ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
* * *
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СЬОГОДЕННЯ

 Життя триває
Роздаємо останні борги
за збереження рідного краю.
Випікають горшки не боги
у горнилі, що сонцем палає.

Сила віри снаги додає
і натхнення козацькому духу.
В гущі маси ще Броуни є.
Є порядок народного Руху.

У космічній енергії мас
поле розуму всіх об’єднає.
У блакиті ще сонце сіяє.
Хай пронизує простори час,
де не знає ніхто, краще нас,
що життя на планеті триває.

                              14.11.2014






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-16 21:48:45
Переглядів сторінки твору 4070
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2025.06.07 12:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-16 22:06:16 ]
казали мені досвідчені люди, що, боронь Боже, тобі, Опанасе, сонетами без внутрішньої боротьби і вагань віршувати. бо повинна бути:
- теза;
- антитеза;
- синтез.
а я встиг лише один без цього усього драматургійного набору створити. то і не став його називати сонетом. розмістив собі - та й все. почитали-покоментували - та й по ньому.
а загалом - цікаво (Броуни - особливо).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 17:25:38 ]
Погоджуюсь і знімаю рубрику сонет. І що від цього змінилось у відкритому космосі?
Поезія ніколи не вкладеться у форми білянаукових теорій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 17:32:53 ]
просто ми дезінформуємо читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 23:29:14 ]
Можна ще додати до цієї схеми, що у французькому типу сонеті перший і другий катрен (чотиривірш) мають однакові рими. Але багато класиків порушували цю схему, а Ронсар нерідко і п"ятистопного ямбу не дотримувався, хоч це - канон. Але я завжди був за те, що насамперед у вірші будь-якому домінує думка, образ неповторний. А тут смисл сильний, життєутверджуючий. "Сіяє" русизм я б замінив на "сяє" і підігнав би під ритм. А все інше - оптимістичне і підіймає наш дух, а нині це - головне, як на мене, Ігорю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 17:34:17 ]
Все правильно, Ярославе. Маяковський взагалі ламав будь-які канони. А ми тільки скромно шукаємо місце думам і переживанням своїх ЛГ у тих нішах, що пропонують ПМ у вигляді рубрик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 10:44:07 ]
Цілком погоджуюся із Ярославом - дух є і він пронизує! Дав би лише Бог, щоб "поле розуму" таки об"єднало усіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 17:39:28 ]
По великому рахунку "поле розуму" і є та іпостась, в якій проявляє себе Бог у матеріальному світі. Так що - Він з нами і це справді важливо донести до читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 11:37:02 ]
Життя триває, щоби не сталось, а статися може усе. Утім світ невмирущий, хай би що. У ваших віршах досить оптимізму, як однієї із складових патріотичної душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 17:41:07 ]
Є багато теорій, які говорять, - будь що, а думати потрібно позитивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:15:39 ]
Ось, а Чорногуз писав що "сіяє" то русизм! Хоч і арабізм, аби правдиво й щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 17:51:41 ]
На сіяє словник Word реагує цілком спокійно. Сяє - скоріше скорочений варіант. Важливо, що у суржику цього слова ніколи ніхто не почує, так само як деякі загальновідомі вислови англійською, німецькою чи латиною.Чому б не вважати це особливою формою метафор?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 21:00:46 ]
"роздаємо́" (читається як пеон), але "роздає́м" (читається як анапест).
і технічно досконале римування. у принципі, дієслівні та іменникові рими, як правило, бездоганні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:08:24 ]
Опанасе, це ж не гекзаметр, щоб не чути, що тут читається роздає́мо і далі – анапестом до самого кінця в одному ритмі. А от роздає́м – це стовідсотковий русизм. Спробуйте знайти хоч одне дієслово у цій формі в українському словнику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 18:13:10 ]
я навів нормативні форми саме зі словника :]
та Господь з ним, отим усім, що одним подобається, а другі носами крутять. поезія повинна служити єднанню, а не суперечкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:01:24 ]
Хай пронизує простори час,
ДЕ не знає ніхто, краще нас,
що життя на планеті триває. !!!

ДЕ - тут стосується Часу чи Простору?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:11:56 ]
Запитання на засипку. Але відповідь проста. Хіба може існувати колективний ЛГ поза простором і часом? :)