ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Чорно-білі фантазії зим.
Образ твору Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Яку відспівали давно солов’ї –

Ще там, у фатально-солодкій замрії,
Де вічним здавався весняний політ.
І думку дарма Ваше серце леліє -
Йому довіряти, повірте, не слід.

.................................

Біліє фігура між чорних фантазій...
Напевне, то Ви у безмісячну ніч
Приходите вкотре в обірваній фразі
Стежками думок між засмучених свіч.

І так невагомо, граційно і легко
Несете весну у мої холоди.
Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
В рядках недописаних – Ваші сліди.

Байдужо-поволі зрадливу замрію
Розвіює сніг між оголених віт.
Та серце надію недарма леліє,
Йому довіряти, упевнений, слід.

.................................

Самотні фігури блукають по світу,
Жадані комусь, не зігріті ніким.
Лиш любляче серце зуміє змі
Такі чорно-білі фантазії зим.
2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 00:48:46
Переглядів сторінки твору 6387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:07:38 ]
Олесю, доброї ночі! Який чудовий, животрепетний замріяний вірш. Я просто зачарований. В передостанньому рядочку не вистачає літер, подивися уважненько.
Просто зимова мрійна казка, а не вірш. Ніби там побував наяву.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:17:54 ]
Дуже приємно, що у Вас саме так відчувся настрій моїх рядків, дорогий романтику. Мені важлива Ваша думка і Ваші враження, з самого початку і незмінно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:11:41 ]
Знаєте, Олесю, можна багато чого говорити і про складність версифікації і про рими надто прості і ще багато чого, та це хай вчителі - наставники Вам пишуть. Я ж маю сказати що поезія це не поверхневий шар грунту, і не буря в склянці води, це щось інше, суттєвіше. Так - образно, так - емоція , сюжет є, але ж занадто все прогнозоване й передбачуване. Вибачайте моє втручання, але для мене воно так, і це моя думка на яку я маю право, що б хто не казав/писав. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:30:23 ]
Цікаво-цікаво, хто ж уже Вам встиг щось сказати, Марисю, як я щойно оце прочитала Ваш відгук :)))) Звичайно, Ви маєте право. І кожен має право на свою думку. Тим паче, коментар на зразок цього для мене теж прогнозований :) Захищатися не буду, бо не почуваюся винною. Тим паче, що з усіма "закидами" погоджуюся. Але я теж маю право на те, що мені близьке. А я люблю просте, легке, відкрите і прозоре :) Хоча люблю читати поезію і в такому сенсі, як Ви висвітлили. Вона мені до вподоби. Та... Можна ще багато що говорити, але... Якщо, на Вашу думку, це не поезія, то хіба треба зняти відповідну тему.
А закид щодо вчителів - дарма, Марисю, ой дарма. Вчителів зустрічаєш усе життя. До вміння чомусь навчити теж треба дорости - і досвідом, і серцем :)
Дякую за коментар, мені кожна щира думка важлива "що б хто не казав/писав":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:38:09 ]
Саме це і маю на увазі, що повчати будуть вчителі, а не я , я ж пишу зі сторони читача, неупередженого, якщо Вам щось не те здалося. Кожен має право на волю до того що йому близьке і потрібне в даний момент.А щодо Вашого вірша, то його можна поліпшити враз, навіть не звертаючись до наставників,самотужки, хто б там що не казав/ писав, була б воля й бажання!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:46:56 ]
Дарма знову Ви, Марисю :) Таке враження, що Ви писали, сподіваючись на моє обурення. А його нема. Читач - він і є читач. І хто ж Вам забороняє стати вчителем? Якщо Ви можете і маєте що сказати. Я не проти абсолютно. Бо саме ПМ для мене стали тією школою, з якої я дуже багато почерпнула. І сподіваюся черпати далі. Інакше я б не сподівалася такого коментаря, а я розуміла, що він дуже може бути. Це вже щось означає :) А перш, ніж публікувати твори, я їх читаю-правлю десятки разів, до крапки і до літери і-Й :)))) Тому, якщо з Вашої висоти тут його "можна поліпшити враз", то з моєї - напевне безнадійно, якщо все так приземлено , просто і надто прогнозовано (даруйте, це не сарказм, а самоіронія). Тому рада буду почути Вашу конкретну думку (якщо Ви не проти такої складної ролі вчителя :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:50:40 ]
З моєї висоти все видно, 1.72, це вам не хухри мухри))))) Весело у Вас!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:53:50 ]
Висота різна буває :) Це тобі не хухри-мухри щодо різних висот:)))) Весело - і Вас кличемо :) А крім того, що весело - тепло і прозоро :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 02:14:31 ]
В дуеті завжди співати легше, і тепло продукується й зберігається краще саме таким чином!)) Та з іншого боку, де двоє там не знайдеш своє)) Натхнення у всьому! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 02:34:02 ]
А отут я точно не погоджуся.Бо двоє - то сила :) То можливість для початку чогось нового і т.д. Я коротко не вмію писати :))) Та не хочете до низів опускатися - воля Ваша, Марисю. Заходьте, як матимете бажання! Тут раді всім, хто "щиро" )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 09:35:54 ]
Гарні фантазії і чудовий триптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 12:58:05 ]
Дуже приємно, що Вам припали до душі! Рада бачити в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:08:04 ]
Крізь чорно-білі фантазії зим дуже зримо струмує романтичний дух твоєї, Олесю, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:00:07 ]
Ой, дякую! Тішуся, що Ви саме так відчули мої рядки, бо саме така замрія в них закладена - замрія невиправного романтика. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:03:13 ]
Сподобалося, Олесю. Три рази молодець ( жінка, яку відспівали солов"ї-!!) Правда, я не люблю слова "фігура" (постать). І в першому катрені збивається ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:02:18 ]
Ой, Світлику, Твоє "сподобалося" - особливе. Тричі дякую!!! Щодо фігури - до Твоїх слів навіть не думала про це, а тепер замислююся і. може, щось вимислю. А от за перший катрен - окреме спасибі. Тут я вже домислила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 15:30:35 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 10:31:37 ]
Дякую!