ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Стежками Старого Завіту (цикл)

 Священик Езра. Покаянна молитва

І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.
А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.


Книга Езри 9:4-5

Мій Господи, перед Твоїм лицем
У соромі стою… ховаю очі…
Знов грішимо: напоказ і тихцем.
Той самий блуд у серці червоточить.
Віддячили за милість Небесам…
Ти знаєш, Боже, беззаконня наші:
Відступництво, злодійство, глум, бедлам…
Переведи нас крізь криваві хащі!
…А вже ж було: прозріли, ожили,
Народом возродились із толоки.
І дім Твій із упадку підняли,
І пригадали заповідь пророків…
Тягнусь руками кволими увись –
Прошу, молю за плем’я це незряче:
Прости нам, Боже Праведний! Дивись,
Як грішний люд і кається, і плаче…

20.11.2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-26 07:36:03
Переглядів сторінки твору 4490
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 09:27:51 ]
Так і є! )
Але якщо є ті, які з покаянням моляться, то є і добре майбутнє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:48:58 ]
Може, відмолять...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 10:36:16 ]
Моцно, Люб! У вірі резонує минувшина і сучасність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:49:35 ]
Ти теж це помітив?..
Дякую, Іванку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-26 18:39:51 ]
і що робити з таким народом? природно, що не з усім, але Господь Бог карає всіх гуртом. та я не про кару. її все одно мало хто боїться.
і от що робити з таким народом? вже де тільки не писалося, яких лише статутів йому не понавигадували - а він (звісно, що не весь) наче не до нього. не чує. може, хоч через поезію догукаємось. хай дає Господь Бог сили Вам догукатись, а йому почути. і сприйняти серцями, а не вуха. їх 2. в одне влітає, а з другого полетіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:51:50 ]
І не кажіть, Опанасе...
Спробуємо, через поезію. А раптом?
Дякую, що переймаєтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 00:56:18 ]
Так і нам треба - каятися і плакати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:16:15 ]
Дякую за відгук, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 10:41:58 ]
Ой, не всі каються... Більше б таких віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-27 12:26:53 ]
Та куди вже там більше, всі одну й ту ж дурницю пишуть услід за недоброзичливцями роду людського... )

Ну який може бути в серці блуд? Блуд у помислах і невірі, блуд в розумі, блуд у темноті розсуду, в серці ж бо або любов, або пустка. Погляньте в свої серця... Відчуваєте свої серця? Оце і відповідь на такі вірші...

Це все рівень особистого розвитку, який нагло спиняють в западині начебто якоїсь "гріховності"... Що не заважає потім холодним "поетичним" серцям голосувати, прикладом, за олігарха порошенка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:22:14 ]
Як багато доброзичливих слів... Дякую, шановна РМ.
Не буду про рівень свого особистого розвитку... розвиваюсь як можу, стараюсь...
Щодо Вашої зауваги про серце, дозвольте з Вами не погодитись і нагадати біблійний вислів: Від надлишку серця говорять уста. Чим серце наповнене, те й у думках, на вустах...

І... вибачте, за такі вірші...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-27 15:26:03 ]
Любове, з прикрістю сказано мною що на "гріховності" і припиняється подальший розвиток більшості, бо скеровуються потуги особи на пусто-порожню боротьбу з фантомами, замість подальшого зростання...
Щодо Біблії, то на певному рівні розвитку особистість мала би розділяти те, що є повчанням лише для юдеїв від іншого...
А щодо серця все правильно, тільки забувається, що там або пусто, або густо. Але густо лише любов'ю - таким Творець сотворив серце. А коли ж пусто, то серце і болить. А звідси і сердечні хвороби, котрі таки на першому місці серед хворіб... (
Щодо серця все дуже легко перевіряється кожним бажаючим, але потрібно відділяти емоції, котрі стискають серце, котрі оточують серце, від сердечного чуття, від відчуття крізь серце - це і є відчуття присутності Творця. Варто з найвищою шаною ставитися і до місця присутності Творця в нас...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 18:29:28 ]
Розумію Ваші почуття... Та, мою скромну думку, на гріховності, слава Богу, ще нічого не припиняється, бо є ще шанс розкаяння. Що маємо на прикладі хоча б того ж юдеського народу: упродовж віків Він приймав його розкаяння, витягав його з усіляких бід, хоча той знову і знову не втримувався від гріховності.
Не думаю, що Бог інакше ставиться й до інших народів. Вірю, що й українським народом Бог опікується.
Та я не маю наміру щось комусь доводити. В цьому циклі суто біблійні історії і персонажі. Якщо хтось бачить ширші межі, відображення сучасності, то це, мабуть, особисте бачення кожного, а можливо, й підтвердження вічності і неосяжності Божого Слова.
Про сердечні хвороби - цілком з Вами погоджуюсь. Цікаві Ваші роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:16:50 ]
Дякую за розуміння, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-11-28 23:18:17 ]
о Лю...

каяття - то зміна свідомості...

свідома зміна...

Бог відкрив путі...

як завжди - напився з чистого джерела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 08:01:41 ]
Істинно...
Дякую, Лу.