ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Повернення
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі (Janis Joplin)
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Чорно-білі фантазії зим.
Образ твору Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Яку відспівали давно солов’ї –

Ще там, у фатально-солодкій замрії,
Де вічним здавався весняний політ.
І думку дарма Ваше серце леліє -
Йому довіряти, повірте, не слід.

.................................

Біліє фігура між чорних фантазій...
Напевне, то Ви у безмісячну ніч
Приходите вкотре в обірваній фразі
Стежками думок між засмучених свіч.

І так невагомо, граційно і легко
Несете весну у мої холоди.
Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
В рядках недописаних – Ваші сліди.

Байдужо-поволі зрадливу замрію
Розвіює сніг між оголених віт.
Та серце надію недарма леліє,
Йому довіряти, упевнений, слід.

.................................

Самотні фігури блукають по світу,
Жадані комусь, не зігріті ніким.
Лиш любляче серце зуміє змі
Такі чорно-білі фантазії зим.
2015




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 00:48:46
Переглядів сторінки твору 7407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:07:38 ]
Олесю, доброї ночі! Який чудовий, животрепетний замріяний вірш. Я просто зачарований. В передостанньому рядочку не вистачає літер, подивися уважненько.
Просто зимова мрійна казка, а не вірш. Ніби там побував наяву.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:17:54 ]
Дуже приємно, що у Вас саме так відчувся настрій моїх рядків, дорогий романтику. Мені важлива Ваша думка і Ваші враження, з самого початку і незмінно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:11:41 ]
Знаєте, Олесю, можна багато чого говорити і про складність версифікації і про рими надто прості і ще багато чого, та це хай вчителі - наставники Вам пишуть. Я ж маю сказати що поезія це не поверхневий шар грунту, і не буря в склянці води, це щось інше, суттєвіше. Так - образно, так - емоція , сюжет є, але ж занадто все прогнозоване й передбачуване. Вибачайте моє втручання, але для мене воно так, і це моя думка на яку я маю право, що б хто не казав/писав. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:30:23 ]
Цікаво-цікаво, хто ж уже Вам встиг щось сказати, Марисю, як я щойно оце прочитала Ваш відгук :)))) Звичайно, Ви маєте право. І кожен має право на свою думку. Тим паче, коментар на зразок цього для мене теж прогнозований :) Захищатися не буду, бо не почуваюся винною. Тим паче, що з усіма "закидами" погоджуюся. Але я теж маю право на те, що мені близьке. А я люблю просте, легке, відкрите і прозоре :) Хоча люблю читати поезію і в такому сенсі, як Ви висвітлили. Вона мені до вподоби. Та... Можна ще багато що говорити, але... Якщо, на Вашу думку, це не поезія, то хіба треба зняти відповідну тему.
А закид щодо вчителів - дарма, Марисю, ой дарма. Вчителів зустрічаєш усе життя. До вміння чомусь навчити теж треба дорости - і досвідом, і серцем :)
Дякую за коментар, мені кожна щира думка важлива "що б хто не казав/писав":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:38:09 ]
Саме це і маю на увазі, що повчати будуть вчителі, а не я , я ж пишу зі сторони читача, неупередженого, якщо Вам щось не те здалося. Кожен має право на волю до того що йому близьке і потрібне в даний момент.А щодо Вашого вірша, то його можна поліпшити враз, навіть не звертаючись до наставників,самотужки, хто б там що не казав/ писав, була б воля й бажання!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:46:56 ]
Дарма знову Ви, Марисю :) Таке враження, що Ви писали, сподіваючись на моє обурення. А його нема. Читач - він і є читач. І хто ж Вам забороняє стати вчителем? Якщо Ви можете і маєте що сказати. Я не проти абсолютно. Бо саме ПМ для мене стали тією школою, з якої я дуже багато почерпнула. І сподіваюся черпати далі. Інакше я б не сподівалася такого коментаря, а я розуміла, що він дуже може бути. Це вже щось означає :) А перш, ніж публікувати твори, я їх читаю-правлю десятки разів, до крапки і до літери і-Й :)))) Тому, якщо з Вашої висоти тут його "можна поліпшити враз", то з моєї - напевне безнадійно, якщо все так приземлено , просто і надто прогнозовано (даруйте, це не сарказм, а самоіронія). Тому рада буду почути Вашу конкретну думку (якщо Ви не проти такої складної ролі вчителя :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:50:40 ]
З моєї висоти все видно, 1.72, це вам не хухри мухри))))) Весело у Вас!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:53:50 ]
Висота різна буває :) Це тобі не хухри-мухри щодо різних висот:)))) Весело - і Вас кличемо :) А крім того, що весело - тепло і прозоро :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 02:14:31 ]
В дуеті завжди співати легше, і тепло продукується й зберігається краще саме таким чином!)) Та з іншого боку, де двоє там не знайдеш своє)) Натхнення у всьому! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 02:34:02 ]
А отут я точно не погоджуся.Бо двоє - то сила :) То можливість для початку чогось нового і т.д. Я коротко не вмію писати :))) Та не хочете до низів опускатися - воля Ваша, Марисю. Заходьте, як матимете бажання! Тут раді всім, хто "щиро" )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 09:35:54 ]
Гарні фантазії і чудовий триптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 12:58:05 ]
Дуже приємно, що Вам припали до душі! Рада бачити в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:08:04 ]
Крізь чорно-білі фантазії зим дуже зримо струмує романтичний дух твоєї, Олесю, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:00:07 ]
Ой, дякую! Тішуся, що Ви саме так відчули мої рядки, бо саме така замрія в них закладена - замрія невиправного романтика. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:03:13 ]
Сподобалося, Олесю. Три рази молодець ( жінка, яку відспівали солов"ї-!!) Правда, я не люблю слова "фігура" (постать). І в першому катрені збивається ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:02:18 ]
Ой, Світлику, Твоє "сподобалося" - особливе. Тричі дякую!!! Щодо фігури - до Твоїх слів навіть не думала про це, а тепер замислююся і. може, щось вимислю. А от за перший катрен - окреме спасибі. Тут я вже домислила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 15:30:35 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 10:31:37 ]
Дякую!