Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
2026.02.13
20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
2026.02.13
18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
2026.02.13
16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
2026.02.13
14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
2026.02.13
10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року.
Місце проведення — Головний офіс
Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я
2026.02.13
10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
2026.02.13
07:49
Із Леоніда Сергєєва
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
2026.02.13
06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LIII, фасована
1.
в канцелярії небесній
не для псів
а темних мас
фасували чинно й чесно
янголята
ляк і фас
пакували в громовиці
по покарі
грішним всім
у штанах
чи у спідниці
чи з губами
в молоці
пакували і співали
слава
Нашому Творцю
за хвалу похвал чекали
та доносилось
працюй
2.
покотився громовиці
гнів
парасолі полетіли
снів
відірвалися від тіла
ледь
мов душа
що надурила
смерть
та душа
що надурила
смерть
наче груша
недоспіла
геть
наслуховує
як нишкне
дощ
і не дивиться
на землю
сторч
надурила
та згоріла
ай
за душею
за тією
край
край дороги
непологий
рів
що стулився
від вини
між брів
3.
добре би ще знати
що є в нас
для нас
йти з вітрами спати
і будити
час
небо виміряти
крилами млина
по очах впізнати
де є мілина
і на громовицю
вішати проклін
бути очевидцем
підняття з колін
плавати у миті
не тонути в ній
тіло оживити
в хлібі і вині
добре би ще жити
і не знати бід
бути недопитим
з огляду на лід
з огляду на промінь
мати довгу тінь
спогади вагомі
наміри святі
4.
не виходило
не перший раз
пасувало би сказати
пас
з ним ніхто не знався
тільки пас
той навколо шиї
подих пас
запасався холодом
сюжет
на устах розквітнуло
уже
тіла маятник
спинив свій свінг
тут був Бог
тепер без Нього він
тут був час
подумати
про зміст
нерухомих уст
до пекла міст
викосила смерть
останній нерв
переспіла груша
він тепер
5.
не вмирають
з радості
нудьги
не шукають
вітру на сніги
на морозі не співає
птах
як на місці все
не їде дах
а як світ
що Боже борони
то немає міри
для вини
і здається вічною
зима
бо бракує тих
кого нема
6.
громовице
блідолиця ти
а чи довго маєш
тицяти
тицяти у груди
холодом
на устах лягати
золотом
7.
перше слово
що мозолить
град
а наступне
в серце коле
кат
про останнє
про блюче
не питай
після нього
або в пекло
у пекуче
або в рай
після нього
всі дороги
жмут
слух втрачає
в кожній хаті
кут
як синів беруть
привозять
ніч
голос рвуть
і обіймають
в сні
дочекалося б на тата
дитинча
я би про останнє
кляте
промовчав
9 Вересня, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LIII, фасована
1.в канцелярії небесній
не для псів
а темних мас
фасували чинно й чесно
янголята
ляк і фас
пакували в громовиці
по покарі
грішним всім
у штанах
чи у спідниці
чи з губами
в молоці
пакували і співали
слава
Нашому Творцю
за хвалу похвал чекали
та доносилось
працюй
2.
покотився громовиці
гнів
парасолі полетіли
снів
відірвалися від тіла
ледь
мов душа
що надурила
смерть
та душа
що надурила
смерть
наче груша
недоспіла
геть
наслуховує
як нишкне
дощ
і не дивиться
на землю
сторч
надурила
та згоріла
ай
за душею
за тією
край
край дороги
непологий
рів
що стулився
від вини
між брів
3.
добре би ще знати
що є в нас
для нас
йти з вітрами спати
і будити
час
небо виміряти
крилами млина
по очах впізнати
де є мілина
і на громовицю
вішати проклін
бути очевидцем
підняття з колін
плавати у миті
не тонути в ній
тіло оживити
в хлібі і вині
добре би ще жити
і не знати бід
бути недопитим
з огляду на лід
з огляду на промінь
мати довгу тінь
спогади вагомі
наміри святі
4.
не виходило
не перший раз
пасувало би сказати
пас
з ним ніхто не знався
тільки пас
той навколо шиї
подих пас
запасався холодом
сюжет
на устах розквітнуло
уже
тіла маятник
спинив свій свінг
тут був Бог
тепер без Нього він
тут був час
подумати
про зміст
нерухомих уст
до пекла міст
викосила смерть
останній нерв
переспіла груша
він тепер
5.
не вмирають
з радості
нудьги
не шукають
вітру на сніги
на морозі не співає
птах
як на місці все
не їде дах
а як світ
що Боже борони
то немає міри
для вини
і здається вічною
зима
бо бракує тих
кого нема
6.
громовице
блідолиця ти
а чи довго маєш
тицяти
тицяти у груди
холодом
на устах лягати
золотом
7.
перше слово
що мозолить
град
а наступне
в серце коле
кат
про останнє
про блюче
не питай
після нього
або в пекло
у пекуче
або в рай
після нього
всі дороги
жмут
слух втрачає
в кожній хаті
кут
як синів беруть
привозять
ніч
голос рвуть
і обіймають
в сні
дочекалося б на тата
дитинча
я би про останнє
кляте
промовчав
9 Вересня, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
