ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Іуди
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Сповідь-молитва
Образ твору Я ходив із іншими жінками,
Не була стосунків то краса.
Ти одна стоїш понад віками,
Як Богиня світла в небесах.

Ти – моя Лаура, Беатріче,
Сонцесяйво в холод і зиму,
Лиш тебе прощатися покличу
Я на одрі смертному свому.

Ти одна затьмарила собою
Міріади зір в ясній красі -
Ніби розчинилися усі –
В мареві планети голубої.

Голос твій – солодкий спів сирени*,
І цілюща сила у очах,
Джерело моє ти Гіппокрени**
І політ Пегаса в небесах.

І печаль, і радощі, й натхнення,
І проміння сонця поміж хмар,
Задуми велично-дерзновенні,
Серця мого пристрасного жар.

Бути в щасті піснею твоєю –
О якби судив мені так Бог! –
Дай мені летіть понад Землею,
Сяєва торкатися твого!
*Сирена – міфічна птаха у Греції, яка зачаровувала своїм співом.
**Джерело Гіппокрени – у грецькій міфології - джерело натхнення для поетів.

24.06.-30.06.7522 р. (Від Трипілля) (2014)
Київ, Конча Озерна (півострів Печалі, дача).




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-07-01 00:41:05
Переглядів сторінки твору 4776
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.618 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.618 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 07:06:50 ]
натхненно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 08:47:18 ]
У любові до жінки -- теж частина Божого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:40:56 ]
Справді, Таню, дякую, було!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 13:45:35 ]
Так, Анно, тут, дійсно, частина Божого в любові до жінки. А буває і навпаки! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 15:20:48 ]
І натхненно, і сонцесяйно, і пристрасно...
Глибоке почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 19:22:34 ]
Дуже дякую, дорогий друже Іване, за розуміння і підтримку!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 20:14:41 ]
Велична ода коханню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-01 23:56:14 ]
Щиро дякую, Нінеле! Радий Вас бачити знову на своїй сторінці!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 09:28:39 ]
Ти одна стоїш понад віками,як Богиня світла в небесах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 11:55:38 ]
Так Інночко, це, певно, головні слова цього вірша. Дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 13:15:24 ]
Багато людей не вірять, що таке можливо (як в цьому вірші). Кохаєш когось - то будь їй вірним! Але я вірю! Бо справжня зрада - то духовна, а не фізична.
А це мій переспів, Ярославе, іншого Вашого твору http://maysterni.com/publication.php?id=102166 ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 16:41:36 ]
Лілю, дякую за гарний переспів, співпереживання. Що я тобі скажу? Може це здасться тобі, і не тільки тобі, диким і парадоксальним, але зрада, як і вірність - це поняття відносні. Один поет, мій друг, мені казав, що він закохувався не менш ніж 20-х жінок і кожній залишався вірним. Хтось скаже, що це він так каже, щоб виправдати свою блудливість. Але я знаю, що бувають мимовільно, навіть кажучи трохи цинічно - одноразові спалахи кохання і вони відображаються у віршах, як вірне кохання. В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2014-07-02 18:47:30 ]
Отож! Я теж би підписалась під кожним Вашим словом. Бо чудово розумію, як пишуться вірші, і що відчувають в цей час поети й поетеси!))
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 00:58:34 ]
Дякую, Лілю, ми розуміємо одне одного! І тобі натхнення і божествених осяянь у віршах!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 09:24:04 ]
Близькі мені відчуття й пориви ЛГ, власне, тут дотик до вічності, який хвилює кожного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 14:17:43 ]
Щиро вдячний, Богдане, Ви відчули!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-06 19:21:44 ]
"В реалі дуже часто, як поети, так і поетеси перелітають, як бджоли з квітки на квітку, від коханого до коханого і від від коханої жо коханої в пошуках отого єдиного і неповторного об"єкта, якого любиш і служиш йому пером усе життя. У моєму випадку і в цьому вірші мова йде про те, що мій ЛГ топив своє горе, страждання в інших жінках, намагаючись вибити "клин клином", але йому це не вдалося. Є одна - та, що нарокована долею бути його Музою, і як би він не намагався розпрощатися чи утекти від неї, це у нього не виходить. Це - невідворотне щось. Тому поняття вірності тут відносне, справді тут ближче духовна вірність, але в цьому вірші це швидше сила долі, нарокованість долі, коли тільки вона одна стає Музою на все життя."
Цікава думка, Ярославе! Прекрасний вірш! Взаємного тобі кохання і Музи, яка б вічно надихала на таку чарівну поезію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-06 20:35:06 ]
Дякую за розуміння і підтримку, дорога Таню! Життя - така річ цікава і непередбачувана. І в ньому бувають різні дивовижі, і навіть такі, коли одна Муза витісняє іншу, і заоишається такою на все подальше життя!)))