ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / KСПЛ-15

 Габріела (КСПЛ-15)

Я икрою ей булки намазывал,
Деньги прямо рекою текли.

Владимир Высоцкий

Як ікрою млинці їй намащував,
Відбувалось те наче у сні -
Кава стигла в горнятку гаряча і
Ніжно гладив я ніжки стрункі.

Опиралась тоді так легесенько,
Ну, а я скористатись не встиг.
Обійшлася мені, ох, недешево,
Але що ж, але що ж – менше з тим.

Не залишилось долара жодного
(Що ви - євро тоді не було!),
Ані крони, ні марки, ні злотого -
Лиш єдиний жетон на метро.

Назбираю за рік трохи песо я
І на байку - у Сан-Кристобаль:
"Габріело, до мене прити́снися,
Ми – в Бразилію, на карнавал!"


16.10.2014

* Епіграф: Владимир Высоцкий "Городской романс" (http://www.wysotsky.com/1058.htm?272)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий Городской романс


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-16 10:38:04
Переглядів сторінки твору 3427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 10:48:14 ]
Краса коштує недешево - ЛГ у цьому переконався сповна... "Але що ж – менше з тим"!
"Не залишилось долара жодного" - от тут вже назріває проблема! Від чого припалюватимемо (на аватарці)? Прийдеться кинути палити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 12:11:21 ]
О, Іване, як мені приємно, що ти побачив мій вірш, навіть коли він ще не з'явися у колонці останніх надходжень. А я його і досі редагую, бо щось муляє - глянь, а вже твій відгук є. :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 13:41:13 ]
а без балу - ніяк? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 14:14:34 ]
Ні, звісно, просто ця версія мною була випадково опублікована, а були версії і перед нею, і після. Зараз я намагаюся скомпілювати усіх їх, вставляючи сюди найвиразніші, як на мою думку, шматочки.)
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 16:22:18 ]
Про жетон - класно! :)
оте "притиснешся" мені якесь не ліричне. Мо' "прихилишся" чи "притулишся", чи ще щось знайдете.
Або якщо утрирувати: "На мені, Габріело, повиснеш і -
у Бразилію, на карнавал!" (щоправда тоді повторюється прийом з "і", мо' замість "песо і" - "доларів") :) Варто ще помізкувати над ост.строфою - щоб зробити її блискучою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 16:34:55 ]
ОК, ще поміркую.)
Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-16 16:35:07 ]
Дотепно, з ноткою іронічного жалю, бо ж не встиг. Героя шкода, витратився, а вийшло що намарно...непорядок))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-16 17:04:59 ]
Чому ж марно? Адже планується нова поїздка і нова зустріч.)
Дяка, Марино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-16 18:10:47 ]
"Не залишилось долара жодного" - не дивно, якщо сигари розпалювати валютою. А те, що не скористалися - співчуваю, ікра не щодня у меню. Можливо, менше часу потрібно було приділяти ніжкам, а відразу "быка за рога"? Вибачаюся за долю цинізму, але ЛГ трохи жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:19:26 ]
Ну, чому ж, думаю, що ЛГ отримав чимале естетичне і навіть чуттєве задоволення, поспілкувавшись з венесуельською красунею, адже, здається, дівчата саме звідти останнім часом найчастіше стають переможницями світових конкурсів красунь.
А щодо моєї аватарки, то підпис під нею такий: "Куріння шкодить вашому здоров'ю та гаманцю", тобто розпалювання сигари 100-доларовою банкнотою символізує викидання грошей на вітер любителями палити тютюн.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:21:33 ]
А, і дякую за відгук, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 22:39:39 ]
Думаю що Іван Гентош не омине цей сюжет своєю увагою пародиста, тому що навіть у мене рука зачесалась. Хоч насправді ваш витвір і є пародією на апогей життя типового совкового бомонду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-17 08:13:47 ]
Справа у тому, що цей вірш спочатку і задумувався як пародія, але в якийсь момент його редагування я випадково натиснув не ту кнопку, і він опублікувався просто як вірш. Саме тому я й так здивувався, коли отримав на нього перший відгук - і саме від Івана.)) Вирішив поки що залишити, як є, хоча з легкістю можу його перетворити у пародію, додавши відповідну цитату в епіграф. )))
Дяка за відгук, Ігоре!