ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ЧАС
Мій цезарю, втечі я вже не планую,
я мовчки блукаю в твоїй огорожі,
а час доокола тече і руйнує
минуле, що я зруйнувати не можу.

Тече крізь солоні стовпи, вздовж дороги
на всіх перехрестях полишені мною,
і поли твоєї пурпурної тоги
вкриваються пороха бурою хною.

Ескізи, які ще не встигли згоріти,
і наших щоденних розмов фоліанти
гортає гарячий зажерливий вітер —
коштовні дрібнички — куди не поглянь ти...

Осяє їх сонячний промінь з-під стелі,
і вихопить раптом з-під ретуші й гриму...
Це — білі уламки старих капітелей,
це залишки Риму.




Найвища оцінка Просто Немо 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Золота Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-09 21:57:34
Переглядів сторінки твору 6489
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.370 / 5.75  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-09 22:05:13 ]
Прекрасно,Ларисо. Жіночий погляд - крізь віки і досвід - на історію - історію як таку і історію кохання зокрема. Чудове виконання, і як вирок - сильна кінцівка: "це залишки Риму" - як і залишки життя, кохання, тощо... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-09 22:12:26 ]
Зачаровує.
Одне питання: "...солоні стовпи вздовж дороги..."
Чи я правильно зрозумів - стовпи, солоні від крові, розіп`ятих на них рабів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-09 22:32:39 ]
Дякую, Золота! :) А я боялася, чи зрозуміє читач зміст. Марно боялася, Ви чудово його зрозуміли.



Серже, я мала на увазі соляні стовпи, на які перетворювалися ті, хто обернувся. Здається, Лот та його жінка? Але це необов’язково, це просто асоціація.

В нас багато нових людей у клубі. Приходьте. Може, виїдемо до лісу в кінці травня, читатимемо вірші та інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-09 22:39:16 ]
Дякую за запрошення :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-09 23:04:54 ]
Сержко,
Цікався, що буде "інше"...
Мене би то "інше" більше інтригувало :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-09 23:07:11 ]
Залишки Риму дійсно класні - сам бачив - мо` лиш уявляти як це колись було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-09 23:31:22 ]
Трішки важкувато читається мені, Ларисочко - для Вас це нехарактерно :)
на всіх перехрестях полишені мною, -
на всіх перехрестях полишенИХ мною?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-10 23:11:15 ]
Дякую, Володю.
Пурпурні вже замінила (чомусь вирішила спочатку, що наголос саме такий, і спочатку змінила було правильний варіант).

"Повз стовпи" — це найперше, що і в мене написалося, але поряд З-С не прикрашає. Я переставила кому в реченні, і тепер трошки змінився зміст: стовпи тепер стоять на перехрестях вздовж (тобто впродовж ВСЬОГО) шляху. Думаю, що так можна вжити це речення, а перехрестя все ж — слово більш змістовне, ніж звивини. Перехрестя - життєве роздоріжжя, вибір шляху.

Написала: "між стовпи", тепер чекатиму нову хвилю зауважень, бо, здається, не дуже... :)
Буду вдячна за пропозиції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 07:13:45 ]
Звичайно ж, Володю, Ви маєте рацію. Але я теж спочатку наштовхнулася на оте В-В (стовпів-вздовж) і спробувала цього уникнути. :)
Вертаю назад майже як було і починаю міркувати, як змінити. Тут так просто, з розбігу, не вирішиш.
І пурпурну тогу повернула так, як було в мене в найпершому варіанті.

Дякую.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-11 07:54:23 ]
Тільки вчусь...
Приємно робити те разом з Вами.
Пробував з іншими...
Ображаються на втручання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-11 14:09:49 ]
То так, якби балакати з людиною про щось, а потім ображатися, що вона відповідає. :)
Я монологів не люблю, а діалог — це завжди добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-12 06:59:03 ]
І діалоги бувають різні...
Респект - коли розумієш одне одного навіть по недомовках. Тоді й монологи не потрібні, а хтось інший просто не "врубиться" про що йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 16:15:00 ]
Дуже яскраво. І образ Часу - не менш важливий за образи Кохання, Чоловіка, Жінки, Міста. Перед очима наджвичайна картинка, створена Вашими словами. Гарно. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:26:40 ]
Дякую, Наталю. Зайшла на Вашу сторінку і зрозуміла, звідки у мене Рим з’явився. :) Мені дуже подобається Ваш останній вірш.