ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2022.12.02 14:30
Розвіявсь туман.
Проясняється світ.
Старенька – одна біля тину.
Всміхається сонце ласкаво з-за віт,
і гріє худу її спину.

Розкрилився віттям кошлатий дубок,
тріпоче листва, як ганчір’я.

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Віктор Михайлович Насипаний
2022.12.02 12:37
Підбіга до бабці чемно
Внук малий Андрійко.
Каже тихо: - Я, напевно,
Проковтнув копійку.

Бабця бідна аж присіла.
Що тут мудрувати?
Треба якось швидко, вміло

Тетяна Левицька
2022.12.02 10:46
Повертайсь, чоловіче, у час лихоліть!
Це так само, як кинути згоряну матір,
що сама у біді відчайдушно стоїть
на руїнах розбитої ворогом хати.

На поталу не кидай, щоб там не було,
є до кого голівку свою прихилити.
Хоч зневірився в людях, утратив ж

Іван Потьомкін
2022.12.02 10:06
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мере

Ярослав Чорногуз
2022.12.02 07:22
Дитсадок був — Івасик Телесик --
Цегли битої купа між паль.
Чий то скімлить загублений песик,
А в очах квітне квітка — Печаль?

Що за крила в траві розпростерті? -
Бачиш оком розгубленим ти.
Нашим діткам - “солодкі цукерки”

Микола Соболь
2022.12.02 04:52
Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.
Час не статися нашій розмові.
Не вертайся до мене у снах.
Нехай грудень штовхає у груди,
щоб не стрілися ми на землі.
Оминеться. І все у нас буде.
Хай малює морозом на склі

Віктор Кучерук
2022.12.02 00:34
Нечувано люта навала
Показує сутність свою, –
В онуки дитинство украла
І старість розтяла мою.
Нелегко звикати до втрати
Того, що учора було, –
Як світла немає в кімнаті,
Відразу зникає й тепло.

Євген Федчук
2022.12.01 17:49
Ти питаєш мене, брате, як то воно сталось,
Що Хмель мусив замиритись, коли вже, здавалось,
Страшний голод панів-ляхів в Жванці доконає?
Хтось орду за те татарську кляне-проклинає.
Та, скажу тобі, Хмельницький винен сам у тому.
Розкажу, як було діло –

Самослав Желіба
2022.12.01 16:41
Схопився за меча і вигукнув: «Смієшся?»,
Та усміх на лиці, у відповідь смішки,
Що тануть, як туман, із тілом за вітьми,
І самотина знов на болотах безмежних.

Хотіла залякать і кинути птахам,
Коли таки помре від спраги чи отрути,

Козак Дума
2022.12.01 09:30
Я у всесвіту десь на краю…
На задвірках мінливої долі
споглядаю планиду свою
і душа шаленіє… від болю,
од безсилля і чорної мли.
Поміж вічної ночі і криги
як, не ставши похмурим і злим,
написати життя всього книгу?.

Тетяна Левицька
2022.12.01 07:28
Темно, холодно, лячно у хаті.
Дотліває свіча край стола.
— Доки буде війна ця тривати? —
матір донька питає мала.

— Як світило підніметься вище,
вмиє личка ясних білозір,*
зацвітуть перламутрові вишні,

Микола Соболь
2022.12.01 05:45
Чим завинив перед тобою,
великий Боже, наш нарід?
Голодомором чи війною
не захід як іде, то схід...
Дніпрові кручі, мов Голгофа,
а мова, ніби плоть Христа...
Спивають діти кров потроху,
щоби народ цей перестав,

Віктор Кучерук
2022.12.01 04:26
Живу знедавна без надії
На краще завтрашнє моє, -
Ніхто мене не пожаліє,
Хоч буде знати, що я є.
Життя наблизилось до краю
І спорожнів одразу дім, -
Душі чутливої немає
Тепер в оточенні моїм.

Домінік Арфіст
2022.12.01 01:11
іде ідеальний сніг
ідол дитячих снів
білий пухнастий кіт
біло замуркотів
сивий столітній дід
бороду топить в лід
інистий велет снить
музикою весни
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Самослав Желіба
2022.05.01

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Притча про вибір
Образ твору
Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить: коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А в нього ж і сокири зі собою нема, і до села не встигне доїхати. «Господи, хто ж мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу йому Ангел-Охоронець послав думку у відповідь: «Проси Бога. Він допоможе там, де вже ніхто не зарадить. Тож і порятує». Відразу ж подав голос і Темний ангел: «Я теж можу радити. Скинь вовкам хлопця, а сам утікай до села. Його їм буде достатньо, тебе і не здоганятимуть».
Звик наш порядний український селянин покладатися лише на свої руки. Тож нагнав добряче коней, віддав хлопцеві батога, щоб той поганяв, а сам скотився зі саней у сніг. Вовки наблизились, призупинилися, а далі кинулися на людину.
Піднімається Душа чоловіка до неба, аж бачить: за руку її тримає Ангел-Охоронець. «То ти весь час був поряд? – запитує Душа й обурюється. – Чому ж ти мене не врятував?» «Я врятував, – відповідає Ангел-Охоронець. – Врятував би і там, на землі, якщо б ти відразу попросив порятунку в Бога. Ти ж спочатку просиш будь-чиєї поради, а потім вирішуєш за своєю волею. Ось бачиш, – Ангел показав рукою на край лісочка. – Там, між дерев, причаїлася косуля. Вона перетнула би дорогу твоїм кривдникам.
Але не переживай надто. Якби ти послухав того, іншого, то зараз тебе за руку тримав би не я, а він. І провадив би не вгору, а вниз, на муки. Я ж тебе проваджу до Господа».
27. 12. 2003р.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-10 20:48:15
Переглядів сторінки твору 6284
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.238 / 5.5  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.209 / 5.5  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-10 23:33:53 ]
Точно не перекажу одну подібну притчу, але приблизно так - Один праведник, який довго і щиро молився, завжди вчиняв по справедливості, прирівнював себе до Бога, а одного разу навіть випросив в Бога можливість перебувати замість нього в невеликій капличці, а Бог тим часом зайняв його місце, але перед тим суворо наказавши:"Щоб не сталося - мовчи". Отож довший час праведник мовчки вислуховував усі прохання, благання, молитви. Але одного разу прийшов багач і загубив гаманець з грошима, після нього в капличку зайшов бідняк і, приклонивши коліно, зрадів щедрій знахідці та й щасливий побіг додому, а далі в капличку заходить моряк перед дальнім плаванням. Тим часом багач помітив пропажу і повернувся в капличку. Побачив моряка і почав вимагати повернути гроші. Праведник мовчав. Але, як тільки з'явився служитель закону, щоб забрати хлопця у в'язницю, він не витерпів і, порушивши обіцянку дану Богу, розповів усю правду про загублений гаманець. Моряка було відпущено, в бідняка забрано гроші і повернено багачу...
Праведник вигукнув:"Боже, пробач, але я не міг мовчати бачачи несправедливість"... На це Бог відповів:"Саме тому ти не є і не будеш Богом. Дивися, що ти накоїв. Моряк, якого відпустили, вчасно добрався на корабель, що уже відпливав, але корабель незабаром потоне і моряк загине. Бідняк і його родина і далі бідуватимуть. Багач же ж на радощах зайде у шинок і з друзями проп'є усі гроші.."

... Бог далекоглядний і то нам тільки так здається, що мовчки спостерігає за нами. Усе передбачено і продумано наперед, треба тільки вірити і в кожнім кроці бачити в першу чергу Божу участь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:03:18 ]
:) Дуже гарна і змістовна ця притча. Дійсно, Він може охопити все цілісно, а ми тільки локально... Божі закони невидимо для нас працюють і тримають світи, ведуть до ліпшого... Якщо Він щось забирає, то тим захищає нас або випробовує перед тим, щоб дати більше...
...Добрий висновок із притчі: справді, при повній довірі Богу вибираємося із наскладованих проблем і входимо у дію цілісної Божої Любові... :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-06-11 02:36:36 ]
Цікаво і вражаюче написано.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:05:53 ]
Дякую, Шоне, поважаю Вашу думку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 18:27:28 ]
Дуже повчально. Дає на роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 20:02:14 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-11 20:12:44 ]
іноді ті шляхи такі вже не сповідимі.
Але на все воля Божа.Гарна притча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 09:58:33 ]
Незвідані шляхи Господні, все ж повністю Йому довіряємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 11:09:19 ]
Гарна притча! Додає оптимізму! Краще, щоб Ангел-Хоронитель просто торкався душі, а не тримав за руку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 16:25:51 ]
Не така вже й оптимістична, на жаль... Краще б він послухав Ангела-Охоронця відразу. А за руку, чи дотик -- несуттєво; за руку -- символ водіння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 12:04:37 ]
Гарна притча, але я так зрозуміла, що після редагування перша частина твору двічі повторюється? Чи це так і має бути? Дивилася першу версію - вона більш логічна і зрозуміла без цього повтору.. думаю, це механічна вставка? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 14:43:29 ]
Дякую, Любо, за зауваження, звичайно, вставка механічна. При незначній правці мені зник текст повністю, і я перекопіювала його знову, не помітивши накладки... Тоді і появився напис "Текст твору редагувався"...