ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Позичте крейди
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 12:00:22
Переглядів сторінки твору 9899
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:42:07 ]
міцно, за серце бере, глибинні пласти філософських підтекстів, майстерно, щиро, про наболіле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 18:49:13 ]
Нє, ну шо за чоловік ))
Яке щастя, що в мене з почуттям гумору все в порядку ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 19:53:28 ]
додам, що сподобалось про сшивання дірок докупи.
маючи упереджене ставлення до рим на "ння-нні, ття-тті", очікував на "осінні-спасінні-волосінні-голосінні" тощо, а зустрів "сіньми". чудово. не гірші і всі інші. можливо, вампірка з хвірткою не дуже, та все одно цілісне сприйняття вірша справило глибоко позитивне враження попри гнітючі моменти тематичного порядку. щоправда, арівідерчі сприяло зняттю деякої емоціональної напруги. мені завжди подобалась пісня зі словами "арівідерчі, (х)аста маньяна" і т.д.
співучі слова, ліричне прощання. доля виконавців - то інша оповідка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 20:53:12 ]
Вампірка із хвірткою стрілися несподівано - після купи правок. Позітхала я над ними тяженько, а тоді махнула рукою - і лишила. Спишу на боротьбу з моїм задавненим перфекціонізмом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 16:59:52 ]
а ще хотілось би написати, що:
- знайома мені така ситуація, коли після погляду на зроблене-створене, думаєш собі - а нащо ото було ночей не досипати, з родиною за місце біля компутера сваритись, маніяком виглядаючи? воно що, було настільки важливим?
- і зробити, напевне, те ж саме - коло крейдою намалювати, і хай тільки сунеться та осінь і все супутнє. бо невже мені нема чим займатися, аніж ото віршувати та віршувати - і все про осінь, а як не про осінь, то про війну, а як не про війну, то про розлуку, а як не про розлуку, то про зустріч, як не про одну картину, то про другу?
та таки нема. бо маю час, і його більш, ніж досить. то й пишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:18:03 ]
Якщо віршування відіграє роль такого собі балансира, то домашні мають безмірно тішитися, що поет вибрав саме таку "жердину" і розмахує нею десь на просторах інтернету, а не в рідній хаті, бо інакше ґулі з їхніх лобів не сходили б :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 17:06:02 ]
та не все так, як написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:21:39 ]
Звичайно. Хоча й віртуальна - але ж реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 18:22:14 ]
Вав!!! Схотілось піти й собі на хвіртку чисночини завісити, а до того ще сала шмат, щоб вдавилася)) Тепер відверто - поліобразність, своєрідна стильова зарисовка під хеловін, мислю. Круто!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 19:20:03 ]
Ну, якщо вже сало, то ще й чарчину ))
Може, якраз замість нудьги внадиться який добрий чоловік ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 19:23:20 ]
Ох, добре, що тільки сім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:02:37 ]
Що то значить жінка - саму суть вловила ))
Та да. Туди сім, сюди сім - і поки дотумкаєш, що тобі життя цим усім намагалося вдовбати, глядь - а особистий ліміт "сімок" уже й кінця добігає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 20:23:02 ]
Аріведерчі таки додає південних спецій до непростої страви, Гренуілье

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:05:10 ]
Спочатку в голові появилося саме оте "аріведерчі" - непонятно чого, звідки і нащо. А кругом нього потім намоталася решта ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:21:29 ]
для експресії

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:22:07 ]
"аріведерчі". італійською читається, як пишеться. водночас, подвоєна "р". то виходить, що "арріведерчі". чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:33:56 ]
а як ви собі гадаєте, "штрасе" чи "штрассе"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:49:10 ]
я кажу "штрассе". зазвичай спрощують (спотворюють) якісь росіяни.

у попередньому коментарі я хотів визнати, що я міг помилятись (суто технічно), коли писав "і" в укр. версії чого чудового слова прощання з перспективою зустрічі, а виникло питання. природно, у вигляді саме питання. не зауваження. вчитись ніколи не пізно. англійська версія мені знайома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 21:50:06 ]
Наскільки я знаю, у словах іншомовного походження подвоєння приголосних зберігається: у власних назвах; при збігу однакових приголосних префікса і кореня (якщо паралельно вживається форма без префікса) та ще в парі десятків слів-винятків, які зафіксовані у словнику. У решті випадків пишемо одну літеру - за "правилом ледаря" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-09 21:52:02 ]
а ви чудово орієнтуєтеся на місцевості)