ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.12.05 08:26
Не відпливай до іншої води!
Маяк хоч вказує шляхи додому,
та повертає нас вряди-годи
до жадібних джерел болючий спомин.

Я океан, а не ставок жалів,
що зором осягнути птаха в змозі.
Топила паперові кораблі

Микола Соболь
2020.12.05 07:35
Награється – кине.
Не радій думками.
Запізня година
краще йди до мами.
На красу дівочу
не шукай пригоди.
Як би не наврочить
до твоєї вроди.

Сергій Губерначук
2020.12.05 06:55
Не жахайся мене.
Я не стільки страшний,
скільки впертий у тебе, мій світе!
Ти живеш день за днем,
непоспішно смішний,
простеляєш мій шлях до молитви.

А на чреслах небес,

Віктор Кучерук
2020.12.05 06:33
Уже немає сил жаліти
Себе у долі на руках –
Вона несе мене по світу
І змалку сіє в душу страх.
Чи йде не тою стороною,
Де щастя мається моє,
Що вік без радості земної
Мені постійно постає?..

Володимир Бойко
2020.12.04 23:51
Пригорнись – і я тебе зігрію,
Обійму, притисну до грудей.
Хай довкола віють сніговії –
Не холонуть душі у людей.

Тата Рівна
2020.12.04 22:07
коли мені було десять — цей світ був великим
у ньому гинули чужі люди
на чужих війнах
і чужі голодні діти помирали від нестачі хліба й води
страшне слово СНІД снилося мені ночами
й здавалося
що це вогненна куля
яка напевне колись спалить когос

Іван Потьомкін
2020.12.04 13:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Олександр Олехо
2020.12.04 11:38
Немає вічного ні в чому.
На вістрі часу – суща мить.
Заради неї ставлю кому.
Що не потоне, то згорить.

Хтось пише щиро і розлого.
А хтось кахикне: срамота…
На авансцені спіч німого.

Ігор Деркач
2020.12.04 10:19
То затихає, то лунає знову
собача пісня про легальну мову...
Не важко угадати – це язик
у вигляді священної корови,
яку доїти пролетарій звик.

І хто його, як Лєнін, не вивчає,
поет ВеВе(глашатай!) нагадає,

Сергій Губерначук
2020.12.04 08:30
О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!
Коли обваляться світи –
це буде знак.
Це означатиме, що ти
і тільки ти –
була в основі самоти
в кінці мети.

Віктор Кучерук
2020.12.04 08:24
Десь отам за густими туманами
Застигають відразу льоди
І ялинки вогнями різдвяними
Тішать погляди людські завжди.
Там тяжіють дарами святковими
Не прилавки – родинні столи
І майбутнє не сіє страховини
Там нікому чомусь будь-коли.

Микола Соболь
2020.12.04 07:25
Все very good*, мій брате, охолонь!
Чи варто в бій іти за Україну?
Простіше, мабуть, здатися в полон
і бити чолобитну на колінах
й лизати ноги сівшому на трон…

Чи буде так? Вирішувати нам.
Чекаємо звитяги, чи поразки?

Тетяна Левицька
2020.12.03 23:48
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!

Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,

Володимир Бойко
2020.12.03 23:47
Перекреслює дорогу
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.

Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом

Іван Потьомкін
2020.12.03 18:14
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Сергій Губерначук
2020.12.03 06:15
Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.

Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Штука
2020.12.05

Вячеслав Вячко
2020.12.03

Олександр Стус
2020.12.03

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 ***4***
Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил.
Потрощено посуд. І скалки – як сподівання,
Розбиті слова, як хронометр ділять мовчання
На «до» і «ніколи». На міцність і вись перил.

А ми не стрибаєм, упившись істерик і шансів.
Не виєм на місяць, коли шаленіють повні,
Складаємо пошепки кілька німих романсів,
І - хай йому грець! – а життя – це не тільки ззовні.

І - чорт забирай! – я не вмію красиво жити.
Мені залишається тільки зціпити зуби.
На зламах іронії правду приворожити,
Як непочута, нещасна дочка Гекуби.

І – к бісу! – якби я вміла, то я б ридала,
Не била б душу, а з нею себе і посуд.
А зрештою, надто пізно на суд і розсуд:
Булá, яка бýла, і стала, якою стала.

І – хай йому! – ми не шукаєм легкого раю,
Не удаємо із себе святих/пропащих.
Бо ми помилялись. Бо час помилки витирає.
А той, хто уміє і знає, хай зробить краще.




Найвища оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-24 16:33:47
Переглядів сторінки твору 4065
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.088 / 5.25  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.327 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 17:40:26 ]
Наточко! Ше бабця мені колись казала: не чортихайся! А щоб ледь не в кожному куплеті... Мені здається, що без бісів цей вірш був би кращим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 19:12:18 ]
Пані натко! Чому стріляти птахів? Лиш тому, що в них є крила і вони літають? Бог одному дав те, одному те. І так треба. Бог знає що кому дати! Він одному дає вроду, одному таланти. Чи птах винуватий, що в нас нема крил? Коли ми через заздрість захочемо стріляти тих, які мають щось, чого ми ні то так, як Олесь сказав "чортихатися" почнемо. Дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 20:53:36 ]
Дякую, пане Олесю! Рахуємо: "чорт" - 1шт., "біс" - 1шт. - на 5 куплетів. Це таки не "ледь в кожному куплеті". І можете повірити мені на слово - я рідко зловживаю цими експресемами в поезії - але тут дозволила собі, оскільки хотіла написати те, що написала. Тут мені потрібна була ця настроєвість і ці вигуки - без них вірш вийшов би набагато спокійнішим, а на меті малося інше.

Пане Василю, вірш не про заздрість чи стріляння птахів і вони тут лише задля підкреслення ефекту биття посуду, душі і т.д. І не питайте мене, чому бити те чи інше. До речі, можу Вам зізнатися, що в житті на полюванні не була і не збираюся - не те щоб це мало якесь відношення до вірша. Не хотілося б пояснювати, але ключовими вважаю-таки відчай, витривалість і вміння визнати свої помилки та виправляти їх. Можете вважати птахів із першої строфи символами тих самих помилок. Щоправда, якщо мені не вдалось нічого із вищесказаного передати у вірші, то, значить, нічого у мене не вийшло.
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:06:22 ]
А мені вірш сподобався. Експресія! Бувають у жінки такі стани, коли і посуд летить на підлогу, і птахів разом з чоловіками розстріляти хочеться... І передано цей настрій надзвичайно яскраво. Щодо "чортихання" - то, як на мене, воно цілком виправдане у даному тексті. Я попри свою вищу філологічну, та навіть попри науковий ступінь у таких ситуаціях і не таке можу сказати... Тому - вдалося. Щасти, Нато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:20:06 ]
Ох! Мені полегшало - я вже думала, що одна така надміру експресивна і мучилася докорами сумління - "пташку шкода". Дякую, пані Ганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-25 10:16:52 ]
Мені теж це дуже близько!!! справді, бувають моменти, коли "повбивав би" - усіх... Про птахів у перших строчках - найцікавіша знахідка, як на мене, бо передає отой стан - в якому все: і відчай, і злість (на світ та на самого себе за такі почуття)

чорти і біси - теж фактор життя:) то чого ж прикидатися, що їх немає?:))) жартую, але - використані вони тут дуже доречно.

Нато, Ваші вірші - як по гострому лезу - передають граничні стани, які словами описати важко. в тому й вартісність... дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 13:20:45 ]
Дякую, пані Ірино! Чути, що комусь близько написане - це найвища похвала. Спасибі за підтримку і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 15:09:10 ]
О, бачу без мене тут розгорілась битва чортів і злості з прихильниками світла! :)
Зрозуміло, жи я не можу захищати перших, хоча щось в цьому вірші є. Здається, шо Ганна добре вловила настроєвість вірша. Саме так і треба його сприймати. А все ж - спочатку було СЛОВО...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 18:47:47 ]
Погоджуюсь, пане Ярославе, що саме так його і треба сприймати:)
Аж дивно, що виникла така гаряча дискусія - я ж нікого ні до чого не закликаю і не пропагандую, тим більше до "битви чортів з прихильниками світла".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 20:41:48 ]
А ніхто й не звинувачував Вас в пропаганді, особливо я (Боронь Боже!) Просто, я мав на увазі, що СЛОВО - це ВАША ЕНЕРГЕТИКА, бо ВИ- ЙОГО ТВОРЕЦЬ, а слова різними бувають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:44:22 ]
Наточко, мені дуже подобається, як Ви пишете, але саме цей вірш викликав такі думки:
Гарні знахідки:
"Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил"
та
"Розбиті слова, як хронометр ділять мовчання
На міцність і вись перил",
але
я би викинула другу і третю (або на вибір — четверту) строфу, а решту врівноважила б таким чином, щоби ті чорти, істерики та шаленства не заважали художнім знахідкам. Мені здається, що вірш від того виграв би.
Може, помиляюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:45:41 ]
Мала на увазі, що подобається ще саме "На «до» і «ніколи»".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-05-13 11:29:50 ]
Дякую за зауваги, пані Ларисо. Цілком можливо, що маєте рацію - мені завжди хочеться "впхати" у вірш побільше, от тільки не завжди виходить. Треба буде ще подумати і розмислити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-14 15:01:54 ]
коли душа виривається на свободу, їй можна дозволити все, не судіть її!!!!