ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч
Вказівка посмикує - здвигами очі,
недоспана ніч заховалась у крані,
трамвай на вібраціях шиби проскоче,
думки заколочені у порцеляні.

Напився натхнення - заповнився ранок,
скарбничка порожня - нема що розбити...
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"

Спадає нелюбом щодруга пелюстка.
Чого тут гадати?.. як серце не слуха.
Недоспана ніч у краплинових згустках -
тремтить в павутинні приречено муха.

24 Квітня 2007




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 11549
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.819 / 5.57  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.748 / 5.5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 21:53:02 ]
То дивлячись, хто чого прагне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:01:09 ]
Прагнути мо` багато.
Осягнути і мати навколо себе усіх щасливими з цього осянення - не завжди.
Бути щасливим - знати, що людина, яку прагнеш... прагне Тебе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:02:23 ]
Меї неповної дитсадкової освіти не вистача, аби “ляпнути” тутки щось троха розумно-інтуаліктизоване, – захоплено промовчу... та всьо жи маю єдно питаня... Пане-добродію-містере Лазірко, коли ми нарешті матимемо змогу гортати забруднені типограхвією папірці, яки мінімуми, однодужетомної Вашуї збірочки? Особисто я вже почав обмежувати се у льодяниках і вженьки накопичив 2,5 гривні, 1 паперовий дуляр і сще 24,5 евросентиків. Але маю пляни у найближчу п’ятирічку збільшити ці показники у 4-9 разів. Як замислюєте, Юрко Незнаюякпобатькові, сього вистачить? (тільки для мене просю з ахтограхом). Як аванс насмілюсі поставити Вамки 6 балів (радо поставив би і 7, але моя дитсадкова програмка закінчилися на цихрі 6, а далі я рахувати не навчивсі :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:07:55 ]
Забув попросити. Не став мені, просю, 7 балів, бо маю сі таке ураження - чи шосі я не розумію, чи у мене шосі із зором....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:13:05 ]
Грицько,
(Богданович я - але краще просто Юрко:-)
Як тіко вотово знайду грошей для друку то дам до публікації, а як нє то убікації.
Файні дєкую за воцінку. Буде збірочка то власнов руков кшижика вліплю і вишлю - тіко скажіть, де...
Во. А ше я бувший зєнітчік, так шо шось з та з повітряними силами мав до діла теж.
Ласкаво прошу на мої теревені - це на моїй сторінці у відділі етюди - "Теревені від Зеня"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:38:55 ]
Як бувший майже контррозвідник (навіті намагаюсі виходити у ехвір з динамічних IP адрес (хоч пару разів , думаю, засвітивсі), шоби "звірята" не запеленгували і не надавали по моїй пишній пиці) скажу, що із твоїм Зенем ми вже давно приятелюємо, а коли саме - не скажу... Проте, дякую за приголошення ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:18:53 ]
Мені теж дуже сподобалось, особливо про розігнутих на пальцях коханок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:04:04 ]
Не текст, а фільм АВТОРСЬКИЙ!
Юрцю мій Тобі незмінний РЕСПЕКТ!!!
Є одна заковика - не второпаю значення цього рядка

"трамвай на вібраціях шиби проскоче"

Твій Славцьо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 12:52:43 ]
Тільки вчора залогінився. Серфую сайт. Дуже кльово. Автор пиши ще. Респект!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:41:56 ]
Не знаю, де Ви жили в центрі, але можу запевнити - всі шиби і досі шанобливо вібрують. А часом - навіть і стіни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 13:05:08 ]
Вірш настроєвий, настрій - трохи "підупалий", але красиво: "недоспана ніч заховалась у крані..."! Але перший рядок складний для розуміння змісту ("здвигами очі"?), а друга строфа надто "тривіально-по-чоловічому", так би мовити: оті "коханки", яких чомусь треба "на пальцях...розігнути" - може, для того, аби "розігнати" смуток? Сподіваюсь, хоч котрусь із них таки "любив". Чого (себто любові) бажаю у теперішньому і майбутньому. З повагою, Вікторія Осташ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 16:32:35 ]
Дякую Юліє,
Ну, значить рядок є актуальним.
***
Дякую Вікторіє,
Звичайно, що тривіально... - але зате щиро - так як відчував.Було би дивним, коли би по жіночому...:-)
P.S.
А цікаво, як це би звучало по жіночому, міг би дізнатися, Вікторіє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 22:42:39 ]
Привіт, Юрцю! Добрався я і до того "твурєнія"! Вірш відверто перемудрований, тяжко сприймається - ніби з бодуна - коли думки троха тугенько шурупають :) Крім троха переданого настрою, власне і почуттів ніяких більше не викликають ті куплети. Перший з них своїми здвигами завалив усю справу на корню :) Так що краще капусту витягуй, або загортайся у біле простирадло і повзи на Личаківське повільно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-27 14:10:11 ]
розгинати на пальцях коханок - то ІМХО наймоцніший тут образ і від нього треба ся відштовхувати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-27 16:28:42 ]
Славцю, Микольцю,
Данкішет же вотово завітали!
Та біг з тим першим рядком - я ше нашкробаю, коли воду витягну за вуха з крану. :-)