ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.23
18:56
Чому сльоза стікає із очей?
Тому, що гірко-солоно у світі.
Одним печаль всю душу пропече,
А іншим взимку тепло, ніби в літі.
А ти живеш по-правді у житті,
Об щось спіткнешся, шкандибаєш далі.
А інші нічогенько, не святі -
Тому, що гірко-солоно у світі.
Одним печаль всю душу пропече,
А іншим взимку тепло, ніби в літі.
А ти живеш по-правді у житті,
Об щось спіткнешся, шкандибаєш далі.
А інші нічогенько, не святі -
2020.01.23
18:36
Дозбирую роси
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..
2020.01.23
18:31
Прошу пояснити,
чому всупереч задекларованим правилам публікації на сторінках ПМ без будь-яких пояснень, але очевидно з «благородною» метою причесати всіх під один гребінець в угоду відомо кому, мені за окремі твори майже одночасно виставляються оцінки з
2020.01.23
15:48
Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.
Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.
Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,
2020.01.23
14:53
Засинаю нічною порою
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.
Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.
Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,
2020.01.23
14:01
Усе почалося зі слова – і скінчиться в слові.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!
~ 2005 р.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!
~ 2005 р.
2020.01.23
13:30
Яким він буде твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.
Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.
Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
2020.01.23
13:24
Вован і Вова почекали,
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.
***
Кому земля дає свої плоди?
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.
***
Кому земля дає свої плоди?
2020.01.23
13:23
Засыпав нас у жернова -
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.
2020.01.23
07:42
У чорному сімені літер,
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії
2020.01.22
21:52
Які веселі очі у вікОн,
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м
2020.01.22
21:04
Блукаючи у нутрощах планет,
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.
2020.01.22
19:25
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.
Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.
Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине
2020.01.22
18:26
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!
Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!
Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,
2020.01.22
18:16
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу.
Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во
2020.01.22
16:36
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...
Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...
Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.01.20
2020.01.14
2020.01.12
2020.01.08
2020.01.05
2020.01.01
2019.12.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LVII, докрапкова
1.
тримається море
за землю прибоєм
впираються гори
у небо собою
вода за водою
розносяться ріки
землею святою
вкриваються віки
впиваються нерви
де біль щойно вижив
сідає на стерво
те чорне і хиже
моя неслухняна
розрадо в розлуці
ти стала дурманом
співцем революцій
2.
голодному кусень
каліці опора
вона мене дусить
мов грудочку корінь
докором відспівом
повісткою цинком
проривом пориву
прикметами жінки
у сонце пірнає
до ночі не видно
де тінь засинає
що зріє єхидно
на пальцях рахунок
загнув три і досить
вдих видих і руна
небес у волоссі
3.
кому б не давала
ті ситі та кволі
ті горя не знали
ні правди ні волі
кого б не любила
ті вибились в люди
як шиби у вікнах
чи кулі у груди
чого не зазнала
те стало виною
в законах конало
кропило війною
4.
при втрачених милях
у страченім часі
я прагнення штилю
приборкання лясів
годуй мене вітром
долонями ватри
думки омакітрюй
хвилинами мантри
йде сонце по нитці
вольфрамовій – губить
думки ясновидців
мов цноту до шлюбу
богине натхнення
проріднице роду
чим повні кишені
твої мілководі
5.
привіт немовчання
вітай мене глумом
я тиші вагання
у пригорщах суму
я сон з гіркотою
проснутися бідним
візьми висотою
мене у щось рідне
візьми глибиною
як очі з ікони
чи небо виною
за кров териконну
бери не дивися
дешевше не буде
я вже відмолився
і чистий до суду
6.
як бідним багаттям
приручена темінь
так роду розп’яттям
приборканий лемент
хвилина на спокій
бо друга на збори
дух втішного кроку
у скриньці Пандори
а вітру – на шепіт
і танець пилюки
в безокому небі
хлюпоче розлука
мене Бог малює
стирає до крапки
віршем заночую
до першої згадки
31 Жовтня, 2014
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LVII, докрапкова
1.тримається море
за землю прибоєм
впираються гори
у небо собою
вода за водою
розносяться ріки
землею святою
вкриваються віки
впиваються нерви
де біль щойно вижив
сідає на стерво
те чорне і хиже
моя неслухняна
розрадо в розлуці
ти стала дурманом
співцем революцій
2.
голодному кусень
каліці опора
вона мене дусить
мов грудочку корінь
докором відспівом
повісткою цинком
проривом пориву
прикметами жінки
у сонце пірнає
до ночі не видно
де тінь засинає
що зріє єхидно
на пальцях рахунок
загнув три і досить
вдих видих і руна
небес у волоссі
3.
кому б не давала
ті ситі та кволі
ті горя не знали
ні правди ні волі
кого б не любила
ті вибились в люди
як шиби у вікнах
чи кулі у груди
чого не зазнала
те стало виною
в законах конало
кропило війною
4.
при втрачених милях
у страченім часі
я прагнення штилю
приборкання лясів
годуй мене вітром
долонями ватри
думки омакітрюй
хвилинами мантри
йде сонце по нитці
вольфрамовій – губить
думки ясновидців
мов цноту до шлюбу
богине натхнення
проріднице роду
чим повні кишені
твої мілководі
5.
привіт немовчання
вітай мене глумом
я тиші вагання
у пригорщах суму
я сон з гіркотою
проснутися бідним
візьми висотою
мене у щось рідне
візьми глибиною
як очі з ікони
чи небо виною
за кров териконну
бери не дивися
дешевше не буде
я вже відмолився
і чистий до суду
6.
як бідним багаттям
приручена темінь
так роду розп’яттям
приборканий лемент
хвилина на спокій
бо друга на збори
дух втішного кроку
у скриньці Пандори
а вітру – на шепіт
і танець пилюки
в безокому небі
хлюпоче розлука
мене Бог малює
стирає до крапки
віршем заночую
до першої згадки
31 Жовтня, 2014
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1003 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1003 seconds