ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Журавлі
Сонце спалене,
видихся вітер -
поштивніли небесні
вітрила хмарин.
Не витримує тиша.
Летіти
над планетою
вибився з сил
гострий клин.
Скоро сяде...
наразі:
курличе;
серце кличе,
спиня мимоволею
хід;
ріже небо,
мов старість обличчя;
розшиває невпинно
крильми переліт.
І так хочеться
витерти крики,
наче сльози чекання
з лиця матерів...
Вище небо,
рукою каліки
простяглись журавлі
до своїх берегів.

30 Березня 2007




Найвища оцінка Ванда Савранська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-30 22:33:30
Переглядів сторінки твору 5851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.934 / 5.56  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.870 / 5.5  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:01:55 ]
Гарно - клин ріже небо, "мов старість обличчя", та й інші тужливі мотиви.

Одне місце, здається, ще потребує вашої уваги:
"наче сльози чекань
на синів матерів..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:08:16 ]
А зараз як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:14:19 ]
Наче те саме. А може без синів, і так же ясно, кого матері чекають?


Ви справді так далеко живете?
Я напишу вам тут свого старого вірша.

Хто учив лелеку
За моря літати?
Нащо так далеко
Доленьку шукати?

Може, там і краще,
Та давно відомо:
Те далеке щастя
Завжди буде дома.

А бентежне птаство
Тягнеться у вирій.
Кажуть – зим бояться,
Тільки я не вірю.

Кажуть, там, де тепло,
Хочуть жити тихо.
Тільки ж путь далека –
В боротьбу і лихо.

То вже, видно, вдача
Випала такою:
Все чогось шукати
І не знать покою.

…Твої дужі крила
Не мені спиняти.
Й нащо птаха вчили
За моря літати?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:26:01 ]
Біля Нью Йорку живу... давно уже. :(
Забрав "синів"...

Ваш Вірш дуже гарний!
А головне від Душі...
А вчать лелеку літати не тому щоби лишень відлітав, але й щоб повертався теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:27:06 ]
Старий емігрант я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:46:26 ]
Та вже й старий!
А в нас пізно. Ми сьогодні воювали за розпуск парламенту.
Так, тут хисткий пліт.
На добраніч, щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:48:15 ]
Тепер дуже гарно, ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:48:51 ]
Надобраніч!
Повірте - душею я зо ВСІМА ВАМИ!
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:52:08 ]
Дякую Вандочко,
Будемо вірити, що Бог допоможе Україні!
І лелеки повернуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 09:21:15 ]
Ви знаєте, Юро, це дуже сильно! Мене вразило: "ріже небо, мов старість обличчя", а іще фінальні акорди. Тут все витримано - від початку до останньої крапки. Ви піднесли тугу на крилах своєї душі високо в небеса. І кожен тепер відчуватиме її так, ніби це його власне серце промовляє цим болем. Вірш заслуговує найвищої оцінки. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-31 13:11:16 ]
Юрасю, журавлику мій емігрантський! Як же гарно ти покурликав нам нинька! Аж на сльозу пробиває, без БЕ. Лиш один вираз:

розкидає невпинно
крильми переліт. - а в ньому - розкидає...
Попробую пояснити - якось те РОЗКИДАЄ мені чомусь - в антагонізмі з цілеспрямованим польотом зграї, розумієш, а тим паче НЕВПИННИМ. Троха якись хаос воно вносе в той політ. Я так відчуваю. Може, вибрати щось типу ПРОСУВАЄ чи наближає...
Ти ще з голодухи в кумандіровці не гИкнув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 07:19:02 ]
Марійко,Славцю,Василю
Як завжди вдячний, що дали належну оцінку моєму твору і за коментарі.
Ця Душа емігранта... і Доля - живеш двома світами і боїшся втратити що один, що другий. :(
Славцю,
Замінив слово "розкидає" на більш об`ємніше - "розшиває"... :-)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 17:39:59 ]
Пахне новизною! Досконалий твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 18:29:42 ]
Привіт, Юрку! В сЕму віріянті вірш супер, згоден, жи розшивають - звучить об`ємніше і гармонійніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 18:32:45 ]
Ти як там, Славцю - на дежурці чи вдома зара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 22:40:06 ]
ДомІв.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 16:30:21 ]
Майстерні,
Залишилось Вам ще оцінити віршика... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-02 17:44:14 ]
Мені подобається. Можливо, тільки коректніше для одного варіанта розуміння: "Вибиватися із сил"?
а у випадку іншого, при "вибився силами", - замість "скоро" - мало би бути протилежне: не так скоро, чи коли ще?

Можливо "Душі берегів" трохи запафосно? І достатньо "своїх"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 18:01:13 ]
Дякую Майстерні,
Слушні зауваги! Прийняв до відома і вніс зміни.