ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Ревність
Не віриш? Заморочу, доведу,
Отрую, вб"ю, зведу безсмертну душу,
У всіх тебе безсовісно вкраду,
Очима втоплю, ревністю задушу.
Осіннім чадом, хмільністю ночей
Розкраю на мільярди половинок,
Вустами розпалю вогонь очей,
Щоб знав, як задивлятись на блондинок!
Спалю, розіпну, розбуджу, зурочу,
Ста мідяками слів насиплю здачу...
Я просто жінка.
В мене карі очі.
Заплачу. Розцілую. І пробачу.




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-17 10:50:56
Переглядів сторінки твору 6919
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.566 / 5.2  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.666 / 5.33  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-03-17 13:03:48 ]
Психологія жіноча не потребує тлумачень. Утім, лірична героїня зізнається, що вона "просто жінка", що в неї "карі очі", - тобто все звичайне, як і в більшості представниць слабшої половини. То чого ж йому (коханому) не задивлятись на блондинок? Вони - ті самі жінки,і може, котрась із них таки вполює на свою - ще й душевну - "родзинку" вашого чоловіка. Тут залишається тільки вірити у блаженність і благословенність вашої любові, а також у всесильність її. Але, даруйте, до чого така агрсія в енергетичній тканині твору? Якщо ви справді вважаєте себе тою, що їй "співають музи", то варто насамперед "циклитись" на енергетиці змісту того чи того тексту, навіть коли вас переповнюють почуття...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-17 13:19:47 ]
Шановна редакція! А мені здається, що як на статус "Любителя Поезії" Золота Жінка не така вже й грішна :) Якщо підійти розсудливо, то кожна людина має право на емоції, тим більше жінка. Тим більше "Ревність". І тематика не є образливою, чи вульгарною, - нам чоловікам приємно таке читати - особливо в кінці "Заплачу. Розцілую. І пробачу". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-03-17 15:00:28 ]
Люба редакціє! Жіноча дружба - то лише пакт про ненапад. а оскільки між брюнетками і блондинками ведеться віковічна війна (така собі війна білої і червоної троянд) - то зброю до рук!
Пане Володимире! я підозрювала, що чоловікам приємно, коли їх ревнують...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-17 23:10:24 ]
Вірш гарний, емоційний і ЖИВИЙ, нема надуманих образів - звичайна бурхлива сцена ревнощів. Все, як у житті! :) Очі в Вас карі, а волосся? :)
Якось мені те "Ста мідяками" не звучить, правильніше було б СОТНЕЮ МІДЯКІВ, то може поміняти на І МІДЯКАМИ - звучить простіше і смисл не міняється? Привіт блондинці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 00:05:29 ]
Напевно приємно :) Але до пори, до часу це легка приємність :(
А як стаєш надміру серйозним, то і все навколишнє стає більш серйозне. Інколи боїшся ворухнутися, аби світ війною пристрастей не знищити. :) Ось так, Амелі, воно в чоловіків чим закінчується, інколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 19:15:40 ]
Дякую, Ярославе, за прихильність. Волосся у мене теж каре (на даний момент). Бо нічого немає непостійнішого у жінок, аніж колір волосся. Була вже і рудою, і червоною, і чорною. Лише білою - табу (Ви в курсі щодо блондинок!:).
Володимире, усміхніться! Світ - занадто несерйозна штука, аби до нього ставитися серйозно:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 11:10:53 ]
Безумовно, всміхаюсь. Але очі при цьому широко не розплющую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 11:18:14 ]
Чому? Розплющіть трохи ширше - світ та-а-акий кольоровий і багатогранний:). Побачите чимало цікавого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 11:59:03 ]
Вже побачив, намагаюся втримати в собі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 12:05:59 ]
Успіхів:)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 02:42:50 ]
Я б однозначно голосував би за шевченківстку премію для вас. Ваш літнапрямок я б назвав еротико-лірична суперсиметрія.