ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Журавлі
Сонце спалене,
видихся вітер -
поштивніли небесні
вітрила хмарин.
Не витримує тиша.
Летіти
над планетою
вибився з сил
гострий клин.
Скоро сяде...
наразі:
курличе;
серце кличе,
спиня мимоволею
хід;
ріже небо,
мов старість обличчя;
розшиває невпинно
крильми переліт.
І так хочеться
витерти крики,
наче сльози чекання
з лиця матерів...
Вище небо,
рукою каліки
простяглись журавлі
до своїх берегів.

30 Березня 2007




Найвища оцінка Ванда Савранська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-30 22:33:30
Переглядів сторінки твору 6536
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.934 / 5.56  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.870 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:01:55 ]
Гарно - клин ріже небо, "мов старість обличчя", та й інші тужливі мотиви.

Одне місце, здається, ще потребує вашої уваги:
"наче сльози чекань
на синів матерів..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:08:16 ]
А зараз як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:14:19 ]
Наче те саме. А може без синів, і так же ясно, кого матері чекають?


Ви справді так далеко живете?
Я напишу вам тут свого старого вірша.

Хто учив лелеку
За моря літати?
Нащо так далеко
Доленьку шукати?

Може, там і краще,
Та давно відомо:
Те далеке щастя
Завжди буде дома.

А бентежне птаство
Тягнеться у вирій.
Кажуть – зим бояться,
Тільки я не вірю.

Кажуть, там, де тепло,
Хочуть жити тихо.
Тільки ж путь далека –
В боротьбу і лихо.

То вже, видно, вдача
Випала такою:
Все чогось шукати
І не знать покою.

…Твої дужі крила
Не мені спиняти.
Й нащо птаха вчили
За моря літати?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:26:01 ]
Біля Нью Йорку живу... давно уже. :(
Забрав "синів"...

Ваш Вірш дуже гарний!
А головне від Душі...
А вчать лелеку літати не тому щоби лишень відлітав, але й щоб повертався теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:27:06 ]
Старий емігрант я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:46:26 ]
Та вже й старий!
А в нас пізно. Ми сьогодні воювали за розпуск парламенту.
Так, тут хисткий пліт.
На добраніч, щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:48:15 ]
Тепер дуже гарно, ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:48:51 ]
Надобраніч!
Повірте - душею я зо ВСІМА ВАМИ!
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:52:08 ]
Дякую Вандочко,
Будемо вірити, що Бог допоможе Україні!
І лелеки повернуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 09:21:15 ]
Ви знаєте, Юро, це дуже сильно! Мене вразило: "ріже небо, мов старість обличчя", а іще фінальні акорди. Тут все витримано - від початку до останньої крапки. Ви піднесли тугу на крилах своєї душі високо в небеса. І кожен тепер відчуватиме її так, ніби це його власне серце промовляє цим болем. Вірш заслуговує найвищої оцінки. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-31 13:11:16 ]
Юрасю, журавлику мій емігрантський! Як же гарно ти покурликав нам нинька! Аж на сльозу пробиває, без БЕ. Лиш один вираз:

розкидає невпинно
крильми переліт. - а в ньому - розкидає...
Попробую пояснити - якось те РОЗКИДАЄ мені чомусь - в антагонізмі з цілеспрямованим польотом зграї, розумієш, а тим паче НЕВПИННИМ. Троха якись хаос воно вносе в той політ. Я так відчуваю. Може, вибрати щось типу ПРОСУВАЄ чи наближає...
Ти ще з голодухи в кумандіровці не гИкнув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 07:19:02 ]
Марійко,Славцю,Василю
Як завжди вдячний, що дали належну оцінку моєму твору і за коментарі.
Ця Душа емігранта... і Доля - живеш двома світами і боїшся втратити що один, що другий. :(
Славцю,
Замінив слово "розкидає" на більш об`ємніше - "розшиває"... :-)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 17:39:59 ]
Пахне новизною! Досконалий твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 18:29:42 ]
Привіт, Юрку! В сЕму віріянті вірш супер, згоден, жи розшивають - звучить об`ємніше і гармонійніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 18:32:45 ]
Ти як там, Славцю - на дежурці чи вдома зара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 22:40:06 ]
ДомІв.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 16:30:21 ]
Майстерні,
Залишилось Вам ще оцінити віршика... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-02 17:44:14 ]
Мені подобається. Можливо, тільки коректніше для одного варіанта розуміння: "Вибиватися із сил"?
а у випадку іншого, при "вибився силами", - замість "скоро" - мало би бути протилежне: не так скоро, чи коли ще?

Можливо "Душі берегів" трохи запафосно? І достатньо "своїх"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 18:01:13 ]
Дякую Майстерні,
Слушні зауваги! Прийняв до відома і вніс зміни.