ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Чорно-білі фантазії зим.
Образ твору Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Яку відспівали давно солов’ї –

Ще там, у фатально-солодкій замрії,
Де вічним здавався весняний політ.
І думку дарма Ваше серце леліє -
Йому довіряти, повірте, не слід.

.................................

Біліє фігура між чорних фантазій...
Напевне, то Ви у безмісячну ніч
Приходите вкотре в обірваній фразі
Стежками думок між засмучених свіч.

І так невагомо, граційно і легко
Несете весну у мої холоди.
Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
В рядках недописаних – Ваші сліди.

Байдужо-поволі зрадливу замрію
Розвіює сніг між оголених віт.
Та серце надію недарма леліє,
Йому довіряти, упевнений, слід.

.................................

Самотні фігури блукають по світу,
Жадані комусь, не зігріті ніким.
Лиш любляче серце зуміє змі
Такі чорно-білі фантазії зим.
2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 00:48:46
Переглядів сторінки твору 7886
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:07:38 ]
Олесю, доброї ночі! Який чудовий, животрепетний замріяний вірш. Я просто зачарований. В передостанньому рядочку не вистачає літер, подивися уважненько.
Просто зимова мрійна казка, а не вірш. Ніби там побував наяву.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:17:54 ]
Дуже приємно, що у Вас саме так відчувся настрій моїх рядків, дорогий романтику. Мені важлива Ваша думка і Ваші враження, з самого початку і незмінно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:11:41 ]
Знаєте, Олесю, можна багато чого говорити і про складність версифікації і про рими надто прості і ще багато чого, та це хай вчителі - наставники Вам пишуть. Я ж маю сказати що поезія це не поверхневий шар грунту, і не буря в склянці води, це щось інше, суттєвіше. Так - образно, так - емоція , сюжет є, але ж занадто все прогнозоване й передбачуване. Вибачайте моє втручання, але для мене воно так, і це моя думка на яку я маю право, що б хто не казав/писав. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:30:23 ]
Цікаво-цікаво, хто ж уже Вам встиг щось сказати, Марисю, як я щойно оце прочитала Ваш відгук :)))) Звичайно, Ви маєте право. І кожен має право на свою думку. Тим паче, коментар на зразок цього для мене теж прогнозований :) Захищатися не буду, бо не почуваюся винною. Тим паче, що з усіма "закидами" погоджуюся. Але я теж маю право на те, що мені близьке. А я люблю просте, легке, відкрите і прозоре :) Хоча люблю читати поезію і в такому сенсі, як Ви висвітлили. Вона мені до вподоби. Та... Можна ще багато що говорити, але... Якщо, на Вашу думку, це не поезія, то хіба треба зняти відповідну тему.
А закид щодо вчителів - дарма, Марисю, ой дарма. Вчителів зустрічаєш усе життя. До вміння чомусь навчити теж треба дорости - і досвідом, і серцем :)
Дякую за коментар, мені кожна щира думка важлива "що б хто не казав/писав":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:38:09 ]
Саме це і маю на увазі, що повчати будуть вчителі, а не я , я ж пишу зі сторони читача, неупередженого, якщо Вам щось не те здалося. Кожен має право на волю до того що йому близьке і потрібне в даний момент.А щодо Вашого вірша, то його можна поліпшити враз, навіть не звертаючись до наставників,самотужки, хто б там що не казав/ писав, була б воля й бажання!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:46:56 ]
Дарма знову Ви, Марисю :) Таке враження, що Ви писали, сподіваючись на моє обурення. А його нема. Читач - він і є читач. І хто ж Вам забороняє стати вчителем? Якщо Ви можете і маєте що сказати. Я не проти абсолютно. Бо саме ПМ для мене стали тією школою, з якої я дуже багато почерпнула. І сподіваюся черпати далі. Інакше я б не сподівалася такого коментаря, а я розуміла, що він дуже може бути. Це вже щось означає :) А перш, ніж публікувати твори, я їх читаю-правлю десятки разів, до крапки і до літери і-Й :)))) Тому, якщо з Вашої висоти тут його "можна поліпшити враз", то з моєї - напевне безнадійно, якщо все так приземлено , просто і надто прогнозовано (даруйте, це не сарказм, а самоіронія). Тому рада буду почути Вашу конкретну думку (якщо Ви не проти такої складної ролі вчителя :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:50:40 ]
З моєї висоти все видно, 1.72, це вам не хухри мухри))))) Весело у Вас!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:53:50 ]
Висота різна буває :) Це тобі не хухри-мухри щодо різних висот:)))) Весело - і Вас кличемо :) А крім того, що весело - тепло і прозоро :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 02:14:31 ]
В дуеті завжди співати легше, і тепло продукується й зберігається краще саме таким чином!)) Та з іншого боку, де двоє там не знайдеш своє)) Натхнення у всьому! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 02:34:02 ]
А отут я точно не погоджуся.Бо двоє - то сила :) То можливість для початку чогось нового і т.д. Я коротко не вмію писати :))) Та не хочете до низів опускатися - воля Ваша, Марисю. Заходьте, як матимете бажання! Тут раді всім, хто "щиро" )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 09:35:54 ]
Гарні фантазії і чудовий триптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 12:58:05 ]
Дуже приємно, що Вам припали до душі! Рада бачити в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:08:04 ]
Крізь чорно-білі фантазії зим дуже зримо струмує романтичний дух твоєї, Олесю, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:00:07 ]
Ой, дякую! Тішуся, що Ви саме так відчули мої рядки, бо саме така замрія в них закладена - замрія невиправного романтика. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:03:13 ]
Сподобалося, Олесю. Три рази молодець ( жінка, яку відспівали солов"ї-!!) Правда, я не люблю слова "фігура" (постать). І в першому катрені збивається ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:02:18 ]
Ой, Світлику, Твоє "сподобалося" - особливе. Тричі дякую!!! Щодо фігури - до Твоїх слів навіть не думала про це, а тепер замислююся і. може, щось вимислю. А от за перший катрен - окреме спасибі. Тут я вже домислила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 15:30:35 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 10:31:37 ]
Дякую!