ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
A Land of Fishes -- with a touch of blues
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Сонце
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Бездоріжжя
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Я України громадянин
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з « Сільпо»...
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
"Чорний сніг Александрії" (продовження 8)
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви?...
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Зрада та Любов.
І
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Я вдячний Тобі за Спокій -
За ним Ти вже не прийдеш,
За те, що стояв Ти збоку...
Та "збоку" - не "поруч"... всеж.

Чолом б`ю, знімаю шапку,
Твоя спопелилась від...
Над "і" ставлю лойну крапку -
Та крапка, мов кулі вхід...

Молитва. Душа пробачить...
А серце важке з підков.
Черствію, як хліб... і бачу -
Ти зрадиш в собі Любов.

II
Щоб зрада була багата,
Придбав Ти за неї гріш.
Рука піднеслась у ката,
Та кров обіймала між...

Ховає кишеня дулю,
В усмішці не знайдеш хиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка напроліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Комусь перейде дорогу,
Що кисню забракне враз.
Нагострена жде тривога...
Як тихо вмирає час.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

12 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 20:50:13
Переглядів сторінки твору 5226
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.14 17:29
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:55:46 ]
Це дещо удосконалений недавній вірш:
Не Тобі
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Ховає кишеня дулю,
Дарує усмішка схиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка на проліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

5 Квітня 2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:11:54 ]
Дуже гарне послання - молитва. Вона спрямована до того, хто схоче її зрозуміти своїм серцем і душею. А перш за все, на мою думку, всі прохання ідуть до Єдиного Друга, яким є Господь. Дуже гарний і зрозумілий мені вірш. Самого доброго Вам, Пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:26:27 ]
Дякую Пане Василю - за Зрозуміння...
Так! У нас Єдиний Друг - це Господь.
І коли його мають у серці я і Ви - то ми Друзі теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:36:52 ]
Гарне звернення, Юріє, глибоко душевне.
Напевно, щоб писати на такому рівні, треба прожити певний вік - пережити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-12 21:48:29 ]
Невже так прямо за один день такого гарного вірша написали?! Дуже сподобалось.
Ще прийшло в голову, в якості рівноцінного варіанту (суто з мого дещо поспішного бачення), "давно вже сухо" - "... посуха"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:51:46 ]
Дякую Юльцьо,
А Ви відчиніть ширше своє Серце, дайте Любові ввійти глибше і Вам відчинеться таємниця слова. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-13 00:19:27 ]
Який сильний вірш, Юрію!
В Великодні дні відкриваються душа і серце, Юлечко !
І вік тут зовсім ні до чого - Ви загляньте у молоді очі Юрка і усе зрозумієте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-13 07:56:15 ]
Юрію, привіт!
Ну, хто ж над Тобою попрацює, як не я. ;)
По перше, не зовсім розумію поділ на частини, якщо взяти до уваги назву. Відразу чомусь думається, що перша частина про зраду, а друга про любов. Та прочитавши, поділу не відчула, все переплетено. Можливо, є сенс трішки назву поміняти?
До Твоїх ідей у мене рідко бувають претензії, а от до побудови можна придивитися краще.
"Та "збоку" - не "поруч"..." - так і проситься тут тире.
"А серце важке з підков" - якийсь цей рядок явно не симпатичний. Оці "підкови" вимагають конкретики.
"радив в собі" - подвійне "вв".
"Купив Ти за неї гріш" - купити гріш мені у даному випадку здається безглуздим. Обміняти, можливо, але от купити???
"Тупіє краєчок вуха," - пробач мені мою "тупість", та не розумію, як може краєчок вуха тупіти. :)
"на проліт" - здається, пишеться разом - ні?

Цього разу Ти краще розкрив тему. Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 11:59:29 ]
Привіт!
Дуже добре, що Ви вмієте повертатися до Минулого, змінюючи його Зараз, аби відправити у Майбутнє.
Не всі і не завжди можуть удосконалюватися...:)
Ви доволі сильний автор і можете більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:45:49 ]
Ну звичайно, Миросе, хто ж як не Ви? :-)
За що і щиро вдячний...
Дві частини тому, що хотілося зробити передишку.
Воно ніби то те саме - плетиво, але дуже хотілось акцентувати
зупинку... щоби продовжити далі. Окрім того ці дві частини могли б існувати окремо.
***
"Та "збоку" - не "поруч"..." - виправив, дякую
***
"А серце важке з підков" - тут я заклав подвійний зміст, як місце для роздуму -
бо підкова це є теж символ щастя...
***
"зрадив в собі" - замінив "зрадив" на "зрадиш"
***
"Купив Ти за неї гріш" - замінив на "Придбав Ти за неї гріш"
***
"Тупіє краєчок вуха," - малось на увазі, що коли людина уважно слухає краєчком вуха, то загострюється слух, а коли її байдуже - то і "затуплюється"... :-)
***
"на проліт" - разом так разом :-)

Д-Я-К-У-Ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:46:55 ]
Оксаночко,
Дякую за наснагу - писати більше... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-16 09:05:37 ]
Юрію, я з Вами не дружу!
Ви визначіться вже врешті-решт як до мене бажаєте звертатися. А то раз - "Ти", а раз - "Ви" - непорядок. ;) Я сама уже не знаю, як до Вас (до Тебе)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Антоненко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 16:32:23 ]
Який гарний твір!!! Неначе й не сама людина написала, а душа змучана прокричала.... Я у захваті...