ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Осіння соната доктора Шольца
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
* 210 *
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
В пітьмі осяяння
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Крапля сну
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Безлад
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Добрий Кабанчик
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Королеві (діалог сонетів із Лілією Ніколаєнко)
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Нежданий вітер в долю зачастив -
Волосся рве і б`є відчАйно в груди,
Обпалюючи холодом. А все ж
Я не зверну.
Нехай мене остудить
Безжальна смерть,
що пАлить всі мости
І надає притулок безпритульним.
Я не зверну.
А ти, мій друже, ти?
Чи ти зумієш берег віднайти
І в темряві,
не знаючи дороги,
Пустелю цю безлюдну перейти,
Кохаючи і віруючи в Бога?
Чи зможеш ти у пеклі самоти
Очиститись, і, не проклявши долю,
Немов вербова гілка прорости
Усім назло, розквітнути весною?
Шалений вітер.
А навколо – ніч…
І лише ми у темряві з тобою.
Сліпі.
Ідем навпомацки.
Дурні.
Ми хочем обдурити власні долі...




Найвища оцінка Ванда Савранська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-05-07 17:12:02
Переглядів сторінки твору 4616
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.251 / 5.71  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-07 18:53:27 ]
Нехай мене остудить
Безжальна смерть,
що пАлить всі мости
І надає притулок безпритульним

Вищий Клас, Славцю!!!
Твір вартісний! Дуже!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-07 19:28:28 ]
Мені вірш дуже сподобався. Особливо...все.:))
Але останні рядки - підсумок всьому віршеві - супер. І що головне, дуже логічно і вірно. Ви чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-07 19:48:28 ]
Славцю, аж дивно бачити серед Вашої світлої, зігріваючо поезії такі вірші. Хочеться вірити, що вони з"являються задля урізноманітнення настрою лірики, але ніяк не віриться. Настільки вони щирі, відверті, пережиті, відболілі... І дуже мудрі!

"Ми хочем обдурити власні долі..." - невероятно, но факт! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-07 20:12:27 ]
Спасибі, Славку, радий, що тобі сподобалось!
Юльцям - подяка за добрі слова :) Бачу, втомив я всіх одноманітною ніжністю і світлом - тра` троха експресії! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-08 13:41:07 ]
Останні рядки справді найкращі:

І лише ми у темряві з тобою.
Сліпі.
Ідем навпомацки.
Дурні.
Ми хочем обдурити власні долі...

вони можуть існувати і окремо від вірша загалом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-08 16:17:32 ]
Славцю,
Дай лапу. Я сі маш?
Вірш ми си дуже сподобав. :-)
Но ту є пів моєї копійки:
***
"Нежданий вітер в долю зачастив" - Ти розумієш, коли шось "нежданне" то воно,
хулєра, ніяк не мо` "зачасчати", бо це вже тоди не є "нежданним" :-)
***
А всьо решта - файні. Маладєц Дохфтор! :-)
П.С.
Хіх - а волося рве всюди чи тіко на голові? ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-08 18:33:19 ]
Дякую, Тетянко.
Юрцю, ще дихаю троха через раз завдяки поезії, а то б давно ласти склеїв без неї. Той вітер, то така зараза, жи не тіко волосся рве, але й серце, а до того тєжко звикнути, сам знаєш :) Не ждеш його, підступного, аж бац - ку-ку! Ще якись буревійчик чи торнадо... ТАК відчулось, Юрцю! Радий, що читаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-17 12:47:28 ]
щось з чимось!))