ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Чорно-білі фантазії зим.
Образ твору Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Яку відспівали давно солов’ї –

Ще там, у фатально-солодкій замрії,
Де вічним здавався весняний політ.
І думку дарма Ваше серце леліє -
Йому довіряти, повірте, не слід.

.................................

Біліє фігура між чорних фантазій...
Напевне, то Ви у безмісячну ніч
Приходите вкотре в обірваній фразі
Стежками думок між засмучених свіч.

І так невагомо, граційно і легко
Несете весну у мої холоди.
Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
В рядках недописаних – Ваші сліди.

Байдужо-поволі зрадливу замрію
Розвіює сніг між оголених віт.
Та серце надію недарма леліє,
Йому довіряти, упевнений, слід.

.................................

Самотні фігури блукають по світу,
Жадані комусь, не зігріті ніким.
Лиш любляче серце зуміє змі
Такі чорно-білі фантазії зим.
2015




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 00:48:46
Переглядів сторінки твору 7652
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:07:38 ]
Олесю, доброї ночі! Який чудовий, животрепетний замріяний вірш. Я просто зачарований. В передостанньому рядочку не вистачає літер, подивися уважненько.
Просто зимова мрійна казка, а не вірш. Ніби там побував наяву.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:17:54 ]
Дуже приємно, що у Вас саме так відчувся настрій моїх рядків, дорогий романтику. Мені важлива Ваша думка і Ваші враження, з самого початку і незмінно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:11:41 ]
Знаєте, Олесю, можна багато чого говорити і про складність версифікації і про рими надто прості і ще багато чого, та це хай вчителі - наставники Вам пишуть. Я ж маю сказати що поезія це не поверхневий шар грунту, і не буря в склянці води, це щось інше, суттєвіше. Так - образно, так - емоція , сюжет є, але ж занадто все прогнозоване й передбачуване. Вибачайте моє втручання, але для мене воно так, і це моя думка на яку я маю право, що б хто не казав/писав. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:30:23 ]
Цікаво-цікаво, хто ж уже Вам встиг щось сказати, Марисю, як я щойно оце прочитала Ваш відгук :)))) Звичайно, Ви маєте право. І кожен має право на свою думку. Тим паче, коментар на зразок цього для мене теж прогнозований :) Захищатися не буду, бо не почуваюся винною. Тим паче, що з усіма "закидами" погоджуюся. Але я теж маю право на те, що мені близьке. А я люблю просте, легке, відкрите і прозоре :) Хоча люблю читати поезію і в такому сенсі, як Ви висвітлили. Вона мені до вподоби. Та... Можна ще багато що говорити, але... Якщо, на Вашу думку, це не поезія, то хіба треба зняти відповідну тему.
А закид щодо вчителів - дарма, Марисю, ой дарма. Вчителів зустрічаєш усе життя. До вміння чомусь навчити теж треба дорости - і досвідом, і серцем :)
Дякую за коментар, мені кожна щира думка важлива "що б хто не казав/писав":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:38:09 ]
Саме це і маю на увазі, що повчати будуть вчителі, а не я , я ж пишу зі сторони читача, неупередженого, якщо Вам щось не те здалося. Кожен має право на волю до того що йому близьке і потрібне в даний момент.А щодо Вашого вірша, то його можна поліпшити враз, навіть не звертаючись до наставників,самотужки, хто б там що не казав/ писав, була б воля й бажання!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:46:56 ]
Дарма знову Ви, Марисю :) Таке враження, що Ви писали, сподіваючись на моє обурення. А його нема. Читач - він і є читач. І хто ж Вам забороняє стати вчителем? Якщо Ви можете і маєте що сказати. Я не проти абсолютно. Бо саме ПМ для мене стали тією школою, з якої я дуже багато почерпнула. І сподіваюся черпати далі. Інакше я б не сподівалася такого коментаря, а я розуміла, що він дуже може бути. Це вже щось означає :) А перш, ніж публікувати твори, я їх читаю-правлю десятки разів, до крапки і до літери і-Й :)))) Тому, якщо з Вашої висоти тут його "можна поліпшити враз", то з моєї - напевне безнадійно, якщо все так приземлено , просто і надто прогнозовано (даруйте, це не сарказм, а самоіронія). Тому рада буду почути Вашу конкретну думку (якщо Ви не проти такої складної ролі вчителя :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:50:40 ]
З моєї висоти все видно, 1.72, це вам не хухри мухри))))) Весело у Вас!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 01:53:50 ]
Висота різна буває :) Це тобі не хухри-мухри щодо різних висот:)))) Весело - і Вас кличемо :) А крім того, що весело - тепло і прозоро :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 02:14:31 ]
В дуеті завжди співати легше, і тепло продукується й зберігається краще саме таким чином!)) Та з іншого боку, де двоє там не знайдеш своє)) Натхнення у всьому! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 02:34:02 ]
А отут я точно не погоджуся.Бо двоє - то сила :) То можливість для початку чогось нового і т.д. Я коротко не вмію писати :))) Та не хочете до низів опускатися - воля Ваша, Марисю. Заходьте, як матимете бажання! Тут раді всім, хто "щиро" )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 09:35:54 ]
Гарні фантазії і чудовий триптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 12:58:05 ]
Дуже приємно, що Вам припали до душі! Рада бачити в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:08:04 ]
Крізь чорно-білі фантазії зим дуже зримо струмує романтичний дух твоєї, Олесю, душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:00:07 ]
Ой, дякую! Тішуся, що Ви саме так відчули мої рядки, бо саме така замрія в них закладена - замрія невиправного романтика. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:03:13 ]
Сподобалося, Олесю. Три рази молодець ( жінка, яку відспівали солов"ї-!!) Правда, я не люблю слова "фігура" (постать). І в першому катрені збивається ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 13:02:18 ]
Ой, Світлику, Твоє "сподобалося" - особливе. Тричі дякую!!! Щодо фігури - до Твоїх слів навіть не думала про це, а тепер замислююся і. може, щось вимислю. А от за перший катрен - окреме спасибі. Тут я вже домислила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 15:30:35 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 10:31:37 ]
Дякую!