ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Турист і футурист
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Без...
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
***
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Паростки весни
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
Який пан товстий та негарний…
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
* * *
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
Добрий докторе (The Rolling Stones)
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
По тонкому льоду
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
нема чого читати
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі з-під чужого крила…
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
* * *
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Зрада та Любов.
І
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Я вдячний Тобі за Спокій -
За ним Ти вже не прийдеш,
За те, що стояв Ти збоку...
Та "збоку" - не "поруч"... всеж.

Чолом б`ю, знімаю шапку,
Твоя спопелилась від...
Над "і" ставлю лойну крапку -
Та крапка, мов кулі вхід...

Молитва. Душа пробачить...
А серце важке з підков.
Черствію, як хліб... і бачу -
Ти зрадиш в собі Любов.

II
Щоб зрада була багата,
Придбав Ти за неї гріш.
Рука піднеслась у ката,
Та кров обіймала між...

Ховає кишеня дулю,
В усмішці не знайдеш хиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка напроліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Комусь перейде дорогу,
Що кисню забракне враз.
Нагострена жде тривога...
Як тихо вмирає час.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

12 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 20:50:13
Переглядів сторінки твору 4756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:55:46 ]
Це дещо удосконалений недавній вірш:
Не Тобі
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Ховає кишеня дулю,
Дарує усмішка схиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка на проліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

5 Квітня 2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:11:54 ]
Дуже гарне послання - молитва. Вона спрямована до того, хто схоче її зрозуміти своїм серцем і душею. А перш за все, на мою думку, всі прохання ідуть до Єдиного Друга, яким є Господь. Дуже гарний і зрозумілий мені вірш. Самого доброго Вам, Пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:26:27 ]
Дякую Пане Василю - за Зрозуміння...
Так! У нас Єдиний Друг - це Господь.
І коли його мають у серці я і Ви - то ми Друзі теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:36:52 ]
Гарне звернення, Юріє, глибоко душевне.
Напевно, щоб писати на такому рівні, треба прожити певний вік - пережити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-12 21:48:29 ]
Невже так прямо за один день такого гарного вірша написали?! Дуже сподобалось.
Ще прийшло в голову, в якості рівноцінного варіанту (суто з мого дещо поспішного бачення), "давно вже сухо" - "... посуха"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:51:46 ]
Дякую Юльцьо,
А Ви відчиніть ширше своє Серце, дайте Любові ввійти глибше і Вам відчинеться таємниця слова. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-13 00:19:27 ]
Який сильний вірш, Юрію!
В Великодні дні відкриваються душа і серце, Юлечко !
І вік тут зовсім ні до чого - Ви загляньте у молоді очі Юрка і усе зрозумієте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-13 07:56:15 ]
Юрію, привіт!
Ну, хто ж над Тобою попрацює, як не я. ;)
По перше, не зовсім розумію поділ на частини, якщо взяти до уваги назву. Відразу чомусь думається, що перша частина про зраду, а друга про любов. Та прочитавши, поділу не відчула, все переплетено. Можливо, є сенс трішки назву поміняти?
До Твоїх ідей у мене рідко бувають претензії, а от до побудови можна придивитися краще.
"Та "збоку" - не "поруч"..." - так і проситься тут тире.
"А серце важке з підков" - якийсь цей рядок явно не симпатичний. Оці "підкови" вимагають конкретики.
"радив в собі" - подвійне "вв".
"Купив Ти за неї гріш" - купити гріш мені у даному випадку здається безглуздим. Обміняти, можливо, але от купити???
"Тупіє краєчок вуха," - пробач мені мою "тупість", та не розумію, як може краєчок вуха тупіти. :)
"на проліт" - здається, пишеться разом - ні?

Цього разу Ти краще розкрив тему. Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 11:59:29 ]
Привіт!
Дуже добре, що Ви вмієте повертатися до Минулого, змінюючи його Зараз, аби відправити у Майбутнє.
Не всі і не завжди можуть удосконалюватися...:)
Ви доволі сильний автор і можете більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:45:49 ]
Ну звичайно, Миросе, хто ж як не Ви? :-)
За що і щиро вдячний...
Дві частини тому, що хотілося зробити передишку.
Воно ніби то те саме - плетиво, але дуже хотілось акцентувати
зупинку... щоби продовжити далі. Окрім того ці дві частини могли б існувати окремо.
***
"Та "збоку" - не "поруч"..." - виправив, дякую
***
"А серце важке з підков" - тут я заклав подвійний зміст, як місце для роздуму -
бо підкова це є теж символ щастя...
***
"зрадив в собі" - замінив "зрадив" на "зрадиш"
***
"Купив Ти за неї гріш" - замінив на "Придбав Ти за неї гріш"
***
"Тупіє краєчок вуха," - малось на увазі, що коли людина уважно слухає краєчком вуха, то загострюється слух, а коли її байдуже - то і "затуплюється"... :-)
***
"на проліт" - разом так разом :-)

Д-Я-К-У-Ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:46:55 ]
Оксаночко,
Дякую за наснагу - писати більше... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-16 09:05:37 ]
Юрію, я з Вами не дружу!
Ви визначіться вже врешті-решт як до мене бажаєте звертатися. А то раз - "Ти", а раз - "Ви" - непорядок. ;) Я сама уже не знаю, як до Вас (до Тебе)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Антоненко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 16:32:23 ]
Який гарний твір!!! Неначе й не сама людина написала, а душа змучана прокричала.... Я у захваті...