ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Третій сон (пародія)

До снів моїх улюблених авторів:
Василь Дениско «Сон»
Мирослав Артимович «Приснився сон… (пародія)»

У Бурідана був осел,
Що пив водичку із джерел
Та на копички поглядав,
Що наросли із гарних трав.
Хотів смикнути він сінця
З якогось боку (чи кінця),
Як чує голос десь згори:
– Ой, Мирцю, і не говори,
Такий лаштуємо стриптиз,
Що можем гепнутися вниз.
Він заважати не посмів
Та й відійшов від пустунів.
Копичка ще одна була –
Над нею місячна імла
Серпанком ніжним уляглась.
Там ще компанія якась
Розпочинала свята хід:
– Василю, щастя до ста літ!
Скубнути вже хотів осел
Із цього місця дивних зел,
Як бачить – жінка із мечем!!!
Тьху… переплутав – з рогачем.
Осел із ляку заревів,
На нього зверху хтось злетів,
Слідом посипалось з копиць
Молодиків і молодиць…
Воно б нічого, та одна
Панянка – гола, як струна!..
Та жінка, що із рогачем,
Зайшлася голосним плачем:
– Та ти ж казав, що Василя
Вітати будеш у полях!
Та ти ж казав – корпоратив
Літературний оплатив.
Ой, щоб таке заримувать
До голої до букви «ять»?!!
Ой, зараз буде і тобі,
І цій панянці, і юрбі!..
Пан Мирослав неквапом взяв
Нагу панянку із отав,
Підвів до пана Василя –
То наш даруночок, мовляв –
Стриптиз нормальна ніби річ,
Та ще на сіні, та у ніч…
І тут стривожилась земля –
Кобіта пана Василя
У сон влетіла на снопі.
А чи на місяця серпі.
Пан Мирослав промовив: - …ля! -
Ослу так вчулося здаля.
А пан Василь чогось збілів,
Мабуть, печені переїв.
Його кобіта ніжно так
Поглянула на гультіпак…
– Позичте, пані, рогача –
Давно не грали ми в «квача» .
Тут пан Василь уверх злетів,
Зірок нахапав із світів,
Ув оберемок їх зібрав
І став вкладати серед трав.
Рогач вже тане ув імлі,
Снопи сюркочуть: - Люлі-лі…
Пан Мирослав в обіймах сну
Панянку чує голосну –
Вона співає: – От же, …ля,
Трави наїлося теля.
Яке теля? – То ж був осел,
Що пив водичку із джерел
Та на копички поглядав,
Що наросли із гарних трав.
Стоїть осел, чи то теля –
Щось не розгледжу звіддаля,
Радіє авторам обом,
Що частували добрим сном.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-20 13:04:27
Переглядів сторінки твору 5039
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.828 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 13:09:11 ]
Хто там з різочками - то в чергу, будь ласка, мої сіднички відчувають, що вона вже є. Однак тим, хто спровокував мене на цей сон, дозволяється без черги:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-20 16:46:58 ]
Неймовірно!!! Прихожу до стайні, а там – начебто, буцімто смерч пройшов… Вікна немає, двері хтось зірвав із петель, а ясла розтрощені геть і коня намає! А в степу чути веселе іржання… Поспішив туди. Дивлюся, а кінь мій гасає від одної копиці до иншої – певно шукає запахи – відомі лише йому – запахи своєї другині… Се, Ларисо, ніби ліричний вступ, щоб спробувати вербально передати настрій мій від прочитання Вашого неповторного вірша – винятково позитивні!!! Тут є все: шикарний сюжет з гармонійними вкрапленнями колоритних елементів патріархальної селянської культури, витончений гумор та іронія. І все це наскрізно пронизано флюїдальними струмами ДОБРОСТИ! Щиросердечно радію і дякую, дякую дужко Вам! А поки жінка з мечем, рогачем чи качалкою та рубелем в руках – не бачить – дозвольте, Ларисо, Вас цнотливо обійняти зо вдячністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 17:05:49 ]
А я боялась, що не сподобається... Бо Ваше ніжне дуже і тихе. Обійми мої відкриті для Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-20 14:00:04 ]
Вітаю, вітаю!!!! І нову пародистку, і згаданих авторів перших двох снів! :) Особливо пана Василя, гадаю, то йому приємний даруночок до нещодавно минулих уродин :)

Я б тільки радила замінити слово "мішати" на "завадити", адже воно у вірші кальковано вжито саме у такому сенсі:
Осел мішати не посмів = Осел завадити не смів (чи якось інакше зробіть це місце). Це не "різочка" - просто порада :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 14:17:04 ]
Повернулась. Не пручаюсь, просто питаю:
"МІШАТИ 2, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що заважати. — Геть же від лавки, не мішай людям в мене товар розбирати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 476); Пішла собі старенька додому. Галі наче легко зітхну лося. Усі їй мішали (Марко Вовчок, I, 1955, 155)"
Якби писала серйозну річ, то, безумовно, розмовне "мішати" не вліпила би. Але тут осел, та ще вночі, та ще у сні... ото, як він думав, так автор і записав.
Як Вам така логіка?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 14:09:30 ]
До поради дослУхаюсь, буду думати. А відносно вітання, то почуваю себе мавпою, яка ніяк не може вибрати, чи то в пародистки піти чи то до байкерів податися по пораді кількох шанованих авторів під позаминулим твором. А..., піду лірику плакати)))
Дякую, Галино. Справді приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 21:17:24 ]
Овва!!!
А вихвалялась, що косити вміє,
Що ниву конюшиною засіє,
Але яка там буде конюшина в літі–
Коли спокусник-муз живе в кобіті!:))

Пречудово, Ларисо! Бог з нею - конюшиною, пишіть, поки "воно" пре з душі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 14:52:40 ]
Тоді... засіємо словами поле,
Посходять вірші - теж хороше жито.
Яка різниця, де кохання квітне,
Аби буяло...))
Обіймаю і дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-06-27 13:42:11 ]
Не дочекалася косарів та вкладачів у копиці((( - прийшлось свого чоловіка просити, бо дощі гарні були і люцерна піднялася висока. Мо', на отаву дочекаюся пана Василя та пана Мирослава?..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 21:20:38 ]
файнезно!!! :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 22:18:13 ]
Дякую за гарний настрій, Ларисо!))
Маю надію, що це не остання Ваша пародія)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-04-21 01:49:06 ]
Ларисо, Ви розкриваєтеся все новими гранями. Вийшло щось таке новий жанр - суміш притчі, пародії з байкою, словом - байка-єбайка, вибачте за каламбур.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 14:59:25 ]
Прийдеться скоректувати свою травневу поїздку. Напочатку у Жовкву завітати, у однієї пані рогача позичити, потім до Ботанічного саду - маю бажання велике зустріти там одного пана, шанованого мною і товариством та старовинним знаряддям каламбур вибити і в кущі закотити... То до зустрічі, пане Ярославе!))
І таки дякую за приємний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 18:30:48 ]
Не люблю сміх згори, але дуже поважаю та ціную усмішки любові. Мені приємно, що саме ними, теплими і лагідними, овіяно цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:12:41 ]
Від обох авторів набралась, у творах, які навіяли цей сон. Від них і тепло і любов. Приємно було почути Ваші слова, вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 06:20:39 ]
А знаєш - навіть не читаю
Я наче якось навпростець - вгАдую
А най, про все, нехай та зваба здригнесь
А тільки б у душі, в душі лише - світло