врятував би і там, на землі, якщо б ти відразу попросив порятунку в Бога. Ти ж спочатку просиш будь-чиєї поради, а потім вирішуєш за своєю волею. Ось бачиш, – Ангел показав рукою на край лісочка. – Там, між дерев, причаїлася косуля. Вона перетнула би дорогу твоїм кривдникам.
Але не переживай надто. Якби ти послухав того, іншого, то зараз тебе за руку тримав би не я, а він. І провадив би не вгору, а вниз, на муки. Я ж тебе проваджу до Господа».
27. 12. 2003р.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-10 20:48:15
Переглядів сторінки твору 3892
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.238 / 5.5  (4.884 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.209 / 5.5  (4.868 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.07.10 18:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-10 23:33:53 ]
Точно не перекажу одну подібну притчу, але приблизно так - Один праведник, який довго і щиро молився, завжди вчиняв по справедливості, прирівнював себе до Бога, а одного разу навіть випросив в Бога можливість перебувати замість нього в невеликій капличці, а Бог тим часом зайняв його місце, але перед тим суворо наказавши:"Щоб не сталося - мовчи". Отож довший час праведник мовчки вислуховував усі прохання, благання, молитви. Але одного разу прийшов багач і загубив гаманець з грошима, після нього в капличку зайшов бідняк і, приклонивши коліно, зрадів щедрій знахідці та й щасливий побіг додому, а далі в капличку заходить моряк перед дальнім плаванням. Тим часом багач помітив пропажу і повернувся в капличку. Побачив моряка і почав вимагати повернути гроші. Праведник мовчав. Але, як тільки з'явився служитель закону, щоб забрати хлопця у в'язницю, він не витерпів і, порушивши обіцянку дану Богу, розповів усю правду про загублений гаманець. Моряка було відпущено, в бідняка забрано гроші і повернено багачу...
Праведник вигукнув:"Боже, пробач, але я не міг мовчати бачачи несправедливість"... На це Бог відповів:"Саме тому ти не є і не будеш Богом. Дивися, що ти накоїв. Моряк, якого відпустили, вчасно добрався на корабель, що уже відпливав, але корабель незабаром потоне і моряк загине. Бідняк і його родина і далі бідуватимуть. Багач же ж на радощах зайде у шинок і з друзями проп'є усі гроші.."

... Бог далекоглядний і то нам тільки так здається, що мовчки спостерігає за нами. Усе передбачено і продумано наперед, треба тільки вірити і в кожнім кроці бачити в першу чергу Божу участь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:03:18 ]
:) Дуже гарна і змістовна ця притча. Дійсно, Він може охопити все цілісно, а ми тільки локально... Божі закони невидимо для нас працюють і тримають світи, ведуть до ліпшого... Якщо Він щось забирає, то тим захищає нас або випробовує перед тим, щоб дати більше...
...Добрий висновок із притчі: справді, при повній довірі Богу вибираємося із наскладованих проблем і входимо у дію цілісної Божої Любові... :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-06-11 02:36:36 ]
Цікаво і вражаюче написано.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:05:53 ]
Дякую, Шоне, поважаю Вашу думку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 18:27:28 ]
Дуже повчально. Дає на роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 20:02:14 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-11 20:12:44 ]
іноді ті шляхи такі вже не сповідимі.
Але на все воля Божа.Гарна притча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 09:58:33 ]
Незвідані шляхи Господні, все ж повністю Йому довіряємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 11:09:19 ]
Гарна притча! Додає оптимізму! Краще, щоб Ангел-Хоронитель просто торкався душі, а не тримав за руку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 16:25:51 ]
Не така вже й оптимістична, на жаль... Краще б він послухав Ангела-Охоронця відразу. А за руку, чи дотик -- несуттєво; за руку -- символ водіння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 12:04:37 ]
Гарна притча, але я так зрозуміла, що після редагування перша частина твору двічі повторюється? Чи це так і має бути? Дивилася першу версію - вона більш логічна і зрозуміла без цього повтору.. думаю, це механічна вставка? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 14:43:29 ]
Дякую, Любо, за зауваження, звичайно, вставка механічна. При незначній правці мені зник текст повністю, і я перекопіювала його знову, не помітивши накладки... Тоді і появився напис "Текст твору редагувався"...