ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Тобі ввіряюсь
Тебе не бачу, та тебе я чую,
Якщо сама я не знайду дороги,
Твій погляд хай моє життя скерує –
І приведе до рідного порогу.

Тобі ввіряюсь, вслід іду спокійно
З надією, що ти тримаєш руку.
Плекай мене у лагідних обіймах,
І не спиняй просвітленого руху.

Усе життя до рідного порогу
В собі самій усміхнено прямую.
Лягає стежка радісно під ноги,
Тебе не бачу, та тебе я чую.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-10 01:05:11
Переглядів сторінки твору 13235
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.460 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.852
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 09:39:18 ]
якщо "нічого нового" і "дойшла до більшості з описаного у вказаній пам'ятці "емпіричним способом"", то чому ж досі у вас залишаються римування однакових частин слів в однакових відмінках і потужні злиття приголосних?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 16:15:54 ]
версифікація- воно взагалі доволі нехитра розвага, воно як дурному з гори бігти - а спробуй написати дійсно цікаву історію, ось воно завдання. того й сміх - безперечно, можна дбайливо і гарно заримувати що, але - якщо тобі сказати нічого, то кого цікавлять твої рими і ритми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 17:19:15 ]
погоджусь, звісно, Андрію - є такі вірші, здається, довершені, рими класні, читаєш - насолоджуєшся, а тоді не можеш згадати, а про що ж у вірші йшлося? про все і ні про що - поезія для поезії, я так розумію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 20:22:47 ]
Дякую за посилання. Пр нагоді загляну. А от відносно недоречності моєї відповіді, тут складніше. Я хочу спробувати донести до людини, що хвиля ненависті руйнує набагато сильніше, аніж обсценна лексика. І я дійсно вибачаюся перед людиною, бо хочу спинити цю хвилю неприязні, поки вона не затопила обидві сторони. Це ЛІТЕРАТУРНИЙ сайт, де мають бути зауваження до форми та суті творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 08:38:43 ]
Будь-який "ЛІТЕРАТУРНИЙ", як ви кажете, сайт в будь-який момент здатен перетворюватись (і перетворюється!) у руйнівний і вбивчий - як правило, вбивчий словом, адже збираються на ньому хто? правильно - майстри слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 22:56:52 ]
Ознайомилась. Хороший лікбез для початківців. Хоча, як правильно зауважено в коментарях під твором, в основному "не в коня корм". Цікаво, чи написав хтось подібну пам'ятку відносно помилок іншої якості - по типу тих, на які мені вказує Андрій. А чи такі майстер-класи можливі тільки при розбиранні конкретних творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 08:40:57 ]
Майстер-класи від Андрія - цінуйте, поки йому ще цікаво з вами спілкуватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 16:17:35 ]
http://www.stihi-rus.ru/1/Mayakovskiy/200.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 12:06:37 ]
Можливо тому, що знання теорії не гарантує ідеалу на практиці. Наприклад, я знаю, що вмію літати і, начебто, знаю як, і навіть уві сні практикую. А при тямі, скільки не пробувала, то тільки підстрибувала радісно:)) А можливо тому, що "не скажу, що намертво хапаюсь за усталеність, за шаблони, за думку фахівців, іноді вибрикую живим словом, іноді просто не бачу помилок, буває..." Приємна, звісно, Ваша вимогливість до якості моїх творів і я таки виправляюсь, але це дійсно мої перші кроки, вчусь я, вчусь, пане Емілю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 14:47:14 ]
теорія без практики мертва)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 17:29:31 ]
За Маяковського дякую. Мій. Живий. Мабуть, битий був не раз за ці рядки, та й не тільки за ці. Стільки хочеться процитувати звідти, стільки. Але вже живий... Сьогоднішній. Актуальний. Дякую, Андрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 17:39:08 ]
Емілю, шкода, звісно, що читачі більше цікавляться коментарями, аніж творами, однак на чужих помилках також можна навчитися.
Радіти нема чому, сумнівна статистика, але не дуже зважаю на неї, хай собі...