ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2018.10.21 00:20
Т. І...

Закохався – і співаю,
І радію, і журюсь, –
І тебе, любов безкраю,
Не віддам уже комусь.
Адже, знаю, будуть інші,
Восени чи навесні, –

Іван Потьомкін
2018.10.20 20:07
Не по мені, як старість зубожілу дурять законами,
Не вартими паперу, на якому пишуть,
Причастями, молебнями й іконами
Кличуть у рай, аби юдоль земну залишить.

Віктор Кучерук
2018.10.20 19:16
Т. І...
Моя зажуро смаглочола,
Моя бентежна таїна, –
Вже літо бабине довкола,
А не у снах, а не у снах.
Вже сонце гріє неохоче
І пахнуть айстрами вітри, –
А ти усе чекати хочеш

Катерина Боброк
2018.10.20 15:21
я знаю що ти скажеш - не кажи
хоч маєш це віддати - не давай
кого любив за тими не тужи
кого кохав забудь не поминай

всели собі у серце трьох царів
прийми у душу смирну самоти
щоб промінь зірки гаряче горів

Олександр Сушко
2018.10.20 14:36
Зайшов на сайт - гримить стражденний стогін,
В Пегаса зляк, ірже з-під закарлюк.
У "генія" ліричнії пологи!
Всі врозтіч. Я ж добряга - підсоблю.

Хвалю завзято горе-рукоблуда
(поет чутливий, критикнеш - каюк!).
А поруч муза глипає на "чудо"

Шон Маклех
2018.10.20 02:49
Лишаємо слід
На килимі жовтого листя
Ми – лилики тьми:
Нескінченно темного Всесвіту:
Слід порожнечі
На візерунках осені:
Там пройшли ми –
Кажани –

Ластівка Польова
2018.10.19 22:17
Тисяча слів під пером,
а от дії – жодної.
Ти мій герой,
ти живий легендарний soldier.

З дому зриваюсь у темінь,
неначе з прив’язі.
Господи правий,

Микола Дудар
2018.10.19 19:03
Привчав себе до твого запаху
Вже й познайомився з ріднею
А ти чомусь все нишком ахала
А я збирав все те і клеїв…
Ти розглядала зацікавлено
Мої сирі на смак полотна
І хай знайомих, рідних бавило
Ти обзивала їх болотом…

Іван Потьомкін
2018.10.19 16:14
Поміж уловом, що приніс рибалка,
Устрицю пацюк набачив
І подумки начебто вже їсть.
«Який з мене наїдок?-
Вгадала намір ненажери бідолаха».
«Розкрийся і вдовольнюся цим!»
Не спало хитруну на думку,
Що бажання жить несе і порятунок:

Вікторія Торон
2018.10.19 11:21
Ця рубінова мова – вино в кришталі,
бархат уст і розбурханий шепіт,
це кружляння замріяне, сонце в гіллі,
листя спогадів звіяний шерхіт.
Це віднайдення рідних могил в бур’янах,
у поклоні покладені квіти,
це оживлення істин, що вмерли в світах,
і

Світлана Майя Залізняк
2018.10.19 10:36
і ніхто не застрахований
від теракту серед зла.
Будь вахтером чи Бетховеном -
днина гостре підвезла.

Біг чимдалі - чи поранених
піднімати і везти?
Друг мій каже одурманено:

Тата Рівна
2018.10.19 09:53
Розірвати планету або збудувати планету
Врятувати планету — планктону потрібна планета
У поета призначення бути всього лиш поетом
Архітектором душ — на поета чекають проекти
Як палати чекають сенаторів чи пацієнтів
Як імпланти чекають хірургів або де

Любов Бенедишин
2018.10.19 09:19
Ще мрії високі личать,
І руки – вправні.
А Муза чомусь не кличе
В небесні плавні.

Приб’ється не знати звідки,
Нахмурить брови…
Зоставить на серці мітку –

Вероніка Новікова
2018.10.18 22:55
Що ти про мене знаєш, як ти із цим живеш?
Я майже все забула, вистояла вином.
Слід від долоні губиться поміж густих одеж:
тих, що, коли намокнуть, тягнуть на дно.

Слід від долоні плине спиною від стегна.
Русло його не висохло, витоки ще пульсують.

Серго Сокольник
2018.10.18 22:10
Ніч наповнила глечики снів,
Із яких ми наснагу пили
Дивоцвітами... На полотні
(...чи букетом на майстра столі...)

І малюнок сумний у очах
Чорним кольором в осінь тече,
Віддзеркаливши темряви жах

Ігор Шоха
2018.10.18 21:27
На ярину наорано багато.
Є і на зяб, де впадина й гора.
Але немає сил боронувати,
та й сіяти – минає ся пора.

Літа уже заманюють у вирій
подалі од солоної землі.
Але на чужині, які то гирі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Місіс Анонім
2018.09.08

Анна Чіпко
2018.09.07

Владислав Пилипюк
2018.08.15

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Притча про вибір
Образ твору
Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить – коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А у нього ж і сокири з собою нема, і до села не встигне добратися. «Господи, хто мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу йому Ангел-Охоронець послав думку у відповідь: «Проси Бога, Він зарадить там, де вже ніхто не зарадить, тож і порятує». Тут же подав голос і Темний ангел: «Я теж можу радити. Скинь вовкам хлопця, а сам утікай до села. Його їм буде достатньо, тебе і не здоганятимуть.»
Звик наш порядний український селянин покладатися лише на свої руки. Тож нагнав добряче коней, віддав хлопцеві батога, щоби той поганяв, а сам скотився зі саней у сніг. Вовки, наблизившись, призупинилися, а далі кинулися на людину.
Піднімається душа чоловіка до неба, аж бачить – за руку її тримає Ангел-Охоронець. «То ти весь час був поряд? – запитує душа й обурюється. – Чому ж ти мене не врятував?» «Я врятував. – Відповідає Ангел-Охоронець. – Врятував би і там, на землі, якщо б ти відразу попросив порятунку в Бога. Ти ж спочатку просиш будь-чиєї поради, а потім вирішуєш усе сам. Он бачиш, – Ангел показав рукою на край лісочка. – Там, серед дерев, причаїлася косуля. Вона би перетнула дорогу твоїм кривдникам.
Але не переживай надто. Якби ти послухав того, іншого, то зараз тебе за руку тримав би не я, а він. І провадив би не догори, а вниз, на муки. Я ж тебе проваджу до Господа.»

27.12.2003р.




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-10 20:48:15
Переглядів сторінки твору 3393
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.221 / 5.5  (4.884 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.193 / 5.5  (4.868 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-10 23:33:53 ]
Точно не перекажу одну подібну притчу, але приблизно так - Один праведник, який довго і щиро молився, завжди вчиняв по справедливості, прирівнював себе до Бога, а одного разу навіть випросив в Бога можливість перебувати замість нього в невеликій капличці, а Бог тим часом зайняв його місце, але перед тим суворо наказавши:"Щоб не сталося - мовчи". Отож довший час праведник мовчки вислуховував усі прохання, благання, молитви. Але одного разу прийшов багач і загубив гаманець з грошима, після нього в капличку зайшов бідняк і, приклонивши коліно, зрадів щедрій знахідці та й щасливий побіг додому, а далі в капличку заходить моряк перед дальнім плаванням. Тим часом багач помітив пропажу і повернувся в капличку. Побачив моряка і почав вимагати повернути гроші. Праведник мовчав. Але, як тільки з'явився служитель закону, щоб забрати хлопця у в'язницю, він не витерпів і, порушивши обіцянку дану Богу, розповів усю правду про загублений гаманець. Моряка було відпущено, в бідняка забрано гроші і повернено багачу...
Праведник вигукнув:"Боже, пробач, але я не міг мовчати бачачи несправедливість"... На це Бог відповів:"Саме тому ти не є і не будеш Богом. Дивися, що ти накоїв. Моряк, якого відпустили, вчасно добрався на корабель, що уже відпливав, але корабель незабаром потоне і моряк загине. Бідняк і його родина і далі бідуватимуть. Багач же ж на радощах зайде у шинок і з друзями проп'є усі гроші.."

... Бог далекоглядний і то нам тільки так здається, що мовчки спостерігає за нами. Усе передбачено і продумано наперед, треба тільки вірити і в кожнім кроці бачити в першу чергу Божу участь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:03:18 ]
:) Дуже гарна і змістовна ця притча. Дійсно, Він може охопити все цілісно, а ми тільки локально... Божі закони невидимо для нас працюють і тримають світи, ведуть до ліпшого... Якщо Він щось забирає, то тим захищає нас або випробовує перед тим, щоб дати більше...
...Добрий висновок із притчі: справді, при повній довірі Богу вибираємося із наскладованих проблем і входимо у дію цілісної Божої Любові... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-06-11 02:36:36 ]
Цікаво і вражаюче написано.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:05:53 ]
Дякую, Шоне, поважаю Вашу думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 18:27:28 ]
Дуже повчально. Дає на роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 20:02:14 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-11 20:12:44 ]
іноді ті шляхи такі вже не сповідимі.
Але на все воля Божа.Гарна притча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 09:58:33 ]
Незвідані шляхи Господні, все ж повністю Йому довіряємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 11:09:19 ]
Гарна притча! Додає оптимізму! Краще, щоб Ангел-Хоронитель просто торкався душі, а не тримав за руку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 16:25:51 ]
Не така вже й оптимістична, на жаль... Краще б він послухав Ангела-Охоронця відразу. А за руку, чи дотик -- несуттєво; за руку -- символ водіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 12:04:37 ]
Гарна притча, але я так зрозуміла, що після редагування перша частина твору двічі повторюється? Чи це так і має бути? Дивилася першу версію - вона більш логічна і зрозуміла без цього повтору.. думаю, це механічна вставка? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 14:43:29 ]
Дякую, Любо, за зауваження, звичайно, вставка механічна. При незначній правці мені зник текст повністю, і я перекопіювала його знову, не помітивши накладки... Тоді і появився напис "Текст твору редагувався"...