ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Чорно-білі фантазії зим.
Образ твору Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Яку відспівали давно солов’ї –

Ще там, у фатально-солодкій замрії,
Де вічним здавався весняний політ.
І думку дарма Ваше серце леліє -
Йому довіряти, повірте, не слід.

.................................

Біліє фігура між чорних фантазій...
Напевне, то Ви у безмісячну ніч
Приходите вкотре в обірваній фразі
Стежками думок між засмучених свіч.

І так невагомо, граційно і легко
Несете весну у мої холоди.
Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
В рядках недописаних – Ваші сліди.

Байдужо-поволі зрадливу замрію
Розвіює сніг між оголених віт.
Та серце надію недарма леліє,
Йому довіряти, упевнений, слід.

.................................

Самотні фігури блукають по світу,
Жадані комусь, не зігріті ніким.
Лиш любляче серце зуміє змі
Такі чорно-білі фантазії зим.
2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 00:48:46
Переглядів сторінки твору 7535
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:07:38 ]
Олесю, доброї ночі! Який чудовий, животрепетний замріяний вірш. Я просто зачарований. В передостанньому рядочку не вистачає літер, подивися уважненько.
Просто зимова мрійна казка, а не вірш. Ніби там побував наяву.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:17:54 ]
Дуже приємно, що у Вас саме так відчувся настрій моїх рядків, дорогий романтику. Мені важлива Ваша думка і Ваші враження, з самого початку і незмінно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:11:41 ]
Знаєте, Олесю, можна багато чого говорити і про складність версифікації і про рими надто прості і ще багато чого, та це хай вчителі - наставники Вам пишуть. Я ж маю сказати що поезія це не поверхневий шар грунту, і не буря в склянці води, це щось інше, суттєвіше. Так - образно, так - емоція , сюжет є, але ж занадто все прогнозоване й передбачуване. Вибачайте моє втручання, але для мене воно так, і це моя думка на яку я маю право, що б хто не казав/писав. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:30:23 ]
Цікаво-цікаво, хто ж уже Вам встиг щось сказати, Марисю, як я щойно оце прочитала Ваш відгук :)))) Звичайно, Ви маєте право. І кожен має право на свою думку. Тим паче, коментар на зразок цього для мене теж прогнозований :) Захищатися не буду, бо не почуваюся винною. Тим паче, що з усіма "закидами" погоджуюся. Але я теж маю право на те, що мені близьке. А я люблю просте, легке, відкрите і прозоре :) Хоча люблю читати поезію і в такому сенсі, як Ви висвітлили. Вона мені до вподоби. Та... Можна ще багато що говорити, але... Якщо, на Вашу думку, це не поезія, то хіба треба зняти відповідну тему.
А закид щодо вчителів - дарма, Марисю, ой дарма. Вчителів зустрічаєш усе життя. До вміння чомусь навчити теж треба дорости - і досвідом, і серцем :)
Дякую за коментар, мені кожна щира думка важлива "що б хто не казав/писав":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:38:09 ]
Саме це і маю на увазі, що повчати будуть вчителі, а не я , я ж пишу зі сторони читача, неупередженого, якщо Вам щось не те здалося. Кожен має право на волю до того що йому близьке і потрібне в даний момент.А щодо Вашого вірша, то його можна поліпшити враз, навіть не звертаючись до наставників,самотужки, хто б там що не казав/ писав, була б воля й бажання!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:46:56 ]
Дарма знову Ви, Марисю :) Таке враження, що Ви писали, сподіваючись на моє обурення. А його нема. Читач - він і є читач. І хто ж Вам забороняє стати вчителем? Якщо Ви можете і маєте що сказати. Я не проти абсолютно. Бо саме ПМ для мене стали тією школою, з якої я дуже багато почерпнула. І сподіваюся черпати далі. Інакше я б не сподівалася такого коментаря, а я розуміла, що він дуже може бути. Це вже щось означає :) А перш, ніж публікувати твори, я їх читаю-правлю десятки разів, до крапки і до літери і-Й :)))) Тому, якщо з Вашої висоти тут його "можна поліпшити враз", то з моєї - напевне безнадійно, якщо все так приземлено , просто і надто прогнозовано (даруйте, це не сарказм, а самоіронія). Тому рада буду почути Вашу конкретну думку (якщо Ви не проти такої складної ролі вчителя :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:50:40 ]
З моєї висоти все видно, 1.72, це вам не хухри мухри))))) Весело у Вас!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:53:50 ]
Висота різна буває :) Це тобі не хухри-мухри щодо різних висот:)))) Весело - і Вас кличемо :) А крім того, що весело - тепло і прозоро :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 02:14:31 ]
В дуеті завжди співати легше, і тепло продукується й зберігається краще саме таким чином!)) Та з іншого боку, де двоє там не знайдеш своє)) Натхнення у всьому! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 02:34:02 ]
А отут я точно не погоджуся.Бо двоє - то сила :) То можливість для початку чогось нового і т.д. Я коротко не вмію писати :))) Та не хочете до низів опускатися - воля Ваша, Марисю. Заходьте, як матимете бажання! Тут раді всім, хто "щиро" )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 09:35:54 ]
Гарні фантазії і чудовий триптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 12:58:05 ]
Дуже приємно, що Вам припали до душі! Рада бачити в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:08:04 ]
Крізь чорно-білі фантазії зим дуже зримо струмує романтичний дух твоєї, Олесю, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:00:07 ]
Ой, дякую! Тішуся, що Ви саме так відчули мої рядки, бо саме така замрія в них закладена - замрія невиправного романтика. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:03:13 ]
Сподобалося, Олесю. Три рази молодець ( жінка, яку відспівали солов"ї-!!) Правда, я не люблю слова "фігура" (постать). І в першому катрені збивається ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:02:18 ]
Ой, Світлику, Твоє "сподобалося" - особливе. Тричі дякую!!! Щодо фігури - до Твоїх слів навіть не думала про це, а тепер замислююся і. може, щось вимислю. А от за перший катрен - окреме спасибі. Тут я вже домислила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 15:30:35 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 10:31:37 ]
Дякую!