ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / KСПЛ-15

 Габріела (КСПЛ-15)

Я икрою ей булки намазывал,
Деньги прямо рекою текли.

Владимир Высоцкий

Як ікрою млинці їй намащував,
Відбувалось те наче у сні -
Кава стигла в горнятку гаряча і
Ніжно гладив я ніжки стрункі.

Опиралась тоді так легесенько,
Ну, а я скористатись не встиг.
Обійшлася мені, ох, недешево,
Але що ж, але що ж – менше з тим.

Не залишилось долара жодного
(Що ви - євро тоді не було!),
Ані крони, ні марки, ні злотого -
Лиш єдиний жетон на метро.

Назбираю за рік трохи песо я
І на байку - у Сан-Кристобаль:
"Габріело, до мене прити́снися,
Ми – в Бразилію, на карнавал!"


16.10.2014

* Епіграф: Владимир Высоцкий "Городской романс" (http://www.wysotsky.com/1058.htm?272)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий Городской романс


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-16 10:38:04
Переглядів сторінки твору 2914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 10:48:14 ]
Краса коштує недешево - ЛГ у цьому переконався сповна... "Але що ж – менше з тим"!
"Не залишилось долара жодного" - от тут вже назріває проблема! Від чого припалюватимемо (на аватарці)? Прийдеться кинути палити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 12:11:21 ]
О, Іване, як мені приємно, що ти побачив мій вірш, навіть коли він ще не з'явися у колонці останніх надходжень. А я його і досі редагую, бо щось муляє - глянь, а вже твій відгук є. :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 13:41:13 ]
а без балу - ніяк? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 14:14:34 ]
Ні, звісно, просто ця версія мною була випадково опублікована, а були версії і перед нею, і після. Зараз я намагаюся скомпілювати усіх їх, вставляючи сюди найвиразніші, як на мою думку, шматочки.)
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 16:22:18 ]
Про жетон - класно! :)
оте "притиснешся" мені якесь не ліричне. Мо' "прихилишся" чи "притулишся", чи ще щось знайдете.
Або якщо утрирувати: "На мені, Габріело, повиснеш і -
у Бразилію, на карнавал!" (щоправда тоді повторюється прийом з "і", мо' замість "песо і" - "доларів") :) Варто ще помізкувати над ост.строфою - щоб зробити її блискучою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 16:34:55 ]
ОК, ще поміркую.)
Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-16 16:35:07 ]
Дотепно, з ноткою іронічного жалю, бо ж не встиг. Героя шкода, витратився, а вийшло що намарно...непорядок))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 17:04:59 ]
Чому ж марно? Адже планується нова поїздка і нова зустріч.)
Дяка, Марино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-16 18:10:47 ]
"Не залишилось долара жодного" - не дивно, якщо сигари розпалювати валютою. А те, що не скористалися - співчуваю, ікра не щодня у меню. Можливо, менше часу потрібно було приділяти ніжкам, а відразу "быка за рога"? Вибачаюся за долю цинізму, але ЛГ трохи жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:19:26 ]
Ну, чому ж, думаю, що ЛГ отримав чимале естетичне і навіть чуттєве задоволення, поспілкувавшись з венесуельською красунею, адже, здається, дівчата саме звідти останнім часом найчастіше стають переможницями світових конкурсів красунь.
А щодо моєї аватарки, то підпис під нею такий: "Куріння шкодить вашому здоров'ю та гаманцю", тобто розпалювання сигари 100-доларовою банкнотою символізує викидання грошей на вітер любителями палити тютюн.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:21:33 ]
А, і дякую за відгук, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 22:39:39 ]
Думаю що Іван Гентош не омине цей сюжет своєю увагою пародиста, тому що навіть у мене рука зачесалась. Хоч насправді ваш витвір і є пародією на апогей життя типового совкового бомонду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:13:47 ]
Справа у тому, що цей вірш спочатку і задумувався як пародія, але в якийсь момент його редагування я випадково натиснув не ту кнопку, і він опублікувався просто як вірш. Саме тому я й так здивувався, коли отримав на нього перший відгук - і саме від Івана.)) Вирішив поки що залишити, як є, хоча з легкістю можу його перетворити у пародію, додавши відповідну цитату в епіграф. )))
Дяка за відгук, Ігоре!