ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Тобі ввіряюсь
Тебе не бачу, та тебе я чую,
Якщо сама я не знайду дороги,
Твій погляд хай моє життя скерує –
І приведе до рідного порогу.

Тобі ввіряюсь, вслід іду спокійно
З надією, що ти тримаєш руку.
Плекай мене у лагідних обіймах,
І не спиняй просвітленого руху.

Усе життя до рідного порогу
В собі самій усміхнено прямую.
Лягає стежка радісно під ноги,
Тебе не бачу, та тебе я чую.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-10 01:05:11
Переглядів сторінки твору 12535
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.460 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.852
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 09:39:18 ]
якщо "нічого нового" і "дойшла до більшості з описаного у вказаній пам'ятці "емпіричним способом"", то чому ж досі у вас залишаються римування однакових частин слів в однакових відмінках і потужні злиття приголосних?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 16:15:54 ]
версифікація- воно взагалі доволі нехитра розвага, воно як дурному з гори бігти - а спробуй написати дійсно цікаву історію, ось воно завдання. того й сміх - безперечно, можна дбайливо і гарно заримувати що, але - якщо тобі сказати нічого, то кого цікавлять твої рими і ритми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 17:19:15 ]
погоджусь, звісно, Андрію - є такі вірші, здається, довершені, рими класні, читаєш - насолоджуєшся, а тоді не можеш згадати, а про що ж у вірші йшлося? про все і ні про що - поезія для поезії, я так розумію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 20:22:47 ]
Дякую за посилання. Пр нагоді загляну. А от відносно недоречності моєї відповіді, тут складніше. Я хочу спробувати донести до людини, що хвиля ненависті руйнує набагато сильніше, аніж обсценна лексика. І я дійсно вибачаюся перед людиною, бо хочу спинити цю хвилю неприязні, поки вона не затопила обидві сторони. Це ЛІТЕРАТУРНИЙ сайт, де мають бути зауваження до форми та суті творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 08:38:43 ]
Будь-який "ЛІТЕРАТУРНИЙ", як ви кажете, сайт в будь-який момент здатен перетворюватись (і перетворюється!) у руйнівний і вбивчий - як правило, вбивчий словом, адже збираються на ньому хто? правильно - майстри слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 22:56:52 ]
Ознайомилась. Хороший лікбез для початківців. Хоча, як правильно зауважено в коментарях під твором, в основному "не в коня корм". Цікаво, чи написав хтось подібну пам'ятку відносно помилок іншої якості - по типу тих, на які мені вказує Андрій. А чи такі майстер-класи можливі тільки при розбиранні конкретних творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 08:40:57 ]
Майстер-класи від Андрія - цінуйте, поки йому ще цікаво з вами спілкуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 16:17:35 ]
http://www.stihi-rus.ru/1/Mayakovskiy/200.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 12:06:37 ]
Можливо тому, що знання теорії не гарантує ідеалу на практиці. Наприклад, я знаю, що вмію літати і, начебто, знаю як, і навіть уві сні практикую. А при тямі, скільки не пробувала, то тільки підстрибувала радісно:)) А можливо тому, що "не скажу, що намертво хапаюсь за усталеність, за шаблони, за думку фахівців, іноді вибрикую живим словом, іноді просто не бачу помилок, буває..." Приємна, звісно, Ваша вимогливість до якості моїх творів і я таки виправляюсь, але це дійсно мої перші кроки, вчусь я, вчусь, пане Емілю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 14:47:14 ]
теорія без практики мертва)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 17:29:31 ]
За Маяковського дякую. Мій. Живий. Мабуть, битий був не раз за ці рядки, та й не тільки за ці. Стільки хочеться процитувати звідти, стільки. Але вже живий... Сьогоднішній. Актуальний. Дякую, Андрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 17:39:08 ]
Емілю, шкода, звісно, що читачі більше цікавляться коментарями, аніж творами, однак на чужих помилках також можна навчитися.
Радіти нема чому, сумнівна статистика, але не дуже зважаю на неї, хай собі...